Постанова

від 20.03.2014 по справі 2а-1670/7358/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7358/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Серги С.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - Яциної О.М.,

представника відповідача - Біленко Н.О.,

представника прокуратури - Конарцевої А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

08 вересня 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" (далі- позивач ВАТ "Полтавський ГЗК") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000742302/161 від 26.08.2011.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставне зменшення розміру від'ємного значення за травень 2011 року на 14596125,00 грн, оскільки господарські операції з купівлі у ТОВ "Компанія-Інтергал", ВАТ "Укрзакордонгеологія", ТОВ "Компанія "Глобус", ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс", ДП "Донбастехмаш" АТЗТ "Укрмашпром", АТЗТ "Укрпромтехсервіс", ПП "Євробудсервіс", ТОВ Футбольний клуб "Ворскла" товарів підтверджується первинними документами. Вказував, що податковий кредит у травні 2011 року сформований в порядку, встановленому Податковим кодексом України, на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Зазначав про відсутність у відповідача повноважень щодо визнання правочинів недійсними або нікчемними.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на безпідставність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених за нікчемними операціями з купівлі-продажу товарів у ТОВ "Компанія-Інтергал", ВАТ "Укрзакордонгеологія", ТОВ "Компанія "Глобус", ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс", ДП "Донбастехмаш" АТЗТ "Укрмашпром", АТЗТ "Укрпромтехсервіс", ПП "Євробудсервіс", ТОВ Футбольний клуб "Ворскла" .

Листом від 06.10.2011 прокуратура Полтавської області повідомила про вступ у справу (а.с.37 Т.4). Представник прокуратури в ході судового розгляду заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в строк з 08.07.2011 по 04.08.2011 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ "Полтавський ГЗК" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податкy на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2011 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у квітні 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 11.08.2011 №5847/23-309/00191282 (а.с. 11-62 Т.1), в якому зафіксовано, зокрема, порушення частин 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, пункту 44.1 статті 44, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за травень 2011 року на суму 14596125,00 грн (а.с.11-72 Т.1).

На підставі акту перевірки від 11.08.2011 Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 26.08.2011 № 0000742302/161, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 14596126,00 грн, в тому числі 14596125,00 грн - за основним платежем, 1 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 135 Т.1).

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012, податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 000742302/161 від 26.08.2011 визнано протиправним та скасовано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.12.2013 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів касаційної інстанції не погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій в частині ненадання належної правової оцінки господарським операціям позивача з ТОВ "Компанія Інтергал" .

Оцінюючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Зі змісту акту перевірки суд вбачає, що зменшення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за травень 2011 року на суму 14596125,00 грн зумовлено формуванням ВАТ "Полтавський ГЗК" податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Компанія-Інтергал", ВАТ "Укрзакордонгеологія", ТОВ "Компанія "Глобус", ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс", ДП "Донбастехмаш" АТЗТ "Укрмашпром", АТЗТ "Укрпромтехсервіс", ПП "Євробудсервіс", ТОВ Футбольний клуб "Ворскла", які мають ознаки нікчемності.

Судом з'ясовано, що 15.03.2011 між позивачем та ТОВ "Компанія Інтергал" укладено договір поставки нафтопродуктів № 1132, відповідно до якого ТОВ "Компанія Інтергал" зобов'язувався поставити товар (нафтопродукти), а позивач - прийняти та оплатити його (а.с.194-197 Т.1).

За додатковими угодами № 3 від 01.04.2011, № 4 від 21.04.2011 поставці підлягало дизельне паливо ТБД (EN-590) та дизельне паливо Л-0, 2-62 (а.с.198-199 Т.1).

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від ТОВ "Компанія Інтергал" зазначений товар та проведено його оплату, про що свідчать видаткові накладні (а.с. 203, 208, 212, 216, 224, 228, 232, 240, 242 Т.1), податкові накладні (а.с.204, 207, 211, 223, 215, 227, 231, 238, 241 Т.1), рахунки-фактури (а.с. 202, 206, 210, 214, 222, 226, 230, 238 Т.1) платіжні доручення (а.с. 201, 205, 209, 213, 221, 225, 229, 237 Т.1).

