Ухвала

від 13.01.2015 по справі 804/16923/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" січня 2015 р. м. Київ К/800/42283/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомпоставка"

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014

у справі № 804/16923/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомпоставка"

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного від 14.02.2014 позов задоволено: визнано незаконними дії ДПІ щодо викладених висновків в акті перевірки від 11.12.2013 №1233/221/33973695; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002282305 від 20.12.2013.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2014 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «Атомпоставка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складений акт від 11.12.2013 № 1233/221/33973695, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог:

- пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємств при придбані та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України, а саме: завищення доходу на суму 2 290 639,00 грн.;

- пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, а саме: завищення валових витрат на суму 2 290 639,00 грн.;

- п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 510 405,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2013 № 0002282305, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем на 510405,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 127601,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача, які викладені в акті перевірки № 1233/221/33973695 від 11.12.2013, зроблені без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача, а факти, викладені в зазначеному акті не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог статей 203, 215, 228 ЦК України відносно того, що укладені позивачем угоди з контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та є підставою для невизнання таких угод недійсними. Таким чином, вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій ДПІ щодо викладених висновків в акті перевірки від 11.12.2013 №1233/221/33973695 та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0002282305 від 20.12.2013 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції щодо встановлення обставин, які свідчать про порушення прав позивача та наявності підстав для захисту таких прав у спосіб, визначений судом першої інстанції. Також, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем доведено обставини, які свідчать про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, судом першої інстанції при розгляді даного спору не було враховано, що згідно чинного законодавства вчинення податковими органами дій по проведенню перевірок платників податків прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню перевірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню перевірки та складанню акта перевірки) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2013 № 0002282305, колегією суддів слід зазначити наступне.

Матеріали справи свідчать, що позивачем були укладені договори поставки з ТОВ «ТОРГПРОМПЛЮС», ТОВ «Атомелектромаш», ТОВ «Клото» та ТОВ «АКАРІ-ГРУП», за умовами яких постачальник продає, а покупець купує товар на умовах, у кількості та за ціною, визначених у додаткових угодах до цих договорів.

На підтвердження факту виконання договорів в матеріалах справи наявні копії видаткових накладних та податкових накладних.

Також, встановлено, що продукція, отримана у ТОВ «ТОРГПРОМПЛЮС», ТОВ «Атомелектромаш», ТОВ «Клото» та ТОВ «АКАРІ-ГРУП», була реалізована позивачем контрагентам - отримувачам товару - Державному підприємству «НАЕК «Енергоатом», АТ «Черкаський автобус», ПАТ «Київенерго», ТОВ «Сервісний центр Металург», ТОВ «Універсал Ремонт Сервіс», ТОВ «Укргазуніверсал», що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, податкових накладних, актами приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей.

Разом з тим, судом першої інстанції було допитано в якості свідків директора ТОВ «Атомпоставка» - Козлова М.О. та державного ревізора ДПІ - Гужву Л.В. Допитаний в якості свідка Козлов М.О. зазначив, що до перевірки надавалися оригінали, а не факсокопії податкових накладних. В свою чергу свідок Гужву Л.В. вказувала на те, що від підприємства отримано факсокопії податкових накладних, у зв'язку з чим і було зроблено висновок про непідтвердження спірних сум податкового кредиту.

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Також, суди мають взяти до уваги, що неналежним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.

За змістом ч. 4, 5 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомпоставка" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль