Постанова

від 18.03.2014 по справі 914/4444/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2014 р. Справа № 914/4444/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

Суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Мусаковському А.В.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпласт» без номера від 18.02.2014 року (вх. №01-05/878/14 від 25.02.2014 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.02.2014 року

у справі №914/4444/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Західбудсервіс», с. Конопниця, Пустомитівський район, Львівська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпласт», м. Городок, Львівська область

про стягнення коштів

Представники сторін :

від позивача: Тищук Л.К., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з'явився (належно повідомлений);

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Відповідачем заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у розгляді зазначеного клопотання поклалася на думку суду.

Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання, зробила висновок про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, оскільки чинний ГПК України не обмежує представництво інтересів у суді конкретно визначеною особою, клопотання документально не обґрунтоване.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.02.2014 року у цій справі (суддя Рим Т.Я.) позов задоволено частково, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпласт» (надалі ТОВ «Будпласт») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Західбудсервіс» (надалі ТОВ НВП «Західбудсервіс») 56050 грн. основного боргу, 4203,75 грн. пені, 809,23 грн. 3%річних, 1719,30 грн. судового збору, 2997,90 грн. відшкодування витрат на оплату послуг адвоката. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Скаржник зазначає, що позивачем не надано угоди про надання послуг адвоката; витрати на надання послуг адвокатом повинні, на думку апелянта, бути зроблені до моменту подання позовної заяви, а не під час процесу. Також відповідач зазначає, що витрати на послуги адвоката повинні бути співрозмірні з інфляційними втратами та сумою 3% річних; основна сума боргу не повинна враховуватись у співрозмірність спірних послуг адвоката. ТОВ «Будпласт» просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що в суді першої інстанції до матеріалів справи долучено належним чином оформлену довіреність на представництво ТОВ НВП «Західбудсервіс» ОСОБА_3, що відповідає вимогам п.6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України». Окрім цього, ТОВ НВП «Західбудсервіс» вказує, що ним було подано акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 12.12.2013 року, звіт від 12.12.2013 року, платіжне доручення №5189 від 13.12.2013 року, копія свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_3, ордер ЛВ №033344. Також позивач зазначає, що відшкодовуються фактично понесені витрати сторони на оплату послуг адвоката. Окрім цього, позивач вказує, з посиланням на ч.2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру», що розмір гонорару (3000 грн.) відповідає вимогам співмірності та розумності. ТОВ НВП «Західбудсервіс» просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

19 вересня 2011 року між ТОВ НВП «Західбудсервіс» (Продавець) та ТОВ «Будпласт» (Покупець) укладено Договір №213-К купівлі-продажу (Договір №213), відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти товар на умовах цього Договору партіями у кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в рахунках-фактурах або Специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною даного Договору, та оплатити його в термін, зазначений у даному Договорі.

Згідно з п.5.5.1 Договору №213 Покупець проводить оплату товару протягом 25 банківських днів з дати отримання товару. Датою отримання товару вважається дата підписання накладної представником Покупця.

Пунктом 7.2 Договору №213 визначено, що за протермінування оплати за поставлений товар Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день протермінування.

На виконання умов вказаного Договору Продавець передав, а покупець прийняв товар (труби ПП К2 100*6м) на загальну суму 87025 грн., що стверджується наявними у справі видатковими накладними: №4/3010 від 30.10.2012 року (на суму 73750 грн.) та №1/3110 від 31.10.2012 року (на суму 13275 грн.).

30 липня 2013 року між ТОВ НВП «Західбудсервіс» (Продавець) та ТОВ «Будпласт» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №143-К (Договір №143), відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти товар на умовах цього Договору партіями у кількості, асортименті та за цінами, узгодженими Сторонами в рахунках-фактурах або Специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною даного Договору, та оплатити його в термін, зазначений у рахунку чи в порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно з п.5.6.1 Договору №143 Покупець проводить 100% передоплату товару в термін, вказаний у рахунку.

Пунктом 7.2 Договору №143 визначено, що за протермінування оплати за поставлений товар Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день протермінування.

На виконання Договору №143 Продавець передав покупцю товар (клапан запірний з чавуну фланцевий з клином тип2111 до водопроводів), що стверджується наявною у справі видатковою накладної №8/3007 від 30.07.2013 року на суму 2360 грн.

З наявного в матеріалах справи Акту звірки взаєморозрахунків, підписаного представниками ТОВ НВП «Західбудсервіс» та ТОВ «Будпласт» та скріпленого їх печатками вбачається, що заборгованість відповідача станом на 31.10.2013 року становить 56050 грн. Вказана заборгованість сторонами по справі не заперечується.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо оплати вартості товару, позивачем також заявлено до стягнення 4215,26 грн. пені, 843,05 грн. 3% річних.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне за змістом положення міститься у ст.193 ГК України.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частина 1 статті 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

12 листопада 2013 року між ТОВ НВП «Західбудсервіс» (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Гринчук Мазур та партнери» (Фірма) укладено Договір про надання правової допомоги, відповідно до п.1.1 якого Фірма зобов'язується надати Клієнту правову допомогу визначену цим Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити гонорар в порядку та на умовах, вказаних у Договорі, а також здійснювати повне сприяння Фірмі у виконанні покладених на неї обов'язків.

Пунктом 2.4 вказаного Договору визначено, що факт надання правової допомоги (послуг) Фірмою Клієнту підтверджується Актами приймання-передачі наданих послуг, що підписуються Сторонами.

Положеннями п.п.5.1 та 5.2 Клієнт зобов'язується сплатити Фірмі гонорар згідно Договору відповідно до виставлених рахунків. Сплата гонорару здійснюється в розмірі 3000 грн.

Відповідно до Акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 12.12.2013 року, підписаного Клієнтом та Фірмою, були надані перелічені в акті послуги на підставі Договору про надання правової допомоги від 12.11.2013 року.

Також звітом про хід виконання доручення ТОВ НВП «Західбудсервіс» Фірмою згідно Договору про надання правової допомоги від 12.11.2013 року, складеного керуючим партнером, адвокатом ОСОБА_3 (виконавцем робіт) підтверджується надання Фірмою послуг.

ОСОБА_3 має право на зайняття адвокатською діяльністю, що стверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Платіжним дорученням №5189 від 13.12.2013 року позивач перерахував Адвокатському об'єднанню «Юридичній фірмі «Гринчук Мазур та партнери» 3000 грн. гонорару згідно Договору про надання правової допомоги від 12.11.2013 року.

Також надання послуг як адвокатом стверджується наявним у справі ордером серії ЛВ №033344 від 09.01.2014 року.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частинами 1 та 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» унормовано, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду спору в місцевому господарському суді в матеріалах справи були наявні довіреність, ордер, акт приймання-передачі виконаних робіт, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Долучений в апеляційній інстанції Договір про надання правової допомоги від 12.11.2013 року жодним чином не спростовує правильність висновків місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2997,90 грн. витрат на оплату послуг адвоката, що менше 5% від ціни позову.

Також безпідставними є твердження апелянта щодо необхідності надання послуг до моменту подання позову до суду, оскільки представництво інтересів особи у господарському процесі (в тому числі і надання правової допомоги) не обмежено якою конкретною стадією судового розгляду спору.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що рішення суду першої інстанції від 05.02.2014 року у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 05.02.2014 року у справі №914/4444/13 без змін.

2. Судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпласт».

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.03.2014 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.