Постанова

від 08.07.2014 по справі 909/1325/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року Справа № 909/1325/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Малетича М.М., Круглікової К.С. (доповідач), Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ТРК 3-Студія" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 19.03.2014р. у справі№909/1325/13 господарського суду Івано-Франківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТРК 3-Студія" доДочірнього підприємства "Артден" Товариства з обмеженою відповідальністю -фірми "Траян" простягнення заборгованості за розміщення рекламно-інформаційних відеоматеріалів на телеканалі в розмірі 13 167 грн. за участю представників сторін:

від позивача: Зеленковский О.О.,

від відповідача: Клюс О.Р.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРК 3-Студія" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Дочірнього підприємства "Артден" Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Траян" про стягнення з останнього 13 167 грн. заборгованості за надані послуги.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.2013 року у справі №909/1325/13 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства "Артден" Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Траян" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК 3-Студія" 13 167,00 грн. заборгованості та 1720,50 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРК 3-Студія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 скасувати, а рішення місцевого господарського суду від 24.12.2013 залишити без змін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРК 3-Студія" (Виконавець, Позивач) та Дочірнім підприємством "Артден" Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Траян" (Замовник, Відповідач) було укладено Договір № 14 про надання послуг з рекламно-інформаційного обслуговування.

Зазначений правочин є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Предметом договору між сторонами є розміщення рекламно-інформаційних відеоматеріалів Замовника на каналі Виконавця (п. 1 Договору № 14).

Обов'язки сторін визначено пунктом 2 спірного Договору.

Так, підпунктами 2.1.1. - 2.1.2. пункту 2 Договору сторони погодили, що Виконавець зобов'язується, виготовляти та розміщувати рекламні відеоматеріали згідно із затвердженими медіапланами на власному каналі телебачення (30-му ДМ каналі); знайомити Замовника за його вимогою з перебігом робіт щодо виготовлення реклами.

Підпунктом 2.1.3. пункту 2 Договору, сторони передбачили, що транслювати рекламні відеоматеріали у погоджений з Замовником час . Трансляція незатверджених Замовником відеоматеріалів не допускається .

Замовник зобов'язується: надавати інформацію необхідну для виготовлення рекламних та інших матеріалів про діяльність Замовника, телефонограм не менше, ніж за 3 дні до висвітлення їх в ЗМІ та нести відповідальність за достовірність цієї інформації; у випадку відсутності претензій щодо якості затвердити зразки рекламної продукції; своєчасно проводити оплату як попередню, так і за фактично виконані роботи та надані послуги відповідно до рахунків та актів виконаних робіт Виконавця (п.п. 2.2.1. - 2.2.3. Договору).

Порядок розрахунків сторонами визначено у пункті 3 даного Договору, відтак вартість послуг Замовника проводиться шляхом перерахування коштів Замовника на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі рахунків-фактур, виставлених Виконавцем.

Додаткові умови, які не передбачені цим Договором, можуть бути обговорені та погоджені сторонами в додатку до Договору (п. 4 вищевказаного Договору).

Відповідальність сторін передбачена пунктом 5 даного Договору.

Договір набирає чинності з 01 березня 2012 року і діє до 31 грудня 2012 року (п.п. 6.1. Договору № 14).

Встановлено, що додаткових угод, чи додатків до Договору № 14 про надання послуг з рекламно-інформаційного обслуговування, та/або змін до умов цього Договору між сторонами у справі укладено не було.

Як стверджував Позивач, на виконання умов договору він надав Замовнику/Відповідачу, в період з жовтня по грудень 2012р., послуги з розміщення рекламних відеоматеріалів на власному каналі телебачення на загальну суму 13 167,00грн., які не були сплачені відповідачем.

Акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №ОУ0000209 від 31.10.12р., №ОУ0000214 від 30.11.12р., №ОУ0000217 від 31.12.12р. залишились також не підписаними з боку Відповідача.

Позивач звертався до Відповідача з вимогою № 60 від 26.09.13р. про погашення заборгованості в сумі 13 167,00 грн., додаючи при цьому, рахунки - фактури № СФ-0000148 від 01.10.12р., №СФ-0000240 від 01.11.12р., №СФ0000244 від 04.12.12р., однак, дана вимога була залишена відповідачем без відповіді, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач довів факт неналежного виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати за надані Позивачем послуги, тому вимога Позивача про стягнення з Відповідача 13 167 грн. заборгованості є обґрунтована та документально підтверджена, тому підлягає задоволенню.

Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах даної справи відсутні докази, які б підтверджували сам факт виконання позивачем у жовтні - грудні 2012 року умов Договору № 14 від 01.03.2012 р. (п. 1.) щодо надання послуг з трансляції рекламних відеоматеріалів у спірний період, оскільки відсутні докази про їх погодження Замовником (п. 2.1.3. Договору), а трансляція незатверджених Замовником відеоматеріалів не допускається.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Як вже зазначалося вище, Позивач посилався на те, що він надав Відповідачу в період з жовтня по грудень 2012р. послуги з розміщення рекламних відеоматеріалів на власному каналі телебачення на загальну суму 13 167,00 грн.

При цьому акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №ОУ0000209 від 31.10.12р., №ОУ0000214 від 30.11.12р., №ОУ0000217 від 31.12.12р. залишились не підписаними з боку Відповідача, а надані Виконавцем послуги на загальну суму 13 167,00грн. не оплачені Замовником.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, умовами договору, а саме: пунктами 2.1.1 - 2.1.3 передбачено, що Виконавець (Позивач) зобов'язаний виготовляти та розміщувати рекламні відеоматеріали згідно із затвердженими медіапланами на власному каналі телебачення; трансляція незатверджених замовником відеоматеріалів не допускається.

Оскільки в матеріалах справи відсутні погоджені (затверджені) замовником відеоматеріали, а трансляція незатверджених замовником відеоматеріалів не допускається (п. 2.1.3. Договору), що в свою чергу, свідчить про те, що позивач не надавав відповідачеві послуги з трансляції рекламних відеоматеріалів за спірний період (жовтень-грудень 2012р.), колегія суддів погоджується з висновком про відсутність підстав для стягнення з відповідача 13 167 грн. Позивачем не доведено належними і допустимими доказами факту надсилання та/або передачі (під розписку) актів здачі-прийняття робіт (послуг) № ОУ-0000209 від 31.10.2012 р., № ОУ-0000214 від 30.11.2012 р., № ОУ-0000217 від 31.12.2012 р. разом з рахунками про їх оплату Замовнику (Відповідачу).

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 33,34 ГПК України, виконання ним умов спірного Договору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а суд першої інстанції зробив помилковий висновок, задовольняючи позовні вимоги.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК 3-Студія" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року у справі № 909/1325/13 - без змін.

Головуючий М. Малетич Судді: К. Круглікова О. Мамонтова