Постанова

від 25.03.2014 по справі 820/2220/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"25" березня 2014 р. № 820/2220/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Шевченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "МІКО" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "МІКО", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області при проведенні планової виїзної перевірки ТОВ "КОМПАНІЯ "МІКО" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2011 по 31.12.2012 року - протиправними; Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000662210, №0000672210, № 0000682210 та №0000692210 від 04.09.2013р., як незаконні.

В обґрунтування позову вказано, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000662210, №0000672210, № 0000682210 та №0000692210 від 04 вересня 2013 року, прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова при проведенні планової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Міко» були встановлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Компанія «Міко» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.11 по 31.12.12

За наслідками перевірки було складено акт від 13.08.13 № 209/20-30-22-01/36626037 яким встановлено порушення позивачем п. 1.20 ст.1, п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 135.1 ст. 135, п.135.2 ст. 135, п.137.1 ст. 137, пп.153.2.1, пп.153.2.2, пп.153.2.3 п.153.2 ст. 153 Податкового кодексу України ТОВ «Компанія «Міко» в IV кварталі 2012 року занижено дохід на суму 123 378,0 грн та в порушення п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у листопаді 2012 року на суму 24 676,0 грн., а саме, що ТОВ «Компанія «Міко» в IV кварталі 2012 року здійснювало реалізацію товару (провід AsX Sn) ТОВ «Макс Пак» за ціною, що є нижчою за звичайну. Під час дослідження рівня звичайної ціни, перевіркою порівнювались ціни аналогічного товару при реалізації іншим покупцям: Міськсвітло КП, ТОВ «МПК Енергопостач», ТОВ «КВТ-Електро» та інформація Інтернет - сайту (energoprom.ua), на якому визначено вартість Проводів AsX Sn .

Також в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Компанія «Міко» в III кварталі 2011 року реалізовано ТОВ «ТП Альтекс» товари (провід, щиток, опора) на суму 1 470 414,46 грн., в тому числі ПДВ 294 082,89 грн.

Також судом встановлено, що Основ'янською МДПІ складено акт від 09.08.12 №573/222/37092593 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТП Альтекс» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення за період з 01.01.11 по 30.06.12, в якому зазначено, що платник має стан 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходженням», кількість працюючих - 1 особа. Директором та засновником ТОВ «ТП Альтекс» є громадянин ОСОБА_1, який одночасно є засновником та директором ТОВ «БП «Інтех» , ТОВ «Компанія «ОПК-С», ТОВ «Авелон-Д». Директор ОСОБА_1 за даними адресно - довідкового бюро при ГУМВС України в Харківській області перебуває на реєстраційному обліку за адресою АДРЕСА_1, опитати ОСОБА_1 неможливо в зв'язку з відсутністю за вказаною адресою. Враховуючи те, що у ТОВ «ТП Альтекс» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. З урахуванням наведених обставин не має можливості підтвердити реальність здійснення фінансово - господарських операцій за період з 01.01.11 по 30.06.12 за рахунок яких сформовано сумнівний податковий кредит.

Враховуючи зазначене, перевіркою зроблено висновок, що оскільки ТОВ «ТП Альтекс» не могло отримувати товари від ТОВ «Компанія «Міко», то ТОВ «Компанія «Міко» безпідставно списано з бухгалтерського обліку собівартість реалізованих товарів та завищено витрати в частині матеріальної складової (собівартість реалізованих товарів) на загальну суму 1 119 362,0 грн. Перевіркою не встановлено взаємозв'язку витрат на придбання реалізованого товару на користь ТОВ «ТП Альтекс», оскільки придбані товари в подальшому не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ «Компанія «Міко». На підставі наведеного, в акті перевірки зроблено висновок, що в порушення пп. 138.1.1 п. 138.1 ст.138, п.138.2, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України ТОВ «Компанія «Міко» завищено витрати на 1 119 362,0 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за III квартал 2011 року на суму 257 453,0 грн. та в порушення п. 198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за липень, серпень 2011 року у розмірі 223 872,0 грн.

На підстави вище викладеного акту перевірки керівником и ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, були винесені податкові повідомлення - рішення від 04.09.13 №0000662210 у відповідності до яких ТОВ «Компанія «Міко» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 257 453,0 грн. (основний платіж), №0000672210 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 335 808,0 грн. (основний платіж - 223 872,0 грн., штрафні (фінансові) санкції - 111 936,0 грн.), № 0000682210 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 37 014,0 грн. (основний платіж - 24 676,0 грн., штрафні (фінансові) санкції - 12 338,0 грн.) та № 0000692210 зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 123 378,0 грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Що стосується твердження відповідача, щодо порушення позивачем п. 1.20 ст.1, п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 135.1 ст. 135, п.135.2 ст. 135, п.137.1 ст. 137, пп.153.2.1, пп.153.2.2, пп.153.2.3 п.153.2 ст. 153 Податкового кодексу України ТОВ «Компанія «Міко» в IV кварталі 2012 року занижено дохід на суму 123 378,0 грн. та в порушення п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у листопаді 2012 року на суму 24 676,0 грн., а саме, що ТОВ «Компанія «Міко» в IV кварталі 2012 року здійснювало реалізацію товару (провід AsX Sn) ТОВ «Макс Пак» за ціною, що є нижчою за звичайну, то з зазначеним твердженням суд не погоджується, оскільки як було встановлено судом ТОВ «КОМПАНІЯ «МІКО» у перевіряємому періоді реалізувало, на користь ТОВ «Макс Пак», код ЄДРПОУ 31557255, Провід марки АзХ Sn.

Як зазначено в акту перевірки під час дослідження рівня звичайної ціни, перевіркою порівнювались ціни аналогічного товару з контрагенти ТОВ «КОМПАНІЯ «МІКО»: Міськсвітло КП (код ЄДРПОУ 33608746, м. Харків), ТОВ «МІЖ Енергопостач», (код ЄДРПОУ 37458493, м. Харків), ТОВ «КВТ-ЕЛЕКТРО» (код ЄДРПОУ 37458493, м. Харків).

Суд зазначає, що відповідно до видаткової накладної від 28.11.2012 року №РТ-0000464 відвантажено проводу на користь ТОВ «Макс Пак».

Марка проводувартість за 1 без п. Мак Паккількість (м)разом МаксПакзвичайна ціна за 1 без ПДВразом по звичайній цінівідхилення (ряд. 6-ряд.4)відхилення пдв 1 2 3 4 5 6 7 8 2*16 4,3 12824 55143,2 6,86 87972,64 32829,44 6565,888 2*25 6,14 122 749,08 10,85 1323,7 574,62 114,924 4*16 8,45 1631 13781,95 15,51 25296,81 11514,86 2302,972 4*25 12,14 64 776,96 32,94 , 2108,16 1331,2 266,24 4*35 14,93 187 2791,91 37,45 7003,15 4211,24 842,248 4*50 19,48 421 8201,08 39,35 16566,35 8365,27 1673,054 4*70 26,27 1935 50832,45 59,63 115384,05 64551,6 12910,32 разом 132276,63 255654,86 123378,23 24675,646 Суд зазначає, що посилання відповідача в акті перевірки на пп. 153.2.1, пп. 153.2.2, пп. 153.2.3 п 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України є неправомірними, оскільки пункт 153.2 визначає порядок оподаткування операцій із пов'язаними особами, однак ТОВ «Макс Пак» не є пов'язаною особою ТОВ «КОМПАНІЯ «МІКО».

Крім цього суд зазначає, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втратив чинність з 01.04.11, тому посилання в акті перевірки на п. 4.1. ст. 4 зазначеного Закону є безпідставним. Це підтверджується відповіддю Міністерства доходів та зборів 1306/6194-99-10-01-15.

Слід зауважити, що Закон України від № 168/97-ВР 03.04.1997 "Про податок на додану вартість " зі змінами та доповненнями втратив чинність з 01.04.11, тому посилання в акті перевірки на п. 4.1. ст. 4 зазначеного Закону є безпідставним.

Згідно п. 188.1. ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями зазначено, що База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, для визначення звичайної ціни товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у порівнянних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).

Згідно зі п. 14.1.80. ст. 14 Податкового кодексу України ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. При цьому під ідентичними розуміються товари, що мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва (походження); виробник.

Суд зазначає, що під час перевірки було проведено порівняння неідентичних товарів, тому що ТОВ «Макс Пак», код ЄДРПОУ 31557255, було реалізовано провід марки AsX Sn виробництва ТОВ «Інтеркабель Київ», репутація на ринку цього виробника значно відрізняється від виробника ТОВ «ТФ Кабель», провід виробництва якого було реалізовано Міськсвітло КП (код ЄДРПОУ 33608746, м. Харків), ТОВ «МІЖ Енергопостач», (код ЄДРПОУ 37458493, м. Харків), ТОВ «КВТ-ЕЛЕКТРО» (код ЄДРПОУ 37458493, м. Харків).

