Постанова

від 24.03.2014 по справі 807/444/13-а

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2014 рокум. Ужгород№ 807/444/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Неміш Т.В.

за участю:

позивача: Доробратівська сільська рада Іршавського району, представник - Товт М.М.;

відповідача 1: Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області, представник - Лапко С.М.;

відповідача 2: Державна податкова інспекція в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, представник - не з'явився;

третя особа: Державна фінансова інспекція в Закарпатській області, представник - Данканич О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою Доробратівської сільської ради Іршавського району до Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області, Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, третя особа: Державна фінансова інспекція в Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Доробратівська сільська рада Іршавського району (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області (далі - відповідач 1), третя особа: Державна фінансова інспекція в Закарпатській області (далі - третя особа) про визнання дій щодо повернення або зарахування в рахунок майбутніх платежів надмірно сплачених страхових внесків у сумі 34206,03 грн. неправомірними та зобов'язання зарахувати надмірно сплачені страхові внески у сумі 34206,03 грн. в рахунок майбутніх платежів.

В судовому засіданні було залучено в якості відповідача 2 - Державну податкову інспекцію в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - відповідач 2).

24.03.2014 року позивач надіслав до суду заяву про зміну позовних вимог, у відповідності до якої просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області та Державну податкову інспекцію в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області зарахувати в рахунок майбутніх платежів по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування надмірно сплачені Доробратівською сільською радою Іршавського району протягом 2009-2011 років кошти в сумі 34206,03 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнений позов та просив задовольнити уточнені позовні вимоги, за виключенням вимоги про повернення позивачеві коштів, з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. В процесі перевірки третьою особою правильності відрахувань із заробітної плати працюючих на позивача інвалідів було виявлено порушення порядку обчислення та сплати до Пенсійного фонду України страхових внесків за 2009 - 2011 роки, а саме: застосування позивачем протягом 2009 - 2010 років 32,2 відсотків збору на обов'язкове державне пенсійне страхування проти 4 відсотків такого збору, а в січні - вересні 2011 році 36,3 відсотка, в наслідок чого, позивачем було надмірно нараховано та сплачено відповідачеві 1 внесків на загальну суму - 38971,53 грн. За результатами проведеної перевірки, третьою особою було надіслано позивачеві вимогу "Про усунення недоліків та порушень", у відповідності до якої позивачеві необхідно здійснити визначені законодавством заходи щодо відшкодування зайво сплачених відповідачеві 1 коштів в сумі 38971,53 грн. У відповідності до постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 року за позовною заявою третьої особи до позивача, останнього було зобов'язано виконати вимогу від 14.12.2011 року №07-11/827 в частині проведення перерахунку та взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернення зайво сплачених коштів в сумі 34206,03 грн. Позивач неодноразово звертався до відповідача 1 щодо відшкодування надмірно сплачених в 2009-2011 роках страхових внесків в сумі 38971,53 грн., однак відповідачем було повернуто тільки 4765,50 грн., а залишок в сумі 34206,03 грн. повертати або зараховувати в рахунок майбутніх платежів відповідач 1 відмовився, вказавши на те, що позивач вчасно не повідомив відповідача 1 про працевлаштування інвалідів. Позивач дії відповідача 1 щодо відмови в зарахуванні у рахунок майбутніх платежів коштів в розмірі 34206,03 грн. вважає незаконними. Як вказує представник позивача, копії довідок та індивідуальних програм реабілітації працюючих інвалідів в триденний термін відсилалися до органів, що здійснюють пенсійне забезпечення та державне страхування, а отже, відповідач 1 такі довідки на інвалідів, а саме на: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримував, оскільки на підставі цих документів призначив їм з дня настання інвалідності пенсії по інвалідності. Також, представник відповідача 1 вказував на те, що з 01.10.2013 року на виконання вимог Закону України від 04.07.2013 № 406-VІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" (далі - Закон України № 406-VІІ) відповідачем 1 було передано відповідачеві 2 певну частину функцій з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У зв'язку з вище викладеним позивач просить задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача 1 заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним. Як зазначив представник відповідача 1, під час проведення відповідачем 1 перевірки позивача за період з 01.09.2008 року по 01.09.2012 року було встановлено, що позивачем використовувалася праця 4-х працівників-інвалідів, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Як вказує представник відповідача 1 відсутні підстави для повернення позивачеві нарахованого та сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску за період з 01.01.2009 року по 31.09.2011 року на загальну суму 34206,03 грн., оскільки зарахування страхових внесків підприємствами за пільговою ставкою 4% із заробітної плати працівників, які є інвалідами, здійснюються з моменту встановлення групи інвалідності, але не раніше надання працівником підприємству копії виписки (довідки) з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії (далі - МСЕК) про встановлення групи інвалідності. Відтак, як стверджує представник відповідача 1 інші документи, окрім копії виписки (довідки) з акта огляду в МСЕК не можуть бути підставою для застосування ставки у розмірі 4 відсотків. Разом з тим, позивач листом № 02-10/378 від 22.12.2011 року повідомляв відповідача 1 про наявність вказаних інвалідів та застосування ставки для нарахування єдиного внеску у розмірі 8,41%, однак не надав відповідних довідок МСЕК на вказаних інвалідів. Також, відповідно до п.10 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VІ (далі - Закон України № 2464-VІ) платник єдиного внеску зобов'язаний повідомляти територіальний орган Пенсійного фонду про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей. Інформація щодо працюючих інвалідів відображається внесенням відповідного коду категорії застрахованої особи у звіті про суми нарахованої заробітної плати цих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного Фонду України. Також, згідно п.2.1 "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року №22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1014/18309 (далі - Порядок №22-2), звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду, при цьому таблиці звіту завіряються підписами керівника та головного бухгалтера (за наявності такої посади у страхувальника). Якщо страхувальник є юридичною особою, таблиці звіту засвідчуються печаткою страхувальника. Відтак, у зв'язку з вище викладеним представник відповідача 1 просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, надіслав до суду 24.03.2014 року заяву про розгляд справи за його відсутності та просив розглянути дану справу на підставі наявних матеріалів. Разом з тим, відповідач 2 надіслав 24.03.2014 року до суду заперечення на позов, оскільки вважає вимоги позивача безпідставними, виходячи з наступного. Виключно з 11.08.2013 року від моменту набрання чинності Законом України №406-VІІ адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування покладено на органи Міністерства доходів і зборів України, предметом позовних вимог є період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року. Тобто, відповідач 2 не адміністрував страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Обчислення страхових внесків здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування заробітної плати. Таким чином, відповідач 2 не виступає страхувальником і не має повноважень на зміну (уточнення) помилково нарахованих сум позивачем, що набули статусу зобов'язань, у зв'язку з їх узгодженням. Як зазначає представник відповідача 2, цей факт свідчить про відсутність надміру сплачених сум, оскільки дані лягли в погашення задекларованих зобов'язань. Тобто, відсутні підстави для повернення коштів чи зарахування їх у майбутні платежі, у зв'язку із сплатою на відповідні рахунки самостійно задекларованих зобов'язань, відтак відсутній предмет позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві та просив задовольнити позов.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача 1 та представника третьої особи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що третьою особою було проведено ревізію стану дотримання бюджетного законодавства позивачем щодо складання бюджету та фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року.

