Постанова

від 18.03.2014 по справі 826/15271/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15271/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Грищенко Т.М.,

суддів Мельничука В.П., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скарнами Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетраенергостандарт" та Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2013 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетраенергостандарт" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетраенергостандарт" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, в якому просило: визнати протиправними дії ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ДПС по проведенню невиїзної документальної перевірки ТОВ «Тетраенергостандарт» про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Тетраенергостандарт» щодо документального підтвердження господарських відносин за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року; визнати протиправними дії ДПІ у печерському р-ні м. Києва ДПС по оформленню результатів невиїзної документальної перевірки ТОВ «Тетраенергостандарт» про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Тетраенергостандарт» щодо документального підтвердження господарських відносин за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року; зобов'язати ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ДПС відновити відомості у інформаційних базах даних податкової служби по звітності Товариства, що були змінені через складання Акту № 234/22-3/37240849 від 14.03.2013 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Тетраенергостандарт» щодо документального підтвердження господарських відносин за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 05 листопада 2013 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському р-ні м. Києва ДПС по проведенню невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетраенергостандарт» про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетраенергостандарт» щодо документального підтвердження господарських відносин за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби по оформленню результатів невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетраенергостандарт» про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Тетраенергостандарт», щодо документального підтвердження господарських відносин за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням сторони звернулись із апеляційними скаргами, в яких позивач просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю; відповідач просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з метою вручення запиту від 20.02.2013 №8119/10/22.3-10 про надання пояснень та їх документальних підтверджень з питань правильності декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту при придбанні та продажу певної групи імпортованого товару за період з 01.11.2012 по 30.11.2012 управлінням податкового контролю Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби здійснено вихід на податкову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетраенергостандарт» в результаті чого було встановлено відсутність даного підприємства за податковою адресою: 01000 м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 15, кв. 6, про що складено акт № 536/22.3/37240849 від 06.03.2013 та передано запит №423/9/22-3 від 07.03.2013 до головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на встановлення фактичного місцезнаходження підприємства та його посадових осіб. В той же час, в матеріалах справи відсутній запит 20.02.2013 №8119/10/22.3-10 та акт від 06.03.2013 № 536/22.3/37240849 про відсутність підприємства за податковою адресою, що не підтверджує факту їх складання.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка, зокрема, може здійснюватись за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В порушення вимог податкового законодавства, не направивши письмового запиту позивачу та не пересвідчившись про його отримання, відповідач видав наказ про проведення перевірки без правових підстав передбачених пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України.

Крім того, в матеріалах справи, містяться акти від 13.03.2013 № 605/22-3/37240849 про неможливість вручення повідомлення про запрошення для підписання акта невиїзної документальної перевірки ТОВ «Тетраенергостандарт» (податковий номер 37240849) з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з придбання товару (у т.ч. імпортованого) та реалізації вищезазначеного товару покупцям у листопаді 2012 р. та від 14.03.2013 № 609/2203/37240849 про неможливість вручення посадовим особам ТОВ «Тетраенергостандарт» акта про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Тетраенергостандарт» код за ЄДРПОУ 37240849 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2012 по 30.11.2012.

За результатами перевірки складено акт від 14.03.2013 № 234/22-3/37240849, яким зафіксовано, що звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Тетраенергостандарт» за період з 01.11.2012 по 30.11.2012. Встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.22, ст.185 Податкового кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2. ст.79 Кодексу).

Для проведення документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки платника податків виписується направлення на перевірку в 1 примірнику окремо на кожну посадову (службову) особу, що буде проводити перевірку.

Умови допуску посадових (службових) осіб до проведення документальних планових або позапланових виїзних та фактичних перевірок визначено статтею 81 розділу II Кодексу.

Так, пунктом 81.1. ст.81 Кодексу визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; коші наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

В акті викладаються причини неможливості розпочати перевірку з дати, зазначеної у направленні та наказі, та вчиняється відповідний запис про здійснення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості проведення. Цей акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому пунктом 1.8 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14.04.2011 р. № 213.

В матеріалах справи відсутні підтвердження позивачу надіслання рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому, чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що свідчить про порушення відповідачем порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що відповідачем не було дотримано вимог податкового законодавства для проведення документальної невиїзної перевірки.

Твердження відповідача про те, що за результатом виходу податкового органу на податкову адресу позивача з метою вручення запиту від 20.02.2013 № 8119/10/22.3-10 не встановлено фактичного місцезнаходження підприємства та його посадових осіб, у зв'язку з чим змінено документальну позапланову невиїзну перевірку на зустрічну звірку, колегією суддів сприймаються критично та до уваги не приймаються, оскільки, наказом № 807 від 12.03.2013 начальником податкової інспекції визначено вид перевірки, а саме: документальну позапланову невиїзну перевірку та вищезазначені дії податкового органу по проведенню перевірки свідчать про грубе порушення податкового законодавства.

Крім того, позивача не було у встановлений законодавством спосіб повідомлено про вид заходу, що проводиться податковим органом.

Зазначене свідчить про грубе порушення правил документообігу державної податкової служби як суб'єкта владних повноважень та ігнорування приписів Кодексу адміністративного судочинства України про обов'язок надавати суду всі належні докази та не доведення правомірності своїх дій.

Таким чином, аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про порушення, з боку відповідача, вимог пп.75.1.2. п.75.1 ст.75, пп.78.1.1. п.78.1. ст.78, п.79.2. ст.79 Кодексу та, відповідно, про протиправність дій по проведенню документальної невиїзної документальної перевірки позивача та про протиправність дій по оформленню результатів невиїзної документальної перевірки позивача.

В свою чергу, дійшовши висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови в частині відмови в задоволенні позову про зобов'язання відповідача відновити відомості у інформаційних базах даних податкової служби по звітності товариства, що були змінені через складання Акту № 234/22-3/37240849 від 14.03.2013 та заборони використовувати дану інформацію та вносити відповідні зміни до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4.6 наказу ДПА України від 24 травня 2011 року №306 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (від'ємного значення податку на додану вартість)»- у разі якщо згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення про розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань, зроблений за результатами перевірки.

Згідно п.п. 6.1 п. 6 вказаного наказу - підрозділи обліку та звітності органів державної податкової служби у день надходження інформації, вказаної у пунктах 3.11, 3.12.2 розділу 3 (на підтверджену до відшкодування суму ПДВ) та пункті 4.8 розділу 4 (на суму бюджетного відшкодування ПДВ, щодо нарахування якої на дату формування довідки не виявлено фактів порушень законодавства) цих Методичних рекомендацій, здійснюють відповідні облікові операції в картках особових рахунків платників ПДВ.

Отже, зміни в облікові дані операцій по податку на додану вартість здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Відтак внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.

Так податкове-повідомлення рішення на підставі Акту перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за листопад 2012р. ДПІ у Печерському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві не виносилось, проте дані щодо безпідставності задекларованого податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивача за листопад 2012р. внесені до облікових даних позивача.

Самостійна зміна ДПІ в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Дана невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, такі як: погіршення його ділової репутації, як/ належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових, наслідків для себе від таких операцій, позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності тощо, оскільки у разі зміни в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податкового зобов'язання з ПДВ у платника податку, автоматично виникає питання щодо зміни податкового кредиту і у контрагента - постачальника.

Зі змісту вищенаведеного вбачається, що самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), безпосередньо порушує його права та інтереси, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання відновити відомості у інформаційних базах даних податкової служби по звітності Товариства, підлягають задоволенню, що не було встановлено судом першої інстанції.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи вищевказане, дослідивши матеріали та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач надав до суду належні докази, що підтверджують факт часткової протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень - не довів правомірність своїх дій.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ст. 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетраенергостандарт" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2013 року - скасувати в частині незадоволених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетраенергостандарт" та винести нове рішення в цій частині.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетраенергостандарт" - задовольнити.

Зобов'язати ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ДПС відновити відомості у інформаційних базах даних податкової служби по звітності Товариства, що були змінені через складання Акту № 234/22-3/37240849 від 14.03.2013 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Тетраенергостандарт» щодо документального підтвердження господарських відносин за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді В.П.Мельничук

В.Е.Мацедонська

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Мацедонська В.Е.

Мельничук В.П.