Ухвала

від 04.03.2014 по справі 2а-5416/10/1770

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 р. Справа № 524/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима В.Я., Святецького В.В.

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Яшма» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року у справі за позовом Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Яшма» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до ПП «Яшма», яким просило стягнути з відповідача 14284,38 грн. адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2009 році та 900,90 грн. пені за порушення термінів сплати цих санкцій (всього 15185,28 грн.).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року позов задоволено повністю.

Постанова мотивована тим, що відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ПП «Яшма» у цьому році становила 32 особи, отже, відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідач у 2009 році повинен був створити одне робоче місця для працевлаштування інвалідів, однак не зробив цього, тому відповідно до вимог ст. 20 цього Закону зобов'язаний сплатити відповідачу адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним. Також суд дійшов висновку, що строк для стягнення з відповідача несплачених штрафних санкцій за зайняті інвалідами робочі місця у 2009 році, визначений ст. 250 Господарського кодексу України, позивачем не пропущений. Крім того, перевірка ПП «Яшма» була проведена позивачем на законних підставах. Також суд зазначив, що розрахунок кількості робочих місць для інвалідів здійснюється роботодавцями самостійно, а розрахунок спеціальних робочих місць та їх створення за рішенням місцевої ради. Працевлаштування інвалідів може здійснюватись лише за наявності отриманої від підприємства інформації про проведену в установленому порядку атестацію необхідної кількості робочих місць інвалідів на цьому підприємстві відповідно до вимог нормативу, а також про вільні робочі місця, на яких може використовуватись праця інвалідів. А так як зазначена інформація ПП «Яшма» не надавалася, тому покликання відповідача на недотримання позивачем ч. 2 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» є безпідставним.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що суд порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Отже, ПП «Яшма» повинно було розрахувати і сплатити адміністративно-господарські санкції до 15 квітня 2010 року, тому саме з цього дня у Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів виникло право для встановлення осіб, які повинні були сплатити, але не сплатили адміністративно-господарську санкцію та для звернення до суду з позовом про стягнення з них адміністративно-господарської санкції. Тому з урахуванням ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення позивача з даним позовом сплив 15 жовтня 2010 року, а позовна заява подана до суду 12.11.2010 року, тобто після спливу строку звернення до адміністративного суду. Суд першої інстанції безпідставно посилається на строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України, оскільки даною нормою визначені строки, протягом яких можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, а ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначені строки, протягом яких позивач міг звернутися до суду з позовом про стягнення цих санкцій. Заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом позивач не подавав, а суд першої інстанції не постановляв ухвалу про поновлення цього строку. Тому на думку відповідача суд відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України повинен був залишити позовну заяву без розгляду. Також апелянт зазначає, що ч. 2 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда. Позивач не звертався до ПП «Яшма» та не надавав грошових коштів для створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, а Рівненська міська рада не приймала рішення про те, що ПП «Яшма» повинно було за рахунок власних коштів створити спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів. Крім того, ні позивач, ні міська рада не вказували ПП «Яшма» на необхідність створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів. Тому у зв'язку з відсутністю необхідності створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також відсутністю коштів Фонду соціального захисту інвалідів на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів та відповідного рішення Рівненської міської ради, ПП «Яшма» не зобов'язане було створювати спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів. Отже, суд першої інстанції неправильно застосував ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», що призвело до прийняття незаконної постанови.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст. 20 цього Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з ст. 18 цього Закону працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Процедуру подання інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості визначено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Цим Порядком передбачено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, а також звітують Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участі представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Відповідно до п. 6 даного Положення центри зайнятості та відділення Фонду соціального захисту інвалідів ведуть облік призначених для працевлаштування інвалідів робочих місць, створюваних понад встановлений норматив, за термінами введення їх у дію, виробничим профілем, умовами і характером роботи.

Згідно з п. 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що для виконання нормативу робочих місць для інвалідів підприємство повинне вжити ряд дій, а саме: розроблення заходів щодо створення робочих місць для інвалідів; включення їх до колективного договору; інформування центрів зайнятості, місцевих органів соціального захисту населення та відділення Фонду про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів; у межах нормативу створення за власні кошти робочих місць для працевлаштування інвалідів в порядку, визначеному пунктом 3 зазначеного Положення; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подання відділенням Фонду відомостей про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначення видів виробництв, цехів та дільниць, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформування державної служби зайнятості та місцевих органів соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечення соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством; запровадження у разі потреби посад інструкторів-перекладачів для роботи з глухими працівниками; розроблення і затвердження інструкції про робоче місце інваліда.

Лише у випадку, якщо роботодавець вжив усіх необхідних заходів, тобто виконав всі свої обов'язки передбачені законодавством, він звільняється від обов'язку сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць.

