Рішення

від 12.12.2008 по справі 15/148-08-3344

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

        "12" грудня 2008 р.

Справа  № 15/148-08-3344

Господарський суд Одеської області

у складі:

судді                                               

Петрова В.С.

При секретарі                                 Стойковій М.Д.

За участю представників:

від прокуратури -     Уразовський С.І.,

від

позивачів:

1)          Міністерства оборони України -не

з'явився;

2)          Квартирно-експлуатаційного відділу м.

Одеси -не з'явився,

від відповідача -не з'явився,

від третіх осіб -  не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні справу за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону в

інтересах держави в особі Міністерства оборони України та

Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до Товариства з обмеженою

відповідальністю „Балтеко”, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на

предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю

„Вестінвест ЛЛС”, ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю

„Лабуд-Інвест-Норд”, про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ: 

Військовий прокурор Одеського

гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави

в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м.

Одеси з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Балтеко”

про визнання недійсним (з моменту укладення) договору № 19/05-06/02 від

10.05.2006 р. „Про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення,

створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції)

відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту

шляхом пайової участі сторін”, укладеного між Міністерством оборони України в

особі директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління

„Укроборонбуд” та ТОВ „Балтеко”, та про зобов'язання відповідача повернути Міністерству

оборони України нерухоме майно та земельну ділянку, передану відповідачу згідно

акту прийому-передачі від 01.11.2006 р. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

10 травня 2006 року Міністерством

оборони України, в інтересах якого діяла філія Центрального спеціалізованого

будівельного управління (госпрозрахункового) в особі директора Мельника В.Л.,

та Товариством з обмеженою відповідальністю „Балтеко” був укладений договір №

19/05-06/02 „Про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення,

створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до

розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової

участі сторін”.

Як вказує прокурор, вказаний

договір № 19/05-06/02 від 10 травня 2006 року є удаваним правочином, оскільки

вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді

вчинили, внаслідок чого має бути визнаний недійсним.

Так, п. 2.5 договору № 19/05-06/02

сторони передбачили, що предметом договору є проектування та забудова об'єкту

на земельній ділянці площею 2,8 га за адресою: м. Одеса, вул. Дача

Ковалевського, 128 (територія військового містечка 234) на підставі рішення

Міністра оборони України від 17.03.2006 року та протоколу від 14.03.2006 року №

16 засідання комісії з питань використання цілісних майнових комплексів, іншого

нерухомого військового майна та земель оборони, що вивільняються в ході

реформування Збройних Сил України, погодженого заступником Міністра оборони

України Кредісовим В.А., затвердженим заступником Міністра оборони України

Нещадимом М.І. У вказаному пункті договору зазначено, що на даній земельній

ділянці знаходиться нерухоме майно, яке в цілому складається з

адміністративного корпусу, чотирьох спальних корпусів, душової, водонапірної

вежі, чотирьох альтанок, навісу, овочесховища, трансформаторної, двох туалетів,

пральні, харчоблоку, кінобудки, умивальника, огорожі та мощіння.

Відповідно до п. 2.6. договору №

19/05-06/02 зазначене нерухоме майно є державною власністю та перебуває в

оперативному управлінні Міністерства оборони України і складає пайовий внесок

Міністерства оборони України за цим договором, вартість якого складає 1950000

грн. і складає 80% від загальної площі об'єкту, відповідно до розробленого і

затвердженого у встановленому законодавством порядку проекту.

Відповідно до п. 2.8 цього ж

договору ТОВ „Балтеко” зобов'язується за власний рахунок здійснити забудову 100

% загальної площі об'єкту, відповідно до розробленого і затвердженого у

встановленому законодавством порядку проекту та розрахуватися з Міністерством

оборони України шляхом передачі 20 % загальної площі об'єкту відповідно до

розробленого і затвердженого у встановленому законодавством порядку проекту,

після завершення його будівництва.

Пунктом 9.1 вказаного договору

передбачено, що за взаємною згодою сторін за договором або у разі порушення

Міністерством оборони України зобов'язань, ТОВ „Балтеко” має право здійснити

викуп паю Міністерства оборони України, що полягає в укладені між сторонами

цивільно-правової угоди щодо купівлі ТОВ „Балтеко” майна Міністерства оборони

України, яка підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та за якою буде

здійснено перехід права власності на майно, що складає пай Міністерства оборони

України за цим договором.

Відповідно до п. 9.4 того ж

договору після переходу права власності на майно, що становить розмір пайової

участі Міністерства оборони України за даним договором, Міністерство оборони

України втрачає будь-які права на нього та на земельну ділянку, на якій воно

розташоване. Актом про припинення дії цього договору Міністерство оборони

України відмовляється від права власності (користування) земельною ділянкою,

площею 2,8 га, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вул. Дача Ковалевського,

128 (територія військового містечка № 234).

