Постанова

від 19.03.2014 по справі 909/1325/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2014 р. Справа № 909/1325/13

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Артден» Товариства з обмеженою відповідальністю «Траян» від 08.01.2014 р. (вх. № 01-05/363/14 від 21.01.2014 р.),

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2013 року

у справі № 909/1325/13 (суддя С.М.Кобецька),

порушеній за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК 3-Студія»(76018, вул. С.Стрільців, 56, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 23797886),

До відповідача: Дочірнього підприємства «Артден» Товариства з обмеженою відповідальністю «Траян» (76018, вул. Хриплинський Промвузол, 23, м. Івано-Франківськ, поштова адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Старозамкова, 2 , код ЄДРПОУ 32077734),

Про стягнення заборгованості за розміщення рекламно-інформаційних відеоматеріалів на телеканалі в розмірі 13 167,00 грн. та судового збору.

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача: Клюс О.Р. - п/к за довіреністю № 5 від18.02.2014 р.,

від позивача: Карабин Н.Б. - п/к за довіреністю № 066/13 від 12.11.2013 р., Косач О.П. - п/к за довіреністю № 011/14 від 18.02.2014 р.

Права та обов'язки сторін, визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представникам апелянта/відповідача та позивача роз'яснено, що проводиться повне фіксування судового засідання технічними засобами.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП "Документообіг господарських судів" від 21.01.2014р., дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням В.о. Голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2014р. у склад колегії для розгляду справи № 909/1325/13 господарського суду Івано-Франківської області введено суддів - Л.Л. Давид та Я.О. Юрченка.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 року скаржнику відновлено строк для подання апеляційної скарги (а.с. 96) та ухвалою суду від 23.01.2014 р. прийнято апеляційну скаргу ДП «Артден» ТзОВ «Траян» від 08.01.2014 р. (вх. № 01-05/363/14 від 21.01.2014 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 19.02.2014 року (а.с. 97), про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (а.с. 98, 99).

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2014 р., в т.ч. за усним клопотанням позивача для подання позивачем належних і допустимих доказів надсилання відповідачу актів здачі-прийняття робіт (послуг) № ОУ-0000209, № ОУ-0000214, № ОУ-0000217 з рахунками-фактурами № СФ-0000148, № СФ-0000240, № СФ-0000244 та доказів погодження з Замовником рекламних відеоматеріалів, розгляд справи відкладено на 12.03.2014 р., про що сторони були належним чином повідомлені, згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.

12.03.2014 р. в судовому засіданні за участю представників апелянта/відповідача та позивача оголошено перерву на 19.03.2014 р. о 10 год. 00 хв., про що сторони були повідомлені під розписку (а. с. 145).

Представник апелянта/відповідача в судове засідання, яке відбулось 19.03.2014 р. прибув, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, пояснив, зокрема, що акти здачі-прийняття робіт (послуг) № ОУ-0000209, № ОУ-0000214, № ОУ-0000217 з рахунками-фактурами № СФ-0000148, № СФ-0000240, № СФ-0000244 за спірний період йому не надсилалися, не передавалися, а рекламні відеоматеріали відповідно до п. 2.1.3 Договору з ним не погоджувалися, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТзОВ «ТРК 3-Студія» про стягнення з відповідача 13 167,00 грн. заборгованості нарахованої позивачем за період жовтень-грудень 2012 р., судові витрати покласти на позивача.

Представники позивача в дане судове засідання прибули, через канцелярію суду подали клопотання б/н від 18.03.2014 р. (вх. № 01-04/1626/14 від 19.03.2014 р.) про долучення до матеріалів справи додатків, а саме: копії запиту ТзОВ «ТРК 3-Студія» до ПрАТ «Фарлеп-Інвест»/Західна філія вих. № 17 від 13.03.2014 р.; копії запиту ТзОВ «ТРК 3-Студія» до ПрАТ «Фарлеп-Інвест»/Західна філія вих. № 18 від 13.03.2014 р.; копії деталізації телефонних дзвінків за період з 01.09.2012 р. по 30.09.2012 р.; копії деталізації телефонних дзвінків за період з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р.; копії деталізації телефонних дзвінків за період з 01.02.2013 р. по 28.02.2013 р.; копії деталізації телефонних дзвінків за період з 01.03.2013 р. по 31.03.2013 р.; копії деталізації телефонних дзвінків за період з 01.05.2013 р. по 31.05.2013 р.; копії деталізації телефонних дзвінків за період з 01.06.2013 р. по 30.06.2013 р., які, на думку представника, підтверджують факт погодження з відповідачем відеоматерівалів згідно п. 2.1.3. Договору, просять долучити до матеріалів справи. Проти апеляційної скарги заперечили з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу підтримали, просять рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник апелянта/відповідача проти долучення до матеріалів справи вищевказаного клопотання з додатками позивачів не заперечив, однак вважає, що подані позивачем додатки, а саме: копія деталізації телефонних дзвінків за період з 01.09.2012 р. по 30.09.2012 р.; копія деталізації телефонних дзвінків за період з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р.; копія деталізації телефонних дзвінків за період з 01.02.2013 р. по 28.02.2013 р.; копія деталізації телефонних дзвінків за період з 01.03.2013 р. по 31.03.2013 р.; копія деталізації телефонних дзвінків за період з 01.05.2013 р. по 31.05.2013 р.; копія деталізації телефонних дзвінків за період з 01.06.2013 р. по 30.06.2013 р., не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, оскільки у вищевказаних деталізованих телефонних дзвінках за період з 01.10.2012 р. по 30.06.2013 р. не вказано, які саме розмови велись у телефонному режимі, а лише відображено номера телефонів та час здійснення таких дзвінків.

Заслухавши думку представників сторін, які прибули в дане судове засідання, колегія суддів вважає за необхідне долучити до матеріалів справи подане позивачами через канцелярію суду клопотання з додатками та розглянути справу по суті.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого суду скасувати, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.2013 року у справі № 909/1325/13 (суддя С.М.Кобецька) вирішено: позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК 3-Студія» до відповідача Дочірнього підприємства «Артден» Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Траян» про стягнення заборгованості в розмірі 13 167,00 грн. - задовольнити (пункт перший резолютивної частини рішення). Стягнути з Дочірнього підприємства «Артден» Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Траян» (вул. Хриплинський Промвузол, 23, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 32077734) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК 3-Студія» (вул. С.Стрільців, 56, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 23797886) 13 167,00 грн. - заборгованості, 1720,50 грн. - судового збору (а. с. 84-86).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду апелянт/відповідач (Дочірнє підприємство «Артден» Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Траян») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а. с. 100-102), просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2013 р. по справі № 909/1325/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТзОВ «ТРК 3-Студія» про стягнення заборгованості в розмірі 13 167,00 грн. з ДП «Артден» ТзОВ фірми «Траян», судові витрати покласти на позивача.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального права, так як судом першої інстанції при прийнятті рішення, не враховано дійсних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вважає, що місцевий суд не врахував, те що умовами договору, а саме: пунктами 2.1.1 - 2.1.3 передбачено, що Виконавець (Позивач) зобов'язаний виготовляти та розміщувати рекламні відеоматеріали згідно із затвердженими медіапланами на власному каналі телебачення, що трансляція незатверджених замовником відеоматеріалів не допускається, однак в матеріалах справи відсутні, за спірний період, погоджені замовником відеоматеріали, що в свою чергу свідчить про невиконання Позивачем умов договору.

Також в апеляційній скарзі зазначає, що місцевим судом не взято до уваги, що Відповідач не отримував та не ухилявся від отримання Актів здачі-прийняття робіт (послуг) № ОУ-0000209 від 31.10.2012 р., № ОУ-0000214 від 30 листопада 2012 р., № ОУ-0000217 від 31 грудня 2012 р. з рахунками-фактурами № СФ-0000148 від 01.10.2012 р. про сплату 4851,00 грн. за трансляцію рекламного ролика в програмі «Новини» «Металопластикові вікна та двері» 25 сек. у жовтні 2012 р., кількістю 5,833, № СФ-0000240 від 01 листопада 2012 р. за трансляцію рекламного ролика в програмі «Новини» «Металопластикові вікна та двері» 25 сек. у листопаді 2012 р., кількістю 5,420, № СФ-0000244 від 04.12.2012 р. за трансляцію рекламного ролика в програмі «Новини» «Металопластикові вікна та двері» 25 сек. у грудні 2012 р., кількістю 4,580, а Позивач не надав жодних доказів їх надсилання та/або передачі, відповідачу, а лишень судом взято до уваги, що підписання актів виконаних робіт та відповідна оплата за надані послуги в березні-вересні 2012 р. може свідчити про надання таких послуг Позивачем, в тому ж обсязі в жовтні-грудні 2012 р. Однак такі висновки місцевого суду апелянт вважає помилковими, так як спірний Договір № 14 не містить надання обов'язкового щомісячного мінімального пакету послуг Замовнику продовж строку дії Договору.

Крім того, місцевим господарським судом, в підтвердження наданих позивачем послуг, взято до уваги включення відповідачем у податковий кредит сум ПДВ згідно податкових накладних № 90 від 31.10.2012 р., № 4 від 30.11.2012 р., № 3 від 31.12.2012 р., в яких в подальшому Відповідачем було самостійно виявлено помилку, щодо включення у податковий кредит сум ПДВ згідно податкових накладних № 90 від 31.10.2012 р., № 4 від 30.11.2012 р., № 3 від 31.12.2012 р., сплачено штраф та подано до ДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, однак судом таких обставин не враховано, що відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також вважає, що податкова накладна не може бути безспірним доказом надання послуг Позивачем, оскільки податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, однак місцевим судом такі обставини не були взяті до уваги, що призвело до невірного висновку.

Колегією Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що апелянт/відповідач: Дочірнє підприємство «Артден» Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Траян», є юридичною особою, Ідентифікаційний код юридичної особи: 32077734, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинський промвузол, буд. 23, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 838551 (а. с. 59), довідкою АА № 647180 з ЄДРПОУ (а. с. 60) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 185431 (а. с. 61-62).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРК 3-Студія», є юридичною особою, ідентифікаційний код: 23797886, місцезнаходження: п. і. 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 56, що підтверджується довідкою № 3011 з ЄДРПОУ (а. с. 31) та свідоцтвом про державну реєстрацією серії А00 № 362659 (а. с. 32).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 01 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРК 3-Студія» (Виконавець - за договором, Позивач - у справі) та Дочірнім підприємством «Артден» Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Траян» (Замовник - за договором, Відповідач - у справі) було укладено Договір № 14 про надання послуг з рекламно-інформаційного обслуговування (а. с. 14-15).

Вищезазначений Договір № 14 про надання послуг з рекламно-інформаційного обслуговування, укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам ст.ст. 207, 208 ЦК України.

Зазначений правочин є договором про надання послуг, оскільки за основними та другорядними ознаками відповідає вимогам статті 901 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України).

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Предметом договору між сторонами є розміщення рекламно-інформаційних відеоматеріалів Замовника на каналі Виконавця (п. 1 Договору № 14).

Обов'язки сторін визначено пунктом 2 спірного Договору.

Так, підпунктами 2.1.1. - 2.1.2. пункту 2 Договору сторони погодили, що Виконавець зобов'язується, виготовляти та розміщувати рекламні відеоматеріали згідно із затвердженими медіапланами на власному каналі телебачення (30-му ДМ каналі); знайомити Замовника за його вимогою з перебігом робіт щодо виготовлення реклами.