Додатковою угодою № 3 від 01.04.2011 конкретизовано умови поставки - CPT: поставка здійснюватиметься зі станції Щорс, Південно - Західної залізниці, станція призначення - Золотнишине, Південної залізниці, а відповідно до додаткової угоди № 4 від 21.04.2011 поставка проводитиметься зі складу ЛПДС м.Новоград-Волинський на умовах CPT, станція призначення - Золотнишине, Південної залізниці.

Згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс поставка на умовах CPT означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

На підтвердження здійснення перевезень позивачем надано залізничні накладні (а.с. 89-92, 209-212 Т.5, а.с. 7-10 Т.6), в яких вказано станцію призначення, відповідну змісту додаткових угод, -Золотнишине, Південної залізниці, та станції відправлення - м.Новоград-Волинський та Щорс Південно-Західної залізниці.

Посилання представника відповідача на зазначення у графі "Відправник" накладної інших постачальників як на доказ відсутності реального характеру господарських операцій суд вважає помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.5 договору від 15.03.2011 ТОВ "Компанія Інтергал" зобов'язувався забезпечити наявність в залізничній накладній у графі накладних "Заяви і відмітки відправника" інформації про те, що товар є власністю ТОВ "Компанія-Інтергал", продукція відправлена на виконання Договору від 15.03.2011 №1132.

При дослідженні змісту накладених, судом встановлено, що на виконанні умов договору від 15.03.2011, у графі накладних "Заяви і відмітки відправника" зазначено, що товар є власністю ТОВ "Компанія-Інтергал", продукція відправлена на виконання Договору від 15.03.2011 №1132" (а.с. 89-92, 209-212 Т.5).

Пунктом 4.3 договору від 15.03.2011 передбачено, що постачальник зобов'язаний після передачі товару перевізнику повідомити покупця про відправлення товару із зазначенням номерів залізничних накладних, номерів цистерн, кількості відправленого товару.

Судом встановлено, що на виконання вказаного пункту договору постачальником надано позивачу повідомлення про погрузку нафтопродуктів та передачу їх перевізнику із зазначенням виду і кількості товару, номерів цистерн (а.с. 95, 99, 103, 215, 219, 223 Т.5, а.с. 4 Т.6).

Зі змісту цих повідомлень судом встановлено відповідність наведеної в них інформації з даними, що містяться у залізничних накладних на маршрут.

Згідно з пунктом 5.2.3 розділу 5.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, під час надходження залізничних цистерн вантажоодержувач до приймання нафти або нафтопродукту має перевірити: відповідність фактичного номера і типу залізничної цистерни номеру і типу, зазначених у накладній; технічний стан залізничної цистерни на наявність механічних ушкоджень (ум'ятин, тріщин), справність зливних пристроїв. У разі виявлення несправності цистерни, через яку можлива втрата вантажу, слід вимагати від адміністрації залізничної станції перевірки маси вантажу в цистерні, а в разі встановлення нестачі - складання технічного акта за встановленою формою; наявність і цілісність пломб запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) і відбитків на них, відповідність відбитків на пломбах відбиткам, які зазначено у перевізних документах; відповідність градуювальної таблиці на залізничну цистерну номеру залізничної цистерни.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що на виконання приписів вказаної норми, вимог Порядку проведення робіт по прийманню по кількості нафтопродуктів, затвердженого наказом ВАТ "Полтавський ГЗК", під час приймання товару (нафтопродуктів) на станції Золотнишине, яке здійснювалося уповноваженими представниками товариства за участю представників залізничної станції та охоронної фірми, перевірялася наявність та цілісність запірно-пломбувальних пристроїв на цистернах. Вказував, що у зв'язку з відсутністю пошкодження запірно-пломбувальних пристроїв на цистернах комерційні акти не складалися.

