Ухвала

від 16.06.2015 по справі 803/372/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року Справа № 876/4092/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року у справі №803/372/14 за позовом Хлібокомбінату Любешівської райспоживспілки до Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В C Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Любешівського відділення Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області № НОМЕР_1 від 18 листопада 2013 року.

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що в акті перевірки №3/22/01729499 від 15 січня 2014 року зазначено про заниження хлібокомбінатом сплати податку на прибуток в сумі 103 823,45 грн., у зв'язку із завищенням валових витрат за господарськими операціями, які відбувались на підставі договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами від 03 січня 2012 року №03/01/2012-ХЛ-ОТВ, що укладений з приватним акціонерним товариством В«Страхова компанія В«ДніпроінмедВ» (далі - ПрАТ В«СК В«ДніпроінмедВ» ).

Позивач вважає, що такі висновки контролюючого органу не відповідають дійсності, оскільки договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами від 03 січня 2012 року було укладено страхувальником із страховиком з дотриманням вимог чинного законодавства України, страхові платежі були сплачені, що свідчить про реальність вказаного договору, а витрати за цим правочином правомірно були віднесені до складу валових витрат.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року позов хлібокомбінату Любешівської райспоживспілки до Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 18.11.2013 року - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 18 листопада 2013 року №0001102200.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив відповідач, Ратнівська об'єднана державна податкова інспекця Головного управління Міндоходів у Волинській області, яка покликаючись на те, що вказана постанова суперечить вимогам податкового законодавства, просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, апеляційний суд вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, працівниками Ратнівської ОДПІ в період з 11 жовтня 2013 року по 17 жовтня 2013 року проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань підтвердження взаємовідносин з ПрАТ СК В«ДніпроінмедВ» та формування валових витрат за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2013 року, за результатом якої складений акт №3/22/01729499 від 15 січня 2014 року.

Під час перевірки податковий орган дійшов до висновку про порушення хлібокомбінатом пункту 138.1, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України та заниження податку на прибуток за 2012 рік на суму 103823,45 грн.

Вказаний висновок мотивований тим, що Ратнівською ОДПІ отриманий від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська акт перевірки від 09 серпня 2013 року №489/222/21870998. В даному акті вказано, що згідно з статтею 2 Закону України В«Про страхуванняВ» предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управління. У ПрАТ СК В«ДніпроінмедВ» питома вага страхової діяльності становить лише 24,5 відсотків, а інші види діяльності (купівля цінних паперів, проценти за депозитами, відсотки банків) в загальному обсязі оподатковуваних операцій займають 75,5 відсотків, що ставить під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності. З цих підстав податковим органом зроблений висновок про нікчемність (нереальність) господарських операцій, які здійснювалися між ПрАТ СК В«ДніпроінмедВ» та Хлібокомбінатом Любешівської РСС.

На підставі висновків акту перевірки від 09 серпня 2013 року №489/222/21870998 відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 18 листопада 2013 року № НОМЕР_1, яким позивачу нараховано податок на прибуток підприємства у розмірі 129779,31 грн, в тому числі 103823,45 грн. за основним платежем та 25955,86 грн. за штрафними санкціями.

Суд апеляційної інстанції взявши до уваги наведені аргументи вважає, що суд першої інстанції вірно надав правову оцінку обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 140.1.6 ст. 140 ПК України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються як витрати подвійного призначення будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

За змістом вказаної статті, умовою для віднесення до витрат сплачених страхових сум при страхуванні фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку є їх пов'язаність із провадженням платником господарської діяльності і такі витрати мають бути в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору.

Відповідно до ст. 8 Закону України В«Про страхуванняВ» , страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Апеляційний суд зазначає те, що матеріалами справи підтверджується те, що застраховані позивачем фінансові ризики пов'язані з його господарською діяльність,

Згідно з п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з п. 2 цього ж Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а вищевказані угоди не визнані у встановленому законом порядку недійсними.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що позивач не може нести відповідальність за несплату податків своїми контрагентами та ведення ними податкового обліку, а також за можливу недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності щодо неї, як і не може нести відповідальність за інші дії контрагента.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що податкове-повідомлення рішення Любешівського відділення Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області № НОМЕР_1 від 18 листопада 2013 року є протиправним, а тому правомірно скасовано судом першої інстанції.

Колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року у справі №803/372/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Я.С. Попко

ОСОБА_1