Постанова

від 14.02.2014 по справі 804/16923/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2014 р. Справа № 804/16923/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., при секретарі судового засідання Колесник І.О.,

за участі

представника позивача Базюкевича Є.В.,

представника відповідача Туркіної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атомпоставка» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атомпоставка» (далі - ТОВ «Атомпоставка», позивач) до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточнень до адміністративного позову, просить:

- визнати неправомірними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо викладених висновків в акті перевірки від 11.12.2013 року № 1233/221/33973695 про результати планової документальної виїзної перевірки ТОВ «Атомпоставка» (код за ЄДРПОУ 33973695) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2010 по 31.12.2012 р. щодо наявності наступних порушень ТОВ «Атомпоставка»:

1. п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємств при придбані та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України, в результаті чого завищення доходу на суму 2 290 639 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 918 184 грн., 1 квартал 2011 року на суму 622 125 грн., 2 квартал 2011 року на суму 750 330 грн.,

п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого завищення валових витрат на суму 2 290 639 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 918 184 грн., 1 квартал 2011 року на суму 622 125 грн., 2 квартал 2011 року на суму 750 330 грн.

ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємств при придбані та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662. 655 та 656 ЦК України,

про завищення ТОВ «Атомпоставка» податкового кредиту за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р. у сумі 968 532 грн.,

2. порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 ПК України, перевіреним підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 510 405 грн. в т. ч.: червень 2012 у сумі 174 559 грн. та липень 2012р. у сумі 65 286 грн., серпень 2012р. у сумі 34 307 грн., листопад 2012 р. у сумі 236 253 грн., тобто в частині віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, факсові податкові накладні;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 0002282305 від 20.12.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Атомпоставка» за податком на додану вартість на 638006 грн., з яких за основним платежем - 510405 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -127601 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р. було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Атомпоставка», за результатами якої складено акт перевірки від 11.12.2013 р. № 1233/221/33973695, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002282305 від 20.12.2013 р. Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки та податковим повідомленням-рішенням, вважає їх передчасними, не обґрунтованими, не доведеними матеріалами перевірки та такими, що підлягають скасуванню. Представник позивача зазначав, що у підприємства наявні та надані до перевірки всі первинні документи, складені відповідно до вимог чинного законодавства, всі поставки свідчать про реальність господарських операцій з контрагентами; актом перевірки не доведено факти та обставини, наявність яких необхідна для визначення недійсності, нікчемності правочинів відповідно до ст.ст. 215, 203 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України. Висновки акту перевірки про відсутність факту реалізації товарів чи послуг або не призначення товарів чи послуг для використання у господарській діяльності платника податків, спростовані первинними документами. У зв'язку з тим, що наведені в акті порушення з боку платника податків відсутні, висновки акту перевірки не відповідають дійсності, позивач просить визнати неправомірними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо викладених висновків в акті перевірки від 11.12.2013 року № 1233/221/33973695 та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002282305 від 20.12.2013 р., винесене ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. Представником відповідача 11.02.2014 р. надані письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено наступне. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «Атомпоставка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 11.12.2013 р. № 1233/221/33973695, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 510405 грн., тобто в частині віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, факсові податкові накладні, на підставі чого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002282305 від 20.12.2013 р. Представник відповідача зазначила, що на час проведення перевірки та на час підписання акту перевірки у позивача були відсутні податкові накладні і згідно вимог чинного законодавства вони вважаються відсутніми взагалі. Представник відповідача наголошувала, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято правомірно, висновки, викладені в акті перевірки обґрунтовуються встановленими перевіркою фактичними обставинами, а податкова інспекція при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0002282305 від 20.12.2013 р. діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

В судовому засіданні судом було заслухано свідка - ОСОБА_3, директора ТОВ «Атомпоставка» та ОСОБА_4, головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту.

Відповідно до ст. 65 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність.

Згідно ст. 77 КАС України, показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Свідки в судовому засіданні попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що до перевірки ним та головним бухгалтером підприємства було підготовлено великий пакет документів, які були сформовані в сегрегатори за кожний рік та направлені до податкової інспекції для проведення перевірки. ОСОБА_3 наголошував, що до перевірки позивачем були надані оригінали податкових накладних, а не факсові податкові накладні, як зазначено відповідачем в акті перевірки та на підставі чого відносно позивача винесено податкове повідомлення - рішення.

