Постанова

від 18.03.2014 по справі 818/8858/13-а

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2014 р. Справа №818/8858/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Прімової О.В.,

представника позивача - Солошенко Л.Є.,

представника відповідача - Луніки О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання незаконними дій, визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ «ІТЦ «ОРІОН-Д», звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області в якому просив:

- визнати дії ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області по проведенню позапланової виїзної перевірки ТОВ "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. незаконними, а саме такими, що не відповідають вимогам ст. 82 ПК України;

- визнати незаконним та скасувати податкові повідомлення - рішення:

№ 0000312260 від 17 травня 2013року, яким товариству зменшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 46954.00 грн.;

№0000322260 від 17 травня 2013року, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 5062087,00 грн.;

№0000332260 від 17 травня 2013року, яким товариству зменшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в сумі 455621 грн.;

№ 0000332260 від 17 травня 2013року, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4819850 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач під час проведення перевірки порушив строки її проведення які визначені ст.82 ПК України. Також відповідач безпідставно в ході перевірки встановив такими, що не мали реальних наслідків угоди укладені між позивачем та його контрагентами, а саме з ТОВ «Метал і Ка», ТОВ «Градь», ТОВ «ВКФ Мілана», ПП «Толіман», ТОВ «Джеспла», оскільки фактичність поставок товару підтверджується відповідною первинною документацією, а тому позивач має право на віднесення до валових витрат сум коштів сплачених за придбаний товар, як і право на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачену у вартості придбаного товару.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, надав заперечення проти адміністративного позову в якому зазначив, що дійсно в ході перевірки було встановлено, що господарські угоди між позивачем та зазначеними контрагентами не мали реальних наслідків, оскільки, надані позивачем податкові та видаткові накладні не можуть підтвердити фактичність поставки товару, а надані товарно-транспортні накладні заповненні з порушення нормативно-правових актів, окрім того водії які зазначенні у вказаних товарно-транспортних накладних дали свідчення, що фактично товар вони не перевозили.

В судовому засіданні представник відповідача також заперечував проти задоволення позову з підстав викладених в запереченні на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ДПІ у м. Сумах в період з 25.10.2012 року по 15.04.2013 року було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "ІТЦ "Оріон-Д" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено Акт від 16.04.2013р. № 1293/2260/23638107/17.

Позаплановою перевіркою встановлено порушення:

підпунктів 7.10.4, 7.10.5, 7.10.6, 7.10.7 пункту 7.10 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 5015133 гривень;

підпункту 7.3.7 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення рядка 24 Декларації по податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 418087 грн., завищення рядка 24 Декларації по податку на додану вартість станом на 31 грудня 2011 року на суму 4819850 грн. та завищення податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 455621 гривень.

За висновком акту позапланової виїзної перевірки було збільшено суму податку на прибуток на загальну суму 5015133 грн., у тому числі за рахунок зменшення податку на прибуток за 4 квартал 2010 року на суму 46954 грн. та збільшення податку на прибуток: за 2 квартал 2011 року на суму 809167 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 2176746 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 2076174 грн., та зменшено розмір від'ємного значення по податку на додану вартість на суму 7738342,36 грн. за рахунок завищення податкового кредиту за жовтень 2010 року на суму 418087 грн., за грудень 2010 року на суму 2918492 грн., за липень 2011 року на суму 602396 грн., за серпень 2011 року на суму 2173462 грн., за вересень 2011 року на суму 1625905 грн., по операціях придбання товарно - матеріальних цінностей у контрагентів - ТОВ «Метал і Ка»; ТОВ «Градь»; ТОВ «ВКФ Мілана»; ПП «Толіман»; ТОВ «Джеспла».

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

№ 0000312260 від 17 травня 2013року, яким товариству зменшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 46954.00 грн.;

№0000322260 від 17 травня 2013року, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 5062087,00грн.;

№0000332260 від 17 травня 2013року, яким товариству зменшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в сумі 455621грн.;

№ 0000332260 від 17 травня 2013року, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4819850грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались відповідачем в адміністративному порядку.

В той же час, під час адміністративного оскарження, відповідачем було встановлено, що у вищевказаних податкових повідомленнях-рішеннях були допущені технічні помилки, а саме в податковому повідомленні-рішенні від 17 травня 2013 року, яким позивачу зменшено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 455621 грн. не вірно вказаний номер податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим, відповідач листом від 29 серпня 2013 року №4612/10/2204 (т.1 а.с.86) повідомив позивача, що правильним номером вказаного податкового повідомлення-рішення є №000302260 від 17 травня 2013 року.