Твердження представника відповідача про відсутність документів, що підтверджують якість придбаних нафтопродуктів, спростовуються долученою до матеріалів справи копією паспорту продукції (а.с. 200 Т.1).

З матеріалів справи суд вбачає, що для зберігання нафтопродуктів ВАТ "Полтавський ГЗК" має склади паливно-мастильних матеріалів зі спеціальними резервуарами, що підтверджується інвентаризаційним описом, паспортами на резервуари (а.с. 127 -149 Т.6).

Наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 № 193 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів" визначено, що для обліку матеріалів, які надходять на підприємство від постачальників чи з переробки застосовується прибутковий ордер, який складається матеріально відповідальною особою у день надходження цінностей на склад.

Судом встановлено, що придбане у ТОВ "Компанія-Інтергал" дизельне паливо оприбутковано на складі паливно-мастильних матеріалів на підставі прибуткових ордерів (а.с. 106, 227 Т.5, а.с. 12 Т.6) з відповідними відмітками в оборотній відомості складу та журналі обліку поставки нафтопродуктів (а.с. 238- 250 Т.6, а.с. 1-6 Т.7).

Представник позивача пояснив суду, що придбане дизельне паливо використано в господарській діяльності при видобуванні та перевезенні залізної руди, що підтверджується: накладними-вимогами на внутрішнє переміщення, контрольно-таксировальною відомістю, відомістю про рух ПММ по автоколонам, звітом про витрачання локомотивами дизельного палива, актами списання (а.с.107-189 Т.6).

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за травень 2011 року суми податку на додану вартість у розмірі 3609993,12 грн здійснено ВАТ "Полтавський ГЗК" на підставі виписаних ТОВ "Компанія-Інтергал" податкових накладних. Накладні містять адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Порушень щодо оформлення податкової накладної судом та інспекторами не встановлено.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ "Компанія-Інтергал" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено.

Отже, на виконання вказівок суду касаційної інстанції в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних ТОВ "Компанія-Інтергал" включено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за травень 2011 року суми податку на додану вартість у розмірі 3609993,12 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, судом встановлено, що 12.11.2010 між ВАТ "Полтавський ГЗК" (покупець) та ТОВ "Компанія Глобус" (постачальник) укладено договір поставки №2475/4638 (том ІІ, а.с. 31-34), згідно якого постачальник зобов'язувався поставити, а покупець - прийняти та оплатити продукцію по узгодженим специфікаціям.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 Договору поставка продукції повинна відбуватися на умовах FCA м. Київ (склад Постачальника) згідно правил "Інкотермс 2000", а перевезення - транспортом Покупця.

В ході здійснення господарських операцій ТОВ "Компанія Глобус" виписано позивачу податкові накладні (а.с. 41, 45, 50, 55 Т.2), видаткові накладні (а.с. 39, 43, 48, 53 Т.2), рахунки-фактури (а.с. 40, 44, 49, 54 Т.2).

На виконання пункту 2.1 Договору від 12.11.2010 №2475/4638 сторонами складено Специфікації до Договору (а.с. 35, 36, 37, 38 Т.2).

Оплата проводилась у безготівковій формі згідно платіжних доручень (а.с. 52, 56, 46, 42 Т.2).

Транспортування придбаного товару здійснювалося автомобільним транспортом Рено НОМЕР_1, водій ОСОБА_4, автопідприємство - ПП ОСОБА_5, замовник - ТОВ "Ликон Лоджистик", вантажовідправник - ТОВ "Компанія Глобус", вантажоодержувач - ВАТ "Полтавський ГЗК", що підтверджується наявною у матеріалах справи копією товарно-транспортної накладної від 13.05.2011 № 128 (а.с. 51 Т.2).

Посилання податкового органу на відсутність належним чином заповнених товарно-транспортних накладних та подорожнього листа з посиланням на наказ Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 як на підставу для визнання правочину нікчемним суд вважає необґрунтованими, оскільки Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом від 14.10.1997 № 363, визначають лише права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту та не встановлюють правил податкового обліку при формуванні податкового кредиту платника податків.

