Постанова

від 24.03.2014 по справі 803/372/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 року м. ЛуцькСправа № 803/372/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участю представника позивача Лащ Г.Г.,

представника відповідача Сівчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Хлібокомбіната Любешівської райспоживспілки до Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Хлібокомбінат Любешівської райспоживспілки (далі - Хлібокомбінат Любешівської РСС, позивач, хлібокомбінат) звернувся з адміністративним позовом до Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Ратнівська ОДПІ, відповідач, інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2013 року №0001102200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ратнівською ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка з питань підтвердження взаємовідносин з ПрАТ СК «Дніпроінмед», про що складено акт №3/22/01729499 від 15 січня 2014 року на підставі якого було прийняте податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2013 року №0001102200, яким нарахований податок на прибуток підприємства у розмірі 129 779,31 грн, в тому числі 103 823,45 грн за основним платежем та 25 955,86 грн за штрафними санкціями. Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням, з огляду на таке.

В акті перевірки №3/22/01729499 від 15 січня 2014 року інспекція вказує на те, що хлібокомбінатом занижено сплату податку на прибуток в сумі 103 823,45 грн, у зв'язку із завищенням валових витрат по господарських операціях згідно із договором добровільного страхування відповідальності перед третіми особами від 03 січня 2012 року №03/01/2012-ХЛ-ОТВ, укладеного з Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Дніпроінмед" (далі - ПрАТ "СК "Дніпроінмед") тобто перевіркою не підтверджено наявність надання послуг страхування, що свідчить про те, що правочини між страховиком та страхувальниками не мали настання реальних наслідків, зазначені договори є нікчемними, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Проте, на думку позивача, такі висновки контролюючого органу не відповідають дійсності, оскільки договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами від 03 січня 2012 року було укладено страхувальником із страховиком з дотриманням вимог чинного законодавства України, страхові платежі були сплачені, що свідчить про реальність вказаного договору, а витрати за цим правочином правомірно були віднесені до складу валових. На підставі вищевикладеного просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2013 року №0001102200.

Представник підприємства у судовому засіданні позовні вимоги підтримує. Додатково пояснила, що хлібокомбінат протягом останніх 11 років надає послуги з харчування учнів та дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на території Любешівського району Волинської області. На вимогу Міністерства соціальної політики України та з метою страхування від можливих ризиків (отруєння, пожежі, аварії) підприємство регулярно укладає договори страхування своєї цивільної відповідальності. До 2011 року такі договори укладалися з страховою компанією «АРМА», а з 2012 - з ПрАТ СК «Дніпроінмед», яка мала і має на сьогоднішній день всі необхідні ліцензії. Під час перевірки позивачем було надано всі наявні в нього первинні документи та будь-яких зауважень щодо їх комплектності, або достовірності перевіряючими не висловлено. Зазначила, що аналогічні договори страхування укладаються по всій Україні іншими підприємствами харчової промисловості. Щодо доводів податкової про віднесення частини страхових виплат на страхування життя та здоров'я фізичних осіб (20 відсотків), а частини на страхування шкоди майну фізичних та юридичних осіб (по 40 відсотків) пояснила, що під час надання послуг з харчування існує об'єктивний ризик завдання шкоди майну інших осіб, наприклад внаслідок аварії, пожежі тощо. З цих підстав вважає висновки податкового органу необґрунтованими та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача, суб'єкта владних повноважень, в судовому засіданні та в письмових запереченнях від 21 березня 2014 року (а.с.91-92) адміністративний позов не визнала, просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що позивачем завищені валові витрати у зв'язку із безпідставним включенням до їх складу витрат на оплату договору страхування, укладеного із ПАТ "СК "Дніпроінмед". Відповідно до цього договору, із загальної страхової суми в розмірі 2 422 000,00 грн виплати за заподіяння шкоди життю та здоров'ю третіх осіб (фізичних осіб), що можливе при наданні послуг харчування, становлять лише 20 відсотків, а решта страхової суми (80 відсотків) передбачена на виплати за завдання шкоди майну третіх осіб (фізичних осіб) та завданню шкоди юридичним особам (по 40 відсотків відповідно), що, на думку контролюючого органу, не підтверджує у вказаній частині доцільність проведеного добровільного страхування та зв'язок його з господарською діяльністю.

Під час проведення перевірки Ратнівською ОДПІ отриманий від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська акт перевірки від 09 серпня 2013 року №489/222/21870998. В даному акті вказано, що згідно статті 2 Закону України «Про страхування» предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управління. У ПрАТ СК «Дніпроінмед» питома вага страхової діяльності становить лише 24,5 відсотків, а інші види діяльності (купівля цінних паперів, проценти по депозитах, відсотки банків) в загальному обсязі оподатковуваних операцій займають 75,5 відсотків, що ставить під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності.

Крім того зазначила, що кошти, які були отримані по договорах страхування були використані відповідачем на інші цілі (цінні папери).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справисуд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Хлібокомбінат Любешівської райспоживспілки 05 вересня 2002 року зареєстрований як юридична особа Любешівською районною державною адміністрацією Волинської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №788932 (а.с.10).

Згідно довідки форми 4-ОПП №1 від 07 січня 2010 року взятий на облік як платник податків 16 січня 1992 року за №38 (а.с.11).

Свою господарську діяльність здійснює на підставі Статуту, зареєстрованого Любешівською районною державною адміністрацією 05 вересня 2002 року за №87, затвердженого зборами Ради райспоживспілки (протокол №3 від 14 березня 2002 року) з внесеними доповненнями від 26 листопада 2002 року відповідно до яких в пункті 1.4 передбачено, що видами діяльності, крім основних, є організація харчування дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи в навчальних і дошкільних закладах району(а.с. 13-21).

При цьому, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності за КВЕД-2010 є: 56.29 постачання інших готових страв (а.с.12).

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін у судовому засіданні, працівниками Ратнівської ОДПІ в період з 11 жовтня 2013 року по 17 жовтня 2013 року проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань підтвердження взаємовідносин з ПрАТ СК «Дніпроінмед» та формування валових витрат за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2013 року, за результатом якої складений акт №3/22/01729499 від 15 січня 2014 року (а.с.46-51).

Під час перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення хлібокомбінатом пункту 138.1, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України чим занижено податок на прибуток за 2012 рік в сумі 103 823,45 грн (а.с.51).

Вказаний висновок мотивований тим, що Ратнівською ОДПІ отриманий від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська акт перевірки від 09 серпня 2013 року №489/222/21870998. В даному акті вказано, що згідно статті 2 Закону України «Про страхування» предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управління. У ПрАТ СК «Дніпроінмед» питома вага страхової діяльності становить лише 24,5 відсотків, а інші види діяльності (купівля цінних паперів, проценти по депозитах, відсотки банків) в загальному обсязі оподатковуваних операцій займають 75,5 відсотків, що ставить під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності. З цих підстав податковим органом зроблений висновок про нікчемність (нереальність) господарських операцій, які здійснювалися між ПрАТ СК «Дніпроінмед» та Хлібокомбінатом Любешівської РСС (а.с.50-51).

На підставі висновків акту перевірки від 09 серпня 2013 року №489/222/21870998 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2013 року №0001102200, яким нарахований податок на прибуток підприємства у розмірі 129 779,31 грн, в тому числі 103 823,45 грн за основним платежем та 25 955,86 грн за штрафними санкціями (а.с.52).

Позивач не погодився з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржував його в адміністративному порядку, однак рішенням Головного управління Міндоходів у Волинській області від 17 січня 2014 року №239/10/10.4-06 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 14 лютого 2014 року №2932/6/99-99_10-01-15 скарги підприємства залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (а.с.62-66).

Окрім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі №804/13417/13-а визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо складання висновків, викладених у акті від 09 серпня 2013 року №489/222/21870998 під час проведення з 15 липня 2013 року по 26 липня 2013 року, 29 липня 2013 року по 02 серпня 2013 року позапланової виїзної документальної перевірки Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2013 року. Однак, оскільки на вимогу суду представник позивача не надала належним чином завірену копію вказаного судового рішення (з відміткою суду про набрання законної сили), тому викладені в цьому рішенні обставини до уваги не беруться (а.с.67-71).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 18 листопада 2013 року №0001102200, а також висновкам Ратнівської ОДПІ, які викладені в акті перевірки від 09 серпня 2013 року №489/222/21870998 суд зазначає наступне.

Розглядувані правовідносини виникли з приводу нарахування контролюючим органом грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, а відтак врегульовані Податковим кодексом України.

Як передбачено пунктами 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У підпункті 140.1.6 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України передбачено, що при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Крім того, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З наведених норм чинного законодавства України та доводів відповідача, судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовані валові витрати, належного оформлення первинних документів.

