Постанова

від 18.03.2014 по справі 911/4817/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2014 р. Справа№ 911/4817/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

за участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача - Колток О.І., дов. № 477/11.5.2 від 15.11.2013 року;

від відповідача - Коваль О.В., дов. б/н від 25.12.2013 року;

від третьої особи - не з'явилися.

перевіривши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 19.02.2014 року

у справі № 911/4817/13 (суддя О.В. Конюх)

за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Торгово-

Промислова Компанія»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІДІ АВТОСІТІ

ОДЕСА»

про стягнення 6 120 862,79 дол. США та 109 903,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.02.2014 року зупинено провадження у справі № 911/4817/13 до завершення розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/719/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДІ АВТОСІТІ ОДЕСА» до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання недійсним кредитного договору та набрання рішенням по цій справі законної сили.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 19.02.2014 року по справі № 911/4817/13 скасувати, справу передати на розгляд до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.03.2014 року.

07.03.2014 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Торгово-Промислова Компанія» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Представник Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд ухвалу Господарського суду Київської області від 19.02.2014 року по справі № 911/4817/13 скасувати та передати справу для подальшого розгляду до Господарського суду Київської області.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Торгово-Промислова Компанія» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надходило.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 вищезазначеної постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 року про прийняття апеляційної скарги до провадження надсилалась сторонам за адресами вказаними у позовній заяві та апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними матеріалами справи та без участі третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників присутніх сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

28.01.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Торгово-Промислова Компанія» подало клопотання до суду першої інстанції про зупинення провадження у справі № 911/4817/13, у зв'язку з розглядом Господарським судом міста Києва пов'язаної з нею іншої справи № 910/719/14.

Згідно з п. 3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18, статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відповідно до п. 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 року № 11, якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з частиною першою статті 79 ГПК може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», що було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі - позивач, кредитор, ПАТ «ВТБ Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІДІ АВТОСІТІ», що було перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІДІ АВТОСІТІ ОДЕСА» (далі - позичальник, третя особа, ТОВ «ВІДІ АВТОСІТІ ОДЕСА») укладено договір кредиту № 100.2.3-01/50к-08.

04.03.2008 року між ПАТ «ВТБ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Торгово-Промислова Компанія» (далі - поручитель, відповідач, ТОВ «Українська Торгово-Промислова Компанія») укладено договір поруки № 100.2.3-01/35п-08.

Предметом спору у даній справі є вимога ПАТ «ВТБ Банк» як кредитора про стягнення з ТОВ «Українська Торгово-Промислова Компанія» як поручителя за договором поруки № 100.2.3-01/35п-08 від 04.03.2008 року суми заборгованості, яка виникла внаслідок порушення ТОВ «ВІДІ АВТОСІТІ ОДЕСА» як позичальником умов договору кредиту № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 року.

Предметом спору у пов'язаній справі № 910/719/14 є вимога ТОВ «ВІДІ АВТОСІТІ ОДЕСА» про визнання недійсними договору кредиту №100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 року, внаслідок порушення умов якого виникла підстава для стягнення заборгованості позичальника з поручителя у даній справі.

Основним зобов'язанням у даному випадку є договір кредиту № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 року.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Основне зобов'язання забезпечене договором поруки № 100.2.3-01/35п-08 від 04.03.2008 року.

Частиною 2 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Таким чином, визнання недійсним договору кредиту № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 року спричиняє припинення договору поруки № 100.2.3-01/35п-08 від 04.03.2008 року.

Отже, у випадку визнання договору кредиту № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 року недійсним, стягнення коштів у даній справі за договором поруки буде безпідставним.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав та їх обґрунтованість для зупинення провадження по справі № 911/4817/13 до вирішення пов'язаної з нею справи № 910/719/14.

Крім того, твердження апелянта щодо можливості визнання договору кредиту № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 року недійсним у даній судовій справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, є помилковим з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

По-перше, суд має право, а не обов'язок, по-друге, у випадку розгляду іншим судом вимоги про визнання недійсним договору, пов'язаного з предметом даного спору, суд позбавляється даного права, оскільки з одного питання не може бути винесено два рішення.

Таким чином, суд має право застосувати п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України лише в тому випадку, коли дане питання не розглядалося та не розглядається іншим судом.

Для даних випадків підлягає застосуванню ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, що і було зроблено судом першої інстанції.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду Київської області від 19.02.2014 року по справі № 911/4817/13, прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 33-34, 43, 79, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 19.02.2014 року по справі № 911/4817/13 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 911/4817/13 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця

Повний текст рішення складено 24.03.2014 року.