ОСОБА_4, свідок зі сторони відповідача, повідомила, що до перевірки позивачем дійсно надано великий обсяг документів, які були сформовані в сегрегатори, проте наявні були саме факсові податкові накладні - копії, а не оригінали. ОСОБА_4 пояснила, що документи були передані їй особисто головним бухгалтером ТОВ «Атомпоставка», перевірка здійснювалась свідком особисто. Свідок поряд з іншим також зазначила, що висновки щодо нікчемності укладених позивачем правочинів з контрагентами зроблені лише на підставі отриманих з іншої податкової інспекції актів перевірки контрагентів позивача, а не на підставі досліджених при перевірці первинних документів.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ «Атомпоставка» (33973695) зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 26.12.2005 р., перебуває на обліку платників податків у ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. Видами діяльності позивача є діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; виробництво інших гумових виробів; діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; виробництво пластмас у первинних формах; оптова торгівля машинами й устаткуванням; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «Атомпоставка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами проведення перевірки, відповідачем був складений акт від 11.12.2013 р. № 1233/221/33973695 (далі - акт перевірки), в якому встановлено наступні порушення ТОВ «Атомпоставка»:

1. п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємств при придбані та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України, в результаті чого завищення доходу на суму 2 290 639 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 918 184 грн., 1 квартал 2011 року на суму 622 125 грн., 2 квартал 2011 року на суму 750 330 грн.

п. п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого завищення валових витрат на суму 2 290 639 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 918 184 грн., 1 квартал 2011 року на суму 622 125 грн., 2 квартал 2011 року на суму 750 330 грн.

ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємств при придбані та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662. 655 та 656 ЦК України.

2. порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 ПК України, перевіреним підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 510 405 грн. в т. ч.: червень 2012 у сумі 174 559 грн. та липень 2012р. у сумі 65 286 грн., серпень 2012р. у сумі 34 307 грн., листопад 2012 р. у сумі 236 253 грн.,

тобто в частині віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, факсові податкові накладні.

3. п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 18.1 ст. 18, п. 177.6 ст. 177, п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України, занижено податок з доходів фізичних осіб у сумі 4050, 00 грн.

Позивачем були подані заперечення від 17.12.2013 р. № 1612/1 на акт перевірки від 11.12.2013 р., в яких позивач висловлює незгоду з висновками акту перевірки та просить його переглянути, внести зміни, визначити відсутність порушень податкового та іншого законодавства з боку позивача.

23.12.2013 р. позивачем до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подано скаргу № 23/1612/1 на акт перевірки № 1233/221/33973695 від 11.12.2013 р. та податкове повідомлення-рішення від 20.12.2013 р.

На підставі акту від 11.12.2013 р. № 1233/221/33973695 ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська 20.12.2013 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002282305, яким згідно п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу ІІ ПК та відповідно до ст. 77 ПК України за порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - ПДВ: за основним платежем на 510405, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 127601, 00 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «Атомпоставка» (покупець) та ТОВ «ТОРГПРОМПЛЮС» (постачальник) укладено договір № 0710/1 від 07.07.2010 р., за умовами якого постачальник продає, а покупець покупає товар на умовах, у кількості та за ціною, визначених у додаткових угодах до цього договору. Підтвердженням факту виконання договору свідчать досліджені в судовому засіданні копії видаткових накладних та податкових накладних.

Між ТОВ «Атомпоставка» (покупець) та ТОВ «Атомелектромаш» (постачальник) укладено договір № 0710/9 від 12.07.2010 р., за умовами якого постачальник продає, а покупець покупає товар на умовах, у кількості та за ціною, визначених у додаткових угодах до цього договору. Підтвердженням факту виконання договору свідчать досліджені в судовому засіданні копії видаткових накладних та податкових накладних.

Між ТОВ «Атомпоставка» (покупець) та ТОВ «Клото» (постачальник) укладено договір № 1110/1 від 25.11.2010 р., за умовами якого постачальник продає, а покупець покупає товар на умовах, у кількості та за ціною, визначених у додаткових угодах до цього договору. Підтвердженням факту виконання договору свідчать досліджені в судовому засіданні копії видаткових накладних та податкових накладних.

Між ТОВ «Атомпоставка» (покупець) та ТОВ «АКАРІ-ГРУП» (постачальник) укладено договір поставки № 041101 від 01.04.2011 р., за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, поставити певну продукцію покупцю, а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію. Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура і ціни зазначені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Сума договору становить 6 000 000, 00 грн. Підтвердженням факту виконання договору свідчать досліджені в судовому засіданні копії видаткових накладних та податкових накладних.

