17.03.2014
справа №482/224/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
17 березня 2014 року
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Гажі О.П.
при секретарі судового засідання Шведовій Я.О.
з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ПП "Транскомб" Рядінського О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Транскомб" ( далі ПП "Транскомб") про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач 15.02.2013 року звернувся в суд з вищевказаним позовом до відповідача.
В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що 14 травня 2012 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 11,16 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новоодеської районної ради Миколаївської області.
Зазначив, що відповідно до п.п.9-11 договору відповідач зобов'язався щорічно не пізніше як до 31 грудня сплачувати орендну плату у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням індексації, що складає 4112,60 гривень на рік.
Посилаючись на порушення та на невиконання відповідачем договірних зобов'язань, на те, що відповідач не виплатив йому орендну плату за 2012 рік, в сумі 4112,60 гривень, просив суд розірвати вказаний вище договір оренди землі, просив стягнути орендну плату за 2012 рік в розмірі 4112,60 гривень, а також просив суд зобов'язати відповідача передати йому земельну ділянку.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов. Посилаючись на викладені в позові обставини та зазначені правові підстави для розірвання договору і стягнення орендної плати, просили суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача, в судовому засіданні, посилаючись на виплату позивачу орендної плати за 2012 рік в повному розмірі, посилаючись на безпідставність і недоведеність заявлених позовних вимог, просив суд в задоволені позову відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Цей висновок суду ґрунтується на наступному:
Як вбачається з досліджених в суді фактичних обставин і матеріалів справи, позивач є власником земельної ділянки площею 11,16 га, призначеної для товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новоодеської районної ради Новоодеського району Миколаївської області, що підтверджується відповідним правовстановлюючим документом - державним актом, що виданий 12.12.2005 року.
14 травня 2012 року у відділі Держкомзему Новоодеського району за №482480004002529 був зареєстрований письмовий договір б/н і дати, укладений між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ПП «Транскомб» в особі представника Шевчука В.П. на підставі якого відповідачу було передано в оренду строком на 49 років вищевказану земельну ділянку, що належить позивачу.
Згідно з цим договором, земельну ділянку з межовими знаками було передано відповідачу для використання за призначенням для сільськогосподарського виробництва.
У пунктах 9-11, 16 вказаного договору, сторони погодили, що орендар повинен своєчасно вносити орендну плату в розмірі 4112,60 гривень один раз на рік у строк не пізніше 31 грудня та використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням, а саме, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і дотримуватися при цьому умов збереження її стану та дотримуватися протиерозійної організації.
Згідно з п.41 цього договору, яким передбачено відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору, передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.
Як свідчать дослідженні в суді обставини та письмові докази, відповідач порушив умови домовленостей з позивачем, що передбачені вищевказаним договором оренди земельної ділянки, порушив чинне законодавство про оренду землі, а саме не виплатив позивачу орендну плату за 2012 рік, внаслідок чого зашкодив правам та інтересам позивача.
Так, за правилами статей 11, 15 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право на судовий захист свого порушеного цивільного права, що виникає з підстав, передбачених чинним законодавством.
Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є цивільні договори, різновидом яких є договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і використання на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
В силу ч. 2 ст. 651 ЦК України, ст.32 Закону України «Про оренду землі», п.п. 37-38 договору, цей договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у разі істотного порушення договору другою стороною та у інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною умов договору, коли внаслідок завданої цим шкоди, друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З досліджених в суді фактичних обставин справи вбачається, що відповідач в порушення, вимог статей 24 і 25 Закону України «Про оренду землі» та пунктів 9-11 договору оренди землі від 14.05.2012 року, не виконав своїх договірних зобов'язань і як свідчать досліджені в суді документи справи, відповідач не розрахувався з позивачем по орендній платі за 2012 рік.
Так, крім пояснень і заяв позивача про те, що орендну плату за 2012 рік йому не було виплачено відповідачем, ці обставини були підтвердженні висновками проведених під час судового розгляду справи двох криміналістичних експертиз.
Так, позивач в судовому засіданні заявив, що орендну плату за 2012 рік йому не було виплачено і, що надані представником відповідача письмові документи, а саме: розписки і видатковий касовий ордер №1 від 21.11.2012 року підроблені, так як він не визнає за свій підпис в цих документах.
Ці твердження позивача були підтверджені висновком експерта №1450 від 07.10.2013 року, згідно якого вбачається, що запис дати і підпис від імені позивача ОСОБА_1 в графі «підпис» видаткового касового ордері №1 від 21.11.2012 року, виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.
За результатами судового розгляду, представником відповідача було поставлено під сумнів висновок експерта за №1450, внаслідок чого за його клопотанням була призначена і проведена повторна криміналістична експертиза №10 від 17.12.2013 року, висновки якої не спростували висновків попередньої експертизи.
Згідно висновку цієї повторно проведеної криміналістичної експертизи, вбачається, що підпис в графі «підпис» у видатковому касовому ордері №1 від 21.11.2012 року на суму 2595,65 грн. на ім'я позивача ОСОБА_1, виконані ймовірно не ОСОБА_1, а іншою особою.
Крім того, аналіз обставин, сум грошових коштів зазначених в цьому фінансовому документі, дата їх видачі, сам порядковий номер цього видаткового касового ордеру ставлять під сумнів той факт, що станом на 21.11.2012 року, підприємство зовсім не проводило ніяких видаткових касово-фінансових операцій і, що це була перша така проведена ним фінансова операція, в результаті чого на видатковому касовому ордері був поставлений порядковий номер 1. Крім того зазначена у видатковому касовому ордері №1 від 21.11.2012 року сума в розмірі 2595,65 грн., явно не відповідає розміру орендної плати встановленої в укладеному між сторонами договорі оренди землі. Ці обставини не двозначно дають зрозуміти підстави виникнення цього документу, внаслідок чого, з урахуванням висновків двох проведених криміналістичних експертиз, суд не може вважати цей доказ ( видатковий касовий ордер №1 від 21.11.2012 року) достовірним і допустимим.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з принципу змагальності сторін, який полягає в тому, що, відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести суду обставини на які вона посилається, а в даному випадку: позивач повинен був довести предмет і підстави позову та обставини в обґрунтування своїх позовних вимог, а відповідач, якщо він заперечував проти позову - свої заперечення.
Після з'ясування і дослідження всіх обставин цієї справи, суд приходить до висновку, що позивач та його представник в судовому засіданні довели позов та його правові підстави, а представник відповідача не довів своїх заперечень проти позову та не спростував тверджень позивача про те, що останній не отримав орендну плату за 2012 рік.
Суд зазначає, що на момент судового розгляду справи, орендна плата за 2012 рік, так і не була виплачена відповідачем позивачу, хоча могла і повинна була бути йому виплачена, не дивлячись на наявність правового спору між сторонами.
Виплата відповідачем позивачу спірної орендної плати за 2012 рік могла б стати підставою для врегулювання цього правового спору між сторонами та могла стати підставою для зміни позовних вимог, але цього не сталося.
За таких вищевикладених обставин, враховуючи доведеність в судовому засіданні позовних вимог, встановлення судом та наявність правових підстав, що підтверджують факт порушення та не виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань по договору оренди землі, з урахуванням виниклих між сторонами негативних відносин з приводу орендної плати та встановлення судом недобросовісності відповідача, який намагався видати в суді бажане за дійсне, а саме факт виплати орендної плати позивачу за 2012 рік, що спростоване в суді дослідженими доказами, то суд, на підставі ст.ст.24-25,26,31-32 Закону України «Про оренду землі», приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині заявлених вимог про розірвання цього, укладеного сторонами, договору оренди земельної ділянки від 14.05.2012 року, через порушення умов цього договору відповідачем.
Враховуючи той факт, що твердження позивача про те, що орендна плата за 2012 рік за вищевказаним договором оренди земельної ділянки йому відповідачем не була виплачена, то на підставі ст.ст.525-526, 530, 610-613, 625 ЦК України, якими не передбачено односторонньої відмови сторони у зобов'язанні від виконання взятих зобов'язань, а передбачена відповідальність за їх порушення, то суд також приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог і в частині стягнення з відповідача 4112,60 гривень на користь позивача в рахунок погашення боргу перед ним з орендної плати за 2012 рік.
Що ж стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути позивачу орендовану земельну ділянку, то ці вимоги задоволенню не підлягають, поскільки наслідки розірвання договору оренди землі прямо передбачені ст.34 Закону України «Про оренду землі», де вказано, що у разі розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах визначених договором. Також ч.2 цієї статті передбачені правові наслідки невиконання обов'язку орендаря щодо повернення орендованої земельної ділянки у вигляді можливого відшкодування завданих збитків.
В судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про те, що у випадку набрання даним рішенням суду законної сили, орендар (відповідач по справі) буде якимось чином перешкоджати поверненню орендованої ним земельної ділянки позивачу, а тому в цій частині заявлені позовні вимоги, суд вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у справі пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 229,40 грн. та витрати на проведення експертизи в розмірі 1762,56 гривень, а всього в сумі 1991,96 гривень.
Керуючись ст.ст.10,11,60,179, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства "Транскомб" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати, - задовольнити частково.
Розірвати договір оренди земельної ділянки б/н, укладений між ОСОБА_1 та ПП «Транскомб» в особі представника Шевчука Віктора Петровича, зареєстрованого у відділі Держкомзему в Новоодеськомуц районі 14.05.2012 року за №482480004002529.
Стягнути з ПП «Транскомб», розташованого в м. Севастополь, пр-т Генерала Острякова, буд. 180 кв.8, код ЄДРПО 25376692, МФО 300788, р/р 2600130110911 в ПАТ «Банк Тавріка» на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 - 4112,60 гривень орендної плати за 2012 рік.
В задоволені іншої частини позовних вимог, - позивачу відмовити.
Стягнути з ПП «Транскомб» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по справі в розмірі 229,40 гривень сплаченого ним судового збору та 1762,56 грн. витрат за проведення почеркознавчої експертизи, а всього стягнути 1991,96 гривень судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а учасниками процесу, які приймали участь у розгляді справи, але не були присутні при його проголошенні в десятиденний строк з моменту одержання копії рішення суду.
Головуючий:
Суд | Новоодеський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2014 |
Оприлюднено | 27.03.2014 |
Номер документу | 37791593 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новоодеський районний суд Миколаївської області
Гажа О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні