Ухвала

від 06.02.2014 по справі 2а-2591/12/2770

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року м. Київ К/800/31271/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 16 січня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року

у справі№ 2а-2591/12/2770 за позовомПриватного підприємства «Кримбал-Трейд» доДержавної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В

Приватне підприємство «Кримбал-Трейд» (надалі також - ПП «Кримбал-Трейд», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби (надалі також - ДПІ, відповідач) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби № 0003801503 від 29 серпня 2011 року про зобов'язання Приватного підприємства «Кримбал-Трейд» сплатити штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1074,05 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 16 січня 2013 року позовні вимоги Приватного підприємства «Кримбал-Трейд» до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби № 0003801503 від 29 серпня 2011 року про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 1074,05 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16 січня 2013року у справі № 2а-2591/12/2770 залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 16 січня 2013 у справі № 2а-2591/12/2770 - без змін.

ДПІ в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 16 січня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року скасувати.

Позивач, не погоджуючись із касаційною скаргою, подав письмове заперечення, в якому просить постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 16 січня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, з огляду на її безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Фактичною підставою для нарахування штрафу в розмірі 1074, 05 грн. на підставі податкового повідомлення-рішенням від 29 серпня 2011 року № 0003801503 стали висновки відповідача, викладені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 22 серпня 2011 року №81/577/1503/34680417 про порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі також - Закон № 2181-III; тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), внаслідок порушення граничного строку сплати (38 календарних днів) суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю державної та комунальної власності в розмірі 5370,20 грн.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 січня 2009 року Приватним підприємством «Кримбал-Трейд» до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя надано податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік № 958, згідно з якою загальна річна сума грошового зобов'язання з орендної плати за землі склала 100692,28 грн., щомісячний платіж за період з січня по вересень склав 4155,55 грн., у жовтні - 13151,67 грн., у листопаді-грудні - 25070,33 грн.

25 грудня 2009 року позивачем до ДПІ було подано уточнюючу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 18989, згідно з якою загальна річна сума грошового зобов'язання з орендної плати за землі склала 91047,75 грн., щомісячний платіж за період з січня по квітень склав 4137,28 грн., у травні - 4137,32 грн., у червні-листопаді - 10051,61 грн. та у грудні - 10051,65 грн.

Зокрема, позивачем зменшено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за листопад та грудень 2009 рік на: 15018,72 грн. та 15018,68 грн. відповідно.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю» було визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як зазначено в пункті 3 акту перевірки, згідно з податковою декларацією від 25 грудня 2009 року № 18989 нараховане узгоджене податкове зобов'язання по орендній платі за землю за періоди, за якими минув строк сплати, у сумі 20392,87 грн. Термін оплати - 25 грудня 2009 року. Проте, податкове зобов'язання у повному обсязі погашено несвоєчасно, а саме - 1 лютого 2010 року, 30 грудня 2009 року (уточнююча декларація № 18989 від 25 грудня 2009 року), що призвело до утворення недоїмки у сумі 20388,95 грн. з врахуванням існуючої станом на 25 грудня 2009 року переплати у сумі 3,92 грн.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2011 року № 0003801503, позивачем згідно з поданням декларації № 18989 від 25 грудня 2009 сплачено борг у сумі 5370,25 грн. 1 грудня 2010 з затримкою на 38 днів.

Згідно з актом перевірки податковим органом зроблений висновок про те, що подія (факт несвоєчасної сплати) мала місце 1 лютого 2010 року та 30 грудня 2009 року. Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявною у матеріалах справи обліковою карткою платника, 30 грудня 2009 року та 1 лютого 2010 року позивач не здійснював перерахування коштів.

Також з облікової картки платника податків вбачається, що 1 лютого 2010 року відповідачем по даним особового рахунку відображено уточнюючу податкову декларацію позивача № 18989, яка була надана та прийнята ще 25 грудня 2009 року, тобто до настання граничних строків сплати зобов'язання за листопад 2009 року в сумі 10051,61 грн. (30 грудня 2009 року) та грудень 2009 року в сумі 10051,65 грн. (1 лютого 2010 року).

За таких обставин, з огляду на встановлення судами попередніх інстанцій відсутності факту несвоєчасної сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю, юридично правильним та обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про скасування податкового повідомлення-рішення з приводу правомірності якого виник спір.

Згідно з положеннями частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів несвоєчасного погашення позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

За правилами статті 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 16 січня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь справі та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко