Ухвала

від 26.03.2014 по справі 913/2611/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 березня 2014 року Справа № 913/2611/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Дунаєвської Н.Г., суддів:Гольцової Л.А., Мележик Н.І. розглянувши касаційну скаргу Релігійної організації "Храм в честь ікони Божої Матері "Всех скорбящих Радость" на рішеннягосподарського суду Луганської області від 17.10.2013 та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 у справі№ 913/2611/13 господарського суду Луганської області за позовомПрокурора міста Луганська, м. Луганськ в інтересах держави в особі: Виконавчого комітету Луганської міської ради доРелігійної організації "Храм в честь ікони Божої Матері "Всех скорбящих Радость" провнесення змін до договору на право тимчасового користування землею

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 111 1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Релігійна організація "Храм в честь ікони Божої Матері "Всех скорбящих Радость" 25.02.2014 (згідно вхідного штампу на скарзі) повторно звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Луганської області від 17.10.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013, при цьому додавши квитанції та описи вкладення від 30.12.2013 про надіслання копії попередньої касаційної скарги сторонам, яка була повернута ухвалою Вищого господарського суду України від 11.02.2014.

Докази повідомлення сторін у справі про повторне звернення з касаційною скаргою відсутні.

Неповідомлена сторона у справі належним чином, як учасник господарського процесу позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу, оскільки на момент повторного звернення Релігійної організації "Храм в честь ікони Божої Матері "Всех скорбящих Радость" з касаційною скаргою сторони достеменно повідомлені лише про повернення попередньої касаційної скарги ухвалою Вищого господарського суду України від 11.02.2014.

Неповідомлення сторін у справі про подання касаційної скарги порушує процесуальні права цих сторін, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 4 2 , 4 3 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відсутність доказів повідомлення сторін у справі про подання касаційної скарги є підставою для її повернення.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір", який визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Стаття 4 Закон України "Про судовий збір" встановлює, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Касаційна скарга Релігійної організації "Храм в честь ікони Божої Матері "Всех скорбящих Радость" повторно подана 25.02.2014 (згідно вхідного штампу на скарзі).

Відповідно до п.8 частини першої ст. 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" визначено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на 1 січня - 1218,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги на рішення суду, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Заявником у касаційному порядку оскаржуються рішення господарського суду Луганської області від 17.10.2013 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 по справі № 913/2611/13 у повному обсязі (тобто за однією немайновою вимогою).

Таким чином, додані скаржником до матеріалів касаційної скарги квитанції від 30.12.2013 №6593721 на суму 802, 00 грн. та від 24.02.2014 №7239779 на суму 47, 80 грн. свідчать про сплату ним лише 849,80 грн. судового збору, тобто у розмірі меншому, ніж встановлений законодавством України за розгляд касаційної скарги на постанову апеляційної інстанції, якою переглянуто рішення місцевого господарського суду (в даному випадку - в частині однієї немайнової вимоги), сума судового збору в даному випадку складає 852, 60 грн.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 ч. 1 цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно (ч. 2 ст. 111 3 ГПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Релігійної організації "Храм в честь ікони Божої Матері "Всех скорбящих Радость" на рішення господарського суду Луганської області від 17.10.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 у справі № 913/2611/13 повернути скаржнику.

Головуючий суддя Н.Г. Дунаєвська

Судді Л.А. Гольцова

Н.І. Мележик