Ухвала

від 12.03.2014 по справі 2а-347/11/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 р. Справа № 30982/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат» в особі Чернівецького військового лісгоспу на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.02.2011 р. в справі № 2а-347/11/0970 за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат» в особі Чернівецького військового лісгоспу про стягнення податкового боргу,

встановив:

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.02.2011 р. у справі № 2а-347/11/0970 за позовом ДПІ у м. Чернівці до ДП «Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат» в особі Чернівецького військового лісгоспу про стягнення податкового боргу в сумі 220368,16 грн., позов було задоволено повністю.

В апеляційній скарзі скаржник просить постанову скасувати та відмовити у позові. Апеляційна скарга мотивована тим, що Чернівецький військовий лісгосп був зареєстрований самостійним платником податків і ніс відповідальність за їх сплату.

12.03.2014 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача (вх. №К-8033/14 від 12.03.2014 року) про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та залишення в силі постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.02.2011 року. Представник відповідача також просить замінити відповідача - ДПІ в м. Чернівці правонаступником - ДПІ у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області.

Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі ч.1 ст.197 КАС України.

Колегія суддів задовольнила клопотання представника відповідача та допустила в порядку ст. 55 КАС України заміну відповідача - ДПІ в м. Чернівці його правонаступником - ДПІ в м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як правильно встановив суд першої інстанції, 09.07.1993 р. Чернівецький військовий лісгосп Державного підприємства Івано-Франківського ліспромкомбінату зареєстрований наказом головної організації (Міністерство оборони України) та 24.11.2003 р. ДПІ в м. Чернівцях ГУ Міндоходів у Чернівецькій області взятий на облік як платник податків. Прав юридичної особи Чернівецький військовий лісгосп не має.

За результатами перевірки своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань Чернівецьким військовим лісгоспом ДП «Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат» було складено акт № 2808 від 09.08.2005 р., яким зафіксовано порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 , підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III. З цих підстав винесено повідомлення-рішення форми «Ш» від 09.12.2005 року №0005211500/2, №0005221500/2, №0005271500/2 та №0005231500/2 про стягнення з податкового боргу та штрафних санкцій в загальній сумі 220 368,16 грн. Дані податкові повідомлення - рішення були оскаржені в судовому порядку, однак, у задоволенні позову було відмовлено судовими рішеннями, які набрали законної сили. Відтак, податкові зобов'язання є узгодженими.

Відповідно до вимог частини 1 стаття 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів). Відповідно до вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 для подання такої декларації ( підпункт 5.3.1 пункту 5.3 Закону). Відповідно до вимог підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до вимог підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. В підпункті 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 зазначено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Згідно з вимогами підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про те, що відповідачем в порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті вказаного закону самостійно не сплачена сума податкового зобов'язання, зазначена в податкових повідомленнях-рішеннях форми «Ш» від 09.12.2005 року №0005211500/2, №0005221500/2, №0005271500/2 та №0005231500/2. Вказані податкові повідомлення - рішення після винесення Львівським апеляційним адміністративним судом ухвал від 18.05.2010 року в справі №2969/09/9104 та від 10.06.2010 року в справі № 29176/09/9104 вважаються узгодженими.

Станом на 19.01.2011 р. за скаржником рахується заборгованість на загальну суму 220368,16 грн., зокрема: податок на прибуток - 214716,46грн.; комунальний податок 5651,7 грн. Жодних доказів помилковості визначення цих сум скаржник суду не надав. Мотиви апеляційної скарги не спростовують висновків постанови суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань. Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи наведене, судове рішення відповідає закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» в особі Чернівецького військового лісгоспу залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.02.2011 р. в справі № 2а-347/11/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Кузьмич С.М.

Шавель Р.М.