Наведене також узгоджується з положенням ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, відповідно до якої учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Однак, як встановив суд та не заперечує відповідач, ПП «Яшма» не вжило всіх зазначених вище залежних від нього заходів для працевлаштування інваліда, а саме не подавало до органів державної служби зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів - звітів № 3-ПН відповідно до «Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 року за № 1534/11814, відповідно до якої підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків, не розробило заходів щодо створення робочих місць для інвалідів, не інформувало місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, не подало у встановлений законодавством строк до 01.02.2010 року, що настає за звітним, подання відділенням Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік із зазначенням відомостей про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів, не визначило видів виробництв, цехів та дільниць, де доцільно використовувати працю інвалідів.

При цьому звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік ПП «Яшма» подало лише після проведення позивачем перевірки, а саме 18.08.2010 року.

Таким чином, ПП «Яшма» не вжило жодних передбачених законодавством заходів виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, тому відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» зобов'язане сплатити Рівненському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, сума яких відповідно до поданого відповідачем розрахунку становить 14284,38 грн., а також 900,90 грн. пені за порушення термінів сплати цих санкцій.

Також колегія суддів враховує, що Порядком реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що підприємства, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб повинні реєструватися у відділеннях Фонду за місцем їх державної реєстрації.

Оскільки ПП «Яшма» не надавало інформацію, яка необхідна для організації працевлаштування інвалідів до державної служби зайнятості та не зареєструвалося у встановленому порядку у відділенні Фонду, позивач був позбавлений можливості стягнути адміністративно-господарські санкції в строк визначений ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», оскільки факт порушення відповідачем нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів був виявлений позивачем лише 18.08.2010 року, тобто після проведення перевірки ПП «Яшма» щодо дотримання вимог ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та заповнення і подання відповідачем під час перевірки звіту форми 10-ПІ за 2009 рік).

А із даним позовом Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду 12.11.2010 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому доводи відповідача про пропущення позивачем цього строку, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Твердження відповідача про те, що перебіг строку звернення до суду розпочався 15 квітня 2010 року, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону, колегія суддів не бере до уваги, так як згідно з ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначено вище, ПП «Яшма» не зареєструвалось у встановленому законодавством порядку у Рівненському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів та не подало у передбачений законодавством строк звіту форми 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, а факт порушення відповідачем вимог ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» був виявлений позивачем, як зазначено вище лише під час проведення перевірки відповідача 18.08.2010 року.

Тобто про порушення своїх прав позивач дізнався 18.08.2010 року і з об'єктивних причин не міг дізнатись про це раніше, отже, перебіг строку звернення до суду з даним позовом розпочався саме з цього дня, оскільки визначальною умовою початку перебігу цього строку є час, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Також колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність тверджень відповідача про проведення позапланової перевірки ПП «Яшма» без законних підстав, виходячи з наступного.

Відповідно до положень Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду.

Однак, як зазначено вище, ПП «Яшма» такого звіту у встановлений законодавством строк не подало.

Відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій Інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до п. 5 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 позапланова виїзна перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за рішенням суду, у разі звернення фізичних та юридичних осіб про порушення роботодавцем вимог законодавства, за бажанням роботодавця та у разі неподання роботодавцем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів або подання такого звіту з помилками, що призвели до несплати суми адміністративно-господарських санкцій або сплати їх у неповному обсязі.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що перевірка ПП «Яшма» була проведена позивачем на підставі, в порядку та спосіб, передбачені законодавством.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей.

Відповідно до пп. 12 п. «б» ч. 1 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до кола делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, бронювання в порядку, встановленому законом, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності робочих місць, призначених для працевлаштування осіб, які відповідно до законодавства потребують соціального захисту і не спроможні конкурувати на ринку праці, визначення нормативів таких робочих місць; прийняття рішень про створення на підприємствах, в установах та організаціях спеціальних робочих місць для осіб з обмеженою працездатністю, організація професійної підготовки цих осіб; погодження проведення ліквідації таких робочих місць.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, розрахунок кількості робочих місць для інвалідів здійснюється роботодавцями самостійно, а розрахунок спеціальних робочих місць та їх створення - за рішенням місцевої ради.

Отже, працевлаштування інвалідів може здійснюватись лише за наявності отриманої від підприємства інформації про проведену в установленому порядку атестацію необхідної кількості робочих місць інвалідів на цьому підприємстві відповідно до вимог нормативу, а також про вільні робочі місця, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Однак оскільки зазначена інформація ПП «Яшма» не надавалася, тому твердження відповідача на недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» є безпідставним.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Яшма» залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року у справі № 2а-5416/10/1770 за позовом Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Яшма» про стягнення адміністративно-господарських санкцій - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді В.Я. Гудим

В. В. Святецький