Постанова

від 25.03.2014 по справі 913/2962/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.03.2014р. справа №913/2962/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий:Дучал Н.М. Судді:Склярук О.І. Ушенко Л.В. При секретарі Сабада Г.О. За участю представників сторін: від позивача - не з'явився від відповідача - Гребенчук А.В., за довіреністю Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Дорбудінвестиція», м.Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 30.01.2014р. (підписано 04.02.2014р.) у справі№ 913/2962/13 (суддя Мінська Т.М.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВК Дорбудінвестиція», м.Луганськ до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м.Київ в особі Луганського головного регіонального відділення, м.Луганськ провизнання договору недійсними

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК Дорбудінвестиція», м.Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м.Київ в особі Луганського головного регіонального відділення АТ «Брокбізнесбанк», м.Луганськ про визнання недійсними кредитного договору №04/12 від 21.06.2012р. та додаткової угоди №2 від 02.11.2012р. до кредитного договору №04/12 від 21.06.2012р., укладених між Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» в особі Луганської філії та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Дорбудінвестиція».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на відсутність у директора ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» достатнього обсягу повноважень на укладання оспорюваного договору та додаткової угоди до нього, що є підставою для визнання їх недійсними відповідно до ст. 202, ч.2 ст.203, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України. Посилаючись на ст. 65 Господарського кодексу України зазначав про невизначеність прав керівника ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» у зв'язку з відсутністю укладеного з ним контракту. Наголошував на невідповідності приписам чинного законодавства пунктів 6.1., 6.2., 6.3. кредитного договору, викладених у додатковій угоді №2, оскільки визначення в п. 6.1. кредитного договору пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України суперечить ч. 6. ст. 213 ГК України, а п.6.2. та п.6.3. кредитного договору встановлюють подвійну відповідальність за одні й ті самі порушення, що не відповідає положенням ст. 61 Конституції України.

Рішенням господарського суду Луганської області від 30.01.2014р. у справі №913/2962/13 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване відсутністю підстав для визнання недійсними кредитного договору №04/12 від 21.06.2012р. та додаткової угоди №2 від 02.11.2012р. до кредитного договору №04/12 від 21.06.2012р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК Дорбудінвестиція», м.Луганськ, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 30.01.2014р. та прийняти рішення, яким позовні вимоги ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» задовольнити в повному обсязі та визнати недійсними кредитний договір №04/12 від 21.06.2012р. та додаткову угоду №2 від 02.11.2012р. до кредитного договору №04/12 від 21.06.2012р., укладені між Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» в особі Луганської філії та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Дорбудінвестиція».

Апелянт вважає рішення господарського суду таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин справи. В обґрунтування апеляційної скарги заявником наведені доводи, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач проти апеляційних вимог заперечив з підстав, викладених у Запереченнях від 25.03.2014р. на апеляційну скаргу. Вказує про визначення повноважень директора п. п. 11-15 розділу 6 Статуту ТОВ «ВК Дорбудінвестиція». Крім того, повноваження директора на укладання кредитного договору з АТ «Брокбізнесбанк» надані йому на підставі протоколів засновників юридичної особи. Зазначає, що доводи апелянта щодо подвійної відповідальності, визначеної умовами кредитного договору, які на думку апелянта є підставою для визнання недійсним кредитного договору, досліджені та спростовані рішенням суду першої інстанції.

Позивач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4 2 ,4 3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено.

21.06.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» (банк, відповідач) в особі директора Луганської філії та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Дорбудінвестиція» (позичальник, позивач) в особі директора, був укладений кредитний договір №04/12, відповідно до п. 1.1. якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит), на умовах визначених цим договором.

Кредит надається в розмірі 18 000 000,00 грн. (п.1.1.1. договору). Термін користування кредитом до 20.01.2013р. включно (п.1.1.2. договору). Процентна ставка за користування кредитом: 14% річних (п.1.1.3. договору).

Сторони погоджуються, що у разі не погашення позичальником кредиту у строк, визначений Графіком (п.1.1.5. цього договору), починаючи з наступного календарного дня за датою, вказаною у Графіку, нарахування процентів за простроченим кредитом (простроченою його частиною) здійснюється за фіксованою процентною ставкою у розмірі 28% річних (п. 1.1.4.договору).

Пунктом 1.1.5. кредитного договору сторони погодили Графік погашення основної суми кредиту.

Кредит надається позичальнику на наступні цілі: доплата за придбаний об'єкт нерухомості (промислова база) із земельною ділянкою, що розташована в Луганській області, с.Вільхове, пров. Вільховий, 68б (п. 1.2. договору).

В статті 2 Договору сторони погодили порядок надання і повернення кредиту та сплати процентів.

Згідно з п. 2.1. договору видача кредиту на цілі, визначені п. 1.2. цього договору, здійснюється у безготівковій формі на підставі заяви позичальника, платіжного доручення та документів, підтверджуючих цільове використання кредитних коштів.

За положеннями п. 2.4. договору позичальник повертає банку кредит на умовах п.1.1. цього договору не пізніше останнього дня терміну користування кредитом. Дострокове (часткове або повне) погашення кредитної заборгованості позичальник здійснює не пізніше 25 числа місяця, в якому це погашення відбувається.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на фактичну заборгованість по кредиту за фактичну кількість днів у періоді, починаючи з дня перерахування з позичкового рахунку позичальника грошових коштів на його поточний або інший вказаний позичальником рахунок, щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця та при повному погашенні кредиту (п.2.5. договору).

Статтями 3-4 договору сторони обумовили права та обов'язки банку і позичальника.

Так, банк має право(п. 3.1. договору), зокрема: ініціювати зміну розміру процентної ставки за користування кредитом в порядку, передбаченому договором (п3.1.2.); вимагати від позичальника дострокового повернення заборгованості за цим договором у випадках, передбачених цим договором (п.3.1.3.), тощо.

Банк зобов'язаний, зокрема: відкрити позичальнику позичковий рахунок (п.3.2.1.); в термін до трьох банківських днів з дати отримання банком заяви позичальника про видачу кредиту або в інший термін, визначений сторонами, перерахувати кредит на поточний рахунок позичальника або інший вказаний позичальником рахунок, на підставі його письмової заяви (п.3.2.2.) тощо.

Позичальник має право: в порядку, передбаченому цим договором, одержувати від банку інформацію про стан заборгованості за кредитом та процентами за його користування (п.4.1.1.); достроково погасити банку наданий йому кредит (п.4.1.2.).

Позичальник зобов'язався (п. 4.2.1 кредитного договору) здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобов'язання в повному обсязі у строки, передбачені цим договором, тощо.

За порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нараховувати позичальнику неустойку у розмірі 0,1% від суми непогашеної заборгованості за кожен день прострочення (п. 6.1. договору).

У разі виявлення фактів нецільового використання кредиту (в повному обсязі або частково) банк має право нараховувати позичальнику неустойку у розмірі 10% від суми кредиту, використаного не за цільовим призначенням (п. 6.2. договору).

Банк має право нараховувати позичальнику неустойку в розмірі 0,5% від суми фактичного залишку заборгованості за кредитом у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником п.п. 4.2.6., 4.2.7. цього договору за кожний факт порушення (п. 6.3. договору).

Банк має право нараховувати позичальнику неустойку в розмірі 5% від суми фактичного залишку заборгованості за кредитом у разі невиконання чи неналежного виконання позичальниками п.п. 4.2.4., 4.2.5., 4.2.8. - 4.2.10. цього договору за кожний факт порушення (п.6.4. договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором (п.7.1.договору).

Додатковою угодою №1 від 22.06.2012р. до кредитного договору №04/12 від 21.06.2012р. пункт 1.3. доповнено п.1.3.1. наступного змісту: « 1.3.1. Розмір траншу встановити в сумі 18 000 000,00 грн.».

Додатковою угодою №2 від 02.11.2012р. до кредитного договору №04/12 від 21.06.2012р., що укладена ПАТ "Брокбізнесбанк" ( надалі - "Банк") в особі заступника керуючого Луганського ГРВ-начальника управління корпоративного бізнесу АТ "Брокбізнесбанк" та ТОВ "ВК Дорбудінвестиція" (надалі - Позичальник) в особі директора, сторони виклали кредитний договір в новій редакції .

Відповідно до п. 1.1. договору банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит), на умовах визначених цим договором.

Кредит надається в розмірі 18 000 000,00 грн. (п.1.2. договору). Строк користування (термін повернення) кредиту до 20.01.2013р. включно (п.1.3. договору).

Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 14% річних. Сторони погоджуються, що у разі не погашення позичальником кредиту у строк, визначений п.1.3. цього договору, або визначений Графіком (п.2.6. цього договору), починаючи з наступного календарного дня за датою, вказаною у п.1.3. цього договору, або визначеного Графіком (п.2.6. договору), нарахування процентів за простроченим кредитом (простроченою його частиною) здійснюється за фіксованою процентною ставкою у розмірі 28% річних (п. 1.4.договору).

Кредит надається позичальнику на наступні цілі: доплата за придбаний об'єкт нерухомості (промислова база) із земельною ділянкою, що розташована в Луганській області, с.Вільхове, пров. Вільховий, 68б (п. 1.2. договору).

Повернення кредиту відбувається шляхом здійснення платежу на рахунок для погашення заборгованості, відкритий банком позичальнику у відповідності до п. 2.10. цього договору, в строки та в сумах, передбачених графіком, викладеним в п. 2.6. кредитного договору, та не пізніше дати, зазначеної в п. 1.3. цього договору (п. 2.6. договору).

Позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти за користування кредитом, які розраховуються на основі процентної ставки, що вказана в п.1.4. цього договору. Проценти нараховуються у валюті кредиту, вказаній у п. 1.2. цього договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом. Для розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у місяці та році (п. 2.7.договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісяця. Порядок нарахування процентів визначений сторонами в п. п. 2.8., 2.9. кредитного договору.

Права та обов'язки банку і позичальника обумовлені сторонами в ст.ст. 3, 4 договору.

Так, згідно з пунктом 3.1. договору, банк має право, зокрема: ініціювати зміну розміру процентної ставки за користування кредитом в порядку, передбаченому договором (п3.1.2.); вимагати від позичальника дострокового повернення заборгованості за цим договором у випадках, передбачених цим договором (п.3.1.3.), тощо.

Банк зобов'язався (п. 3.2. договору), зокрема: відкрити позичальнику рахунки для обслуговування кредиту (п.3.2.1.); при умові настання права у позичальника на отримання кредиту, як це визначено п. 2.2. цього договору, з урахуванням п.2.3. цього договору, в строк до п'яти банківських днів з дати прийняття від позичальника узгодженої з банком заяви на отримання кредитних коштів, перерахувати кредит на поточний рахунок позичальника (п.3.2.2.) тощо.

За умовами п. 4.1. договору позичальник має право: одержувати від банку інформацію про стан заборгованості за кредитом та процентами за його користування (п.4.1.1.); проводити повне або часткове погашення заборгованості за цим договором (п.4.1.2.).

Позичальник зобов'язався (п. 4.2.1 кредитного договору) здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, сплачувати інші грошові зобов'язання за цим договором, виконувати всі свої зобов'язання у повному обсязі та у строки, передбачені цим договором.

За порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій, інших грошових зобов'язань позичальника, банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла у період, за який здійснюється нарахування пені, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. Для розрахунку пені використовується фактична кількість днів у місяці (п. 6.1. договору).

У разі виявлення фактів нецільового використання кредиту (в повному обсязі або частково) банк має право нараховувати позичальнику штраф у розмірі 10% від суми кредиту, використаного не за цільовим призначенням, але не менше 500,00 грн., а позичальник, у разі нарахування банком, зобов'язаний сплатити такий штраф (п. 6.2. договору).

Відповідно до п. 6.3. договору банк має право нараховувати позичальнику, а позичальник, у разі нарахування банком, зобов'язаний сплатити штраф за порушення вимог цього договору, а саме: а) за порушення п. 4.2.3. штраф в розмірі 0,2 відсотка від суми кредиту (але не менше 500,00 грн. і не більше 10 000,00 грн.) за кожний календарний місяць, у яких відбувались порушення; б) за порушення п.4.2.5. штраф у сумі 1 000,00 грн. за кожний випадок; в) за порушення п. 4.2.6. штраф у сумі 500,00 грн. за кожний випадок; г) за порушення п. 4.2.7. штраф в розмірі 0,1 відсотка від суми кредиту (але не менше 500,00 грн.) за кожний випадок; д) за порушення п. 4.2.8. штраф у сумі 1 000,00 грн. за кожний випадок; є) за порушення п. 4.2.10. штраф в розмірі 0,5 відсотка від суми кредиту (але не менше 500,00 грн. і не більше 10 000,00 грн.) за кожний випадок.

Сторони домовились, що за вимогами банку про сплату пені застосовується позовна давність у три роки і вона нараховується за цей же строк(п.6.4. договору).

Цей договір набирає чинності з дати його укладання та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов"язань за цим договором (п. 7.1. договору).

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Виходячи зі змісту положень ст.ст. 11, 202 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків

Заявляючи позов про визнання недійсним кредитного договору позивач мав довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 2 ст.215 ЦК України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Способи волевиявлення та форми правочину врегульовані в ст.205 Цивільного кодексу України, за якою правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За своєю правовою природою Кредитний договір №04/12 від 21.06.2012р. з врахуванням додаткових угод є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 Цивільного кодексу України).

Сторонами кредитного договору №04/12 від 21.06.2012р. у встановленому законом порядку і формі було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов, текст договору та додаткових угод був підписаний обома сторонами без заперечень та скріплений печатками сторін.

Кредитний договір №04/12 від 21.06.2012р. та додаткові угоди до нього від імені ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» підписані директором Приданцевою Катериною Вікторівною, яка, як зазначено у вступній частині договору, діяла на підставі Статуту.

Відповідно до наказу від 15.12.2011р. Приданцева Катерина Вікторівна приступила до виконання обов'язків директора ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» на підставі протоколу загальних зборів від 14.12.2011р.

Згідно з Довідкою АА №564962 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПО), виданої 13.06.2012р., керівником ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» є Приданцева Катерина Вікторівна.

Відповідно до Виписки серії ААВ від №228946 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, виданої 16.12.2011р., особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи - ТОВ "ВК Дорбудінвестиція" без довіреності, в тому числі підписувати договори, є Приданцева Катерина Вікторівна.

Частиною 1 ст. 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За змістом ч. 1 ст. 145 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників; відповідно до положень ч. 2 ст. 145 ЦК України та ч. 1 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників.

За пунктами 2, 3 Розділу 1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Дорбудінвестиція» (нова редакція), затвердженого на загальних зборах учасників 05.06.2012р., зареєстрованого 11.06.2012р., чинного на час укладання кредитного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК Дорбудінвестиція» є підприємницьким товариством; товариство має права юридичної особи з моменту його державної реєстрації, вчиненої в порядку, встановленому діючим законодавством. Товариство є юридичною особою приватного права, має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, круглу печатку зі своїм найменуванням тощо. Товариство наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, має право від свого імені набувати майнові та особисті немайнові права та нести обов'язки, виступати позивачем чи відповідачем в суді. Цивільна правоздатність товариства виникає з моменту його створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про його припинення. Товариство набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до статуту та закону.

Відповідно до пункту 4 Розділу 1 Статуту ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» в своїй діяльності Товариство керується Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про господарські товариства», іншими нормативно-правовими актами України та положеннями цього Статуту.