Доводи представника відповідача щодо відсутності у ТОВ "Компанія Глобус" трудових ресурсів, виробничого, транспортного та торгівельного обладнання, сировини суд розцінює як неспроможні, оскільки Кременчуцькою ОДПІ не надано доказів, які б доводили вплив зазначених обставин на належне виконання сторонами умов угоди. Окрім того, ці застереження відповідача не враховують права товариства укладати цивільно-правові угоди оренди (користування) приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Критично суд ставиться до твердження відповідача про неправомірне формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на відсутність належної якості сертифікатів на придбаний у ТОВ "Компанія Глобус" товар, адже жодна правова норма не ставить право на формування податкового кредиту у залежність від наявності чи відсутності сертифікатів якості на предмет угоди. Сертифікати не є документами суворої звітності, які відображають зміни у структурі активів суб'єктів господарювання.

Твердження представника відповідача про відсутність взаємодії ТОВ "Компанія Глобус" з підприємствами-виробниками того товару, що був проданий ВАТ "Полтавський ГЗК", у цих же податкових періодах, суд вважає помилковими, адже вони ґрунтуються не на дослідженні первинної документації, а на певних припущеннях, які не враховують можливого придбання товару в інших податкових періодах та його зберігання на складі ТОВ "Компанія Глобус".

Крім того, в матеріалах справи наявна копія листа ТОВ "Компанія Глобус" від 26.08.2011 №13, згідно якої ТОВ "Компанія Глобус" підтверджує факт продажу ВАТ "Полтавський ГЗК" у травні 2011 року товару (а.с. 57-59 Т.2).

Судом встановлено, що 04.05.2011 між позивачем та ВАТ "Укрзакордонгеологія" (Постачальник) укладено договір постачання нафтопродуктів №1809 (а.с. 1-3 Т.2), згідно якого Постачальник зобов'язувався передати, а Покупець - прийняти та сплатити продукцію (нафтопродукти), номенклатура, об'єми, ціни якої повинні бути вказані в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору. За пунктом 3.2 Договору перевезення повинно здійснюватися залізничним транспортом з оплатою транспортних затрат Постачальником, якщо інше не буде узгоджено в специфікаціях до Договору.

На виконання пунктів 1.1, 1.2 Договору ВАТ "Укрзакордонгеологія" та ВАТ "Полтавський ГЗК" складено специфікацію від 04.05.2011 №1 на придбання дизельного палива ТБД (EN 590)-10 (а.с. 4 Т.2).

Якість продукції згідно з пунктом 2.1 Договору підтверджується копією паспорта від 04.05.2011 №51-ТБД (а.с. 5 Т.2).

За наслідками здійснення господарських операцій позивач отримав податкові накладні (а.с. 18, 20, 22), рахунки-фактури від 04.05.2011 №СФ-0000018 (а.с. 17, 23).

Податкові накладні оформлені згідно з вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ВАТ "Укрзакордонгеологія", яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ.

Оплата проводилась у безготівковій формі згідно платіжних доручень (а.с. 15, 19, 21 Т.2).

З пояснень представника позивача встановлено, що отримане дизельне паливо використано в господарській діяльності підприємства при перевезенні залізної руди у травні-червні 2011 року.

Також в ході судового розгляду встановлено, що 08.06.2010 між ВАТ "Полтавський ГЗК" (Покупець) та ВАТ "Укрзакордонгеологія" (Постачальник) укладено договір №83-06, згідно з яким Постачальник зобов'язувався передати природний газ з оформленням акту прийому-передачі не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним. Датою прийому-передачі природного газу вважається дата підписання Акту прийому-передачі природного газу (а.с. 56-57 Т.1).

В матеріалах справи наявний лист ВАТ "Укрзакордонгеологія" від 22.08.2011 №184/08, яким останній підтверджує факт реалізації ВАТ "Полтавський ГЗК" природного газу та включення до декларації за квітень 2011 року та травень 2011 року до складу податкових зобов'язань 131078,37 грн ПДВ за квітень 2011 року та 3427615,31 грн ПДВ за травень 2011 року (а.с. 24-30 Т.2).