Як було встановлено в судовому засіданні , що деякі позиції, а саме: AsX Sn 2*25, AsX Sn 4*50, AsX Sn 4*70 які зазначені в акті перевірки , взагалі не продавалися вищезазначеним контрагентам.

Крім цього в судовому засіданні встановлено, та підтверджується копіями видаткових накладних на продаж ТОВ «Макс Пак», та копіями накладних ТОВ «Інтеркабель Київ», що провід, який був проданий ТОВ «Макс Пак», є виробництва ТОВ «Інтеркабель Київ».

Також судом встановлено, що у бухгалтерському обліку ТОВ «КОМПАНІЯ «МІКО» провід виробництва ТОВ «Інтеркабель Київ» має іншу від проводу виробництва ТОВ «ТФ Кабель» назву, в оборотно-сальдовій відомості за період що перевірявся кількість проводу виробництва ТОВ «Інтеркабель Київ» яка була реалізована дорівнює кількості реалізованого кабелю ТОВ «Макс Пак». Цей факт свідчить про те, що провід марки AsX Sn виробництва ТОВ «Інтеркабель Київ» продавався тільки ТОВ «Макс Пак».

Також судом встановлено та підтверджується копіями видаткових накладних Міськсвітло КП (код ЄДРПОУ 33608746, м. Харків), ТОВ «МІЖ Енергопостач», (код ЄДРПОУ 37458493, м. Харків), ТОВ «КВТ-ЕЛЕКТРО» (код ЄДРПОУ 37458493, м. Харків) та копіями видаткових накладних ТОВ «ТФ Кабель», що провід марки AsX Sn який було продано вищезазначеним контрагентам був виробництва ТОВ «ТФ Кабель».

Отже виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку, що під час перевірки було проведено порівняння неідентичних товарів, а тому перевіряючи не могли проводити порівняння їх цін продажу, а отже і висновки відповідача, щодо порушення позивачем п. 1.20 ст.1, п. 4.1. ст. 4 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, .1, . 153.2.3 п. 153.2 ст. 153, п. 8 подр. 10 р. XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями підприємством занижено доход від реалізації проводу на загальну суму 123378 грн., у тому числі за IV квартал 2012 року у сумі 123378 грн. В порушення п.4.1. ст.4 Закону України, від 03.04.1997, № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, п. 188.1. ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VT із змінами і доповненнями, товариством занижено податкові зобов'язання від реалізації товарів на загальну суму 24676 грн., в тому числі у листопаді 2012 року у сумі 24676 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо порушення ТОВ «Компанія «Міко» пп. 138.1.1 п. 138.1 ст.138, п.138.2, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України в результаті чого завищено витрати на 1 119 362,0 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за III квартал 2011 року на суму 257 453,0 грн. та в порушення п. 198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за липень, серпень 2011 року у розмірі 223 872,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ТП Альтекс» то з зазначеними порушеннями суд не погоджується, оскільки як було встановлено судом 22 червня 2011 року між ТОВ "ТП Альтекс" та ТОВ «КОМПАНІЯ «МІКО» було укладено Договір поставки № 32 відповідно до умов якого ТОВ «КОМПАНІЯ «МІКО» взяло на себе зобов'язання поставити кабельно-провідникову та електротехнічну продукцію ТОВ «ТП Альтекс». На виконання даного договору ТОВ «КОМПАНІЯ «МІКО» відвантажило ТОВ «ТП Альтекс» товар за шістьма видатковими накладними на загальну суму 1 764 497,35 (Один мільйон сімсот шістдесят чотири тисячі чотириста дев'яносто сім грн., 37 коп.), усі відвантаження оформлені відповідними ТТН та довіреностями.

ТОВ «КОМПАНІЯ «МІКО» на користь ТОВ "ТП Альтекс» відвантажено товару та визначено собівартість реалізованого товару (К-т 281 Д-т 902)

