Постанова

від 19.03.2014 по справі 910/22502/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2014 р. Справа№ 910/22502/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

за участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від апелянта - ОСОБА_2 - договір надання адвокатських послуг від 31.12.2013 р.;

від позивача - не з'явилися;

від відповідача - не з'явилися;

вільний слухач - ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_1),

розглянувши матеріали

апеляційної скарги ОСОБА_4

на рішення Господарського суду міста Києва

від 09.01.2014 року

у справі № 910/22502/13 (суддя М.Є. Літвінова)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумський хлібокомбінат»

в особі ліквідатора ОСОБА_5

до Відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія»

про визнання припиненим зобов'язання за договором іпотеки,

визнання припиненим зобов'язання за договорами застави.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.01.2014 року у справі № 910/22502/13 позов задоволено повністю.

Визнано припиненими зобов'язання Відкритого акціонерного товариства «Сумський хлібокомбінат» перед Відкритим акціонерним товариством Банк «Біг Енергія» за іпотечним договором від 14.08.2007 року, за договором застави № 020/1 від 14.08.2007 року, за договором застави № 020/2 від 14.08.2007 року, за договором застави № 020/3 від 14.08.2007 року.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія» на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумський хлібокомбінат» суму сплаченого судового збору в розмірі 4 588,00 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2014 року по справі № 910/22502/13 скасувати, провадження по справі припинити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2014 року справу було прийнято до провадження в складі головуючого судді Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Синиці О.Ф. та призначено до розгляду на 19.03.2014 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для повного, всебічного та правильного вирішення справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник ОСОБА_4 у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2014 року у справі № 910/22502/13 скасувати, провадження по справі припинити.

Крім того, представник апелянта до початку розгляду справи по суті заявив усне клопотання про відсутність правових підстав у ОСОБА_3 представляти інтереси Відкритого акціонерного товариства «Сумський хлібокомбінат», оскільки видана йому довіреність підписана арбітражним керуючим ОСОБА_5, свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого якої анульовано наказом Міністерства юстиції України від 31.01.2014 року № 220/5 анульовано.

Представник апелянта в підтвердження свого зазначеного надав наказ Міністерства юстиції України від 31.01.2014 року № 220/5, лист повідомлення направлений Міністерством юстиції України на адресу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2014 року № 13.2-20/207.

Колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_3, який з'явився у судове засідання як представник Відкритого акціонерного товариства «Сумський хлібокомбінат» за довіреністю виданою арбітражним керуючим ОСОБА_5, свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого якої анульовано, не є представником повноваження якого підтверджені належним чином.

Представники позивача та відповідача, повноваження яких належним чином підтверджені, у судове засідання не з'явилися.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2014 року про прийняття апеляційної скарги до провадження надсилались сторонам за адресами вказаними у позовній заяві та апеляційній скарзі.

Позивач та відповідач отримали ухвалу про прийняття апеляційної скарги до провадження 24.02.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 158, 159).

Колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності належного представника позивача та відповідача, за наявними матеріалами справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

14.08.2017 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Біг Енергія» (далі - позивач, кредитор, ВАТ «Банк «Біг Енергія») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сумський хліб» (далі - позичальник, ТОВ «ТД «Сумський хліб») укладено кредитний договір № 020 (далі - Кредитний договір).

За умовами Кредитного договору, кредитор надає позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 13 232 500,00 грн. зі сплатою заборгованості за кредитом рівними частинами два рази на рік в сумі 985 000,00 грн. та кінцевим терміном повернення залишку заборгованості 12.08.2014 року, на умовах визначених цим кредитним договором.

Задля забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, були укладені іпотечний договір від 14.08.2007 року та договори застави № 020/1, № 020/2, № 020/3 від 14.08.2007 року.

14.08.2007 року між ВАТ «Банк «Біг Енергія» (далі - іпотекодержатель) та ВАТ «Сумський хлібокомбінат» (далі - іпотекодавець, майновий поручитель) був укладений іпотечний договір (далі - Іпотечний договір).

За умовами Іпотечного договору, він забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає із Кредитного договору, укладеного між іпотекодержателем та позичальником - ТОВ «ТД «Сумський хліб», за умовами якого позичальник зобов'язаний у термін до 12.08.2014 року включно повернути іпотекодержателю кредит у розмірі 13 232 500,00 грн., сплатити проценти за користування згідно умов кредитного договору в розмірі 17,5% річних, а також неустойку у розмірі і у випадках передбачених кредитним договором.

Згідно з п. 1.1. Іпотечного договору в забезпечення повернення отриманого кредиту та виконання умов Кредитного договору іпотекодавець як майновий поручитель передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно (предмет іпотеки), перелік якого визначений вказаним пунктом.

14.08.2007 року між ВАТ «Банк «Біг Енергія» (далі - заставодержатель) та ВАТ «Сумський хлібокомбінат» (далі - заставодавець) був укладений договір застави № 020/1 (далі - Договір застави № 020/1).

За умовами Договору застави № 020/1, сторони визначили заставну вартість предмета іпотеки у сумі 497 817,87 грн.

Додатком № 1 до договору застави № 020/1, визначений перелік наданого у заставу майна.