В ході здійснення господарських операцій ВАТ "Укрзакордонгеологія" оформлено податкові накладні (а.с. 7 -12 Т.2), акти прийому-передачі обсягів природного газу від 31.05.2011(а.с 13-14).

Оплата проводилась у безготівковій формі згідно платіжних доручень (а.с. 6 Т.2).

Згідно звіту про витрату природного газу за травень 2011 року товариством в технології виробництва використано природного газу 12433,914 тис. м.куб., в т.ч. отриманого від Постачальника ВАТ "Укрзакордонгеологія" - 5300 тис. м куб. (Т. 4, а.с. 23).

За висновками акту перевірки порушення податкового законодавства допущено внаслідок того, що контрагент позивача ВАТ "Укрзакордонгеологія" мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Алекс-А ЛТД" ТОВ "Газопостачальна компанія "Промгаз України", ТОВ "Газпромпостач", ТОВ "ПФК "Столиця", ТОВ "Газ-Енерго", ТОВ "Віп Пласт", які мають ознаки ризикових контрагентів.

Суд вважає зазначені доводи необґрунтованими, оскільки сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товарів в обумовлені строки, один до одного претензій не мають, а отже договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку. Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна у власність та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи. При цьому слід зазначити, що Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.

Крім того, відповідачем не доведено взаємозв'язку між ТОВ "Алекс-А ЛТД" ТОВ "Газопостачальна компанія "Промгаз України", ТОВ "Газпромпостач", ТОВ "ПФК "Столиця", ТОВ "Газ-Енерго", ТОВ "Віп Пласт" та позивачем.

Крім того судом встановлено, що позивач (Замовник) мав господарські взаємовідносини з ТОВ ВСП "Гірмашсервіс" (Виконавець), які ґрунтувалися на договорах від 25.05.2007 №1004/11 (а.с. 84-95 Т.2), №740/11 від 17.03.2008 (а.с. 72-83 Т.2), №2905/11 від 18.11.2010 (а.с. 96-100 Т.2), №360/01 від 28.01.2011 (а.с. 117-121 Т.2), згідно з якими Замовник доручав, а Виконавець здійснював на платній основі роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням та ремонтом техніки, систем, перевезенням гірничої маси, надавав послуги по бурінню вибухових свердловин.

На виконання договорів ТОВ ВСП "Гірмашсервіс" виписано позивачу податкові накладні (а.с. 215 Т.1, а.с. 123, 126, 184, 166 Т.2, а.с. 2, 134, 161, 164 Т.3), рахунки (а.с. 214 Т.1, а.с. 124, 125, 165, 183 Т.2, а.с. 1, 133, 160, 163 Т.3).

Податкові накладні оформлені згідно з вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ ВСП "Гірмашсервіс", яке на момент її видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ.

На виконання умов Договорів сторонами складено та підписано акти виконаних робіт, акти прийому-передачі, зведені акти (реєстри) (том 2, а.с. 127-164, 167-182, 185-213, 216-244; том 3, а.с. 3-132, 135-159, 162, 165).

Доводи податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ ВСП "Гірмашсервіс", ґрунтується на тому, що контрагент позивача формував свій податкових кредит за рахунок операцій з ТОВ "Альтекс", ТОВ "Техінвестметалгруп", ТОВ "Спецмет-Універсал", ТОВ "КРАМП", які мають ознаки "сумнівного" постачальника /том І, а.с. 62/. Разом з тим, суд зауважує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ "Альтекс", ТОВ "Техінвестметалгруп", ТОВ "Спецмет-Універсал", ТОВ "КРАМП" в ході судового розгляду не доведено, а тому не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Також в ході судового розгляду встановлено, що між ВАТ "Полтавський ГЗК" (Замовник) та ДП "Донбастехмаш" АТЗТ "Укрмашпром" (Підрядник) укладено договір від 09.07.2010 №1619/33 (а.с. 166-171 Т. 3), за яким передбачено проведення капітального ремонту з виконанням робіт згідно додатку № 2 та № 3 переданого Замовником Підряднику тягового агрегату змінного струму ОПЕ-1А зав. №124, інв. №310297800.

На виконання умов вказаного договору, Підрядником -ДП "Донбастехмаш" АТЗТ "Укрмашпром" виписано позивачу податкові накладні (а.с. 176, 178, 174 Т.3).

Зазначені податкові накладні оформлені згідно з вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ДП "Донбастехмаш" АТЗТ "Укрмашпром", яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ.

Оплата проводилась у безготівковій формі згідно платіжних доручень (а.с. 175, 177, 173 Т.3).

На виконання умов пункту 5.3 договору №1619/33 сторонами підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 125 Т.4), зі змісту якого судом встановлено, що роботи по ремонту тягового агрегату змінного струму виконані в повному обсязі та сторони одна до одної претензій не мають.

Також у матеріалах справи наявна копія листа Державної податкової інспекції у м. Дзержинську від 19.09.2011 №16601/10/15, згідно якої за даними Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні України за період 08.07.2011 по 19.09.2011 по декларації з ПДВ за травень 2011 року розбіжностей між ДП "Донбастехмаш" АТЗТ "Укрмашпром" та ВАТ "Полтавський ГЗК" не встановлено (а.с. 181 Т.3).

Посилання представника відповідача на те що, у ДП "Донбастехмаш" АТЗТ "Укрмашпром" відсутні трудові ресурси, виробничі потужності, складські приміщення (а.с. 64 Т.1) суд вважає невмотивованими. Такі висновки податкового органу не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Крім того, факт відсутності вказаних ресурсів у підприємства податковим органом не перевірявся, а такий висновок зроблений на підставі податкової звітності, яка не містить інформації, на підставі якої можливо обґрунтувати такі висновки.

Крім того, у матеріалах справи наявна копія листа ДП "Донбастехмаш" АТЗТ "Укрмашпром" від 19.08.2011 №122, зі змісту якої судом встановлено, що для надання позивачу послуг з виконання робіт по капітальному ремонту тягового агрегату змінного струму ДП "Донбастехмаш" АТЗТ "Укрмашпром" залучало субпідрядників та використовувало їх виробничі та складські приміщення (а.с. 179-180 Т.3).

Також листом від 22.02.2011 №853/17 ВАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" підтверджує, що ДП "Донбастехмаш" АТЗТ "Укрмашпром" є дилером товариства по капітальному ремонту тягових промислових агрегатів ОПЕ-1А і ОПЕ 1АМ та їх складових частин на ВАТ "Полтавський ГЗК" та має право як дилер вирішувати питання укладання договорів від свого імені та за свій рахунок. ВАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" бере на себе зобов'язання нести відповідальність за якість капітальних ремонтів, виконаних згідно договорів між ВАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" та ДП "Донбастехмаш" АТЗТ "Укрмашпром" по капітальному ремонту тягових промислових агрегатів ОПЕ-1А і ОПЕ-1АМ та їх складових частин ( а.с. 128 Т.4).

Суд зауважує, що вищеперелічені факти під час проведення перевірки податковим органом взагалі не були взяті до уваги, натомість відповідачем зроблено безпідставний висновок про нікчемність правочину у зв'язку з тим, що у контрагента позивача ДП "Донбастехмаш" АТЗТ "Укрмашпром" відсутні трудові ресурси, виробничі потужності, складські приміщення.

Крім того судом встановлено, що між ВАТ "Полтавський ГЗК" (Замовник) та АТЗТ "Укрпромтехсервіс" (Генпідрядник) укладено договір від 17.02.2011 №689/50 (а.с. 182-186 Т.3), згідно пункту 1.1 якого 3амовник доручає, а Генпідрядник зобов'язується виконати роботи (реконструкція складу ПММ).

Вартість робіт по Договору визначена на основі бюджету інвестицій на 2011 рік та складає 3621240,00 грн /пункт 2.1. Договору/.

На виконання умов вказаного договору, Генпідрядником -АТЗТ "Укрпромтехсервіс" виписано позивачу податкову накладну (а.с. 188 Т.3), рахунок-фактуру (а.с. 187 Т.3).

Податкова накладна оформлена згідно з вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписана та скріплена печаткою контрагента позивача АТЗТ "Укрпромтехсервіс", яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с 92-99 Т.4) та було зареєстровано платником ПДВ.

На виконання умов пункту 6.1 Договору №689/50 сторонами підписано Акти приймання виконаних робіт за травень 2011 року форми КБ-2в (а.с.191-201 Т.3) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2011 року форми КБ-3 (а.с. 189-190 Т.3).

Натомість відповідачем зроблено висновок про нікчемність правочину у зв'язку з тим, що АТЗТ "Укрпромтехсервіс" має "Стан платника - 3" - прийнято рішення про припинення, тому не можливо дослідити по ланцюгу та встановити фактичний рух товару до виробника або імпортера (а.с. 65 Т.1).

Разом з тим, на запит суду державним реєстратором Виконавчого комітету Полтавської міської ради надано довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.10.2011 (а.с 92-99 Т.4), зі змісту яких встановлено, що 23.03.2011 державним реєстратором внесено запис про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, яке пов'язано з реорганізацією. 24.06.2011 - внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення. 06.07.2011 державним реєстратором внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Науково-виробничого підприємства "Укрпромтехсервіс" шляхом перетворення (а.с 92 Т.4).

Отже, контрагент позивача АТЗТ "Укрпромтехсервіс" (ідентифікаційний код 22895990) в липні 2011 року змінив свою організаційно-правову форму на ТОВ НВП "Укрпромтехсервіс" (ідентифікаційний код 22895990). Разом з тим, зміна організаційно-правової форми контрагента позивача не є підставою для зменшення суми податкового кредиту ВАТ "Полтавський ГЗК".

Господарські відносини позивача (Покупець) з ПП "Євробудсервіс" (Продавець) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з придбання основних засобів для використання у власній господарській діяльності шляхом експлуатації за договором від 12.04.2011 №120411 (а.с. 203-207 Т.3).

Відповідно до пункту 3.1 Договору продавець поставляє Товар на умовах EXW- с. Любойковка, Дніпропетровської області. Умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС - 2000. Термін поставки Товару на протязі 5 календарних днів з моменту надходження 100% оплати на розрахунковий рахунок Продавця (пункт 3.2. Договору); датою передачі вважається дата, вказана в видатковій накладній (пункт 3.3. Договору).

На виконання умов вказаного договору ПП "Євробудсервіс" виписано позивачу рахунок-фактуру (а.с. 210), податкову накладну від 19.04.2011 №14 (а.с. 209 Т.3), видаткову накладну від 26.04.2011 №РН-0000015 (а.с. 211 Т.3).

Транспортування придбаного товару здійснювалося автомобільним транспортом згідно товарно-транспортної накладної від 06.05.2011 №872567.

Сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товару в обумовлені строки покупцю, один до одного претензій не мають, а отже договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Натомість підставою для зменшення суми податкового кредиту слугував зроблений відповідачем висновок про нікчемність правочину у зв'язку з тим, що ПП "Євробудсервіс" має "Стан платника - 7" - внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, тому не можливо дослідити по ланцюгу та встановити фактичний рух товару до виробника або імпортера (а.с. 65 Т.1).

На противагу даному твердженню відповідача суд зазначає, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Приватного підприємства "Євробудсервіс" є вул. Черняховського, 5, кв. 6, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область (а.с. 103-105). Наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність ПП "Євробудсервіс" за місцезнаходженням судом не встановлено.

