Рішення

від 25.03.2014 по справі 902/97/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 березня 2014 р. Справа № 902/97/14

за позовом :Публічного акціонерного товариства "Дтек Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, 22)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське виробниче підприємство "Транселектромаш" (21000, м. Вінниця, вул. К.Маркса, 50)

про стягнення 15 280,60 грн. згідно договору №8672/34-471 від 19.08.2008р.

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді Маслія І.В.

Cекретар судового засідання Василишина Н.О.

Представники

позивача : Шаховський С.А., довіреність № 225/1001 від 18.05.2013 року;

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Дтек Дніпрообленерго" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське виробниче підприємство "Транселектромаш" 15 280,60 грн. заборгованості за спожиту електроенергію з якої: 7430,22 грн. - за спожиту активну енергію; 7430,22 грн. - за перевищення договірної величини споживання електроенергії; 420,16 грн. - 3% річних.

Ухвалою від 28 січня 2014 року порушено провадження у справі та призначено засідання на 12.02.2014 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в зв'язку з неявкою представника відповідача та не надання ним витребуваних ухвалами суду документів.

В судове засідання 25.03.14 року з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів та письмових пояснень не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та у встановленому законом порядку, ухвали направлені на адресу відповідача вказану в позовній заяві та відповідає адресі яка вказана в довідці з ЄДР, конверти з ухвалами повернулись до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

З урахуванням ст. 64 ч.1 ГПК України та п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вважається, що ухвала вручена відповідачу належним чином. Отже, судом вчинено усі можливі дії для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. За таких обставин, суд ухвалив про розгляд справи у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив, що між Відкритим акціонерним товариством "ЕК Дніпрообленерго" (Постачальник), (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дтек Дніпрообленерго"), та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське виробниче підприємство "Транселектромаш" (Споживач) 19.08.2008 року укладено договір № 8672/34-471 про постачання електричної енергії.

Відповідно до Розділу 1 Договору постачальник (позивач) продає електричну енергію Споживачу (відповідач) для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 25 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.2.2. Договору, Постачальник зобов'язується виконувати умови Договору; постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 Договору за додатоком "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам;

- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін";

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами;

- забезпечити отримання Споживачем електричної енергії в мережах дозволеної потужності 25 кВт.

Відповідно до п.п. 2.3.1. та 2.3.3. Договору Споживач зобов'язується виконувати умови Договору, проводити оплату вартості спожитої електроенергії згідно за умовами Додатку "Порядок розрахунків"

Згідно з Додатком 3 "Порядок розрахунків" розрахунковим періодом встановлюється місяць з 19 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі самостійно отриманого у Постачальника рахунка протягом доби після подання Акту про використану електричну енергію відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, або за остаточним розрахунком протягом 5 операційних банківських днів з дня отримання рахунку. Перевищеня договірної величини споживання електричної енергії, що зафіксована протягом розрахункового періоду належать оплаті Споживачем на підставі рахунку Постачальника протягом 5 операційних банківських днів з дня отримання рахунку шляхом перерахування грошових коштів на відповідний рахунок Постачальника.

Пунктом 3.1.1. Договору встановлено, що Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором.

Згідно з п.7.1. Договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами Додатка "Порядок розрахунків".

Постачальник поставив Споживачу електроенергію у відповідності до умов договору, зокрема у лютому 2012 року. Про це свідчить акт про використану електричну енергію за лютий 2012 року підписаний Відповідачем (а.с. 31).

20.02.2012 року позивачем видано та направлено відповідачу рахунок за активну електроенергію у лютому 2012 року на суму 9043,38 грн.

Споживач виставлений рахунок по активній електроенергії до дня слухання справи сплатив частково, що підтверджується виставленим рахунком на суму 9 043,38 грн. (а.с. 32) та проведеними оплатами на загальну суму 1613,16 грн., що підтверджується наявними в справі банківськими виписками наданими позивачем.

За результатами споживання електричної енергії у лютому місяці 2012 року Постачальник також видав Споживачу рахунок на суму 7430,22 грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за лютий 2012 року, який 20.02.2012 року отримано відповідачем і який до цього часу не плачено.

Всього за лютий 2012 р. відповідачу було поставлено електричну енергію на загальну суму - 16473,60 грн., а відповідачем було здійснено часткову оплату на суму 1613,13 грн.

На момент звернення до суду з позовом про стягнення суми боргу за спожиту електричну енергію сума заборгованості відповідача складає 14860,44 грн.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 ГПК, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п.6.1 Правил користування електроенергією розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору.

Згідно підпункту 2 п.10.2 Правил користування електроенергією споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

На підставі викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості спожиту електричну енергію у сумі 14860,44 грн. судом визнані обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 420,16 грн. - 3% річних.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення 420,16 грн. - 3% річних за період з 28.02.2012 р. по 08.01.2014 року (кількість днів прострочки 681) підлягають задоволенню частково в сумі 415,89 грн. відповідно до розрахунку, здійсненого судом на підставі ст. 625 ЦК України (а.с. 68).

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 115 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське виробниче підприємство "Транселектромаш" (21000, м. Вінниця, вул.. К.Маркса, 50, ідентифікаційний код 24601721) на користь Публічного акціонерного товариства "Дтек Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, 22, ідентифікаційний код 23359034) 14860,44 грн. заборгованості за електроенергію, 415,89 грн. - 3% річних та 1826,49 грн. судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 4,27 грн. - 3% річних відмовити.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 26 березня 2014 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21000, м. Вінниця, вул. К.Маркса, 50)