Пунктом 1 Розділу 6 Статуту Товариства закріплено, що вищим органом управління Товариства є загальні збори учасників. Загальні збори складаються з самих учасників чи призначених ними представників.

Для здійснення поточного керівництва діяльністю Товариства загальними зборами учасників призначається або обирається директор. Директор вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком віднесених цим статутом та діючим законодавством до компетенції інших органів товариства (п. 10 Розділу 6 Статуту).

Директор діє від імені Товариства в межах, встановлених законодавством, установчими документами та посадовою інструкцією та іншими внутрішніми документами Товариства. Директор Товариства в межах наданих йому повноважень діє без довіреності від імені Товариства, представляє його інтереси в усіх підприємствах, закладах і організаціях (п. 12 Розділу 6 Статуту).

Директор Товариства має право (п.13 р.6 Статуту): розпоряджатись майном Товариства в межах його компетенції; укладати та підписувати господарські та інші договори (контракти), в тому числі трудові договори; вчиняти правочини; видавати накази, розпорядження, обов'язкові для усіх робітників Товариства; видавати довіреності та товарно-розпорядчі документи; затверджувати щорічний кошторис, штатний розклад, посадові оклади співробітників; формувати апарат Товариства, призначати керівників всіх структурних підрозділів Товариства, займатися комплектацією кадрового складу Товариства в межах своєї компетенції; встановлювати за виключеннями, встановленими Статутом та іншими нормативними документами Товариства, обсяги повноважень працівників Товариства, затверджувати їхні посадові інструкції та штатні розклади; передавати частину своїх повноважень іншим працівникам Товариства; користуватися правом першого підпису, відкривати рахунки в банківських установах; здійснювати інші дії.

Згідно з п. 15 Розділу 6 Статуту повноваження директора Товариства починають діяти з моменту прийняття загальними зборами рішення про його призначення або обрання та закінчуються в момент прийняття рішення про призначення або обрання нового директора Товариства.

Наведене свідчить, про наявність у директора ТОВ "ВК Дорбудінвестиція" повноважень на укладання та підписання від імені Товариства господарських та інших договорів (контрактів), вчинення правочинів, тощо.

Втім, як свідчать матеріали справи, 28.05.2012р. Загальними зборами засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Дорбудінвестиція» прийняті наступні рішення (оформлені протоколом від 28.05.2012р.):

1. Звернутись до АТ "Брокбізнесбанк" (Луганська філія) з проханням надати кредит у вигляді кредитної лінії з лімітом кредитування 18 000 000,00 грн. строком на 7 місяців під 14 % річних для сплати за промислову базу, що знаходиться за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, селище Вільхове, провулок Вільховий, будинок 68б;

2. Надати в заставу АТ «Брокбізнесбанк» нежитлову будівлю (промислова база) загальною площею 5 424,00 кв.м. та земельну ділянку площею 3,8939 га (кадастровий номер 4424880500:11:001:0037), що знаходиться за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, селище Вільхове, провулок Вільховий, будинок 68б, які належать ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» на праві власності, в якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» за кредитним договором, який планується укласти з АТ «Брокбізнесбанк»;

3. Уповноважити директора Приданцеву Катерину Вікторівну укласти й підписати кредитний договір, іпотечний договір, а також будь-які інші договори, правочини, документи, заяви, у підписанні яких буде необхідність для виконання зобов'язань ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» перед АТ «Брокбізнесбанк», на умовах, визначених банком, і представляти інтереси ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» по даних договорах з АТ «Брокбізнесбанк»;

4. Уповноважити директора ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» Приданцеву Катерину Вікторівну без додаткової згоди та затвердження учасниками, укладати й підписувати з АТ «Брокбізнесбанк» додаткові договори до кредитного договору, іпотечного договору, а також будь-які інші договори, правочини, документи, заяви, у підписанні яких буде необхідність для виконання зобов'язань ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» перед АТ «Брокбізнесбанк», на умовах, визначених банком, і представляти інтереси ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» по даних договорах з АТ «Брокбізнесбанк»;

5. Надати згоду на продаж АТ «Брокбізнесбанк» самостійно або з залученням третіх осіб майна ТОВ «ВК Дорбудінвестиція», наданого в заставу АТ «Брокбізнесбанк», у випадку невиконання зобов'язань ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» перед АТ «Брокбізнесбанк» за кредитним договором на умовах, прийнятних для АТ «Брокбізнесбанк».

Рішення суду про визнання недійсними зазначених вище рішень в матеріалах справи відсутнє.

Таким чином, на момент укладення оспорюваного кредитного договору директор ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» була наділена достатнім обсягом дієздатності для представництва Товариства у відносинах з іншими фізичними та юридичними особами, у тому числі мала право на укладення та підписання оспорюваного кредитного договору №04/12 від 21.06.2012р. та додаткових угод до нього від імені товариства, а, отже, вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання кредитного договору №04/12 від 21.06.2012р. з додатковими угодами до нього недійсним з цих підстав.

Доводи ТОВ «ВК Дорбудінвестиція», з посиланням на ст. 65 Господарського кодексу України, про невизначеність прав директора ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» у зв'язку з відсутністю укладеного з директором контракту, є безпідставними з огляду на те, що вказаною правовою нормою регулюється порядок управління підприємством, тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК Дорбудінвестиція» створено у формі господарського товариства. Ані положеннями чинного законодавства України, ані Статутом ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» не передбачено укладання контракту з керівником товариства.

Посилання ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» в позові та в апеляційній скарзі, на невідповідність п.6.1. кредитного договору №04/12 від 21.06.2012р., в редакції додаткової угоди №2 від 02.11.2012р., яким передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, приписам ч. 6 ст. 213 Господарського кодексу України, згідно з якою штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, є безпідставними, оскільки вказана стаття містить положення щодо майнових активів боржника, та взагалі не регулює порядок нарахування та розмір штрафних санкцій за порушення господарських зобов'язань.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Тобто, погодження сторонами в договорі можливості нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України відповідає приписам чинного законодавства.

Доводи позивача про встановлення пунктами 6.2., 6.3. кредитного договору №04/12 від 21.06.2012р., в редакції додаткової угоди №2 від 02.11.2012р., подвійної відповідальності за одне й те саме порушення спростовуються змістом кредитного договору №04/12 від 21.06.2012р., положеннями якого не встановлено будь-якої іншої відповідальності, ніж передбачена п.п. 6.2., 6.3., за порушення, зазначені у вказаних пунктах договору.

Позивачем не надано до матеріалів справи доказів, які б підтверджували той факт, що кредитний договір та додаткові угоди до нього суперечать нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; не доведено відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності у осіб, які вчинили спірні правочини; відсутності вільного волевиявлення та невідповідності його внутрішній волі учасників оспорюваного правочину; не спрямованості будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених оспорюваними правочинами.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, про відсутність підстав за законом для визнання кредитного договору з додатковими угодами недійсним та відмову позивачеві у задоволенні позову про визнання недійсними кредитного договору №04/12 від 21.06.2012р. та додаткової угоди №2 від 02.11.2012р. до кредитного договору №04/12 від 21.06.2012р., укладених між Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» в особі Луганської філії та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Дорбудінвестиція», є таким, що ґрунтується на матеріалах справи та приписах чинного законодавства.

З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Луганської області від 30.01.2014р. (підписано 04.02.2014р.) по справі №913/2962/13 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК Дорбудінвестиція», м.Луганськ.

Результати апеляційного провадження у справі №913/2962/13 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Дорбудінвестиція», м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 30.01.2014р. (підписано 04.02.2014р.) по справі №913/2962/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 30.01.2014р. (підписано 04.02.2014р.) по справі №913/2962/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Н.М. Дучал

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано 6 екз.: 1-позивачу, 2-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО