Ухвала

від 13.03.2014 по справі 27/267

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 27/267 13.03.14

За скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі" на дії у справіВідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України № 27/267 за позовомПублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкон Мобіл" прозвернення стягнення на предмет іпотеки Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: Від позивача:не з'явився Від відповідача : Від третьої особи:Макаренко Ю.О. не з'явився ВДВСне з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2013 р. позов задоволено повністю, в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі" перед Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" у розмірі 2 143 230 (два мільйона сто сорок три тисячі двісті тридцять) доларів 72 цента США та 11 299 (одинадцять тисяч двісті дев'яносто дев'ять) грн. 94 коп. за кредитним договором №11193612000 від 03.08.2007 р., укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тіволі", у тому числі: по поверненню суми кредиту - 1 258 000 (один мільйон двісті п'ятдесят вісім тисяч) доларів США (еквівалентно 10 028 398 (десять мільйонів двадцять вісім тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 60 коп.); по сплаті відсотків за користування кредитними коштами - 885 230 (вісімсот вісімдесят п'ять тисяч двісті тридцять) доларів 72 цента США (еквівалентно 7 075 649 (сім мільйонів сімдесят п'ять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 14 коп.; по сплаті пені за прострочення зобов'язання по поверненню кредитних коштів у розмірі 7 958 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 07 коп.; по сплаті пені за прострочення зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 3 341 (три тисячі триста сорок одна) грн. 87 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку загальною площею 0,0553 га, цільове призначення якої - будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 8000000000:85:231:0022, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 63, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Тіволі" на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії КВ №139556, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 17.04.2007 р. на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 17.10.2006 р. за реєстровим №2315, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів про право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за №03-8-00029. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 948 383 (дев'ятсот сорок вісім тисяч триста вісімдесят три) грн. 00 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 р. рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2013 р. у справі № 27/267 залишено без змін.

На виконання вказаного рішення 11.09.2013 р. господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

24.12.2013 р. до канцелярії суду надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2013 р. розгляд скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по справі №27/267 призначено на 27.01.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2014 р. розгляд скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по справі №27/267 відкладено на 13.02.2014 р.

03.02.2014 р. до господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про виправлення помилки в наказі господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. у справі № 27/267.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 13.02.2014 р. внесено виправлення до наказу господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. у справі №27/267 та відкладено розгляд скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по справі №27/267 на 19.02.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 19.02.2014 р. справу №27/267 передано судді Босому В.П. для розгляду скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, у зв'язку з перебуванням судді Бойко Р.В. у відрядженні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2014 р. справу №27/267 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено розгляд скарги на 13.03.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.03.2014 р. справу №27/267 передано судді Бойко Р.В. для розгляду скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, у зв'язку з його поверненням із відрядження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2014 р. справу №27/267 прийнято до провадження суддею Бойко Р.В.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача (боржника), всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд міста Києва вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

В поданій скарзі скаржник просить суд визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. №27/267 в частині порушення п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки мало місце прийняття на виконання виконавчого документа, який не відповідав вимогам п. 4 ч. 1 ст. 18 цього Закону, що є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречухом Олегом Ярославовичем від 05.12.2013 р. ВП № 41054594 відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. у справі № 27/267.

На думку скаржника, державний виконавець зобов'язаний був відмовити у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з тим, що у пред'явленому Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" наказі господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. №27/267 до виконання, була зазначена лише частина резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2013 р. у справі №27/267, на виконання якого був виданий цей наказ, а саме - у даному наказі відсутні абзаци 2 та 3 пункту 2 резолютивної частини рішення суду, якими було визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі

948 383,00 грн. та не встановлено наявність інших кредиторів, вимоги яких підлягають задоволенню, а отже даний наказ не відповідав вимогам п. 4 ч. 1 ст. 18 цього Закону.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені такі вимоги до виконавчого документу: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи наказу господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. №27/267, в ньому зазначено резолютивну частину рішення (абзац 1 пункту 2 резолютивної частини рішення), проте був відсутній абз. 2 ч. 2 резолютивної частини рішення, що в свою чергу було усунуто шляхом задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", яка надійшла до суду 03.02.2014 р. та винесення ухвали господарського суду міста Києва від 13.02.2014 р. про виправлення помилки, допущеної при оформленні наказу та приведено спірний наказ у відповідність до вимог законодавства.

Водночас, вимогами цього Закону, а також Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 р. та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 р., не передбачено обов'язку державного виконавця перевіряти зазначену в наказі резолютивну частину рішення на відповідність самому рішенню.

З наведеного вбачається, що державний виконавець у відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", якою встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, не мав підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження та в цій частині діяв у відповідності до вимог законодавства.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" виконанню державною виконавчою службою підлягають виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено обов'язки державного виконавця, зокрема, відповідно до абз. 2 ч. 1 встановлено обов'язок державного виконавця здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

З системного аналізу наведених положень вбачається, що зміст постанови про відкриття виконавчого провадження має повністю відповідати змісту виконавчого документу.

Державний виконавець не може самостійно визначати в якій саме частині має виконуватись рішення суду, навіть якщо це не суперечить рішенню, на виконання якого був виданий такий наказ. Тобто, державний виконавець може відкрити виконавче провадження щодо виконання судового рішення лише в тій частині, що зазначена у поданому стягувачем наказі.

Однак, в супереч зазначеним вимогам, державний виконавець у своїй постанові про відкриття виконавчого провадження від 05.12.2013 р. №41054594 зазначив не лише абз. 1 ч. 2 резолютивної частини рішення, як було вказано у наказі господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. №27/267, а й абз. 2 ч. 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2013 р. у справі №27/267, хоча такий текст був відсутній у виданому судом наказі.

Керуючись наведеним, суд приходить до висновку про неправомірність дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречуха Олега Ярославовича щодо відкриття виконавчого провадження та встановлення в зазначеній постанові про відкриття провадження способу реалізації предмету іпотеки, оскільки у пред'явленому до виконання наказі не було зазначено даного положення.

Щодо вимоги скаржника зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречуха Олега Ярославовича відмовити у відкритті виконавчого провадження №41054594 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. №27/267, то суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» №13 від 26.13.2003 р. заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232 - 234 Цивільного процесуального кодексу України та статей 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України. Виходячи зі змісту ст. 248 24 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом № 606-XIV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених ст. 35 Закону №606-XIV), проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити його (ч. 3 ст. 36 Закону №606-XIV).

Отже, вимога скаржника щодо зобов'язання державного виконавця відмовити у відкритті виконавчого провадження є неправомірною.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

При цьому, суд звертає увагу стягувача на те, що він не позбавлений права повторно звернутися до виконавчої служби для пред'явлення до виконання наказу з урахуванням ухвали господарського суду міста Києва від 13.02.2014 р. про внесення виправлення до наказу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України задовольнити частково.

2. Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо відкриття 05.12.2013 р. виконавчого провадження №41054594 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. у справі № 27/267.

3. Визнати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречуха Олега Ярославовича від 05.12.2013 р. про відкриття виконавчого провадження №41054594 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. у справі № 27/267 недійсною.

4. В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.

Суддя Р.В. Бойко