В процесі перевірки третьою особою правильності відрахувань позивачем із заробітної плати працюючих інвалідів, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було виявлено порушення порядку обчислення та сплати до Пенсійного фонду України страхових внесків за 2009 - 2011 роки передбаченого абз. 5, п.1, ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР (далі - Закон України №400/97-ВР), п.4.2, п.11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування затвердженої Постановою №21-1 від 19.12.2003 року правління Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1) та п.13. ст.8 Закону України № 2464-VІ, а саме: застосування протягом 2009 - 2010 років 32,2 відсотків збору на обов'язкове державне пенсійне страхування проти 4 відсотків такого збору, а в січні - вересні 2011 році 36,3 відсотка, в наслідок чого позивачем було надмірно нараховано та сплачено відповідачеві 1 внесків на загальну суму - 38971,53 гривень.

Відтак, за результатами перевірки третьою особою було направлено позивачеві вимогу від 14.12.2011 року №07-11/827 "Про усунення недоліків та порушення", а саме: щодо здійснення визначених законодавством заходів щодо відшкодування зайво сплачених відповідачеві 1 коштів в сумі 38971,53 грн. (а.с. 49-50).

Таким чином, під час проведення ревізії третьою особою було зроблено висновок про наявність на підприємстві працюючих інвалідів, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, щодо яких відрахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску в період з 2009 - 2010 років проводилося за ставкою 33,2% та в період з січня 2011 року по вересень 2011 року за ставкою 36,3 відсотка, у зв'язку з чим позивачем зайво сплачено відповідачеві внесків на загальну суму - 38971,53 грн. Відповідачем 1 з суми зайво сплачених внесків було повернуто позивачеві 4765,50 грн., відтак не поверненими залишаються кошти в сумі 34206,03 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 року позов третьої особи до позивача було задоволено та зобов'язано позивача виконати вимогу третьої особи від 14.12.2011 року № 07 - 11/827 в частині проведення перерахунку та взаємозвірки, щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернення зайво сплачених коштів в сумі 34206,03 грн. (а.с. 13-15). Дана постанова набрала законної сили.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач надсилав до відповідача 1 листи від 22.12.2011 року №02-10/378 (а.с. 61) та від 25.01.2012 року №02-10/11 (а.с. 64), у відповідності до яких просив застосувати ставку на нарахування єдиного внеску працюючими інвалідами, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - 8,41 %.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі - Закон України № 1058-ІV) встановлено, що страхові внески, які перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України №400/97-ВР.