Підпунктом 2.1.3. пункту 2 Договору, сторони передбачили, що транслювати рекламні відеоматеріали у погоджений з Замовником час . Трансляція незатверджених Замовником відеоматеріалів не допускається .

Замовник зобов'язується: надавати інформацію необхідну для виготовлення рекламних та інших матеріалів про діяльність Замовника, телефонограм не менше, ніж за 3 дні до висвітлення їх в ЗМІ та нести відповідальність за достовірність цієї інформації; у випадку відсутності претензій щодо якості затвердити зразки рекламної продукції; своєчасно проводити оплату як попередню, так і за фактично виконані роботи та надані послуги відповідно до рахунків та актів виконаних робіт Виконавця (п.п. 2.2.1. - 2.2.3. Договору).

Порядок розрахунків сторонами визначено у пункті 3 даного Договору, відтак вартість послуг Замовника проводиться шляхом перерахування коштів Замовника на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі рахунків-фактур, виставлених Виконавцем.

Додаткові умови, які не передбачені цим Договором, можуть бути обговорені та погоджені сторонами в додатку до Договору (п. 4 вищевказаного Договору).

Відповідальність сторін передбачена пунктом 5 даного Договору.

Договір набирає чинності з 01 березня 2012 року і діє до 31 грудня 2012 року (п.п. 6.1. Договору № 14).

Отже, Договір припинив свою дію 31 грудня 2012 року, що не заперечується сторонами.

Слід зазначити, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Колегією суддів також встановлено, що додаткових угод, чи додатків до Договору № 14 про надання послуг з рекламно-інформаційного обслуговування, та/або змін до умов цього Договору між сторонами у справі укладено не було, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (с. 628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач, посилаючись на те, що ним були виставлені Відповідачу рахунки-фактури за період з жовтня по грудень 2012 р., а саме: № СФ-0000148 від 01 жовтня 2012 року на суму 4851,00 грн. з ПДВ; № СФ-0000240 від 01 листопада 2012 року на суму 4504,50 грн. з ПДВ; № СФ-0000244 від 04 грудня 2012 року на суму 3811,50 грн. з ПДВ (а. с. 16-18) та Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000209 від 31 жовтня 2012 року на суму 4851,00 грн. з ПДВ; № ОУ-0000214 від 30 листопада 2012 року на суму 4504,50 грн. з ПДВ; № ОУ- 0000217 від 31 грудня 2012 року на суму 3811,50 грн. (а. с. 39, 41, 43), якими встановлено факт надання послуг, відтак відповідач зобов'язаний був сплатити 13 167,00 грн., не зважаючи на те, що Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вказаний період зі сторони замовника підписані не були.

При цьому, Позивач стверджує, що так як за інший період, березень-вересень 2012 р., такі акти були підписані Замовником та відповідно оплачені, слід вважати, що і акти здачі-прийняття робіт за жовтень-грудень 2012 р. є погодженими Замовником, тому спірна сума підлягає до задоволення.

З зазначеними твердженнями позивача погодився місцевий господарський суд.

Колегією суддів встановлено, що місцевий господарський суд не звернув уваги на те, що в матеріалах справи відсутні, позивачем не подані, належні та допустимі в розумінні статей 33 та 34 ГПК України докази надсилання Позивачем Відповідачу Актів здачі-прийняття робіт (послуг) № ОУ-0000209 від 31.10.2012 р., № ОУ-0000214 від 30.11.2012 р., № ОУ-0000217 від 31.12.2012 р. з рахунками на їх оплату: № СФ-0000148 від 01.10.2012 р., № СФ-0000240 від 01.11.2012 р., № СФ-0000244 від 04.12.2012 р. В матеріалах справи таких доказів немає, суду другої інстанції - Позивач таких доказів не представив.

Слід зазначити, що в матеріалах справи знаходиться постанова Вищого господарського суду України від 20.06.2013 р. по справі № 904/611/13-г, на яку посилається позивач, як на одну з підстав задоволення свого позову (а.с. 79-81).

Однак посилання позивача на зазначену постанову Вищого господарського суду України від 20.06.2013 р. по справі № 904/611/13-г, як на аналогію права, є некоректним, оскільки, як вбачається із змісту зазначеної постанови, по-перше, обставини у цій справі стосуються користування мережами водопостачання та каналізування; по-друге, ВГС України, зокрема, встановив, що «Акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року відповідачем не підписані, були направлені позивачем відповідачу разом з рахунками про оплату їх вартості» (рядки 9-й, 10-й та 11-й зверху сторінки 3-ї мотивувальної частини постанови від 20.06.2013 р. по справі № 904/611/13-г )(а.с. 80).

У справі № 909/1325/13, докази про направлення відповідачем позивачу Актів здачі-прийняття робіт (послуг) № ОУ-0000209 від 31.10.2012 р., № ОУ-0000214 від 30.11.2012 р., № ОУ-0000217 від 31.12.2012 р. разом з рахунками-фактурами про оплату їх вартості - відсутні, що підтверджується матеріалами даної справи, місцевим судом зазначена обставина не досліджувалася.

З огляду на наведене, відсутні докази, які б підтверджували сам факт виконання позивачем у жовтні - грудні 2012 року умов Договору № 14 від 01.03.2012 р. (п. 1.) щодо надання послуг з трансляції рекламних відеоматеріалів у спірний період, оскільки відсутні докази про їх погодження Замовником (п. 2.1.3. Договору), з урахуванням тих обставин, що сторони уклавши 01.03.2012 р. Договір № 14, добровільно погодили його умови, зокрема, що трансляція незатверджених Замовником відеоматеріалів не допускається (друге речення п. 2.1.3. Договору № 14), виконання умов договору є обов'язковим в силу ст. 628 ЦК України.

З рішення місцевого господарського суду, яке осаджується, вбачається, що матеріали справи містять Акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №ОУ0000025 від 31.03.12р., №ОУ0000034 від 30.04.12р., №ОУ0000049 від 31.05.12р., №ОУ0000063 від 31.07.12р., №ОУ0000073 від 31.08.12р., №ОУ0000104 від 30.09.12р., (а.с.33-38), тобто за інший період, а саме: березень-вересень 2012 р., які підписані відповідачем без жодних зауважень.

Слід зазначити, що період березень-вересень 2012 р. не є предметом спору у даній справі, однак з зазначених Актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за березень-вересень 2012 р., які підписані обома сторонами за Договором, вбачається факт надання позивачем відповідачу аналогічних послуг, обумовлених Договором № 14 від 01.03.12р., за попередні періоди, які в повному обсязі оплачені відповідачем, відтак місцевий господарський суд, прийшов до висновку, що і Акти здачі-прийняття робіт (послуг) № ОУ-0000209 від 31.10.2012 р., № ОУ-0000214 від 30.11.2012 р., № ОУ-0000217 від 31.12.2012 р., які не підписані зі сторони Замовника, є належними доказами факту надання позивачем відповідачем послуг визначених п. 2.1.1. Договору № 14 за період жовтень-грудень 2012 р.

Однак з таким висновком місцевого суду колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.

Дослідивши вищезазначені акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) колегією суддів встановлено, що Акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ-0000025 від 31.03.12 р. на суму 6930,00 грн. з ПДВ стосується виконаних Виконавцем робіт (наданих послуг) по рахунку № СФ-0000019 від 01.03.2012 р. (а. с. 33); Акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ-0000034 від 30.04.12 р. на суму 6583,50 грн. з ПДВ, стосується виконаних Виконавцем робіт (наданих послуг) по рахунку № СФ-0000035 від 02.04.2012 р. (а. с. 34); Акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ-0000049 від 31.05.12 р. на суму 6930,00 грн. з ПДВ, стосується виконаних Виконавцем робіт (наданих послуг) по рахунку № СФ-0000043 від 03.05.2012 р. (а. с. 35); Акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ-0000063 від 31.07.12 р. на суму 6930,00 грн. з ПДВ, стосується виконаних Виконавцем робіт (наданих послуг) по рахунку № СФ-0000066 від 02.07.2012 р. (а. с. 36); Акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ-0000073 від 31.08.12 р. на суму 4851,00 грн. з ПДВ, стосується виконаних Виконавцем робіт (наданих послуг) по рахунку № СФ-0000076 від 01.08.2012 р. (а. с. 37); Акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ-0000104 від 30.09.12 р. на суму 4158,00 грн. з ПДВ, стосується виконаних Виконавцем робіт (наданих послуг) по рахунку № СФ-0000105 від 03.09.2012 р. (а. с. 38).

Отже, вищевказані Акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за попередні періоди (а.с. 33-38), які підписані позивачем та відповідачем без жодних зауважень, та не є предметом спору у даній справі, згідно яких вбачається факт надання позивачем відповідачу послуг обумовлених Договором № 14 від 01.03.12р. за попередні періоди та оплачені відповідачем в повному обсязі, не можуть слугувати підтвердженням факту трансляції рекламного ролика в програмі «Новини» «Металопластикові вікна та двері» у жовтні, листопаді та грудні 2012 р., оскільки зазначена трансляція незатверджена Замовником, а трансляція незатверджених замовником відеоматеріалів не допускається (п. 2.1.3. Договору). При цьому, позивачем не доведено належними і допустимими доказами факту надсилання та/або передачі (під розписку) Актів здачі-прийняття робіт (послуг) № ОУ-0000209 від 31.10.2012 р., № ОУ-0000214 від 30.11.2012 р., № ОУ-0000217 від 31.12.2012 р. разом з рахунками про їх оплату замовнику (Відповідачу).

Подати такі докази позивач в суді апеляційної інстанції не зміг за їх відсутності, не зважаючи на те, що судом надавалася позивачу по справі така можливість шляхом відкладення розгляду справи. Лише долучення Актів здачі-прийняття робіт (послуг) № ОУ-0000209 від 31.10.2012 р., № ОУ-0000214 від 30.11.2012 р., № ОУ-0000217 до позовної заяви, не є належним доказом їх надсилання другій стороні за Договором.

Також з рішення місцевого суду вбачається, що позивачем подано суду податкові накладні № 90 від 31.10.12р., № 4 від 30.11.12р., № 3 від 31.12.12р. (а. с. 40, 42, 44), в яких зазначено Продавця - ТОВ «ТРК 3-Студія» та Покупця - ДП «Артден» ТОВ фірми «Траян», відображено Договір про надання послуг №14 від 01.03.12р., обсяги постачання (база оподаткування) на загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 13167,00 грн.

Крім того, на вимогу суду, ДПІ в м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області, надала суду інформацію, про те, що відповідачем - ДП «Артден» ТОВ фірми «Траян» включено до реєстрів виданих і отриманих податкових накладних, податкові накладні по контрагенту ТОВ «ТРК 3-Студія», а саме: № 90 від 31.10.12 р. на суму 4851,00 грн., № 4 від 30.11.12 р. на суму 4504,50 грн., № 3 від 31.12.12 р. на суму 3811,50 грн. за звітні періоди - жовтень, листопад, грудень 2012р. (лист № 4017/9/09-15-15-039/8437 від 19.12.13 р., а. с. 69), однак з приводу вищенаведеного колегія суддів зазначає наступне.

Податкова накладна - документ, який платник податку на додану вартість в Україні зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків позовної давності, визначених статтею 102 цього кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми подання уточнюючого розрахунку.

В процесі розгляду справи, Відповідачем надано копію листа від 17.02.2014 р. № 2566/10/09-15-15-126/1065 Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську, з доказами виправлення вищевказаних помилок (а. с. 122) та зарахування податковим органом уточнюючих розрахунків, а саме: - за жовтень 2012 р. від 12.02.2013 року № 9006026569 відповідно до якого зменшено податковий кредит на суму 809,0 грн. по контрагенту ТОВ «ТРК 3-Студія» ІПН 237978809150; - за листопад 2012 року від 25.12.2013 р. № 9083671615 відповідно до якого зменшено податковий кредит на суму 751,0 грн. по контрагенту ТОВ «ТРК 3-Студія» ІПН 237978809150; - за грудень 2012 року від 25.12.2013 р. № 9083725473 відповідно до якого зменшено податковий кредит на суму 635,0 грн. по контрагенту ТОВ «ТРК 3-Студія» ІПН 237978809150 та зазначено, що при поданні уточнюючих розрахунків за вказані періоди платником сплачено суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання таких уточнюючих розрахунків.

Відтак висновки місцевого господарського суду щодо не взяття до уваги тверджень відповідача помилкового включення у податковий кредит сум ПДВ згідно податкових накладних № 90 від 31.10.12 р., № 4 від 30.11.12 р., № 3 від 31.12.12 р. з підстав зазначених у цьому рішенні (рядки 7-20 зверху сторінки 4 мотивувальної частини рішення )(а.с. 85/зворот) є передчасними, спростовуються матеріалами справи (а.с. 122).

Хибними є посилання місцевого господарського суду у рішенні від 24.12.2013 р. у справі № 909/1325/13 на правову позицію викладену у постанові Вищого господарського суду України від 20.06.2013 р. у справі № 904/611/13-г, оскільки Вищий господарський суд України, у зазначеній постанові, в першу чергу, встановив факт направлення позивачем відповідачу Актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) разом з рахунками (рядки 9-й, 10-й, 11-й зверху на сторінці 3 мотивувальної частини постанови ВГС України ) (а.с. 80), і лише тоді прийшов до висновку, що «… відсутність підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) не може бути підставою вважати, що такі послуги не були надані» (рядки 28-35 зверху сторінки 4 мотивувальноїх частини постанови )(а.с. 80/зворот).

Як зазначено вище у цій постанові, докази надсилання Позивачем Відповідачу Актів здачі-прийняття робіт (послуг) № ОУ-0000209 від 31.10.2012 р., № ОУ-0000214 від 30.11.2012 р., № ОУ-0000217 від 31.12.2012 р. з рахунками на їх оплату: № СФ-0000148 від 01.10.2012 р., № СФ-0000240 від 01.11.2012 р., № СФ-0000244 від 04.12.2012 р. - в матеріалах справи відсутні. Позивач таких доказів не представив, відтак відсутні факти надання відповідних послуг позивачем відповідачу.

Оплата відповідачем платежів за вказаним вище договором у попередні періоди не є належним підтвердженням факту оплати «аналогічних послуг» у спірний період, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази часткової та/або попередньої оплати відповідачем послуг за розрахунковий/спірний період: жовтень, листопад та грудень 2012 р. Відповідно до п. 3 Договору № 14 /дослівно / «Вартість послуг Замовника проводиться шляхом перерахування коштів Замовника на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем.» У Договорі сторонами не передбачено строку для оплати. Згідно з п. 2.2.3. Договору виконавець зобов'язаний своєчасно проводити оплату як попередню, так і за фактично виконані роботи та надані послуги відповідно до рахунків та актів виконаних робіт Виконавця, при цьому строк для оплати не зазначений.

Крім того, підпунктами 2.1.1. - 2.1.3. спірного Договору, чітко визначено, що Виконавець зобов'язується, виготовляти та розміщувати рекламні відеоматеріали згідно із затвердженими медіапланами на власному каналі телебачення (30-му ДМ каналі); знайомити Замовника за його вимогою з перебігом робіт щодо виготовлення реклами; транслювати рекламні відеоматеріали у погоджений з Замовником час. Трансляція незатверджених Замовником відеоматеріалів не допускається .