дата№ видатков 01 накладноїтоварвартість без пдв (враховано в податному обліку за 3 кв.2011 року)пдвнацінкасобіварті сть (грахова нов податком у обліку за 3 кв. 2011 року)пдв враховано в податному обліку в складі податковог о кредиту 08.07.2011РТ -0000361провід As X Sn 365223,6 73044,72 103955,6 261268,0 52253,6 21.07.2011РТ -0000397провід As X Sn 66357 13271,4 19783,5 46573,6 9314,71 29.07.2011РТ -0000452провід As X Sn 74051,37 14810,27 20298,4 53753,0 10750,6 09.08.2011РТ -0000423провід As X Sn 387535,09 77507,018 106427,1 281108,0 56221,6 22.08.2011РТ -0000452провід As X Sn 104114,4 20822,88 28538,4 75576,0 15115,2 26.08.2011РТ -0000457опора, щиток, оголовнік 473133 94626,6 72049,6 401083,4 80216,68 3 кв. 2011 1470414,46 294082,892 351052,51 1119362 223872,39 Факт реалізації товару підтверджується відповідними первинними документами, а саме видатковими накладними. Відпуск товару ТОВ «ТП Альтекс», як і іншим покупцям, було оформлено складанням відповідних видаткових накладних. Завідуючий складом ОСОБА_3 відпускав товар ТОВ «ТП Альтекс» на підставі довіреностей покупця, що засвідчено підписами завідуючого складом ТОВ КОМПАНІЯ «МІКО» та представника ТОВ «ТП Альтекс». Копії видаткових накладних наданих ТОВ «ТП Альтекс», довіреностей виданих ТОВ «ТП Альтекс» та копії видаткових на придбання товару для ТОВ «ТП Альтекс».

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Таким чином, реалізація товару ТОВ «ТП Альтекс» була відображена у бухгалтерському обліку ТОВ «КОМПАНІЯ «МІКО». В бухгалтерському обліку здійснено наступні записи: Реалізація товару Д-т 361 Km 702 на суму 1764497,35 грн. Д-т902Кт 281 на суму 1119362,52 грн.

Для підтвердження нами надаються оборотно-сальдові відомості та картки за бухгалтерськими рахунками 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», та 281 «Товари на складі» за період в який відбувалися реалізації ТОВ «ТП Альтекс».

На бухгалтерському рахунку 90 «Собівартість реалізації» ТОВ «КОМПАНІЯ «МІКО за 3 квартал 2011 року було відображено собівартість реалізованих товарів, готової продукції та послуг за відповідний період. Суми оборотів на бухгалтерському рахунку 90 «Собівартість реалізації» відповідають сумам стр. 05.1 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за відповідний період. Необхідно зазначити що декларація заповнюється наростаючим підсумком за рік.

На бухгалтерському рахунку 281 «Товари на складі» відображено як придбання товару у постачальників, в т.ч. у ТОВ «ТФ-КАБЕЛЬ», ТОВ «ТФ-К» так і реалізацію товару за 3 квартал 2011 року на суму 6288601,17 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «КОМПАНІЯ «МІКО» було повністю дотримано вимог ведення та повноти відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку та дотримано усіх вимог ст.138 Податкового кодексу України з реалізації права відображення валових витрат по зазначених операціях з ТОВ «ТП Альтекс»

У відповідності до ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно з ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, викладених у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст угод позивача із ТОВ«ТП Альтекс» не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідав би дійсним намірам сторін, і такі наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Наявна у матеріалах справи первинна бухгалтерська документація складена у відповідності до вимог чинного на час її складення законодавства та повністю підтверджує реальність наданих Позивачеві послуг з боку ТОВ«ТП Альтекс». Більше того, відповідачем на виконання приписів ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду доказів протилежного.

Окрім того, відповідачем не наведено доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача, так і ТОВ«ТП Альтекс» за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає, що доказів відсутності повноважень у посадових осіб як позивача, так і ТОВ«ТП Альтекс» на підписання договорів тощо в момент їх укладання суду відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ«ТП Альтекс», то вказані посилання відповідача є необґрунтованими, оскільки у відповідності до вимог ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагенту Позивача не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ТОВ«ТП Альтекс» правочину.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1, 2 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

· дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

· дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Суд звертає увагу, що в акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах із ТОВ«ТП Альтекс» за липень - серпень 2011 року

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення від 04.09.2013 року № 0000662210, № 0000672210, № 0000682210, № 0000692210 винесені ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з порушенням норм чинного законодавства України.

Що стосується позовних вимог позивача, а саме: визнання дій ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області при проведенні планової виїзної перевірки ТОВ "КОМПАНІЯ "МІКО" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2011 по 31.12.2012 року - протиправними то в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачем, а ні в судовому засіданні, а ні в позові не зазначено які саме дії позивача під час проведення планової виїзної перевірки є протиправними.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "МІКО" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 04.09.2013 року № 0000662210, № 0000672210, № 0000682210, № 0000692210.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 березня 2014 року

Суддя Спірідонов М.О.