Позивач на пропозицію суду уточнити позовну вимогу в частині, що стосується вищевказаного податкового повідомлення-рішення відмовився, в той же час представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що на даний час вказане податкове повідомлення-рішення обліковується у відповідача саме за виправленим номером, тому суд, відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог, а саме досліджувати в ході судового розгляду вищевказане податкове повідомлення-рішення з врахуванням виправлення його номеру, оскільки, це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Позивач, звертаючись до суду, в одній з вимог просить визнати дії відповідача по проведенню позапланової виїзної перевірки ТОВ "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. незаконними, а саме такими, що не відповідають вимогам ст. 82 ПК України.

Обґрунтовуючи дану вимогу позивач зазначає, що дана перевірка проводилась в термін з 25 жовтня 2012 року по 15 квітня 2013 року, оскільки перевірку було зупинено на підставі наказу № 2031 від 31.10.2012 року, а нормою п.82.4 ст. 82 ПК України встановлено, що зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки може бути здійснено на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів.

У зв'язку з викладеним, позивач вважає, що відповідачем порушено вказану норму Кодексу, оскільки, перевірку було зупинено більш ніж на 5 місяців.

Суд вважає вказану вимогу не обґрунтованою, а як наслідок такою що не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до наказу від 25 жовтня 2012 року №1978, відповідач призначив вищевказану документальну виїзну позапланову перевірку позивача, термін проведення перевірки з 25 жовтня 2012 року тривалістю 10 робочих днів (т.1 а.с.77).

Наказом від 31 жовтня 2012 року №2031, відповідач, на підставі п.85.9 ст.85 ПК України, у зв'язку з вилученням правоохоронними органами оригіналів документів згідно постанови Ленінського районного суду м. Донецька від 18 листопада 2011 року та необхідністю отримання копій документів або доступу до них, зупинив вказану перевірку з 31 жовтня 2012 року до моменту отримання документів (т.1 а.с.76).

В судовому засіданні представник позивача підтвердив факт вилучення оригіналів документів за перевіряємий період правоохоронними органами.

Відповідно до п.85.9 ст.85 ПК України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Супровідним листом від 11 квітня 2013 року №119/1-316, прокуратурою м.Суми на адресу відповідача для врахування в ході проведення перевірки були надіслані відповідні матеріали з кримінального провадження, які були виявленні під час обшуку позивача. (т.3 а.с.191)

Наказом відповідача від 09 квітня 2013 року №803, у зв'язку з забезпеченням доступу до вилучених правоохоронними органами оригіналів документів, відповідачем було поновлено документальну перевірку позивача з 09 квітня 2013 року.

Враховуючи вищевикладене, судом не було встановлено порушень строків проведення вищевказаної перевірки.

Іншими порушеннями, встановленими відповідачем під час проведення перевірки, є встановлення фактів відсутності реального вчинення господарських операції між позивачем його контрагентами, вказаний висновок відповідач зробив у зв'язку з нижче викладеними обставинами.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ «Метал і Ка», відповідач зазначає, що згідно з матеріалами відпрацювання правоохоронними органами, які були надані для ознайомлення перевіряючим ДПІ у м. Сумах, було встановлено, що у періодах жовтень - грудень 2010 року та серпень 2011 року перевізником товарно - матеріальних цінностей від вказаного контрагента до позивача був ПП ОСОБА_4, автомобіль Рено Магнум НОМЕР_5, водій - ОСОБА_6

Як зазначає відповідач, згідно з наданими поясненнями ОСОБА_6 не здійснював перевезень товарно - матеріальних цінностей на адресу ТОВ «ІТЦ «Оріон-Д».

Також у грудні 2010 року іншим перевізником було ТОВ «Кубей» (код за ЄДРПОУ 30519231, Обухівський район, Київська область), водій та власник автомобіля (номерний знак НОМЕР_3) ОСОБА_4

У товарно - транспортних накладних не міститься повної адреси пункту навантаження (зазначено - м. Українка), пункту розвантаження (значиться - м. Суми), маршруту, та не вказана назва продукції, одиниця виміру, кількість, ціна, вид пакування, кількість місць, маса товару.

На запит ДПІ у м. Сумах до ДПІ в Обухівському районі Київської області було отримано інформацію про те, що ТОВ «Метал і Ка» має стан «8» - до єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність за місцем знаходження та відповідно складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки між ТОВ «Метал і Ка» ТОВ "ІТЦ "Оріон-Д" (акт від 12 вересня 2012 року №327\22\32377738).

Щодо правовідносин позивача з ТОВ «Градь», відповідач зазначає, що згідно з матеріалами відпрацювання правоохоронними органами, які були надані для ознайомлення відповідачу, було встановлено, що у періодах жовтень - грудень 2010 року та серпень 2011 року перевізником товарно - матеріальних цінностей від вказаного контрагента до позивача був ПП ОСОБА_4 (код НОМЕР_4), автомобіль Рено Магнум НОМЕР_5, водій - ОСОБА_6

Згідно з наданими поясненнями, ОСОБА_6 не здійснював перевезень товарно - матеріальних цінностей на адресу «ІТЦ «Оріон-Д».

У товарно - транспортних накладних не міститься повної адреси пункту навантаження (зазначено - м. Ірпінь), пункту розвантаження (значиться - м. Суми), маршруту, назви продукції, одиниця виміру, кількість, ціна, вид пакування, кількість місць, маса товару.

Щодо правовідносин позивача з ПП «Толіман», відповідач зазначає, що згідно з матеріалами відпрацювання правоохоронними органами, які були надані для ознайомлення відповідачу, було встановлено, що у періоді жовтень - грудень 2010 року, серпень 2011 року перевізником був ПП ОСОБА_4, водій ОСОБА_6, автомобіль Рено Магнум НОМЕР_5 (власник ОСОБА_4).

Згідно з наданими поясненнями, ОСОБА_6 не здійснював перевезень товарно - матеріальних цінностей на адресу «ІТЦ «Оріон-Д».

Іншим контрагентом зазначеним в акті позапланової перевірки зазначено ТОВ «Джеспла», у якого позивач у періоді жовтень - грудень 2010 року, серпень 2011 року придбавав товар, перевізником якого згідно документів був ПП ОСОБА_4, водій ОСОБА_6, автомобіль Рено Магнум НОМЕР_5 (власник ОСОБА_4).

Згідно з наданими поясненнями, ОСОБА_6-А. не здійснював перевезень товарно - матеріальних цінностей на адресу ТОВ «ІТЦ «Оріон-Д».

У товарно - транспортних накладних не міститься повної адреси пункту навантаження, пункту розвантаження, маршруту, назви продукції, одиниця виміру, кількість, ціна, вид пакування, кількість місць, маса товару (детальний опис у акті перевірки).

У зв'язку з вищевикладеним, відповідач зробив висновок, що згідно даної перевірки, не встановлено фактів передачі товарно - матеріальних цінностей від зазначених контрагентів, у зв'язку з відсутністю підтвердження їх транспортування відповідачем і було встановлено факт відсутності реального вчинення господарських операцій.

Суд, частково задовольняючи позовні вимоги, свою позицію обґрунтовує наступним.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 9.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 5 червня 1995 року за №168/704. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (пункти 2.15 і 2.16 цього Положення).

Перевезення вантажів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 (далі по тексту Правила). Розділом І Правил установлено, що товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11 Правил передбачено, зокрема, що оформлення перевезень вантажів товарно- транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох примірників. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні-сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Для відображення господарської операції в податковому обліку недостатньо самого лише її документального оформлення. Господарська операція повинна фактично відбутися. Статтею 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з поміж основних принципів бухгалтерського обліку, передбачено обачність, тобто застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства, а також превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до пункту 2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

З урахуванням зазначених вимог будь-які документи навіть за наявності всіх передбачених чинним законодавством формальних реквізитів таких документів мають силу первинних лише у разі фактичного здійснення господарських операцій. Тому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарських операцій.

Порядок оподаткування доходів від виконання довгострокових договірних зобов'язань визначено пунктом 7.10 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту (підпункт 7.10.4 пунктом 7.10 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загальнодоговірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту (підпункт 7.10.5 пунктом 7.10 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних із виконанням довгострокового договору (контракту) у такому звітному періоді (підпункт 7.10.6 пунктом 7.10 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Витрати і доходи, понесені (нараховані) виконавцем довгострокового договору (контракту) протягом звітного періоду, включаються до складу валових витрат або валових доходів такого виконавця за наслідками такого періоду в сумах, визначених підпунктами 7.10.5 та 7.10.6 цієї статті (підпункт 7.10.7 пунктом 7.10 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту (підпункт 7.3.7 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»),

У відповідності до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як зазначено вище, відповідач, визнаючи угоди між позивачем та ТОВ «Метал і Ка», ТОВ «Градь», ПП «Толіман» та ТОВ «Джеспла» такими, що не мали реальних наслідків, посилається на протоколи допитів свідків, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які, як зазначає відповідач, в ході допиту зазначали, що не здійснювали перевезення товарно-матеріальних цінностей на адресу позивача.

В той же час, відповідачем суду були надані копії протоколів допиту свідків ОСОБА_4 від 13.12.2013 року та ОСОБА_6 від 04.12.2013 року (т.1 а.с.202-216).

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_4, останній давав свідчення в яких зазначив, що він безпосередньо не здійснював перевезення, а завжди був присутній при перевезенні. Керував машиною, яка йому належала, водій ТОВ «Кубей», якому позивач надавав послуги по перевезенню.

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_6, останній давав свідчення в яких зазначив, що він в період з 2007 року по літо 2012 року працював водієм у ФОП ОСОБА_4, ТОВ «ІТЦ «Оріон-Д» йому знайоме, на запитання слідчого з приводу того, чи ввозив він вантажі на адресу позивача, свідок зазначив, що точно він не впевнений, але якісь вантажі привозив, на конкретні запитання слідчого щодо перевезення вантажів по певним маршрутам на адресу позивача свідок пояснив, що не пам'ятає, оскільки минуло достатньо часу, а за 2010 -2011 рік він здійснював транспортування різноманітних товарно-матеріальних цінностей.

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача, з приводу того, що водій ОСОБА_6 заперечив факт перевезення вантажів на адресу позивача, не підтверджується матеріалами справи.

Щодо посилання відповідача на пояснення ОСОБА_4, то суд зазначає, що вказана особа відповідно до товарно-транспортних накладних не була перевізником, оскільки останнім був ТОВ «КУБЕЙ», про що зазначив свідок і в своїх свідченнях, водієм же був ОСОБА_4, тобто інша особа.

Щодо недоліків товарно-транспортних накладних, на які постилається відповідач, то суд з цього приводу зауважує, що не зазначення чи неповне зазначення у товарно-транспортній накладній певних реквізитів, як то пунктів навантаження чи розвантаження, прізвищ відповідальних осіб тощо, є формальними порушеннями порядку заповнення такої накладної і не можуть бути підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість чи податку на прибуток, оскільки ТТН не є підставою для нарахування податкового кредиту або витрат підприємства.

У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів щодо відсутності реальних відносин між вказаними підприємствами, всі доводи відповідача носять характер припущень.

В той же час, позивачем надано первинну документацію щодо підтвердження фактичності поставки товару від ТОВ «Метал і Ка», ТОВ «Градь», та ТОВ «Джеспла», а саме: договори, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, договір перевезення вантажу, акти здачі-приймання робіт (т.1 а.с.220 - т.2 а.с.219, т.3 а.с.74-173).

Щодо первісної документації по взаємовідносинам позивача з ПП «Толіман», то відповідно до змісту акту перевірки та пояснень представників сторін, судом встановлено, що позивачем надавались на перевірку договір, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна. Як і в вищезазначених документах відповідач не мав зауважень до вказаних документів, окрім товарно-транспортної накладної, в якій не зазначено пункт розвантаження, крім того, як і в вищезазначених товарно-транспортних накладних, водієм зазначено ОСОБА_6, у зв'язку з чим, відповідач, з посиланням на той самий протокол допиту на який робить посилання щодо вищевказаних господарських відносин, робить висновок про безтоварність господарської операції позивача з ПП «Толіман».

У зв'язку з викладеним, суд також вважає необґрунтованість висновків відповідача щодо безтоварності господарської операції з ПП «Толіман»

Також, суд зазначає, що під час судового розгляду суд не мав можливості дослідити первісну документації щодо правовідносин позивача з ПП «Толіман» та ТОВ «ВКФ Мілана», яка відповідно до протоколу обшуку від 25.03.2013 року та протоколу виїмки від 14 грудня 2011 року була вилучена у позивача в.о. ст. о/у в ОВС УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області майором міліції Плотніковим О.М.

В той же час, Головне слідче управління МВС України листом від 28 лютого 2014 року №13/4-с-29аз повідомило представника позивача, що вживаються заходи, направлені на встановлення теперішнього місцезнаходження документів, вилучених 14 грудня 2011 року у приміщенні позивача працівниками УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області та які в подальшому передані старшому слідчому в ОВС ГСУ МВС України Сохі Л.Є.

На вимогу суду вказані документи також не були надані.

Однак, як представник позивача так і представник відповідача не заперечували, що вказані документи в повному обсязі та у відповідності до їх змісту описані у вище вказаному акті перевірки, у зв'язку з чим, суд на підставі ч.3 ст.72 КАС України досліджує господарсько фінансові операції між позивачем та ПП «Толіман» та ТОВ «ВКФ Мілана» на підставі опису первинних документів в акті перевірки.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ВКФ Мілана», судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач уклав з вказаним контрагентом договір №923 від 29 вересня 2011 року відповідно до якого, ТОВ «ВКФ Мілана» зобов'язалось передати у власність позивача металовироби кількість та номенклатура яких визначається в специфікації. Умови транспортування: доставка товару виконується транспортом Покупця, тобто позивачем.

На виконання вказаного договору позивач в жовтні 2011 року отримав металовироби відповідно до видаткових накладних по даній угоді включив до валових витрат 8 129 522 грн.

У зв'язку з придбанням вказаного товару позивач сплатив ПДВ в вартості товару та отримав податкові накладні на підставі яких включив до податкового кредиту 1625904,56 грн.(т.1 а.с.35-36)

В той же час, згідно наданих на перевірку первинних документів та пояснень представника позивача в судовому засіданні, перевізником придбаного товару від ТОВ «ВКФ Мілана» до позивача було автопідприємство ТОВ «Строй-ресурс», водій, що здійснював перевезення ОСОБА_12, автомобіль КАМАЗ д.н. НОМЕР_6.

Однак, відповідно до протоколу допита свідка від 29 січня 2013 року ОСОБА_12, останній дав свідчення в яких зазначив, що у 2011 році працював водієм на вантажному автомобілі КАМАЗ д.н.НОМЕР_6, займався перевезенням металобрухту на території м. Донецьк, крім нього на зазначеному автомобілі ніхто не їздив. До м.Суми на протязі 2011-2012 року він взагалі не їздив. (т.1 а.с.192-193)

Також, відповідно до протоколу допиту від 03 квітня 2013 року ОСОБА_3, яка є директором ТОВ «Строй-ресурс», яка зазначила, що в період з жовтня 2011 року по березень 2012 року фінансово-господарських взаємовідносин с позивачем вона не мала, договорів з позивачем та податкових накладних не підписувала, будь-яких послуг позивачу не надавала, посадові особи позивача їй не відомі (т.1 а.с.194-195).

На спростування вказаного протоколу допиту свідка ОСОБА_3 позивач надав суду лист №3 від 02 липня 2013 року від директора ТОВ «Строй-ресурс» ОСОБА_3 відповідно до якого, остання повідомила позивача, що в період з вересня 2011 року по березень 2012 року ТОВ «Строй-Ресурс» дійсно проводилися фінансово-господарські операції, в тому числі 03 жовтня 2011 року був укладений договір на перевезення вантажу.

Однак, суд вважає, що відповідачем, як під час проведення перевірки так і під час розгляду справи в суді, доведено факт відсутності транспортування товару від ТОВ «ВКФ Мілана» в жовтні 2011 року на адресу позивачу, враховуючи вищевикладені свідчення щодо вищезазначеного листа, то суд не може врахувати його як доказ фактичності поставки товару, оскільки вказаний документ не є первинним та за своєю суттю не може спростовувати свідчення надані в межах допиту свідка в кримінальній справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодекс адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, суд, пропорційно обсягу задоволених позовних вимог, присуджує позивачу здійснені ним судові витрати, що підтверджені платіжним дорученням № 711 від 02 грудня 2013 року (т.1 а.с.2), у розмірі 3232 грн. 08 коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання незаконними дій, визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 17 травня 2013 року: № 0000312260 в повному обсязі; №0000302260 в повному обсязі; №0000322260 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 3192236 грн. 25 коп.; № 0000332260 в частині збільшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 3193944 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" (ідентифікаційний код 23638107) судовий збір у розмірі 3232 грн. 08 коп. (три тисячі двісті тридцять дві грн. 08 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складено 24 березня 2014 року