Однак, в матеріалах справи погоджених сторонами, відповідно до п. 2.1.3. Договору № 14, медіапланів та/або рекламних відеоматеріалів не має, такі докази в матеріалах справи відсутні, ні Позивачем ні Відповідачем суду не надавалися, що, на думку колегії суддів, є порушенням зі сторони позивача умов Договору № 14 про надання послуг з рекламно-інформаційного обслуговування від 01.03.2012 р., виходячи з приписів ст.ст. 628, 629 ЦК України, оскільки зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства , а сам Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відтак твердження Позивача, що між сторонами у справі були усні домовленості, які були здійснені у телефонному режимі, до уваги не приймаються, оскільки не підтверджені жодними доказами.

Подані через канцелярію суду копії деталізації телефонних дзвінків за період з вересня 2012 року по лютий 2013 року, не містять жодної інформації про які саме домовленості йшлося у телефонному режимі, а лише відображено дату, номера телефонів та час здійснення телефонних дзвінків, які в розумінні статей 33, 34 ГПК України, не є належними та допустимими доказами у справі.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи знаходиться Вимога № 60 від 26.09.13р. (а.с.22-23), з доказами її надсилання Відповідачу, рекомендованою поштою (а. с. 24).

Слід зазначити, що умовами спірного Договору, сторонами не зазначено строк виконання боржником обов'язку за Договором № 14 від 01.03.12р., відтак, позивач зобов'язаний, у будь-якому випадку, надіслати на адресу відповідача, в порядку статті 530 ЦК України вимогу про оплату боргу. Вказану Вимогу відповідач отримав, під розписку, 27.09.2013 р. рекомендованим листом № 7601828449639 (а.с. 24).

Однак, в даному випадку, зобов'язання оплатити заборгованість за період жовтень-грудень 2012 р. у сумі 13 167 грн. 00 коп. виникає у відповідача у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, за умови , що Акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) за період жовтень - грудень 2012 р. направлялися позивачем відповідачу разом з рахунками про оплату їх вартості (п. 3 та п. 2.2.3.Договору).

Як зазначено вище у цій постанові, докази про те, що Акти здачі-прийняття робіт (послуг) № ОУ-0000209 від 31.10.2012 р., № ОУ-0000214 від 30.11.2012 р., № ОУ-0000217 від 31 грудня 2012 р. разом з рахунками-фактури № СФ-0000148 від 01.10.2012 р., № СФ-0000240 від 01.11.2012 р. № СФ-0000244 від 04.12.2012 р. були направлені позивачем відповідачу - в матеріалах справи відсутні. Крім того, відсутні належні та допустимі докази затвердження замовником відеоматеріалів, згідно п. 2.1.3. Договору № 14 за спірний період, відтак є недоведеним факт надання самих послуг.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Місцевим судом встановлено, що Договір про надання послуг з рекламно - інформаційного обслуговування № 14 від 01.03.12 р. не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.ст.901, 903 Цивільного кодексу України).

Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Отже, враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що Позивачем не надано місцевому господарському суду, ні суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів виконання ним умов спірного Договору.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Артден» Товариства з обмеженою відповідальністю «Траян» задовольнити, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.2013 року у справі № 909/1325/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК 3-Студія» про стягнення заборгованості в розмірі 13167,00 грн. з Дочірнього підприємства «Артден» Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Траян», судові витрати покласти на позивача.

Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на позивача у даній справі.

Керуючись ст.ст. 32 - 34, 43, 44 - 49, 98, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Артден» Товариства з обмеженою відповідальністю «Траян» - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.2013 року у справі № 909/1325/13 скасувати та прийняти нове рішення.

3. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК 3-Студія» про стягнення заборгованості в розмірі 13 167,00 грн. за жовтень, листопад та грудень 2012 року з Дочірнього підприємства «Артден» Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Траян» - відмовити.

4. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на позивача.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Матеріали справи повернути господарському суду Івано-Франківської області.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко О.Я.

В судовому засіданні 19.03.2014 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 24.03.2014 р.