Постанова

від 20.03.2014 по справі 826/17630/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17630/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Груп Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Груп Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Право», Приватне підприємство «Продекс», Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Перемога», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агролідер-2009», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олсідз Груп Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0001372204 від 23 липня 2013 року, № 0001382204 від 23 липня 2013 року, № 0001392204 від 23 липня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Груп Україна» з питань взаємовідносин з ТОВ «Агро-Право»», ПП «Продекс», СТОВ «Перемога», ОСОБА_6 та ТОВ «Агролідер-2009» за період 2012 рік та 1-й квартал 2013 року, за результатами якої складено акт № 57/22-504/37039253 від 13 червня 2013 року.

Проведеною перевіркою встановлено наступні порушення позивачем податкового законодавства: пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму сплати податку на прибуток підприємств на загальну суму 2 656 525,00 грн.; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 4 938 133,00 грн., та завищено від'ємне значення з ПДВ на суму 170 920,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: № 0001372204 від 23 липня 2013 року, яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 320 656,00 грн., в тому числі за основним платежем - 2 656 525,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 664 131,00 грн.; № 0001382204 від 23 липня 2013 року, яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6 172 666,00 грн., в тому числі за основним платежем - 4 938 133,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 1 234 533,00 грн.; № 0001392204 від 23 липня 2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення об'єктом оподаткування податком на додану вартість в розмірі 170 920,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Олсідз Груп Україна» зареєстровано в якості юридичної особи 14 квітня 2010 року, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААВ № 896614.

У період березень - квітень 2012 року між позивачем та ТОВ «Агро-Право» укладено ряд контрактів, а саме: № 02/1523-Р від 11 квітня 2012 року, № 02/1534-Р від 13 квітня 2012 року, № 02/1536-Р від 17 квітня 2012 року, № 02/1550-Р від 20 квітня 2012 року, № 02/1568-Р від 25 квітня 2012 року, № 02/1581-Р від 03 травня 2012 року, № 02/1621-Р від 17 травня 2012 року, № 02/1641-Р від 22 травня 2012 року, за змістом яких ТОВ «Агро-Право» зобов'язувалось поставити позивачу насіння соняшнику врожаю 2011 року.

Згідно з п.п. 4.1, 6.1 укладених контрактів встановлено, що ТОВ «Агро-Право» зобов'язувалось поставити товар на умовах СРТ згідно Ікотермс-2010, до Ємилівське ХПП ТОВ, Кіровоградська обл., Голованівський район, смт. Ємилівка, вул. Леніна, 2, при цьому ТОВ «Агро-Право» зобов'язувалось передати позивачу разом із товаром, крім видаткових та податкових накладних, товарно-транспортні накладні та карантинні свідоцтва на товар, посвідчення якості товару.

На підтвердження настання реальних наслідків за укладеними контрактами позивачем до матеріалів справи додано належним чином оформлені первинні документи: видаткові, податкові накладні та акти перерахунку ціни товарів.

Крім того, згідно з актом № 206/153/36830165 від 18 червня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Агро-Право» (код ЄДРПОУ 36830165) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за квітень 2012 року, складеним працівниками ДПА у Харківській області, встановлено, що ТОВ «Агро-Право» орендує у 14 громадян земельні ділянки площею 73,08 га, які знаходяться у Костівській сільській раді Валківського району Харківської області.

Як вбачається з акту перевірки, 25 травня 2012 року співробітниками ВПМ опитано ряд громадян які згідно з даними ТОВ «Агро-Право», здають підприємству в оренду земельні ділянки, громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили, що здають в оренду ТОВ «Агро-Право» земельні ділянки, але при цьому вони повідомили, що на момент посівної компанії у 2011 році, посів на їхніх земельних ділянках здійснювало не ТОВ «Агро-Право» а інші підприємства. Громадянка ОСОБА_9 повідомила, що ТОВ «Агро-Право» свою земельну ділянку в оренду не надавала.

Також, опитано гр. ОСОБА_10, який повідомив, що з квітня 2012 року працює механіком та трактористом на ТОВ «Агро-Право» без оформлення офіційної трудової угоди, також повідомив, що на підприємстві фактично працює два співробітника, керівником є ОСОБА_11

Крім того, працівниками ДПА у Харківській області складено акт № 316/153/36830165 від 20 липня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Агро-Право» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень 2012 року, яким безпосередньо встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться.

У період лютий 2012 року - квітень 2012 року між позивачем та ПП «Продекс» укладено ряд контрактів, за змістом яких ПП «Продекс» зобов'язувалось поставити позивачу насіння соняшнику врожаю 2011 року.

Згідно з п.п. 4.1, 6.1 укладених контрактів, ПП «Продекс» зобов'язувалось поставити товар на умовах СРТ згідно Ікотермс-2010, до Відродження ТОВ, Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. Матросова, 40, при цьому ПП «Продекс» зобов'язувалось передати позивачу разом із товаром, крім видаткових та податкових накладних, товарно-транспортні накладні та карантинні свідоцтва на товар, посвідчення якості товару.

На підтвердження настання реальних наслідків за укладеними контрактами позивачем до матеріалів справи додано належним чином оформлені первинні документи: видаткові та податкові накладні, акти перерахунку ціни товарів.

Крім того, проведеною працівниками ДПА у Харківській області перевіркою, за результатами якої складено акт № 183/153/25456913 від 13 червня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Продекс» (код ЄДРПОУ 25456913), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень-квітень 2012 року, встановлено, що відповідальними особами за фінансово-господарську діяльність ПП «Продекс» є: керівник - ОСОБА_12 Підприємство є сільгоспвиробником, у користуванні якого знаходиться земельна ділянка площею 23,9 га на території Вільхівської селищної ради. Відповідно до наданої до Харківської ОДПІ Харківської області ДПС податкової звітності, підприємство ПП «Продекс» не має власних основних засобів, без наявності яких оброблення земельної ділянки неможливо.

Також, співробітниками ВПМ ХОДПІ ХО ДПС встановлено колишнього власника підприємства громадянина ОСОБА_13, який письмово повідомив, що дійсно у 2011 році підприємство орендувало земельну ділянку площею близько 24 гектарів, але фактично використовувалося 4 гектара під вирощування фасолі, овочів, кукурудзи та соняшника. Інші 20 гектарів не використовувалися у діяльності підприємства.

На початку листопада 2011 року гр. ОСОБА_13 за власною ініціативою продав підприємство, при цьому на момент продажу ПП «Продекс» на підприємстві залишків вирощеної продукції не було.

07 червня 2012 року встановлено гр. ОСОБА_12, який надав письмові пояснення, згідно з якими він фактично не займався фінансово-господарською діяльністю ПП «Продекс», а до його функціональних обов'язків входило лише: «підписувати податкову звітність та первинну бухгалтерську документацію ПП «Продекс».

Крім того між позивачем та СТОВ «Перемога» укладено ряд контрактів, за змістом яких СТОВ «Перемога» зобов'язувалось поставити позивачу насіння соняшнику врожаю 2011 року.

Згідно з п.п. 4.1, 6.1 укладених контрактів, СТОВ «Перемога» зобов'язувалось поставити товар на умовах СРТ згідно Ікотермс-2010, до Відродження ТОВ, Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. Матросова, 40, при цьому СТОВ «Перемога» зобов'язувалось передати позивачу разом із товаром, крім видаткових та податкових накладних, товарно-транспортні накладні та карантинні свідоцтва на товар, посвідчення якості товару.

На підтвердження настання реальних наслідків за укладеними контрактами позивачем до матеріалів справи додано належним чином оформлені первинні документи: видаткові та податкові накладні, акти перерахунку ціни товарів.

Проте, проведеною працівниками ДПА у Харківській області перевіркою, за результатами якої складено акт № 270/15-03/30756715 від 06 червня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога» (код ЄДРПОУ 30756715) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01 березня 2012 року по 31 березня 2012 року, встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що СТОВ «Перемога» за вказаною адресою не знаходиться (довідка ГВПМ ДПІ у м. Житомирі про невстановлення платника за місцезнаходженням № 237 від 05 квітня 2012 року), відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання є керівник та головний бухгалтер СТОВ «Перемога» ОСОБА_14, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Також, опитаний ОСОБА_14 пояснив, що перереєстрував підприємство на своє ім'я за винагороду та відношення до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства не має.

У період січень 2012 року - березень 2012 року між позивачем та ТОВ «Агролідер-2009» укладено ряд контрактів поставки, за змістом яких ТОВ «Агролідер-2009» зобов'язувалось поставити позивачу насіння соняшнику врожаю 2011 року.

Згідно з п.п. 4.1, 6.1 укладених контрактів, ТОВ «Агролідер-2009» зобов'язувалось поставити товар на умовах СРТ згідно Ікотермс-2010, до Відродження ТОВ, Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. Матросова, 40, при цьому ТОВ «Агролідер-2009» зобов'язувалось передати позивачу разом із товаром, крім видаткових та податкових накладних, товарно-транспортні накладні та карантинні свідоцтва на товар, посвідчення якості товару.

На підтвердження настання реальних наслідків за укладеними контрактами позивачем до матеріалів справи додано належним чином оформлені первинні документи: видаткові та податкові накладні, акти перерахунку ціни товарів.

Крім того, проведеною працівниками Вознесенської ОДПІ перевіркою, за результатами якої складено акт № 16/22/35630731 від 25 квітня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки платника податків ТОВ «Агролідер-2009» (код за ЄДРПОУ 35630731) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2013 - березень 2013 року, встановлено відсутність товариства за юридичною адресою, у фінансово-господарській діяльності «Агролідер-2009» на момент відпрацювання присутні ознаки фіктивності.

Крім того, позивачем у перевіряємий період укладено ряд контрактів на постачання насіння соняшнику врожаю 2011 року з ФОП ОСОБА_6

Згідно з п.п. 4.1, 6.1 укладених контрактів встановлено, що ФОП ОСОБА_6 зобов'язувалась поставити товар на умовах СРТ згідно Ікотермс-2010, до Відродження ТОВ, Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. Матросова, 40, при цьому ФОП ОСОБА_6 зобов'язувалась передати позивачу разом із товаром, крім видаткових та податкових накладних, товарно-транспортні накладні та карантинні свідоцтва на товар, посвідчення якості товару.

На підтвердження настання реальних наслідків за укладеними контрактами позивачем до матеріалів справи додано належним чином оформлені первинні документи: видаткові та податкові накладні, акти перерахунку ціни товарів.

Також, у період січень 2012 року - березень 2012 року між позивачем та ПП «Дельта Постач» укладено ряд контрактів поставки, за змістом яких ПП «Дельта Постач» зобов'язувалось поставити позивачу насіння соняшнику врожаю 2011 року.

За змістом п.п. 4.1, 6.1 укладених контрактів встановлено, що ПП «Дельта Постач» зобов'язувалось поставити товар на умовах СРТ згідно Ікотермс-2010, до Відродження ТОВ, Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. Матросова, 40, при цьому ПП «Дельта Постач» зобов'язувалось передати позивачу разом із товаром, крім видаткових та податкових накладних, товарно-транспортні накладні та карантинні свідоцтва на товар, посвідчення якості товару.

На підтвердження настання реальних наслідків за укладеними контрактами позивачем до матеріалів справи додано належним чином оформлені первинні документи: видаткові та податкові накладні, акти перерахунку ціни товарів.

Крім того, проведеною працівниками ДПІ у м. Кіровограді перевіркою, за результатами якої складено акт № 453/1520/37059400 від 28 травня 2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Дельта-Постач» (код ЄДРПОУ 37059400) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2012 року, встановлено, що на момент проведення перевірки стан платника ПП «Дельта-Постач» (ЄДРПОУ 37059400) « 21» - ліквідаційна процедура за рішенням суду, крім того за результатами проведених дій з метою проведення зустрічної звірки, встановлено що не мало місця укладення угод з основним контрагентом-постачальником товариства, а саме з СФГ Гордієнко А.А.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За змістом пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та валових витрат, а, отже, і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тому колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічної звірки платників податків - контрагентів позивача, оскільки вони не є допустимими доказами в розумінні КАС України порушення позивачем податкового законодавства, та не підтверджує протиправності дій позивача щодо заниження податку на прибуток та формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

З приводу висновків податкового органу в акті перевірки щодо нікчемності правочинів колегія суддів зазначає, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року у справі № К/9991/50772/12.

Крім того, твердження відповідача про нікчемність укладених позивачем з контрагентами правочинів є необґрунтованими належними засобами доказування, оскільки позиція податкового органу щодо суперечності спірних угод інтересам держави не підкріплена належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 08 січня 2013 року у справі № К/9991/34364/12.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно винесено податкові повідомлення-рішення № 0001372204 від 23 липня 2013 року, № 0001382204 від 23 липня 2013 року, № 0001392204 від 23 липня 2013 року, оскільки суми податкового кредиту та валових витрат за відповідний період підтверджуються відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Груп Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

Доводи, покладені податковим органом в основу висновків акту перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними, висновки відповідача по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, які, до того ж, не забезпечені логічним зв'язком між собою, з огляду на що висновки акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеними контрагентами та підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року у справі № К/9991/12143/11, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року у справі № К/9991/39355/12.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Груп Україна» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Груп Україна» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0001372204 від 23 липня 2013 року, № 0001382204 від 23 липня 2013 року, № 0001392204 від 23 липня 2013 року.

Повний текст постанови виготовлений 25 березня 2014 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.