Відповідно до абз. 5 п. 1 ст. 4 Закону України № 400/97-ВР для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства.

Згідно до пункту 4.2 Інструкції № 21-1 для підприємств, установ, організацій, де працюють інваліди, внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначаються окремо за ставкою 4 відсотки сум фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників. Документом, що дає право на застосування ставки в розмірі 4 %, є завірена копія виписки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

30.12.2011 року позивач звернувся до відповідача 1 з листом за №02-10/366, відповідно до якого просив зарахувати до сільського бюджету кошти в сумі 38971,53 грн., які були зайво нараховані та сплачені, як збір на обов'язкове пенсійне страхування та єдиний внесок до Пенсійного фонду України (а.с. 62).

У відповіді на лист позивача за №02-10/366 від 30.12.2011 року відповідач 1 вказав на те, що відповідно до пункту 4.2 Інструкції № 21-1 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для застосування ставки 4% є завірена копія виписки з акта огляду в медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні вказував на те, що позивачем не було надано відповідачеві 1 довідок МСЕК про те, що у позивача працюють вказані інваліди. Як наголошував представник відповідача 1, нарахування у розмірі 4% із заробітної плати зазначеної категорії працівників здійснюється з моменту встановлення групи інвалідності, але не раніше надання працівником підприємству копії виписки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

Разом з тим, у відповідності до п. 21 Порядку організації та проведення медико- соціальної експертизи втрати працездатності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 1994 року № 221 (чинної на час виникнення спірних правовідносин) МСЕК видає особам, які визнані інвалідами чи стосовно яких встановлено факт втрати професійної працездатності, довідки і індивідуальні програми реабілітації і у триденний термін відсилає копії цих документів до відповідних органів, що здійснюють пенсійне забезпечення та державне страхування. За місцем роботи цих осіб надсилається повідомлення щодо групи та причини інвалідності, а у разі встановлення ступеня втрати професійної працездатності - витяг із акта огляду у МСЕК про результати визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках. Відтак, з аналізу даної норми вбачається, що відповідачеві 1 у триденний термін МСЕК відсилали довідки і індивідуальні програми реабілітації.

Відповідно до ч. 13 ст. 20 Закону України № 1058-ІV суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Згідно до пункту 11.17 розділу 11 Інструкції №21-1 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

У відповідності до ч. 13 ст. 9 Закону України № 2464-VІ (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державним казначейством України.

Відтак, виходячи із вище викладеного, суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державним казначейством України.

Також, відповідно Закону України №406-VII у зв'язку з проведенням адміністративної реформи з 01.10.2013 року адміністрування боргу єдиного соціального внеску було передано до відповідача 2. Відтак, Закон України №406-VII урегулював питання щодо передачі функцій з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Міністерству доходів і зборів України, якими з 1 жовтня 2013 року передбачено, що: сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби для зарахування єдиного внеску; прийняття звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та облік сплати страхових коштів у картках особових рахунків платників здійснюють органи Міністерства доходів і зборів України.

Таким чином, з 1 жовтня 2013 року відповідачем 1 на виконання вимог Закону № 406-VII було передано певну частину функцій з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачеві 2.

У відповідності до ч. 13 ст. 9 Закону України № 2464-VІ (у редакції відповідно до Закону України від 04.07.2013 року N 406-VII) суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З вище викладеного вбачається, що передача органами Пенсійного фонду України підрозділам Міністерства доходів і зборів України певних функцій з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не звільняє органи Пенсійного фонду України від належного виконання ними вимог передбачених Законом України № 2464-VІ щодо зараховуються сум помилково сплаченого єдиного внеску в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску.

Можливість зарахування помилково сплачених страхових внесків в рахунок майбутніх платежів законодавством передбачена, а тому суд вважає, що відповідачем 1 було безпідставно відмовлено позивачеві у такому зарахуванні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, позовні вимоги підтверджено належними та допустимими доказами.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Доробратівської сільської ради Іршавського району до Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області, Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області,третя особа: Державна фінансова інспекція в Закарпатській області - задовольнити.

2.Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області та Державну податкову інспекцію в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області зарахувати в рахунок майбутніх платежів по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування надмірно сплачені Доробратівською сільською радою Іршавського району протягом 2009-2011 років кошти в сумі 34206,03 (тридцять чотири тисячі двісті шість гривень три копійки) грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Доробратівської сільської ради Іршавського району (вул. Миру, буд. 12, с. Доробратово, Іршавський район, Закарпатська область, 90113, код ЄДРПОУ 04349515) витрати зі сплати судового збору в сумі 114,70 (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок) грн.

4. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяО.М. Шешеня

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 24 березня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 березня 2014 року.