З матеріалів справи слідує, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Дніпроінмед» (страховик) та Хлібокомбінатом Любешівської райспоживспілки (страхувальник) укладено договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №03/01/2012-ХЛ-ОТВ від 03 січня 2012 року, згідно з яким страховик здійснює страхування відповідальності перед третіми особами страхувальника за шкоду, яка може бути нанесена страхувальником третім особам під час здійснення підприємницької діяльності. Згідно з умовами даного договору страховий випадок - це подія, яка має ознаки випадковості, а саме пред'явлення третьою особою обґрунтованої майнової претензії про відшкодування завданої шкоди в результаті здійснення страхувальником підприємницької діяльності, наслідком якої стали: шкода життю, здоров'ю третьої особи - фізичної особи (смерть, стійка втрата працездатності чи тимчасова непрацездатність третьої особи), шкода майну третьої особи - фізичної особи, шкода, заподіяна третій особі - юридичній особі. Згідно із пунктами 3.1, 3.3, 3.4 зазначеного договору загальна страхова сума складає 2 422 00,00 грн, з яких за завдання шкоди життю та здоров'ю третіх осіб 484 400,00 грн (20%), за завдання шкоди майну третіх осіб 968 800,00 грн (40%) та завдання шкоди майну юридичних осіб - 968 800,00 грн (40%). Страховий платіж становить 100 997,40 грн, який сплачується до 30 квітня 2012 року (а.с.30-32).

Додатковими угодами №2 від 08 жовтня 2012 року та №3 від 28 грудня 2012 року сторони уточнили пункти 3.1, 3.3, 3.4 договору та визначили, що загальна страхова сума становить 18 460 000,00 грн, а страховий платіж - 769 782,00 грн, який сплачується до 13 березня 2013 року (а.с.33-34).

Виконання умов вказаного договору та факти реального надання послуг за цим договором підтверджуються належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме платіжними дорученнями від 21 березня 2012 року №189, від 18 квітня 2012 року №258, від 19 червня 2012 року №431, від 08 жовтня 2012 року №596, від 29 жовтня 2012 року №664, від 21 листопада 2012 року №736, від 29 листопада 2012 року №747, від 12 грудня 2012 року №780, від 17 грудня 2012 року №793, від 28 грудня 2012 року №844, від 21 лютого 2013 року №109 (а.с.35-45)

При цьому, суд враховує пояснення представника позивача щодо економічної доцільності та необхідності укладення вказаного договору страхування при здійсненні господарської діяльності з наступних підстав.

Зокрема, судом встановлено, що 02 лютого 2012 року між Хлібокомбінатом Любешівської райспоживспілки та Міністерством соціальної політики України було укладено договір №12/24 про закупівлю послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, за державні кошти, згідно з умовами якого позивач зобов'язувався у 2012 році надати послуги з харчування дітей у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення. Аналогічний за змістом договір був укладений 30 березня 2012 року за №12/151 (а.с.22-29).

При цьому, відповідно до пунктів 7.5 договорів позивач несе усі ризики, пов'язані з відповідальністю перед третіми особами, у тому числі пов'язані з неякісним харчуванням та іншими негативними наслідками, які можуть настати в процесі виконання договору, а також несе матеріальну відповідальність з відшкодування шкоди, заподіяної третім особам.

Відтак, слід прийти до висновку про економічну доцільність та необхідність укладення позивачем договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №03/01/2012-ХЛ-ОТВ від 03 січня 2012 року, оскільки уклавши договори про закупівлю послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, за державні кошти Хлібокомбінат Любешівської РСС взяв на себе усі ризики, пов'язані з відповідальністю перед третіми особами, у тому числі пов'язані з неякісним харчуванням та іншими негативними наслідками, які можуть настати в процесі виконання договору, та зобов'язувалася нести матеріальну відповідальність з відшкодування шкоди, заподіяної третім особам, що потребувало страхування такої відповідальності.

При вирішенні даного спору суд не бере до уваги пояснення представника відповідача про те, що перевіркою не підтверджено надання страхових послуг, з покликанням на акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 09 серпня 2013 року № 489/222/21870998 про результати документальної позапланової перевірки ПрАТ "СК "Дніпроінмед" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2013 року з огляду на таке (а.с.93-121).

Так, у вказаному акті зазначено, що ПрАТ "СК "Дніпроінмед" є юридичною особою, має свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 03 жовтня 2011 року, до видів господарської діяльності якого належить " 66.03.0 Інші послуги у сфері страхування", має у власності приміщення, кількість працюючих станом на 01 січня 2012 року складала 115 осіб, станом на 31 березня 2013 року - 191 особа. Станом на 15 листопада 2012 року статутний капітал складає 37 631 520,00 грн (а.с.93-94).

Крім того, як слідує з даних електронного реєстру «Комплексна інформаційна система Держфінпослуг» ПрАТ "СК "Дніпроінмед" включено до реєстру страховиків та має діючі ліцензії на страхування, в тому числі на добровільне страхування відповідальності перед третіми особами (а.с.124-125).

Суд вважає за необхідне зазначити, що чинний Податковий кодекс України не наділяє органи доходів і зборів компетенцією надавати оцінку правочинам на предмет їх відповідності нормам страхового законодавства, оскільки державне регулювання у цій сфері здійснюється іншим органом - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Зокрема, відповідно до підпункту 4 пункту 3 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, яке затверджено Указом Президента України від 23 листопада 2011 року 1070/2011, здійснення в межах своїх повноважень державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері відноситься до завдань саме цієї Комісії.

Висновки щодо завідомої суперечності правочину інтересам держави та суспільства (в тому числі щодо нереальності правочину) контролюючі органи можуть робити виключно в аспекті того, чи суперечить відповідний правочин фіскальним інтересам держави, забезпечення яких покладається на контролюючі органи.

В іншому разі здійснення аналізу дотримання чинного законодавства при укладенні та/або виконанні правочинів, у тому числі на предмет порушення інтересів держави, не належить до компетенції контролюючих органів. Зазначене стосується і оцінки відповідачем дотримання учасниками спірних господарських операцій норм законодавства про регулювання діяльності на ринку фінансових (страхових) послуг. Можливе недотримання вимог інших галузей законодавства при укладенні правочинів, якими опосередковані спірні господарські операції, не свідчить про спрямованість відповідних правочинів на ухилення від оподаткування. Відтак, Ратнівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області не наділена компетенцією на перевірку правочинів та господарських операцій ПрАТ «СК «Дніпроінмед» на предмет відповідності страховому законодавству.

На думку суду, за умови коли ПрАТ «СК «Дніпроінмед» має діючі ліцензії, що надають право на здійснення страхування, а Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг ці ліцензії не анульовані, тому відсутні підстави для визнання страхових договорів нікчемними (нереальними) з мотивів відсутності у страховика належної податкової правосуб'єктності.

Будь-яких доказів того, що ПрАТ "СК "Дніпроінмед" не декларувало доходи по господарських операціях з позивачем, відповідачем не надано.

На думку суду, можливі порушення контрагентом позивача податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на формування валових витрат.

Крім того, відсутність страхових випадків протягом дії договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами №03/01/2012-ХЛ-ОТВ від 03 січня 2012 року не може свідчити про нереальний характер такого договору.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позивачем дотримані умови формування валових витрат по господарських операціях з ПрАТ "СК "Дніпроінмед", відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводи позивача про реальний характер таких господарських операцій, а тому висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, суб'єкт владних повноважень, та його представник у судовому засіданні не в повній мірі довели суду обґрунтованість та правомірність податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2013 року №0001102200. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2013 року №0001102200 на предмет відповідності частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що воно винесене не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Податковим кодексом України, без повного дослідження всіх обставин реальності господарських операцій, а також необґрунтовано.

Оскільки зазначені в акті перевірки від 09 серпня 2013 року №489/222/21870998 висновки Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області є необґрунтованими і безпідставними та у судовому засіданні недоведено правомірності винесеного рішення від 18 листопада 2013 року №0001102200, тому суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення є таким, що не відповідає чинному законодавству та підлягає скасуванню.

Відтак, з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ратнівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області від 18 листопада 2013 року №0001102200.

За правилами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як слідує з матеріалів справи, Хлібокомбінат Любешівської райспоживспілки за подання даного позову сплатив судовий збір у розмірі 259,60 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21 лютого 2014 року №381 (а.с.2). Оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, тому вказану суму судового збору слід стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтею 94, частиною третьою статті 160, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Хлібокомбіната Любешівської райспоживспілки до Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 18 листопада 2013 року №0001102200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Хлібокомбіната Любешівської райспоживспілки (44200, Волинська обл., Любешівський район, смт. Любешів, вул. Червоноармійська, буд. 44, ідентифікаційний код юридичної особи 01729499) судовий збір у розмірі 259,60 грн (двісті п'ятдесят дев'ять гривень шістдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І.Смокович

Повний текст постанови виготовлений 27 березня 2014 року.