14.08.2007 року між ВАТ «Банк «Біг Енергія» (далі - заставодержатель) та ВАТ «Сумський хлібокомбінат» (далі - заставодавець) був укладений договір застави № 020/2 (далі - Договір застави № 020/2).

За умовами Договору застави № 020/2, сторони визначили заставну вартість предмета іпотеки в сумі 2 161 420,09 грн.

Додатком № 1 до Договору застави №020/2, визначений перелік наданого у заставу майна.

14.08.2007 року між ВАТ «Банк «Біг Енергія» (далі - заставодержатель) та ВАТ «Сумський хлібокомбінат» (далі - заставодавець) був укладений договір застави № 020/3 (далі - Договір застави № 020/3).

За умовами Договору застави № 020/3, сторони визначили заставну вартість предмета іпотеки в сумі 514 095,05 грн.

Додатком № 1 до Договору застави №020/3, визначений перелік наданого у заставу майна.

Позивач, звертаючись із позовом, посилається на те, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.10.2011 року по справі № 5021/1087/2011 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника - ТОВ «ТД «Сумський хліб», ліквідовано боржника як юридичну особу, вимоги кредиторів боржника не задоволені за недостатністю майна банкрута, визнано погашеними, провадження у справі № 5021/1087/2011 припинено. До реєстру вимог кредиторів були включені в тому числі й вимоги ВАТ «Банк «Біг Енергія» у сумі 12 435 854,36 грн. У процесі процедури банкрутства боржника майнові активи виявлені не були, тобто, вимоги ВАТ «Банк «Біг Енергія» залишились незадоволеними та вважаються погашеними.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір укладений 14.08.2007 року між ВАТ «Банк «Біг Енергія» та ТОВ «ТД «Сумський хліб» є основним зобов'язанням.

Іпотечний договір від 14.08.2007 року та договори застави № 020/1, № 020/2, № 020/3 від 14.08.2007 року були укладені в забезпечення виконання основного зобов'язання.

Згідно зі ст. 609 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 111 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 59 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців міститься запис від 18.10.2011 року за номером 16321170027007532, згідно якого ТОВ «ТД «Сумський хліб», який є боржником у основному зобов'язанні, припинено.

З огляду на вказане, зобов'язання за Кредитним договором, укладеним 14.08.2017 року між ВАТ «Банк «Біг Енергія» та ТОВ «ТД «Сумський хліб», припинено, оскільки ТОВ «ТД «Сумський хліб» припинено на підставі судового рішення щодо визнання юридичної особи банкрутом та внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру.

Крім того, враховуючи особливості ліквідації юридичної особи внаслідок її банкрутства, зважаючи на положення ч. 5 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Як передбачено ст. 572 Цивільного кодексу України, у силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі, зокрема, припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Статтею 28 Закону України «Про заставу» передбачено, що застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Оскільки Кредитний договір як основне зобов'язання припинено, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України, ст. 28 Закону України «Про заставу», ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» Іпотечний договір від 14.08.2007 року та Договори застави № 020/1, № 020/2, № 020/3 від 14.08.2007 року є такими, що припинили свою дію.

Крім того, колегія суддів зазначає, що апелянт - ОСОБА_4 є акціонером Відкритого акціонерного товариства «Сумський хлібокомбінат» з часткою у статутному капіталі 18,2362 % з кількістю акцій 977 346 шт., що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 20.01.2014 року.

Відповідно до ст. 115 Цивільного кодексу України, ст. 85 Господарського кодексу України та ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником майна переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу, придбаного за рахунок продажу акцій, одержаного в результаті його господарської діяльності, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом, а акціонер є лише власником акцій.

Вкладами учасників та засновників до статутного капіталу господарського товариства згідно з приписами ст. 115 Цивільного кодексу України, ст. 86 Господарського кодексу України та ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» ст. 11 Закону України «Про акціонерні товариства» можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів), право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства.

За приписами зазначених правових норм будь-яке майно, що передане учасником як вклад до господарського товариства і включене до його статутного капіталу, є часткою учасника в ньому та стає власністю товариства.

Згідно з положеннями Закону України «Про господарські товариства» та Закону України «Про акціонерні товариства» акціонери мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених зазначеним Законом; у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства, а також можуть мати інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства. В розумінні зазначених норм акціонер не наділений суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна товариства.

Представником позивача суду не надано належних доказів надання повноважень ОСОБА_4 представляти інтереси Відкритого акціонерного товариства «Сумський хлібокомбінат».

Відповідно до п. 51 постанови пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством. Спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апелянта про скасування оскаржуваного рішення, яким визнано припиненим зобов'язання за іпотечним договором та договорами застави, не підлягають задоволенню, оскільки він як акціонер не є особою, яка має право діяти від імені товариства. Доказів наділення його такими повноваженнями суду не надано.

Крім того, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції винесено з повним, всебічним дослідженням матеріалів справи та ґрунтується на належних доказах наявних у матеріалах справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2014 року у справі № 910/22502/13 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на ОСОБА_4 (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2014 року у справі № 910/22502/13 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/22502/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця

Повний текст рішення складено 24.03.2014 року.