Постанова

від 18.03.2014 по справі 826/1980/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 березня 2014 року 16:30 № 826/1980/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марс Україна» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників третя особа без самостійних вимог на предмет споруБроварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Марс Україна» (далі - позивач, ТОВ «Марс Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - відповідач, Центральний офіс), третя особа без самостійних вимог на предмет спору Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - третя особа, Броварська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.01.2014 №0000033910 та від 28.01.2014 №0000043910.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з ТОВ «Торгівельне підприємство «Лоза» не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій з даним контрагентом у періоді, що перевірявся. За наведених обставин позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилався на матеріали акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгівельне підприємство «Лоза», які вказують на укладання даним товариством угод без мети настання реальних наслідків. Крім того, зазначив, що податкові накладні, надані позивачем складені та підписані від ТОВ «Торгівельне підприємство «Лоза» не уповноваженими особами. За таких обставин, відповідач зазначає, що господарські операції позивача з даним контрагентом не мали реального характеру. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними.

Третя особа явку свого представника у судові засідання не забезпечила, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. Своєї позиції щодо заявлених позовних вимог суду не повідомила.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідач направив позивачу письмовий запит від 03.12.2013 №5301/10-06-22-00 про надання копії первинних документів щодо фінансово-господарських відносин з ТОВ «Лоза» за період квітень 2011 року - лютий 2012 року.

У відповідь на даний запит ТОВ «Марс Україна» надав відповідачу лист від 26.12.2013 №389 (а.с. 27-36 Т. І), яким повідомив, що у вказаний період позивач не мав взаємовідносин з ТОВ «Лоза», однак мав взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Лоза» (далі - ТОВ «ТД «Лоза») та надав пояснення і документальне підтвердження щодо господарських операцій з останнім.

26.12.2013 керівник Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області видав наказ №620 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Марс Україна» (а.с. 219 Т. І).

Посадовими особами третьої особи на підставі наказу №620 від 26.12.2013, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Марс Україна».

За результатами перевірки складено акт №402/10-06-22-02/21638055 від 31.12.2013 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Марс Україна» (код ЄДРПОУ 38013414) в частині дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Лоза» (код ЄДРПОУ 37447675) за період з 01.04.2011 по 28.02.2012 (далі - акт №402/10-06-22-02/21638055 ).

Третя особа дійшла висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України (третьою особою не встановлено реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Лоза»; пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 585 529,00 грн., підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результат чого занижено податок на прибуток на загальну суму 670 361,00 грн.

На підставі акту перевірки №402/10-06-22-02/21638055 Центральний офіс виніс наступні податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- №0000033910 від 28.01.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 703 709,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 585 529,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 118 180, 00 грн.;

- №0000043910 від 28.01.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 686 086,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 670 361,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 15 725, 00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Марс Україна» оскаржило їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що між ТОВ «Марс Україна» (Замовник) та ТОВ «ТД «Лоза» (Виконавець) було укладено Договір про надання послуг №01/11/1 від 28.03.2011, згідно якого Замовник дає завдання, а Виконавець зобов'язується, протягом всього строку дії цього договору, надавати Замовнику послуги по стимулюванню збуту Продукції, а Замовник зобов'язується оплачувати належним чином надані Послуги.

Пунктом 4 зазначеного договору передбачено, що ціна послуг по стимулюванню збуту Продукції визначається у вигляді відсотка від загальної вартості Продукції реалізованої Замовником на Території через Дистриб'ютора за відповідний Квартал. Ціна послуг по стимулюванню збуту складає суму відсотків, зазначених в п.п. 6.1.1 - 6.1.4 цього Договору, за умови відповідності наданих Послуг критеріям, які в них зазначені. Загальна вартість послуг по стимулюванню збуту, наданих Виконавцем у відповідному Кварталі, встановлюється Сторонами в Акті приймання-передачі послуг за такий Квартал. Ціна послуг по просуванню Продукції, зазначених в пункті 2.2 статті 2 цього Договору, залежить від результатів дій Виконавця, направлених на просування Продукції та формується на основі ціни кожної з наданих послуг, що визначені в додатку.

На підтвердження надання ТОВ «ТД «Лоза» послуг, згідно вказаного договору, позивач надав до матеріалів справи копії актів здачі-приймання послуг (а.с. 61-75 Т. І), згідно яких ТОВ «ТД «Лоза» виконало послуг на загальну суму 3 163 096,32 грн.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій актів здачі-приймання послуг, у деяких з них зазначено виключно «послуги по просуванню продукції», що не дає змоги встановити які конкретні дії були вчинені ТОВ «ТД «Лоза» та яким чином було визначено вартість наданих послуг.

В інших актах здачі-приймання послуг наведено найменування послуг (інструктаж продавців Торгівельних об'єктів стосовно споживчих характеристик Продукції та методів мотивації Споживачів щодо придбання Продукції, інсталяція дисплеїв, що розміщені окремо, підтримка А-s).

ТОВ «ТД «Лоза» видало позивачу податкові накладні на загальну суму 3 163 096,32 грн., копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 46-60 Т. І).

Представник позивача зазначив, що Договір про надання послуг №01/11/1 від 28.03.2011 був укладений з метою забезпечення збуту товару, який постачався згідно Дистриб'юторської угоди №01/11 від 26.01.2011, укладеної між ТОВ «Марс Україна» (Постачальник) та ТОВ «ТД «Лоза» (Дистриб'ютор).

