Постанова

від 14.08.2008 по справі 2/316

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н

О В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

14.30

м. Київ

 14.08.2008 р.                                                                                     

               № 2/316

Окружний

адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого

судді  Келеберда В.І.,

при

секретарі судового засідання Мельниковій Л.В.

розглянув

у відкритому судовому засіданні адміністративний позов:

 ОСОБА_1

до

 Головного управління Пенсійного Фонду

України в м. Києві  

про

 перерахунок раніше призначеної пенсії ,

Обставини

справи:

Позов

заявлено про зобов'язання головного управління пенсійного фонду України у

м.Києві здійснити обчислення та перерахунок пенсії з моменту її призначення,

відповідно до вимог законодавства, виходячи з грошового забезпечення позивача у

повному розмірі що становить 15842,88 грн. без застосування неконституційних

положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення

змін до деяких законодавчих актів України».

Мотивував

позивач такі вимоги відсутністю на час звернення за перерахунком пенсії та її

встановленням законодавчих обмежень її розміру, які були введені раніше Законом

України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких

законодавчих актів України»та згодом визнані Конституційним судом

неконституційними.

Відповідач

щодо позову заперечував з тих підстав, що після визнання неконституційною такої

норми, додаткових бюджетних асигнувань призначено не було, а тому здійснювати

такі виплати не має можливості. 

Розглянувши

подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини,

на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для

розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач

ОСОБА_1 30.05.2008 року звільнений з дійсної військової служби відповідно до

наказу  Голови Служби зовнішньої

розвідки  України від 30.05.2008 року

№231-ос за станом здоров'я та виключений зі списків особового складу  з 30.05.2008 року.

Згідно

довідки пенсійного фонду України про розрахунок пенсії за вислугу років

загальна сума грошового забезпечення, що складає базу обрахування пенсії

позивача, складає 17603,20 грн.

В розрахунок

включені наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад -4980грн.; оклад

за військове звання -140 грн.; процентна надбавка за вислугу років -2048 грн.;

середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці

10435,20 грн. (у тому числі: експертна надбавка для керівного складу 20%;

робота з таємними виробами, носіями, документами 60%; надбавка за особливо

важливі завдання 90%; премія). В цій же довідці Відповідачем обраховано

основний розмір пенсії 90% грошового забезпечення (вислуга років 40) у розмірі

15842,88грн.

Разом із цим

Відповідачем визначено розмір пенсії позивачу з урахуванням обмежень

максимального розміру пенсії у розмірі 5772 грн. з урахуванням вимог п.29

розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення

змін до деяких законодавчих актів 

України», згідно яких розмір пенсії не може перевищувати суми 12

мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини

першої статті 28 Закону України  «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що  станом на 01.06.2008 складає 5772 грн.

За вимогами

ч.2 п. «в»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з

військової служби, та деяких інших осіб»розмір пенсійного забезпечення позивача

має складати 90% суми грошового забезпечення, на час припинення служби, що

згідно довідки Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві

складає15842,88грн.

На звернення

позивача до Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві про

нарахування повного розміру пенсії, останній відмовив у зв'язку із відсутністю

бюджетних асигнувань для таких виплат.

Проте суд не

може погодитись із таким рішенням відповідача виходячи з наступного.

Відповідно

до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій

чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування

правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,

якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи, що відповідач в

судові засідання не з'явився та не надав витребувані судом матеріали, то суд

встановлює фактичні дані у справі, виходячи з наданих позивачем письмових

пояснень та наявних документальних доказів, що залучені до справи.

Статтею 46

Конституції України, яка є нормою прямої дії, встановлено право громадян на соціальний

захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або

тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних

від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за

рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також

бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі

державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом

існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового

мінімуму, встановленого законом.

Відповідно

до закріпленого у частині 1 статті 58 Конституції України принципом дія

нормативно-правового акта в часі починається з моменту набуття цим актом

чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події (факту)

застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого

вони настали або мали місце.

Згідно вимог

частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або

внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу

існуючих прав і свобод.

Згадані вище

обмеження обрахунку розміру пенсійного забезпечення на час звернення Позивача

до Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві втратили чинність

згідно з рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 (у справі за

конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності

Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I,

пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України

"Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких

законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо

відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу

I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про

Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких

законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про

Державний бюджет України) від 22.05.2008, яким згадані вище норми Закону

України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до

деяких законодавчих актів  України»визнані

такими, що є неконституційними  та, в

силу положень ч.2 ст.152 Конституції України, згідно з якою закони, інші

правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають

чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх

неконституційність.

Відповідно,

на час обрахунку розміру пенсії та звернення позивача до Головного управління

пенсійного фонду за встановленням належного розміру пенсії не існувало правових

підстав для обмеження розміру пенсійного забезпечення позивача.  

Вирішуючи

питання про спосіб відновлення порушеного права позивача суд виходить з

наступного.

Захист прав

в адміністративному судочинстві має бути ефективним. Це означає, що

задовольняючи адміністративний позов суд повинен вжити всі заходи для поновлення

порушеного права.

Згідно

пунктів 1,2 частини другої статті 162 КАС України у разі задоволення

адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними

рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності

і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про

поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу

його здійснення; про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Перераховані

повноваження необхідно розглядати в контексті положень статті 3 Конституції

України, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і

спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод

людини є головним обов'язком держави в особі її органів, до яких належать і

органи судової влади, а також в контексті частини першої статті 2 КАС України,

що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів

фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових

відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого

самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні

ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на

виконання делегованих повноважень.

Відповідно

до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування   практики  

Європейського   суду   з  

прав   людини” суди застосовують

при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і

практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З огляду на

правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні у справі

“Кечко проти України”, суд приходить до висновку, що реалізація особою права,

що пов'язане з отриманням грошового забезпечення за рахунок бюджетних коштів,

яке базується на спеціальних актах національного законодавства, не може бути

поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Враховуючи

вищенаведене, суд приходить до висновку про доведеність факту порушення права

позивача на отримання належного розміру пенсійного забезпечення та

безпідставність відмови відповідача у обрахунку пенсії позивача у розмірі 90%

грошового забезпечення, що становить 15842.88грн.

Враховуючи

викладене, позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає

задоволенню.

Керуючись

ст.ст. 161-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Задовольнити позов у повному обсязі.

2.          Зобов'язати Головне управління

Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити обчислення та перерахунок пенсії

ОСОБА_1 з моменту її призначення, виходячи з грошового забезпечення у повному

обсязі, у розмірі 15842,88 грн.

Постанова

суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження (ст.254 КАС України).

Заява про

апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів з дня її

проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до

статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на

постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне

оскарження.

Головуючий

суддя                                                                      

В.І. Келеберда