Продукція, отримана у ТОВ «ТОРГПРОМПЛЮС», ТОВ «Атомелектромаш», ТОВ «Клото» та ТОВ «АКАРІ-ГРУП» була реалізована позивачем контрагентам - отримувачам товару - Державному підприємству «НАЕК «Енергоатом», АТ «Черкаський автобус», ПАТ «Київенерго», ТОВ «Сервісний центр Металург», ТОВ «Універсал Ремонт Сервіс», ТОВ «Укргазуніверсал», що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, податкових накладних, актами приймання-передачі товаро-матеріальних цінностей.

Судом встановлено, що вказані первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства.

При проведенні перевірки ТОВ «Атомпоставка» ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська були використані наступні документи:

- акт перевірки ТОВ «ТОРГПРОМПЛЮС» з питання дотримання вимог податкового законодавства від 01.02.2013 р. № 306/2201/37150623, отриманий відповідачем від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська;

- акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Атомелектромаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства від 06.04.2011 р. № 324/233-13473434, отриманий відповідачем від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська;

- акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість за з 01.10.2010 р. по 31.01.2011 р. ТОВ «Клото» від 06.04.2011 р. № 219/233/19306799, отриманий відповідачем від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська;

- акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства ТОВ «АКАРІ-ГРУП» від 04.08.2011 р. № 1302/231/33906042, отриманий відповідачем від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська.

Згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, та п. 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772 (далі - Порядок № 984), результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. п. 4-6 Порядку).

Відповідно до пункту 5.2 розділу II Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: 1) чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; 2) зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; 3) у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Актом перевірки № 1233/221/33973695 від 11.12.2013 р. не доведено факти та обставини, наявність яких необхідна для висновку про нікчемність правочинів, не доведено, що платником податків до складу витрат в 2010 - 2012 рр. безпідставно віднесено до витрат вартість придбаних у контрагентів товарів, що свідчить про те, що висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, що є порушенням пункту 6 Порядку № 984, згідно якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Так, висновки акту ґрунтуються на припущеннях податкового органу, не підкріплених посиланням на досліджені під час перевірки документи, а також на підставі актів перевірок контрагентів позивача.

Посилання податкового органу на акти перевірок контрагентів позивача не доводять обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки від 11.12.2013 року № 1233/221/33973695, оскільки вони були складені за результатами документальних невиїзних перевірок ТОВ «ТОРГПРОМПЛЮС», ТОВ «Атомелектромаш», ТОВ «Клото» та ТОВ «АКАРІ-ГРУП», що позбавило податковий орган можливості дослідити всі первинні документи, які зберігаються на підприємствах. Крім цього, акти перевірок ТОВ «ТОРГПРОМПЛЮС», ТОВ «Атомелектромаш», ТОВ «Клото» та ТОВ «АКАРІ-ГРУП» не спростовують дійсність укладених ТОВ «Атомпоставка» з контрагентами правочинів щодо поставки товарів та не можуть вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача, які викладені в Акті перевірки № 1233/221/33973695 від 11.12.2013 р. зроблені без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача, а факти, викладені в зазначеному акті не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог статей 203, 215, 228 ЦК України відносно того, що укладені позивачем угоди з контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та є підставою для невизнання таких угод недійсними.

Відповідно до частин 1 та 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 ст. 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

На підставі ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в постанові «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009, зокрема, визначив перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно до ст. 207 ГК України та ст. 228 ЦК України є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому в ст. 67 Конституції України та ст. 16 ПК України.

Отже, суб'єктний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними належними засобами доказування.

Щодо висновків акту перевірки з приводу порушення позивачем ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємств при придбані та продажу товарів (послуг), суд зазначає, що єдиним допустимим засобом доказування нереальності правочину, вчиненого між суб'єктами господарювання може бути лише судове рішення, яким встановлена недійсність такого правочину.

З огляду на встановлені обставини у справі та наведені норми законодавства, угоди, які укладені між ТОВ «Атомпоставка» та ТОВ «ТОРГПРОМПЛЮС», ТОВ «Атомелектромаш», ТОВ «Клото» та ТОВ «АКАРІ-ГРУП» оформлені належним чином; спірні правочини не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочину; правочини з поставки товарів виконані постачальниками.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача в судовому засіданні не доведено, що вчинені правочини є нікчемними, порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Також судом встановлено, що об'єктом перевірки діяльності ТОВ «Атомпоставка» був період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., сама перевірки розпочалася 11.12.2013 р., тобто податковим органом перевищений термін 1095 днів, встановлений податковим законодавством для можливості притягнення до відповідальності платника податків за період V квартал 2010 року.

Згідно п. 134.4 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до п. 135.1, 135. 2 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Пунктом 138.4 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення та визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Судом встановлено, що позивачем у червні - серпні 2012 р., листопаді 2012 р. включено до складу податкового кредиту з ПДВ суми ПДВ на підставі податкових накладних: від 11.06.2012 р. № 115, виписаної ТОВ «Універсал Ремонт Сервіс»; від 18.06.2012 р. № 179, виписаної ТОВ Універсал Ремонт Сервіс»; від 25.07.2012 р. № 3, виписаної ТОВ «Укргазуніверсал»; від 08.08.2012 р. № 1, виписаної ТОВ «Укргазуніверсал»; від 29.08.2012 р. № 7, виписаної ТОВ «Укргазуніверсал»; від 06.11.2012 р. № 58, виписаної ТОВ «Універсал Ремонт Сервіс»; від 13.11.2012 р. № 145, виписаної ТОВ «Універсал Ремонт Сервіс».

Згідно абз. «а» п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання та виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнень права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В судовому засіданні представником позивача надані суду для огляду оригінали вищезазначених податкових накладних, копії яких долучені до матеріалів справи. Зазначені податкові накладні оформлені належним чином.

Отже, представником позивача в судовому засіданні спростовано доводи відповідача про відсутність зазначених податкових накладних. Доказів відсутності зазначених податкових накладних на час перевірки суду надано не було.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В судовому засіданні представником відповідача не спростовано факт належного оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит по операціях з придбання товару у ТОВ «ТОРГПРОМПЛЮС», ТОВ «Атомелектромаш», ТОВ «Клото» та ТОВ «АКАРІ-ГРУП».

Задовольняючи адміністративний позов, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певна операція між конкретними суб'єктами господарювання, яка має бути підтверджена необхідними первинними документами.

Підставою для отримання платником податків права на отримання податкових переваг є наявність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Отже, операції, що формують податковий кредит для цілей визначення оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, в судовому засіданні не знайшло підтвердження заниження податку на додану вартість у сумі 510 405 грн. в т. ч.: червень 2012 у сумі 174 559 грн. та липень 2012 р. у сумі 65 286 грн., серпень 2012 р. у сумі 34 307 грн., листопад 2012 р. у сумі 236 253 грн.

Відповідачем не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення всупереч вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в той час як докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є законними, допустимими, обґрунтованими, такими, що відповідають дійсним обставинам справи.

Суд, у відповідності до положень ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У відповідності до 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З проведеного судом аналізу первинних документів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо викладених висновків в акті перевірки від 11.12.2013 року № 1233/221/33973695 та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0002282305 від 20.12.2013 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір сплачений згідно платіжного доручення № 536 від 24.12.2013 р. у розмірі 458, 81 грн. та згідно квитанції № 54-20393 від 16.01.2014 р. у розмірі 68, 82 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо викладених висновків в акті перевірки від 11.12.2013 року № 1233/221/33973695 про результати планової документальної виїзної перевірки ТОВ «Атомпоставка» (код за ЄДРПОУ 33973695) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2010 по 31.12.2012 р. щодо наявності наступних порушень ТОВ «Атомпоставка»:

1. п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємств при придбані та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України, в результаті чого завищення доходу на суму 2 290 639 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 918 184 грн., 1 квартал 2011 року на суму 622 125 грн., 2 квартал 2011 року на суму 750 330 грн.,

п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого завищення валових витрат на суму 2 290 639 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 918 184 грн., 1 квартал 2011 року на суму 622 125 грн., 2 квартал 2011 року на суму 750 330 грн.

ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємств при придбані та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662. 655 та 656 ЦК України,

про завищення ТОВ «Атомпоставка» податкового кредиту за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р. у сумі 968 532 грн.,

2. порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 ПК України, перевіреним підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 510 405 грн. в т. ч.: червень 2012 р. у сумі 174 559 грн. та липень 2012 р. у сумі 65 286 грн., серпень 2012 р. у сумі 34 307 грн., листопад 2012 р. у сумі 236 253 грн., тобто в частині віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, факсові податкові накладні

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0002282305 від 20.12.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Атомпоставка» за податком на додану вартість на 638006 грн., з яких за основним платежем - 510405 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -127601 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атомпоставка» судовий збір у розмірі 527, 63 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений 24 лютого 2014 р. (у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному).

Суддя О.М. Неклеса