Постанова

від 18.03.2014 по справі 820/1194/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2014 р. № 820/1194/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

при секретарі судового засідання - Пшеничному В.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Чайковського І.В., за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області, третя особа - приватне підприємство "Компанія "Агрофул", про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконним рішення відповідача № 9326069 від 20.12.2013 року; зобов'язати відповідача здійснити державну реєстрацію іншого речового майна - права оренди на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 6325158500:00:001:0024, загальною площею 0,2054 гектарів, за приватним підприємством "Компанія "Агрофул" на підставі договору оренди землі від 31.10.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.10.2013 року між ОСОБА_1 та приватним підприємством "КОМПАНІЯ" АГРОФУЛ" було укладено договір оренди землі. Рішенням від 25.11.2013 року Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Позивач вважає такі дії відповідача порушують його права як власника земельної ділянки та унеможливлюють право ОСОБА_1 вільно розпоряджатись своєю земельною ділянкою.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що чинним законодавством України не передбачено можливості передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення юридичним особам в оренду для ведення особистого селянського господарства. Відтак з боку відповідача було правомірно відмовлено в державні реєстрації договору оренди земельної ділянки, оскільки державний реєстратор діяв в межах та у спосіб вставлений чинними приписами законодавства України.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

31.10.2013 року між ОСОБА_1 та приватним підприємством "КОМПАНІЯ" АГРОФУЛ" було укладено договір оренди землі.

За умовами вищевказаного договору оренди, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 6325158500:00:001:0024. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2054 га, у тому числі рілля - 0,2054 га.

Земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 6325158500:00:001:0024 була передана в оренду позивачем третій особі 31.10.2013 року, згідно акту прийому - передачі земельної ділянки до договору оренди землі від 31.10.201 року.

Матеріалами справи підтверджено, що 07.11.2013 року позивач звернулась до Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області з заявою про проведення державної реєстрації речового права - права оренди земельної ділянки.

Рішенням від 25.11.2013 року №8310611 позивачу було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі того, що цільове призначеним земельної ділянки, яка передається в оренду, зазначено як "для ведення особистого селянського господарства", але умови використання земельної ділянки не відповідають її цільовому призначенню, адже відповідно до п. 14 договору оренди земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Враховуючи зауваження, викладені у рішенні Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції, договір оренди землі від 31.10.2013 року було переукладено між ОСОБА_1 та приватним підприємством "КОМПАНІЯ"АГРОФУЛ", та повторно подано позивачем на реєстрацію 06.12.2013 року.

20 грудня 2013 року рішенням Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції №9326069, ОСОБА_1 було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Дослідивши зібрані докази по справі, суд зазначає наступне.

Згідно статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 16 Закону України "Про оренду землі" визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

За правилами частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Частинами 1, 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

8 1 ) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

У відповідності до частини 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Згідно приписів статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5 1 ) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5 2 ) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5 3 ) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5 4 ) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5 5 ) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5 6 ) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Частиною 4 статті 24 вищевказаного Закону визначено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

З огляду на наведені положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд приходить до висновку, що відповідач не наділений законодавцем правом надавати оцінку умовам передачі земельної ділянки в оренду з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Крім того, статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено чітку низку повноважень державного реєстратора, з аналізу якої вбачається, що відповідач при виконані покладених на нього завдань встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, приймає рішення про державну реєстрацію або відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень, присвоює реєстраційні номери, та здійснює інший перелік повноважень, які встановлені чинним законодавством, з чого випливає, що Реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції Харківської області відмовляючи у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки, діяла не у спосіб, та у не у межах встановлених чинним законодавством України, що свідчить про незаконність рішення № 9326069 від 20.12.2013 року, прийнятого Реєстраційною службою Харківського районного управління юстиції Харківської області.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області здійснити державну реєстрацію іншого речового майна - права оренди на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 6325158500:00:001:0024, загальною площею 0,2054 гектарів, за приватним підприємством "Компанія"Агрофул" на підставі договору оренди землі від 31.10.2013 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При цьому, суд не підміняє суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Питання про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку віднесено виключно до компетенції державного реєстратора та не входить до компетенції суду, а тому вказані позовні вимоги є такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Водночас, частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, враховуючи висновок суду про обґрунтованість позовних вимог про визнання незаконним рішення Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області № 9326069 від 20.12.2013 року, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Реєстраційну службу Харківського районного управління юстиції Харківської області розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним номером 4372848 та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання незаконним рішення Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області № 9326069 від 20.12.2013 року.

Керуючись статтями 11, 14, 160-163, 164, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати незаконним рішення Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області № 9326069 від 20.12.2013 року.

Зобов'язати Реєстраційну службу Харківського районного управління юстиції Харківської області розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним номером 4372848 та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства України.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 24 березня 2014 року.

Суддя А.С. Мороко