Також прокурор вказує, що 10 травня

2006 року між Міністерством оборони України, в інтересах якого діяла філія

Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) в

особі директора Мельника В.Л., та Товариством з обмеженою відповідальністю

„Балтеко” був укладений договір № 19/05-06/02/2 „Про компенсацію пайової участі

(паю) Міністерства оборони України у договорі про спільне будівництво об'єктів

житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх

будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку

проекту шляхом пайової участі сторін”.

Відповідно до п. 2 договору №

19/05-06/02/2 компенсація вартості паю Міністерства оборони України

здійснюється ТОВ „Балтеко” шляхом купівлі - продажу нерухомого майна, що

становить розмір пайової участі Міністерства оборони України у договорі № 1,

яке розташоване на земельній ділянці площею 2,8 га, за адресою: місто Одеса,

вул. Дача Ковалевського, 128. Відповідно до п. 4 договору № 2 сума договору

складає 1 950 000 грн.

Відповідно до п. 5 договору № 2

оплата вартості майна здійснюється ТОВ „Балтеко” у строк до 31 грудня 2006 року

шляхом безготівкового перерахування Міністерству оборони України коштів у сумі

1 950 000 грн. на поточний рахунок філії Центрального спеціалізованого будівельного

управління „Укроборонбуд”.

01 листопада 2006 року

Міністерством оборони України, в інтересах якого діяла філія Центрального

спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) „Укроборонбуд” в

особі директора Мельника В.Л., який діяв на підставі довіреності Міністерства

оборони України від 09.03.2006 р., зареєстрованої в реєстрі за № 610, та ТОВ

„Балтеко” був складений акт прийому-передачі нерухомого майна, що складає

розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України у договорі № 19/05-06/02,

згідно якого ТОВ „Балтеко” прийняло у власність нерухоме майно, що становить

розмір пайової участі Міністерства оборони України у договорі № 19/05-06/02, що

розташоване на земельній ділянці площею 2,80 га, за адресою: м. Одеса, вул.

Дача Ковалевського, 128 (територія військового містечка № 234).

Відповідно до п. 2 акту

прийому-передачі від 01.11.2006 року Міністерство оборони України припиняє

право користування земельною ділянкою площею 0,35 га за адресою: м. Одеса, вул.

Дача Ковалевського, 128, та дає згоду на зміну її цільового призначення з

подальшим відведенням в установленому чинним законодавством України порядку ТОВ

„Балтеко” під будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення

інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і

затвердженого у встановленому порядку проекту.

Виходячи з викладеного, на думку

прокурора, Міністерством оборони України в особі директора філії ЦСБУ

„Укроборонбуд” Мельника В.Л. та ТОВ „Балтеко” фактично не було вчинено жодних

дій щодо виконання договору № 19/05-06/02 на досягнення його мети та відповідно

до його предмету і в день його укладення сторони за цим договором приступили до

реалізації його особливих умов з метою відчуження шляхом компенсації вартості

паю Міністерства оборони України у вигляді нерухомого майна та земельної

ділянки, розташованих за адресою: місто Одеса, вул. Дача Ковалевського,128

(військове містечко № 234).

Також прокурор вказує, що під час

укладення договору № 19/05-06/02 сторонами були порушені загальні вимоги,

додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203

Цивільного кодексу України.

Зокрема, як встановлено перевіркою,

оспорюваний договір № 19/05-06/02 був укладений особою, яка не має необхідного

обсягу цивільної дієздатності, а посилання в договорі на довіреність Міністра

оборони України № 610 від 09.03.2006 року як на документ, яким директор філії

Центрального спеціалізованого будівельного управління „Укроборонбуд” Мельник

В.Л. наділений відповідними повноваженнями на укладення договору, є

безпідставним. Так, зазначеною довіреністю Мельник В.Л. був наділений

повноваженнями вчиняти правочини стосовно спільної діяльності, про пайову

участь у будівництві житла лише на підставі рішення Міністра оборони України та

за письмовим погодженням директора Департаменту будівництва Міністерства

оборони України. Однак, як встановлено перевіркою, будь-яких рішень про надання

директору філії Центрального спеціалізованого будівельного управління

„Укроборонбуд” Мельнику В.Л. повноважень на укладання оспорюваного договору

Міністром оборони України не приймалося.

До того ж прокурор посилається на

те, що згідно довіреності № 610 від 09 березня 2006 року директору Філії

Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового)

Міністерства оборони України „Укроборонбуд” Мельнику В.Л. не надавалися

повноваження подавати від імені Міністерства оборони України заяви про відмову

від прав постійного користування земельними ділянками Міністерства оборони

України, а також підписувати від імені Міністерства оборони України будь-які

двосторонні акти або інші документи щодо відчуження земельних ділянок.

Таким чином, прокурор зазначає, що

оскільки договір від 10.05.2006 року № 19/05-06/02 був укладений особою, яка не

мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, відповідно до ч. 1 ст. 215

Цивільного кодексу України є підставою недійсності цього правочину.

Разом з тим прокурор вказує, що

будівлі та споруди військового містечка № 234 як на день укладення договору №

19/05-06/02, так і по цей час є діючим Дитячим оздоровчим табором імені

Ю.Гагаріна та відповідно до вимог ст.ст. 1, 3, 6 Закону України „Про правовий

режим майна у Збройних Силах України”, п. 6 „Положення про порядок відчуження

та реалізації військового майна Збройних Сил України”, затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1919, є державною

власністю - військовим майном, рішення про відчуження якого приймає Кабінет

Міністрів України. Між тим будь-яких рішень щодо ліквідації Дитячого

оздоровчого табору імені Ю.Гагаріна, а також відчуження цілісного майнового

комплексу або окремих об'єктів нерухомості цього табору, Міністерством оборони

України або Кабінетом Міністрів України, в межах наданих їм повноважень, не

приймалося.

Відтак, прокурор вважає, що зміст

оспорюваного договору суперечить Цивільному кодексу України та іншим актам

цивільного законодавства.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 18.08.2008 р. порушено провадження у справі №

15/148-08-3344 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 12.11.2008 р. залучено до участі у справі № 15/148-08-3344

ТОВ „Вестінвест ЛЛС” та ОСОБА_1 в якості третіх осіб, які не заявляють

самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача.

В засіданні суду 03.12.2008 р.

представник прокуратури звернувся до суду з уточненнями до позовної заяви та

просив суд визнати недійсним (з моменту укладення) договір № 19/05-06/02 від

10.05.2006 р. „Про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення,

створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції)

відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту

шляхом пайової участі сторін”, укладений між Міністерством оборони України в

особі директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління

„Укроборонбуд” та ТОВ „Балтеко”.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 03.12.2008 р. до участі у справі № 15/148-08-3344 залучено

Товариство з обмеженою відповідальністю „Лабуд-Інвест-Норд” в якості третьої особи,

яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача.

Позивач -Міністерство оборони

України позовні вимоги, заявлені прокурором підтримує у повному обсязі.

Позивач -  Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси

позовні вимоги прокурора також підтримує, про що зазначено у письмових

поясненнях до позову (а.с. 106).

Відповідач відзив на позов не

надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився.

Третя особа - Товариство з

обмеженою відповідальністю „Вестінвест ЛЛС” письмові пояснення по суті спору не

надало, також представник третьої особи у судові засідання не з'явився.

Третя особа - ОСОБА_1 письмові

пояснення по суті спору не надала, також представник третьої особи у судові

засідання не з'явився.

Третя особа - Товариство з

обмеженою відповідальністю „Лабуд-Інвест-Норд” письмові пояснення по суті спору

не надало, також представник третьої особи у судове засідання не з'явився.

Заслухавши пояснення представників

прокуратури та позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи,

господарський суд встановив наступне.

10.05.2006 р. Міністерством оборони

України, в інтересах якого діяла філія ЦСБУ (госпрозрахункового) Міністерства

оборони -„Укроборонбуд” в особі директора Мельника В.Л., який діяв на підставі

довіреності Міністерства оборони України, виданої Міністром оборони України

Гриценком А.С. від 09.03.2006 р. № 610 (ВСР №232423) та ТОВ „Балтеко” був

укладений договір № 19/05-06/02 про спільне будівництво об'єктів

житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх

будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку

проекту шляхом пайової участі сторін.

Відповідно до ч. 1 п. 2.5

укладеного договору про спільне будівництво предметом договору є проектування

та забудова об'єкту на земельній ділянці площею 2,8 га за адресою: м. Одеса,

вул. Дача Ковалевського, 128 (територія військового містечка 234) на підставі

рішення Міністра оборони України від 17.03.2006 року (реєстраційний № 2688/з

від 20.03.2006 р.) та протоколу від 14.03.2006 року № 16 засідання комісії з

питань використання цілісних майнових комплексів, іншого нерухомого військового

майна та земель оборони, що вивільняються в ході реформування Збройних Сил

України, погодженого заступником Міністра оборони України Кредісовим В.А.,

затвердженим заступником Міністра оборони України Нещадимом М.І.

Згідно ч. 2 п. 2.5 договору про

спільне будівництво на даній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке

в цілому складається з: адміністративного корпусу -219,70 кв.м, спального

корпусу -457,60 кв.м, спального корпусу -223,60 кв.м, спального корпусу -75,80

кв.м, спального корпусу -488,30 кв.м, душової -35,00 кв.м, водонапірної вежі

-13,60 кв.м, харчоблоку -522,50 кв.м, кінобудки -13,00 кв.м, умивальника -87,40

кв.м, туалету -70,80 кв.м, пральні -13,00 кв.м, овочесховища -12,10 кв.м,

трансформаторної -32,20 кв.м, туалету -27,00 кв.м, альтанки -24 кв.м, альтанки

-24 кв.м, альтанки -24 кв.м, альтанки -24 кв.м, навісу -48,00 кв.м, огорожі

-745,20 м/п та мощіння -2000 кв.м. Зазначене нерухоме майно є державною

власністю і складає пайовий внесок (пай) Міністерства оборони України.

Загальна вартість вказаного в п.

2.5 договору нерухомого майна становить 1 950 000 грн.

Відповідно до п. 2.8 договору про

спільне будівництво ТОВ „Балтеко” зобов'язалось за власний рахунок здійснити

забудову 100 % загальної площі об'єкту, відповідно до розробленого і

затвердженого у встановленому законодавством порядку проекту та розрахуватися з

Міністерством оборони України шляхом передачі 20 % загальної площі об'єкту

відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому законодавством

порядку проекту, після завершення його будівництва.

Пунктом 5.1 договору про спільне

будівництво передбачено, що Міністерство оборони України:

-          протягом 30 днів з дня укладення

договору отримує у встановленому законодавством порядку та передає ТОВ

„Балтеко” документи (у т.ч. землевпорядні), необхідні для здійснення

проектування та  проведення робіт з

будівництва  об'єкту; забезпечує

оформлення землевпорядної документації, оформлення права користування земельною

ділянкою, зміну її цільового призначення під будівництво об'єкту, отримання

необхідних дозволів, технічних умов та іншої необхідної документації для

списання та знесення існуючих на земельній ділянці будівель, споруд і зелених

насаджень, а також приведення земельної ділянки у стан, придатний до початку

будівництва (пп. 5.1.1);

-          одержує у відповідних установах

необхідні вихідні дані і правовстановлюючі документи, отримує необхідні

погодження та забезпечує здійснення державної експертизи проекту у відповідних

державних органах, візує виготовлене ТОВ „Балтеко” завдання на проектування;

-          передає ТОВ „Балтеко” майно, що є

його пайовим внеском;

-          вирішує та узгоджує з місцевими

органами державної влади, іншими установами, організаціями та підприємствами

питання пов'язані з будівництвом та своєчасним 

наданням всіх необхідних дозволів, технічних умов згідно з встановленим

законодавством України.

Пунктом 5.2 договору про спільне

будівництво передбачено, що ТОВ „Балтеко” :

-          у разі виконання Міністерством

оборони України зобов'язань, передбачених пп. 5.1.1 укладає відповідний договір

на проектування об'єкту; надає Міністерству оборони України посвідчену копію

укладеного з проектувальником договору;

-          в повному обсязі фінансує

проектування та будівництво об'єкту, несе всі інші витрати, пов'язані з

будівництвом, введенням в експлуатацію і передачею об'єкту на баланс

експлуатаційним організаціям на визначених цим договором умовах;

-          сплачує документально підтверджені

поточні витрати Міністерства оборони України, пов'язані з оформленням

відповідних дозволів, погоджень тощо, протягом будівництва об'єкту. 

Пунктом 9.1 договору про спільне

будівництво передбачено, що за взаємною згодою сторін за договором або у разі

порушення Міністерством оборони України зобов'язань, ТОВ „Балтеко” має право

здійснити викуп паю Міністерства оборони України, що полягає в укладені між

сторонами цивільно-правової угоди щодо купівлі ТОВ „Балтеко” майна Міністерства

оборони України, яка підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та за

якою буде здійснено перехід права власності на майно, що складає пай

Міністерства оборони України за цим договором.

Відповідно до п. 9.4 договору про

спільне будівництво після переходу права власності на майно, що становить

розмір пайової участі Міністерства оборони України за даним договором,

Міністерство оборони України втрачає будь-які права на нього та на земельну

ділянку, на якій воно розташоване. Актом про припинення дії цього договору

Міністерство оборони України відмовляється від права власності (користування)

земельною ділянкою, площею 2,8 га, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вул.

Дача Ковалевського, 128 (територія військового містечка № 234).

Крім того, як вбачається з

матеріалів справи, також 10.05.2006 р. між Міністерством оборони України, в

інтересах якого діяла філія Центрального спеціалізованого будівельного

управління (госпрозрахункового) в особі Мельника В.Л., який діяв на підставі

довіреності Міністерства оборони України, виданої Міністром оборони України

Гриценком А.С. від 09.03.2006 р. № 610 (ВСР №232423), та Товариством з

обмеженою відповідальністю „Балтеко” був укладений договір № 19/05-06/02/2 про

компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України у договорі від

10.05.2006 р. № 19/05-06/02 про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного

призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно

до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової

участі сторін. Відповідно до умов цього договору ТОВ „Балтеко” компенсує

Міністерству оборони України  вартість

пайової участі (паю) Міністерства оборони України у договорі від 10.05.2006 р.

№ 19/05-06/02 за ціною та в строки, що визначені даним договором.

Відповідно до п. 2 договору №

19/05-06/02/2 від 10.05.2006 р. компенсація вартості паю Міністерства оборони

України здійснюється ТОВ „Балтеко” шляхом купівлі - продажу нерухомого майна,

що становить розмір пайової участі (паю) 

Міністерства оборони України у договорі від 10.05.2006 р. № 19/05-06/02,

яке розташоване на земельній ділянці площею 2,8 га, за адресою: місто Одеса,

вул. Дача Ковалевського, 128, а саме: адміністративного корпусу -219,70 кв.м,

спального корпусу -457,60 кв.м, спального корпусу -223,60 кв.м, спального

корпусу -75,80 кв.м, спального корпусу -488,30 кв.м, душової -35,00 кв.м,

водонапірної вежі -13,60 кв.м, харчоблоку -522,50 кв.м, кінобудки -13,00 кв.м,

умивальника -87,40 кв.м, туалету -70,80 кв.м, пральні -13,00 кв.м, овочесховища

-12,10 кв.м, трансформаторної -32,20 кв.м, туалету -27,00 кв.м, альтанки -24

кв.м, альтанки -24 кв.м, альтанки -24 кв.м, альтанки -24 кв.м, навісу -48,00

кв.м, огорожі -745,20 м/п та мощіння -2000 кв.м. Відповідно до п. 4 договору №

19/05-06/02/2 від 10.05.2006 р. сума договору складає 1 950 000,00 грн.(у т.ч.

ПДВ -325 000,00 грн.).

Відповідно до п. 5 договору №

19/05-06/02/2 оплата вартості майна здійснюється ТОВ „Балтеко” у строк до 31

грудня 2006 року шляхом безготівкового перерахування Міністерству оборони

України коштів у сумі 1 950 000 грн. на поточний рахунок філії Центрального

спеціалізованого будівельного управління „Укроборонбуд”. Згідно п.6 вказаного

договору передача майна здійснюється Міністерством оборони України у день оплати

вартості майна шляхом оформлення і підписання відповідних актів

прийому-передачі нерухомого майна, що складає розмір пайової участі (паю)

Міністерства оборони України у договорі № 19/05-06/02. Акти прийому-передачі є

невід'ємною частиною цього договору.

Як зазначає прокурор, 01 листопада

2006 року Міністерством оборони України, в інтересах якого діяла філія

Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового)

„Укроборонбуд” в особі директора Мельника В.Л., який діяв на підставі довіреності

Міністерства оборони України від 09.03.2006 р., зареєстрованої в реєстрі за №

610, та ТОВ „Балтеко” був складений акт прийому-передачі нерухомого майна, що

складає розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України у договорі №

19/05-06/02, згідно якого ТОВ „Балтеко” прийняло у власність нерухоме майно, що

становить розмір пайової участі Міністерства оборони України у договорі №

19/05-06/02, що розташоване на земельній ділянці площею 2,80 га, за адресою: м.

Одеса, вул. Дача Ковалевського, 128 (територія військового містечка № 234).

Також позивач зазначає, що відповідно до п. 2 акту прийому-передачі від

01.11.2006 року Міністерство оборони України припиняє право користування

земельною ділянкою площею 0,35 га за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського,

128, та дає згоду на зміну її цільового призначення з подальшим відведенням в

установленому чинним законодавством України порядку ТОВ „Балтеко” під

будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної

інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у

встановленому порядку проекту.

Разом з тим, виходячи зі змісту

договору про спільне будівництво від 10.05.2006 р. № 19/05-06/02, суд вважає,

що зазначений договір укладений особою, яка не мала на те відповідних

повноважень, виходячи з наступного.

Так, від імені Міністерства оборони

України договір від 10.05.2006 р. № 19/05-06/02 був укладений директором філії

Центрального спеціалізованого будівельного управління „Укроборонбуд” Мельником

В'ячеславом Леонідовичем, який діяв на підставі довіреності Міністерства

оброни України від 09.03.2006 р. Згідно довіреності від 09.03.2006 р. (а.с.

67) директор філії ЦСБУ „Укроборонбуд” Мельник В.Л має право укладати від імені

Міністерства оборони України на підставі рішення Міністра оборони України та за

погодженням директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України за

кошти суб'єктів господарювання. Проте, відповідне рішення Міністра оборони

України та погодження директора Департаменту будівництва Міністерства оборони

України на укладення директором філії ЦСБУ „Укроборонбуд” Мельник В.Л  договору від 10.05.2006 р. № 19/05-06/02 в

матеріалах справи відсутні.

Отже, укладаючи договір №

19/05-06/02 від 10.05.2006 р. про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного

призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно

до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової

участі сторін від імені Міністерства оборони України директор філії

Центрального спеціалізованого будівельного управління МО України Мельник В.Л.

перевищив свої повноваження, передбачені у виданій йому Міністром оборони

України довіреності від 09.03.2006 року за № 610. Тобто директор філії

Центрального спеціалізованого будівельного управління МО України Мельник В.Л.

уклав правочин, не маючи необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Згідно ч. 2 ст. 203 Цивільного

кодексу України особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг

цивільної дієздатності.

До того ж, як з'ясовано судом,

умови договору № 19/05-06/02 від 10.05.2006 р. про спільне будівництво

суперечать законодавству України з огляду на наступне.

Відповідно до умов договору №

19/05-06/02 предметом угоди є проектування та забудова об'єкту на земельній

ділянці площею 2,8 га за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 128

(територія військового містечка 234). При цьому згідно п. 2.6 договору №

19/05-06/02 спірні об'єкти нерухомого майна є державною власністю.

Тобто, умовами договору №

19/05-06/02 від 10.05.2006 р. фактично передбачено відчуження військового

майна, яке є державною власністю.

Згідно ст. 1 Закону України „Про

правовий режим майна у Збройних Силах України” військове майно - це державне

майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та

організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки,

споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка,

боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне,

шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове,

хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Відповідно до ст. 6 Закону України

„Про правовий режим майна у Збройних Силах України” відчуження військового

майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом

Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами

тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою

цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для

подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній

діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та

іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням

Міністерства оборони України. Порядок відчуження військового майна визначається

Кабінетом Міністрів України.

Отже, повноваження щодо визначення

порядку прийняття рішення про відчуження військового майна визначаються згідно

з окремим нормативно-правовим актом, прийняття якого делеговано Кабінету

Міністрів України.

На виконання статті 6 Закону

України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” Кабінетом Міністрів

України прийнята постанова № 1919 від 28.12.2000 р., якою затверджено Положення

про порядок відчуження та реалізації військовою майна Збройних Сил. Відповідно

до п. 1 Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна

Збройних Сил цим Положенням встановлюється порядок відчуження та реалізації

військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил.

Пунктом 2 Положення (в редакції,

чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що відчуження

військового майна -це вилучення військового майна із Збройних Сил у результаті

його реалізації через уповноважені підприємства (організації) або

безпосередньої передачі виконавцям державного оборонного замовлення, іншим

постачальникам матеріально-технічних засобів (ресурсів), виконавцям робіт,

надавачам послуг з метою проведення з ними розрахунків, а також передачі

юридичним особам в обмін на житло для військовослужбовців та членів їх сімей.

Реалізація військового майна в

пункті 2 Положення визначена як господарська операція, що здійснюється

уповноваженим підприємством (організацією) згідно з договорами купівлі-продажу,

міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають

передачу прав власності на військове майно іншим юридичним або фізичним особам

на платній або компенсаційній основі.

Відповідно до пункту 3 Положення

повноваження суб'єктам підприємницької діяльності на реалізацію військового

майна, яке є придатним для подальшого використання, але не може бути

застосоване у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна (крім майна,

зазначеного у пункті 4 цього Положення), а також цілісних майнових комплексів

та іншого нерухомого майна надає Кабінет Міністрів України у встановленому

порядку.

Разом з тим суд зазначає, що,

виходячи з умов спірного договору, філія ЦСБУ „Укроборонбуд” виступила саме як

уповноважена на реалізацію військового майна організація.

Згідно пункту 6 Положення рішення

про відчуження військового майна, зазначене у пунктах 3 і 4 цього Положення,

приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням за пропозицією Міноборони

погодженого з Мінекономіки переліку такого майна за формою згідно з додатком 1.

Пунктом 7 Положення визначено, що

рішення про відчуження списаного військового майна приймає Міноборони із

затвердженням його переліку станом на 1 вересня поточного року.  

Таким чином, рішення щодо

відчуження військового майна приймається Кабінетом  Міністрів України або Міністерством оборони

України з урахуванням особливостей майна. Проте, до Кабінету Міністрів України

не вносилось подання Міністерством оборони України, щодо відчуження цілісного

майнового комплексу об'єктів нерухомості та інших споруд військового містечка №

234 (м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 128). Також рішення на відчуження

цілісного майнового інфраструктурного комплексу та об'єктів нерухомості

військового містечка № 216 ні Кабінетом Міністрів України, ні Міністерством

оборони України не приймалось.

Крім того, пункт 12 Положення (в

редакції Постанови КМУ від 19.05.2005 р., чинній на момент укладення спірних

договорів) передбачав, що реалізація цілісних майнових комплексів, у тому

числі військових містечок, та іншого нерухомого військового майна

здійснюється за процедурою торгів (тендерів), що визначається Міноборони

за погодженням з Мінекономіки та Мінфіном. Пункт 12 Положення у чинній редакції

передбачає, що реалізація нерухомого військового майна здійснюється на

аукціонах (за конкурсом) у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів

України. 

Отже, реалізацію спірного майна у

2006 році на момент укладення спірних договорів можливо було здійснювати за

процедурою торгів (тендерів). Однак, вказаний порядок реалізації спірного майна

не був дотриманий.

Щодо вказаних в договорі №

19/05-06/02 від 10.05.2006 р. рішення Міністра оборони України від 17.03.2006

року (реєстраційний № 2688/з від 20.03.2006 р.) та протоколу від 14.03.2006

року № 16 засідання комісії з питань використання цілісних майнових комплексів,

іншого нерухомого військового майна та земель оборони, що вивільняються в ході

реформування Збройних Сил України, то зі змісту протоколу № 16 від 17.03.2006

р. вбачається, що на засіданні комісії було лише запропоновано комісії у

складі, визначеному наказом Міністерства оборони України № 262 від 11.05.2005

р. розглянути пропозиції, подані головним квартирно-експлуатаційним управлінням

Збройних сил України до розгляду робочою групою з підготовки матеріалів для

розгляду постійно діючою комісією з питань цілісних майнових комплексів, іншого

нерухомого військового майна та земель оборони, які вивільняються в ході

реформування Збройних Сил України, щодо передачі саме до комунальної власності

територіальних громад, у зв'язку з чим вказаний протокол не міг бути підставою

для укладення спірного договору.

 До того ж, Центральне спеціалізоване

будівельне управління, якому підпорядкована філія ЦСБУ „Укроборонбуд”, є

державною госпрозрахунковою установою квартирно-будівельного комплексу Збройних

Сил України. На думку суду, ЦСБУ є державним комерційним підприємством в

розумінні ст. 74 Господарського кодексу України, оскільки є юридичною особою

установою, яка веде господарську діяльність на принципах підприємництва та

отримує прибуток.

Так, відповідно до п. 5 ст. 75

Господарського кодексу України відчужувати майнові об'єкти, що належать

до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за

попередньою згодою органу, до  сфери  управління 

якого  воно  належить, 

і  лише на конкурентних засадах,

якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що

належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у

межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Між тим, як з'ясовано судом, згода

органом, до сфери управління якого ЦСБУ входить, - Міністерством оборони

України на відчуження спірного майна філії ЦСБУ „Укроборонбуд” не надавалась.

Відтак, суд доходить висновку, що

договір № 19/05-06/02 від 10.05.2006 року суперечить вимогам Закону України „Про

правовий режим майна у Збройних Силах України” щодо порядку відчуження

державного майна та ст. 75 Господарського кодексу України.

Крім того, як вже зазначалось вище,

відповідно до договору № 19/05-06/02 від 10.05.2006 року після переходу права

власності на майно, що становить розмір пайової участі Міністерства оборони

України за даним договором, Міністерство оборони України втрачає будь-які права

на нього та на земельну ділянку, на якій воно розташоване. Однак, вказана

земельна ділянка відноситься до земель оборони.

Відповідно до ст. 77 Земельного

кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і

постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів,

підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань,

утворених відповідно законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у

державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони

встановлюється законом.

Аналогічне визначення земель

оборони міститься у ст. 1 Закону України „Про використання земель оборони”,

згідно якої землями оборони визнаються землі, 

надані  для  розміщення 

і постійної  діяльності військових

частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій

Збройних Сил України,  інших військових

формувань, утворених відповідно до законів України.

Так, право власності на земельну

ділянку, на якій розташовані об'єкти нерухомості військового містечка № 234,

належить державі.

Ст. 4 Закону України „Про

використання земель оборони” визначено вичерпний перелік використання земель

оборони в господарських цілях. Використання земель оборони для житлової

забудови чинним законодавством не передбачено.

Згідно пункту 39 „Положення про

порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних

Сил України та основні правила користування наданими землями”, затвердженого

наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997 року передбачено, що

передача земель оборони у тимчасове користування іншим суб'єктам господарювання

відбувається лише за погодженням службових осіб Міністерства оборони України.

Таким чином, держава реалізує право власності на землі оборони через відповідні

органи державної влади.

Крім того, відповідно до п. 42

„Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для

потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями”,

затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року № 483,

забороняється зайняття цих земель під будівництво індивідуальних господарських

будівель.

Відповідно до ст. 84 Земельного

кодексу України землі оборони належать до земель державної

власності,  які не можуть передаватись

у приватну власність.

Згідно ч. 2 ст. 20 Земельного

кодексу України зміна цільового призначення земель проводиться органами

виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення

про надання цих земель у користування.

Будь-якого рішення щодо земельної

ділянки, розташованої на території військового 

містечка № 234, органами виконавчої влади або місцевого самоврядування

не приймалось.

Так, безпідставна зміна цільового

призначення зазначеної земельної ділянки також порушує вимоги статті 6 Закону

України „Про Збройні Сили України”, в якій визначено, що передислокація

військових частин, а також військових закладів, установ та організацій Збройних

Сил України до рівня з'єднання, здійснюється за рішенням Міністра оборони

України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Отже, з огляду на вищевикладене,

умови договору № 19/05-06/02 від 10.05.2006 р. про спільне будівництво

суперечать також і положенням законодавства стосовно земель оборони.

Ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу

України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим

актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 207

Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає

вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави

і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча

б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може

бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади

визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 215

Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в

момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами

першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

До того ж, як зазначає прокурор та

підтверджується матеріалами справи будівлі та споруди військового містечка №

234 як на день укладення договору № 19/05-06/02, так і по цей час є діючим

Дитячим оздоровчим табором імені Ю.Гагаріна та відповідно до вимог ст.ст. 1, 3,

6 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України”, п. 6

„Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил

України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня

2000 року № 1919, є державною власністю - військовим майном, рішення про

відчуження якого приймає Кабінет Міністрів України. Також будь-яких рішень щодо

ліквідації Дитячого оздоровчого табору імені Ю.Гагаріна та відчуження цілісного

майнового комплексу або окремих об'єктів нерухомості цього табору,

Міністерством оборони України або Кабінетом Міністрів України, в межах наданих

їм повноважень, не приймалося.

Приймаючи до уваги усі

вищевикладені, встановлені судом обставини, суд вважає, що укладений між

Міністерством оборони України, в інтересах якого діяла філія ЦСБУ (госпрозрахункового)

Міністерства оборони -„Укроборонбуд” в особі директора Мельника В.Л. та ТОВ

„Балтеко” інвестиційний договір № 11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 року,

договір № 19/05-06/02 від 10.05.2006 р. про спільне будівництво підлягає

визнанню недійсним.

Відповідно до ст. 236 Цивільного

кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є

недійсним з моменту його вчинення.

Згідно ст. 33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського

процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які

фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку

встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного

вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського

процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм

внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному

розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись

законом.

Таким чином, оцінюючи надані докази

в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги прокурора є цілком

обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49

Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на

ТОВ „Балтеко”.

Керуючись

ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

В И Р І Ш И

В:

1.          Позов Військового прокурора Одеського

гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та

Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до Товариства з обмеженою

відповідальністю „Балтеко”, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на

предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю

„Вестінвест ЛЛС”, ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю

„Лабуд-Інвест-Норд”, про визнання договору недійсним задовольнити.   

2.          ВИЗНАТИ недійсним з моменту

укладення договір № 19/05-06/02 від 10 травня 2006 року „Про спільне

будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної

інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у

встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін”, укладений від

імені Держава Україна в особі Міністерства оборони України директором філії

Центрального спеціалізованого будівельного управління „Укроборонбуд” Мельником

В.Л. та Товариством з обмеженою відповідальністю  „Балтеко”.

3.     СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою

відповідальністю „Балтеко” (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 36; код ЄДРПОУ

32540017) до державного бюджету України витрати по держмиту в сумі

85/вісімдесят п'ять/грн. 00 коп. (Головне Управління Держказначейства України в

Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31114095700008 МФО 828011 КБК

22090200).

4.  

СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Балтеко”

(65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 36; код ЄДРПОУ 32540017) до бюджету

(Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ

23213460, р/р 31217259700008 МФО 828011 КБК 22050000) витрати на ІТЗ судового

процесу в розмірі 118/сто вісімнадцять/грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили

після закінчення 10-денного строку з дня 

його підписання.

Накази видати після набрання

рішення законної сили.

       Рішення підписано 17.12.2008 р.

                                 Суддя                                                                                       Петров

В.С.