Суд витребував у позивача докази надання ТОВ «ТД «Лоза» послуг на виконання Договору про надання послуг №01/11/1 від 28.03.2011.

Згідно пояснень представника позивача, єдиним доказом отриманих від ТОВ «ТД «Лоза» послуг є акти здачі-приймання послуг та зазначив, що контрагент надавав електронні звіти щодо наданих послуг, водночас, до суду зазначені звіти позивач не надав.

Стосовно послуг з інструктажу продавців Торгівельних об'єктів, позивач не надав жодних доказів його проведення, а також доказів того, що були підготовлені матеріали такого інструктажу.

Позивач надав до матеріалів справи Перелік торговельних точок, в яких ТОВ «ТД «Лоза» надавало послуги згідно з Договором №01/11/1 від 28.03.2011 (далі - Перелік) (Т. ІІ).

Однак, суд зазначає, що такий Перелік не є належним доказом надання ТОВ «ТД «Лоза» позивачу зазначених послуг, оскільки дослідивши наданий перелік, суд встановив, що він містить виключно перелік адрес, за якими, згідно пояснень представника позивача, ТОВ «ТД «Лоза» надавало послуги по стимулюванню збуту та просуванню продукції позивача.

Позивач також надав до матеріалів справи роздруківки фотознімків торговельних точок, на яких, згідно пояснень представника позивача, ТОВ «ТД «Лоза» було виконано передбачені договором №01/11/1 від 28.03.2011 роботи (а.с. 1-118 Т. ІІІ).

Однак, дослідивши надані позивачем роздруківки фотознімків суд встановив, що деякі з них є неякісними та з них неможливо встановити, що саме за товари на них зображені (а.с. 20, 68, 70, 80, 96, 108, 110 Т. ІІІ), а також на деяких роздруківках чітко видно, що зображення рекламних матеріалів на них несправжні, а нанесені за допомогою комп'ютерної техніки (а.с. 1, 2, 8, 64, 75 Т. ІІІ).

Крім того, суд зазначає, що надані позивачем Перелік торговельних точок та роздруківки фотознімків торговельних точок не є беззаперечним доказом того, що ТОВ «ТД «Лоза» надавало позивачу послуги по стимулюванню збуту та просуванню продукції, адже з податкової звітності ТОВ «Марс Україна» вбачається, що ТОВ «ТД «Лоза» не єдиний контрагент позивача, а також представник позивача зазначив, що ТОВ «Марс Україна» укладало аналогічні договори про надання послуг з усіма своїми дистриб'юторами (а.с. 124 Т. ІІІ).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Одним із основних реквізитів, відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. №168/704 є зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт 198.1 статті 198 Кодексу). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Кодексу).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Суд звертає увагу, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу наданих позивачем документів, суд дійшов висновку, що позивачем документально не підтверджено право на включення до валових витрат та податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ «ТП «Лоза».

Відповідач в обґрунтування протиправності відображення у податковій звітності ТОВ «Марс Україна» господарських операцій з ТОВ «ТП «Лоза» посилався на те, що ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у місті Києві здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «ТП «Лоза» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та покупцями за період квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, грудень 2011 року, січень, лютий 2012 року, однак зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, про що складено акт від 07.11.2013 №437/26-51-22-01-37447675.

На думку відповідача, ТОВ «ТП «Лоза» не мало необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг по стимулюванню збуту продукції, оскільки згідно з базою даних, інформація щодо чисельності працюючих на даному товаристві, активів товариства відсутня.

Згідно інформації з офіційного веб-сайту Міністерства доходів і зборів України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ТП «Лоза» анульоване 16.08.2012, підстава - «До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей».

Відповідач також посилався на те, що співробітниками оперативного управління ДПІ у Дарницькому р-ні ГУ Міндоходів у місті Києві службовою запискою було надано висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ТП «Лоза», в якому, зокрема зазначено, що дане товариство за юридичною адресою м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 11/А, кв. 301, не знаходиться. Директор та засновник ТОВ «ТП «Лоза» гр. ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживає, де перебуває на даний момент невідомо, встановити фактичне місцезнаходження останнього не виявилося можливим. Місце знаходження підприємства та його посадових осіб не встановлено. Встановлено відсутність будь-яких офісних, складських та виробничих приміщень, відсутність транспорту.

Суд двічі викликав у судове засідання гр. ОСОБА_2 в якості свідка, однак, у відповідь на судову повістку двічі надходили електронні повідомлення від матері гр. ОСОБА_2, яка повідомляла, що її син за вказаною адресою не проживає та вона не може з ним зв'язатись.

З огляду на викладене, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження ТОВ «Марс Україна» податку на додану вартість на суму 585 529,00 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 670 361,00 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання судового збору, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з 1 січня 2014 року установлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218 гривень.

Ставки сплати судового збору встановлено частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки сума майнових вимог, з якими позивач звернувся до суду, складає 1 389 795,00 грн., то сума судового збору у відповідності до зазначеної норми становить 4872,00 грн.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення № 1 від 12.02.2014 позивач сплатив судовий збір у розмірі 488,00 грн.

Враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та вищезазначені правові норми, з позивача підлягає стягненню на користь Державного бюджету решта суми судового збору в розмірі 4384,00 грн.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Марс Україна» відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марс Україна» (код ЄДРПОУ 21638055) решту суми судового збору у розмірі 4384,00 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 00 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський