Рішення

від 15.05.2014 по справі 482/224/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №482/224/13-ц 15.05.2014 15.05.2014 15.05.2014

Провадження № 22ц-/784/1436/14 Головуючий у 1-й інстанції Гажа О.П.

Категорія 23 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 травня 2014 року м.Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Мурлигіної О.Я.,

суддів: Шолох З.Л.,Царюк Л.М.,

при секретарі судового засідання Шпонарській О.Ю.,

за участю:

позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Рядінського О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

приватного підприємства «Транскомб» ( далі - ПП «Транскомб»)

на рішення

Новоодеського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2014 року

за позовом

ОСОБА_2 до ПП «Транскомб» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати, покладення обов'язку повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПП «Транскомб» про стягнення за 2012 рік 4112 грн. 60 коп. заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між ним та відповідачем 14 травня 2012 року, з покладенням на відповідача обов'язку повернути земельну ділянку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_2 вказував, що відповідач уклав з ним вказаного числа договір оренди землі на 49 років та повинен був сплачувати 4112 грн. орендної плати на рік, не пізніше 31 грудня року. Однак відповідач порушуючи умови договору орендну плату за 2012 рік не сплатив, що є підставою для стягнення 4112 грн. заборгованості та розірвання договору оренди земельної ділянки з її поверненням.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2014 року позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 4112 грн. 60 коп. орендної плати за 2012 рік. Договір оренди земельної ділянки розірвано, а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З відповідача на користь позивача стягнуто 229 грн. 40 коп. судового збору та 1762 грн. 56 коп. витрат на проведення почеркознавчої експертизи.

В апеляційній скарзі ПП «Транскомб» просить скасувати рішення суду про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог. На думку апелянта суд не врахував, що позивач отримав орендну плату за 2012 та 2013 роки по розпискам, а відповідач не допускав систематичного порушення умов договору. При цьому суд безпідставно спирався на висновки експертизи, та не врахував, що позивач частково повернув наперед сплачену орендну плату - 2000 грн. Також суд не врахував, що підприємство не користувалося з вини позивача земельною ділянкою до квітня 2013 року, оскільки земельну ділянку обробляв сам позивач та зібрав врожай 2012 року, а тому неправильно визначив розмір орендної плати.

Позивач, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити рішення суду без змін.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 14 травня 2012 року між позивачем та ПП «Транскомб» укладено договір оренди земельної ділянки площею 11,1600 га в межах Новоодеської районної ради Новоодеського району Миколаївської області, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 12 грудня 2005 року. Договір укладено на 49 років. В той же день договір оренди зареєстровано у відділі Держкомзему в Новоодеському районі Миколаївської області (а.с. 4-5).

За умовами договору, орендна плата вноситься в грошовій формі, в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 4112 грн. 60 коп. на рік (п.9). За бажанням орендодавця орендна плата може виплачуватися сільгосппродукцією. Обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням індексації (п.11). У відповідності до п. 11 договору, орендна плата вноситься один раз на рік, по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 31 грудня року, за який вноситься плата (п.11). Податок за договором та вимогами Закону України «Про плату за землю» та Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» сплачується орендарем.

Таким чином, орендна плата за 2012 рік, повинна бути сплаченою по закінченню сільськогосподарського року, який закінчувався в листопаді 2012 року, пропорційно строку знаходження землі в користуванні, але не пізніше 31 грудня 2012 року.

Як виходить з податкового розрахунку за 4 квартал 2012 року, підприємство сплатило податок за позивача, нарахувавши йому за 2012 рік 3053 грн. 71 коп. орендної плати. Сума перерахованого податку склала 453 грн. 06 коп. (15% від вказаної суми). Отже позивачу, виходячи з умов договору, пропорційності знаходженню землі в користуванні орендаря за 2012 рік, необхідно було виплатити 2596 грн. орендної плати за 2012 рік, за відрахуванням податку, а не 4112 грн. 60 коп.

Проте, такої суми підприємство позивачу не сплатило, що підтверджується крім пояснень позивача, висновками експерта від 7 жовтня 2013 року про те, що запис у видатковому касовому ордері від 21 листопада 2012 року про отримання 2595 грн. 65 коп. орендної плати за 2012 рік виконано не позивачем.

За змістом ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в тому числі в разі невиплати орендної плати.

Як згадано вище, позивачу не була виплачена орендна плата за 2012 рік. Однак, порушення умов договору не носить систематичного характеру, і це сталося не лише внаслідок дій орендаря, а й внаслідок дій самого орендодавця.

Це підтверджується поясненнями позивача, представника відповідача, двома розписками про отримання позивачем грошей, а також матеріалами перевірок скарг приватного підприємства (а.с. 90-91,19). Так, з вказаних доказів, в тому числі розписок виходить, що в лютому 2012 року позивач отримав від ОСОБА_4, який на той час мав представницькі повноваження від підприємства, 4000 грн., по 2000 грн. кожного разу, в якості оплати за оренду земельної ділянки. Проте, після реєстрації договору оренди землі, він виявив бажання самостійно обробляти земельну ділянку, у зв'язку з чим відносини з вказаною особою став вважати як особисті, не пов'язані з договором оренди його земельної ділянки, та виявив намір самостійно обробляти земельну ділянку.

Викладене свідчить про те, що між сторонами виникли спірні відносини з приводу оброблення спірної земельної ділянки, розміру орендної плати, а також інших умов договору, а саме строку його дії.

Пояснення позивача в апеляційному суді про те, що він не згодний з умовами договору оренди земельної ділянки, які фактично з ним не узгоджувалися належним чином, лише підтверджують вказані висновки апеляційного суду. Зокрема, це підтверджує наявність між сторонами спору щодо умов договору оренди земельної ділянки та його законності, що обумовило виникнення спору про орендну плату.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що хоча відповідач має заборгованість по орендній платі за 2012 рік, підстав для розірвання договору оренди немає.

За викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду у відповідності до п. 3 ч.1 ст. 209 ЦПК України в частині позовних вимог про розірвання договору оренди необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, про відмову в задоволенні цих вимог. Рішення в частині розміру орендної плати, з огляду на вказані обставини, підлягає зміні. Розмір орендної плати слід зменшити з 4112 грн. 60 коп. до 2596 грн.

Позивач видатковий касовий ордер про отримання 2595 грн. 65 коп. орендної плати за 2012 рік не підписував, та орендну плату по ньому не отримував (а.с.60,116 - 125). Враховуючи обставини справи, вказані вище розписки та передача грошей ОСОБА_2 ОСОБА_4 як фізичній особі (а.с. 90-91), не можна вважати виплатою орендної плати ПП «Транскомб» орендодавцю. Тим більше, що вказана операція не відображена по бухгалтерським документам на підприємстві.

За такого посилання представника відповідача на те, що позивач отримав 2000 грн. орендної плати не можуть бути взяті до уваги.

Щодо судових витрат, то позивач не сплатив при подачі позову 114 грн. 70 коп. за вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки. У зв'язку з чим, та враховуючи, що в задоволенні цих позовних вимог відмовлено, з нього підлягає стягненню ця сума в дохід держави у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

Висновки суду про стягнення на користь позивача витрат на проведення експертизи відповідає вимогам ст.ст.79, 88 ЦПК України, а рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача цих витрат та судового збору за вимоги про стягнення орендної плати ( 229 грн. 40 коп. та 1762 грн. 56 коп.), а також рішення в частині позовних вимог про повернення земельної ділянки слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303,309,316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Транскомб» задовольнити частково.

Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2014 року в частині розірвання договору оренди земельної ділянки скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до приватного підприємства «Транскомб» про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.

Рішення в частині розміру орендної плати, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 змінити, зменшити її з 4112 грн. 60 коп. до 2596 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 114 грн. 70 коп. судового збору в дохід держави.

Рішення суду в частині позовних вимог про повернення земельної ділянки та стягнення судових витрат з приватного підприємства «Транскомб» на користь ОСОБА_2 - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку .

Головуючий:

Судді: