Постанова

від 24.03.2014 по справі 1570/1828/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/1828/2012

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року

12год. 30хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря - Терещук С.Ю.

За участю сторін:

Від позивача: Кушніренко О.Е. - за довіреністю;

Від відповідача: Ідрісова Е.А. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Ті Ел Сі Сервіс" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012р. ПрАТ «Ті Ел Сі Сервіс» звернулось до суду із позовом до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси про визнання протиправними дій ДПІ щодо проведення позапланової виїзної перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення №0006532301 від 22.12.2011р.

В подальшому позивач збільшив позовні вимоги, подавши заяву про визнання протиправними дій ДПІ щодо проведення перевірки та складання Акту №23-214/36796452 від 07.02.2012р., визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007772301 від 25.04.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем проведено виїзні позапланові документальні перевірки ПрАТ "Ті Ел Сі Сервіс" з питань повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за лютий, березень 2011 року, за результатами якої складені оскаржені акти та винесені податкові повідомлення-рішення. Позивач не згоден з висновками, викладеними в актах перевірки, оскільки вони не містять документального підтвердження про порушення з боку позивача вимог податкового законодавства. Вказані акти містять суперечності між висновками та викладеними обставинами, оскільки перевіряючий в них посилається на договори, укладені в перевіряємий період між позивачем та його контрагентами, видаткові накладні, податкові накладні на придбання матеріалів у контрагентів, реєстр отриманих та виданих податкових накладних. Вказані документи були надані відповідачем до перевірки, у зв'язку з цим висновки про неможливість здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами є безпідставними та необґрунтованими. Також позивач вказує, що під час формування податкового кредиту ним було дотримано всіх умов, встановлених чинним законодавством, що є критеріями, за наявності яких виникає право на формування податкового кредиту. Крім цього позивач вказує на неточності у змісті актів стосовно періоду, який перевірявся, тощо.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2012р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі; визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси державної податкової служби щодо проведення перевірки та складання акту № 327/23-214/03563465 від 08.12.2011 р.; визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси державної податкової служби щодо проведення перевірки та складання акту № 23-214/36796452 від 07.02.2012 р.; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ДПС №0006532301 від 22.12.2011р.; № 0007772301 від 25.04.2012 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.12.2013р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2012р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012р. скасовано в частині задоволення позову про визнання протиправними дій ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ДПС щодо проведення перевірки та складання актів № 327/23-214/03563465 від 08.12.2011р. та №23-214/36796452 від 07.02.2012 р., в цій частині позову відмовлено. В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2012р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012р. скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2014р. справу №1570/1828/2012 прийнято до провадження судді Аракелян М.М.

В процесі нового розгляду справи представник позивача підтримав доводи та вимоги адміністративного позову.

Представник відповідача заперечень проти позову не надав, в судовому засіданні спростовує підставність доводів позовної заяви, вказуючи на те, що позивачем до перевірки не надано документів, які б підтверджували виконання вимог діючого законодавства у сфері оптової торгівлі. Зустрічними звірками контрагентів позивача було встановлено відсутність у останніх трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, що унеможливлює здійснення господарських операцій ПП «Укрторгтранс» та ТОВ «АМГ групп».

У зв'язку з викладеним, відповідач вказує, що податковий кредит сформований позивачем по господарським операціям за лютий, березень, квітень, травень 2011 року за рахунок придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Укрторгтранс» та ТОВ «АМГ групп» без документального підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, а тому оскаржувані податкові-повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках актів перевірки, прийняті у відповідності до вимог законодавства та не підлягають скасуванню.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на підставі наказу від 30.11.2011 року №1986 та направлень від 30.11.2011 року №2089, згідно приписів п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України 08.12.2011 р. була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПрАТ «Ті ел сі сервіс» з питань повноти нарахування та сплати ПДВ за лютий 2011р., за результатами якої складено акт перевірки №327/23-214/3563465 від 08.12.2011р. «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ПрАТ «Ті ел сі сервіс» з питань щодо повноти нарахування та сплати ПДВ за лютий 2011 року.»

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. по декларації з ПДВ за лютий 2011р., що призвело до безпідставного завищення податкового кредиту в розмірі 245 133 грн. 00 коп., який не пов'язаний з подальшим використанням в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ПРАТ «Ті Ел Сі Сервіс».

На підставі вищевказаного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006532301 від 22.12.2011 р., яким встановлено порушення ПрАТ «Ті Ел Сі Сервіс» вимог п. 198.2, 198.3, 198. 6 ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем у розмірі 245 133 грн. 00 коп. та застосування штрафних санкцій на суму 1грн.

07.02.2012 р. фахівцями ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на підставі наказу від 25.01.2012 року №167, згідно з приписами п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача щодо повноти нарахування та сплати ПДВ за березень 2011р., за результатами якої складено акт перевірки №23-214/36796452 від 07.02.2012 р. «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ПрАТ «Ті ел сі сервіс» з питань щодо повноти нарахування та сплати ПДВ за березень 2011 року», яким встановлено, що в порушення позивачем п. 198.2, 198.3, 198. 6 ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість»Податкового кодексу України по декларації з ПДВ за березень, квітень, травень 2011 р., безпідставно завищено податковий кредит в розмірі 52 400 грн. 00 коп., який не пов'язаний з подальшим використанням в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ВАТ «Ті Ел Сі Сервіс», що призвело до заниження чистої суми податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 52 400 грн. 00 коп., у тому числі березень 2011р. в сумі 125000грн., квітень 2011р. - в сумі 6500грн., травень 2011р. - в сумі 33400грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007772301 від 25.04.2012 р., яким встановлено порушення ПАТ «Ті Ел Сі Сервіс» вимог п. 198.2, 198.3, 198. 6 ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем у розмірі 52 400 грн. 00 коп.

Висновки актів перевірки ґрунтуються на актах ДПІ у Малиновському районі від 11.11.2011 року №300/23-214/36043405 «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Укрторгтранс» та від 11.11.2011 року №301/23-214/37280436 «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «АМГ групп», щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року». Згідно актів перевірки контрагентів позивача податковим органом було встановлено, що ПП «Укрторгтранс» та ТОВ «АМГ групп» за юридичною адресою не знаходяться, не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів, що засвідчують здійснення господарської діяльності, крім того, було встановлено відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень що унеможливлює здійснення господарської діяльності «Укрторгтранс» та ТОВ «АМГ групп»

Згідно з актами перевірки ПрАТ «Ті Ел Сі Сервіс» податковий кредит сформований позивачем по господарським операціям за лютий, березень квітень, травень 2011 р. за рахунок придбання товарів у ПП «Укрторгтранс» та у ТОВ «АМГ групп» з якими було укладено договори купівлі-продажу № 020-01 від 20.01.2011 р. та № 010-01 від 10.01.2011 р. однак, до перевірки не надано документів, які б підтвердили виконання вимог діючого законодавства у сфері оптової торгівлі, а відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності ПП «Укрторгтранс» та у ТОВ «АМГ групп». Крім того в ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів встановлено, що за юридичною адресою ПП «Укрторгтранс» та ТОВ «АМГ групп» не знаходяться.

Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими з огляду наступного.

Як убачається з Актів перевірки від 08.12.2011 року №327/23-214/3563465 та від 07.02.2012 року №23-214/36796452, підставою для висновку про заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ є висновки про завищення ПрАТ «Ті Ел Сі Сервіс» податкового кредиту у лютому 2011 року в розмірі 245133 грн. та у березні, квітні, травні 2011р. на суму 52400грн., сформованого по взаємовідносинам з ПП «Укрторгтранс» та ТОВ «АМГ групп»

Підставою для таких висновків вказується наступне. Згідно Акту №300/23-214/36043405 від 11.11.2011 року, складеному ДПІ у Малиновському районі м. Одеси «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Укрторгтранс» та від 11.11.2011 року №301/23-214/37280436 «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «АМГ групп», щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року» було встановлено, що ПП «Укрторгтранс» та ТОВ «АМГ групп» за юридичною адресою не знаходиться, не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів, що засвідчують здійснення господарської діяльності, крім того, було встановлено відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, що унеможливлює здійснення господарської діяльності «Укрторгтранс» та ТОВ «АМГ групп».

Також вказується, що підприємством до перевірки не надано документів, які б підтвердили виконання вимог діючого законодавства у сфері оптової торгівлі.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновків, що ПрАТ «Ті Ел Сі Сервіс» фактично фінансово-господарські операції з ПП «Укрторгтранс» та ТОВ «АМГ групп» у перевіряємі періоди не здійснювало. У ході проведення перевірки позивачем не надано документального підтвердження здійснення поточних операцій у сфері оптової торгівлі з вказаними контрагентами, а сформований податковий кредит не пов'язаний з подальшим використанням в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Укрторгтранс» було укладено договір купівлі-продажу товару, предметом якого було купівля продаж товарів діючого асортименту (аркуш справи 10-11) від 20.01.2011 року №020-01

Між позивачем та «АМГ групп» було укладено договір купівлі-продажу товару, предметом якого було купівля-продаж товарів діючого асортименту від 10.01.2011 року №010-01.

Вказані договори не визначають асортимент товару, що придбавається позивачем, а умови договорів є типовими та містять вказівку на необхідність направлення покупцем (позивачем) продавцям (ПП «Укрторгтранс» та ТОВ «АМГ Групп») замовлення з даними стосовно найменування товару, кількості, дати замовлення (пункт 2.1 розділу 2 договорів.).

На підтвердження поставки та одержання товарів позивачем надані видаткові накладні: № РН-0000051 від 04.02.2011 р., № АМГ - 000585 від 15.02.2011 р., № МАГ-000534 від 02.02.2011 р., -постачальники ПП «Укрторгтранс» та ТОВ «АМГ групп». Вказаним видатковим накладним відповідають податкові накладні, отримані позивачем від ПП «Укрторгтранс» та ТОВ «АМГ групп»: № 73 від 04.02.2011 р., № 26 від 02.02.2011 р., № 287 від 15.02.2011 р.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем також надані копії платіжних доручень, виписки по рахунку позивача, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень, квітень, травень 2011р.

Стосовно господарських операцій, які проводились позивачем з ТОВ «АМГ групп» у березні, квітні, травні 2011р., та про які йдеться на сторінці 8 Акту перевірки від 07.02.2012р., слід зазначити, що позивачем не надані первинні документи, що підтверджують придбання матеріалів на загальну суму 262000грн., у тому числі ПДВ - 52400грн. , незважаючи на вимогу суду та відповідний процесуальний обов'язок згідно із приписом ч.1 ст.71 КАС України. Видаткові накладні, податкові накладні, інші документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з купівлі матеріалів на загальну суму 262000грн. у матеріалах справи відсутні. Надані копії платіжних доручень про перерахування ПрАТ «Ті Ел Сі Сервіс» грошових коштів за запчастини на рахунок ТОВ «АМГ групп» у березні 2011р.

З актів перевірки позивача убачається, що за спірними господарськими операціями позивачем сформовано податковий кредит на суму:

- 245133грн. за лютий 2011р.

- 12500грн. - за березень 2011р.

- 6500грн. - за квітень 2011р. усього 52400грн.

- 33400грн. - за травень 2011р.

Характер та обсяг (вартість) господарських операцій з ТОВ «АМГ групп» у березні-травні 2011р. не підтверджений позивачем первинними документами бухгалтерської та податкової звітності.

Направляючи справу №1570/1828/2012 на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України у постанові від 09.12.2013р. вказав на необхідність дослідження характеру та змісту спірних господарських операцій з урахуванням висновків актів перевірки позивача (стосовно відсутності документів, які підтверджують виконання вимог законодавства у сфері оптової торгівлі ПП «Укрторгтранс» та ТОВ «АМГ групп»), на підставі чого та дослідження первинних документів та наявності у підприємства ресурсів зробити вмотивований висновок, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Виконавши вказівки Вищого адміністративного суду України, суд встановив наступне.

Як убачається із змісту договору №020-01 від 20.01.2011р. з ПП «Укрторгтранс» та договору №010-01 від 10.01.2011р. з ТОВ «АМГ групп», вони є ідентичними за текстом, не містять визначення таких істотних умов договору як вид, кількість та ціна товару, що придбавається позивачем.

Такі істотні умови мали визначатись у замовленні на товар Покупця на адресу Продавця (пункт 2.1 договорів), які позивачем до перевірок ДПІ та суду не надані.

Отже не видається за можливе зробити висновки, що поставка товару, зокрема, і наприклад, програмного забезпечення вартістю 800000грн. (у тому числі ПДВ - 133333грн. - а.с.20,23) від ПП «Укрторгтранс» відбулась за договором , який є укладеним у розумінні положень ст.638 ЦК України, ст.ст.265,266 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.265, ст.266 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, відсутність специфікацій до договорів позивача з ПП «Укрторгтранс» та ТОВ «АМГ групп» (або замовлень згідно із п.2.1. договорів) свідчить про їх неукладеність, а отже й обґрунтованість сумнівів податкового органу в реальності здійснення відповідних господарських операцій.

Стосовно підтвердженості дійсного руху товарів (продукції), що придбавалися ПрАТ «Ті Ел Сі Сервіс», суд встановив, що відповідно до п.п.2.2,2.3 розділу 2 договорів поставка товару, що знаходиться на складі Продавця, проводиться протягом трьох робочих днів з дня підтвердження замовлення Покупцем. Продавець здійснює відпуск товару на умовах Франко - склад Продавця у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення термінів «Інкотермс-2000».

У відповідності до основних термінів «Інкотермс-2000» Група Е «Відправлення» EXW Франко-завод (………назва місця).

Даний термін в відповідності з розділом А «Обов'язки продавця» включає:

А.1. «Надання товару у відповідності до договору» - Продавець зобов'язаний у відповідності із договором купівлі-продажу надати покупцю товар, комерційний рахунок-фактуру або еквівалентне йому електронне повідомлення, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть знадобитись за умовами договору купівлі-продажу.

А.4. «Поставка» - Продавець зобов'язаний в обумовлену дату або в межах обумовленого строку надати не відвантажений в будь-який транспортний засіб товар в розпорядження покупця у вказаному в договорі місці поставки . За відсутності в договорі таких вказівок, продавець зобов'язаний здійснити поставку у звичайні для поставки аналогічних товарів місце та строки. Якщо сторони не домовились про будь-який конкретний пункт в названому місці поставки та якщо таких пунктів декілька, то продавець може вибрати найбільш зручний для нього пункт в місці поставки.

Таким чином, договорами передбачені необхідність включення до їх положень назви місця поставки, проте такі положення в договорах відсутні, а також не надані докази поставки у звичайні для поставки аналогічних товарів місця.

Не надані суду також і докази, в якому місці відбулась фактична передача товару позивачу як покупцю, та документи, які підтверджують подальший рух товару від місця його передачі позивачу до будь-якого іншого місця.

Наявні в матеріалах справи договори оренди виробничих приміщень, за якими контрагенти позивача орендували приміщення у ТОВ «Бриз-А» та ТОВ «Чорноморгідробуд» (а.с.92,93), суд до уваги не приймає в якості доказу щодо місця, в якому відбувалась передача товару, оскільки строк дії цих договорів сплив 30-31 грудня 2010р., а спірні поставки датуються лютим-травнем 2011р.

Таким чином, позивачем не надано жодного доказу як передачі товару в обумовленому з контрагентами місці, так і подальшого руху товару від моменту прийняття поставки, а також направлення Покупцем Продавцю відповідного доказу прийняття поставки, як то вимагають правила «Інкотермс-2000» (пункт Б.8).

Також відсутні і докази подальшого використання ПрАТ «Ті Ел Сі Сервіс» товару та матеріалів, на фактичному придбанні яких він наполягає, в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності.

На вимогу суду та на підтвердження здійснення виконання умов договорів позивачем до суду не надані докази замовлення на отримання товарів у Продавця та специфікації до договору, крім того, не надані докази, що підтверджують пакування, маркування та завантаження товару, його подальшого переміщення від Продавця у будь-яке місце.

Як вбачається з договорів купівлі продажу укладених між позивачем та ПП «Укрторгтранс » та ТОВ „ АМГ групп", вони не передбачають місце виконання зобов'язань.

Відповідно до ст.532 Цивільного Кодексу України - місце виконання зобов'язань встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі виконання провадиться: за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договор перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочин - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання; за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання.

Представником позивача до суду не надані докази підтвердження місць виконання зобов'язань, а також в судовому засіданні пояснень з цього приводу надано не було.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що реальність господарських операцій за договорами купівлі-продажу з ПП «Укрторгтранс» та у ТОВ «АМГ групп» не доведені позивачем належними та допустимими доказами, а самі договори не містять істотних умов, досягнення згоди сторін щодо яких вимагається законом.

Відповідно до ст.22 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявність яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податку податкового обов'язку.

Згідно ст.185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, крім того, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Статтею 188 Податкового Кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на етиловий спирт, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством, оскільки визначальною умовою є факт реального придбання товарів (робіт).

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції , а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, але в даній справі позивачем не доведено реальне придбання товарів у контрагентів ПП «Укрторгтранс» та у ТОВ «АМГ групп».

Суд також звертає увагу на те, що видаткові накладні, якими оформлено передачу товару від контрагентів позивачу у лютому 2011р., не містять прізвищ та посад осіб, які відповідальні за здійснення відповідних господарських операцій та правильність їх оформлення, що виключає можливість їх ідентифікувати. Разом з цим, п.3.2. договорів передбачається, що у товарній накладній має зазначатись друкованим шрифтом прізвище особи, що уповноважена Покупцем прийняти товар.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Вищий адміністративний суд України в постанові від 09.12.2013 року по даній справі вказав, що позивачем до матеріалів справи та до перевірки не надані документів, які б підтверджувати виконання вимог діючого законодавства у сфері оптової торгівлі. При новому розгляді справи у позивача було достатньо часу для надання всіх доказів відповідно до умов договорів та на виконання вказівок Вищого адміністративного суду України.

В судовому засіданні представник позивача не пояснив, яким чином поставлявся товар, ким передавався та відповідно не були надані докази для з'ясування вказаних обставин, а отже при певній неповноті актів перевірки ДПІ в питанні дослідження первинних документів підставність висновку ДПІ про відсутність реального здійснення спірних господарських операцій та відсутності доказів, що підтверджують виконання контрагентами позивача вимог законодавства у сфері оптової торгівлі, ПрАТ «Ті Ел Сі Сервіс» не спростована належними та допустимими доказами.

Дослідивши обгрунтованість висновків актів перевірки ПрАТ «Ті Ел Сі Сервіс» , суд встановив, що позивачем не доведена у встановленому законом порядку реальність спірних господарських операцій (їх товарність) на спростування позиції ДПІ, відтак податковим органом на законних підставах встановлено завищення податкового кредиту за лютий 2011 року на суму 245133 грн., за березень, квітень, травень 2011 року у сумі 52400 грн. по господарським операціям з ПП «Укрторгтранс» та у ТОВ «АМГ групп» та на законних підставах збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на ці суми оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями і застосовано фінансові санкції.

При цьому суд бере до уваги, що тягар доказування між сторонами розподіляється відповідно до ст.71 КАС України таким чином, що суб'єкт владних повноважень повинен довести правомірність свого рішення, для чого обґрунтовує правильність висновків про порушення платником податку вимог податкового законодавства на підставі документів та податкової інформації, що досліджувались та використовувались в ході перевірки.

Натомість, процесуальним обов'язком позивача в даній справі є доведення фактичного здійснення господарських операцій, їх реальності, змін у складі активів підприємства, руху активів, у зв'язку з їх проведенням, що зумовлює необхідність надання доказів, які прямо або побічно це підтверджують.

ПрАТ «Ті Ел Сі Сервіс» не довело суду, що за його замовленням ПП «Укрторгтранс» та ТОВ «АМГ групп» були передані у власність позивача товари та матеріали узгодженого асортименту, які в подальшому були використані ПрАТ «Ті Ел Сі Сервіс» в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Отже, ДПІ правомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 245133 грн. та 1,00 - штрафні фінансові санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 22.12.2011 року №0006532301 та збільшено суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 52400 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними фінансовими санкціями згідно податкового повідомлення-рішення від 25.04.2012 року №0007772301.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при новому розгляді справи не надає оцінки та не досліджує доводи позивача стосовно порушення порядку проведення перевірок, формування висновків актів перевірок, періоду, за який здійснено перевірки, оскільки за вимогами про визнання протиправними відповідних дій ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Вищим адміністративним судом України у постанові від 09.12.2013р. прийняте рішення про відмову у їх задоволенні та при новому розгляді справи такі вимоги не є предметом спору.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги ПрАТ «Ті Ел Сі Сервіс» задоволенню не підлягають у зв'язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Ті Ел Сі Сервіс" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 24.03.2014р.

Суддя М.М. Аракелян

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Ті Ел Сі Сервіс" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити

24 березня 2014 року.