В ході судового розгляду також з"ясовано, що між ВАТ "Полтавський ГЗК" (Замовник) та ТОВ Футбольний клуб "Ворскла" (Виконавець) укладено договір про проведення рекламних заходів від 01.02.2011 №244/4661 (а.с. 212-214 Т.3), згідно пункту 1.1 якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику рекламні послуги (здійснити рекламу продукції, виготовленої Замовником) шляхом реклами товарного знака "FERREXPO Poltava Mining" на умовах та в порядку, визначених цим договором та Додатками, які є невід'ємною частиною цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці послуги.

У Додатках від 01.03.2011 №1 (а.с. 221-223 Т.3), від 01.04.2011 №2 (а.с. 224-226 Т.3), від 01.05.2011 №3 (а.с. 227-229 Т.3) до Договору №244/4661 визначено перелік рекламних послуг та їх вартість.

На виконання пункту 1.2 Договору сторонами складено та підписано акт виконаних робіт від 31.05.2011 по наданню рекламних послуг згідно договору №244/4661, який містить перелік наданих рекламних послуг та їх вартість (а.с. 233-235 Т.3).

Досліджений у судовому засіданні акт виконаних робіт від 31.05.2011 відображає зміст господарської операції та її вимірник, а відтак є первинним документом бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджує здійснення позивачем господарської операції.

На виконання умов вказаного договору ТОВ Футбольний клуб "Ворскла" виписано позивачу податкову накладну від 05.05.2011 №3 (а.с. 232 Т.3), рахунок-фактуру від 01.05.2011 №41 ( а.с. 231 Т.3).

Зазначена податкова накладна оформлена згідно з вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписана та скріплена печаткою контрагента позивача ТОВ Футбольний клуб "Ворскла", яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ.

Оплата проводилась у безготівковій формі згідно платіжного доручення від 05.05.2011 №15618 (а.с. 230 Т.3).

З пояснень представника позивача встановлено, що ВАТ "Полтавський ГЗК" є власником свідоцтва №6943 від 28.06.l996 на знак для товарів і послуг - "FERREXPО Poltava Mining", виданим Держаними Департаментом інтелектуальної власності. Об'єктом реклами є продукція, що виробляється ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", при цьому реклама проводиться за допомогою демонстрації (згадування) відповідного товарного знака і послуг.

Таким чином ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" популяризуючи/рекламуючи свій товарний знак - "FERREXPO Poltava Mining" за допомогою ТОВ Футбольний клуб "Ворскла" доводить своїм контрагентам/покупцям продукції, акціонерам, фінансовим установам про свою сталість, стабільність на ринку залізорудної сировини.

В обґрунтування економічної вигоди від отриманих рекламних послуг позивачем надано техніко-економічні показники діяльності підприємства у травні 2011 року, згідно яких товариством вироблено у травні 2011 року 790 тис. тон готової продукції та відвантажено 820 тис. тон готової продукції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за травень 2011 року суму ПДВ 133333,33 грн. по проведенню рекламних заходів.

Відповідно до положень пунктів 200.1 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У зв'язку з правомірним включенням позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені за податковими накладними, виписаними ТОВ "Компанія-Інтергал", ВАТ "Укрзакордонгеологія", ТОВ "Компанія "Глобус", ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс", ДП "Донбастехмаш" АТЗТ "Укрмашпром", АТЗТ "Укрпромтехсервіс", ПП "Євробудсервіс", ТОВ Футбольний клуб "Ворскла" на загальну суму 14596125 грн, висновок Кременчуцької ОДПІ про завищення ВАТ "Полтавський ГЗК" розміру від'ємного значення у травні 2011 року на суму 14596125 грн є помилковим.

Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1,2 статті 215 ЦК України є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення відповідачем не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що спірне податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії, яке відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 000742302/161 від 26.08.2011.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 3,40 грн, сплачені відповідно до платіжного доручення № 33146 від 05.09.2011.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 000742302/161 від 26 серпня 2011 року визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок, сплачені відповідно до платіжного доручення № 33146 від 05 вересня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 25 березня 2014 року.

Суддя С.М. Серга