Рішення

від 20.03.2014 по справі 906/115/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" березня 2014 р. Справа № 906/115/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Данилюк В.О. - довіреність 02.11.13р.

від відповідача: Горбатенко В.А. - довіреність від 28.02.14р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесіт Одеса" (м. Одеса)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Конструкція" (м. Радомишль Житомирської області)

про стягнення 51 567,20 грн.

У січні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фесіт Одеса" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Житомирської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Конструкція" (далі - відповідач) про стягнення 47 056,55 грн. коштів за надані транспортно - експедиторські послуги за період з 26 липня 2013 року по 03 вересня 2013 р., 3 664,90 грн. пені та 845,75 грн. - 3% річних, посилаючись на підписаний позивачем договір № 13/034 про надання транспортно- експедиторських послуг та відправлений відповідачу 22.07.2013 р. на підписання уповноваженим представником останнього.

В судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення в обґрунтування позовних вимог, позовні вимоги підтримав в частині стягнення основного боргу в сумі 47 056,55 грн. В частині стягнення пені та річних від позову відмовився, про що подав відповідну заяву.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивач не довів суду належними та допустимими доказами фактичного розміру понесених ним витрат на оплату послуг перевезення вантажу у заявленій до стягнення сумі, оскільки у спірних правовідносинах позивач не є перевізником вантажу, а лише надав транспортно - експедиційні послуги з організації перевезення, а тому, визначена позивачем в заявках вартість перевезення вантажу, є витратами експедитора, які відповідно до ст. 9 закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" не включаються у плату експедитору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.07.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фесіт-Одеса" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТС - Конструкція" укладено договір № 13/065 про надання транспортно-експедиційних послуг.

Відповідно умов договору, позивач зобов'язався за плату та за рахунок відповідача надати або організувати надання транспортно-експедиційних послуг, що пов'язані з організацією та забезпеченням перевезення вантажів відповідача, а також додаткових послуг, що необхідні для доставки вантажу.

На виконання даного договору, позивачем з 26.07.13р. по 03.09.13р. було надано відповідачу транспортно-експедиційні послуги по транспортуванню фундаментів згідно наданого маршруту на суму 188326,73 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 13-65) та підписаними сторонами актами надання послуг (а.с. 67-72).

У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань, 09.10.13р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 260/1, згідно якої позивач просив до 11.10.13р. перерахувати суму боргу в розмірі 107056,55 грн. на поточний рахунок ТОВ "Фесіт-Одеса" (а.с. 79).

У відповідь на претензію № 260/1 від 09.10.13р. відповідач подав позивачу гарантійний лист, згідно якого генеральний директор ТОВ "СТС - Конструкція" Запорожець Р.В. підтвердив зобов'язання за договором № 13/065 від 22.07.13р. та зобов'язався здійснити остаточні розрахунки з ТОВ "Фесіт-Одеса" до 15.11.13р. (а.с. 80).

Однак, зобов'язання щодо оплати наданих послуг відповідачем не було виконано, в результаті чого на день звернення позивача з позовом до суду заборгованість складала 47056,55 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем не змінилася та становить 47056,55 грн.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.

Обставини, які звільняють відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, та обставини, які звільняють відповідача від відповідальності за його невиконання, в матеріалах справи відсутні.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За порушення умов договору, позивачем було нараховано пеню в сумі 3664,90 грн. та 3% річних в сумі 845,75 грн.

Однак, в судовому засіданні представник позивача подала заяву від 20.03.14р. про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені та річних (а.с. 164).

Відповідно п. 4 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження в справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення пені та річних, оскільки його дії не суперечать законодавству та не порушують чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, в частині стягнення 3664,90 грн. пені та 845,75 грн. річних провадження у справі підлягає припиненню.

Відповідач доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково - з відповідача стягується на користь позивача 47056,55 грн. боргу за транспортно-експедиторські послуги. В решті позову провадження у справі слід припинити за п. 4 ч. 2 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, п.4 ч.2 ст.80,ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Конструкція" (12201, Житомирська область, м. Радомишль, вул.Котовського, 35, код 34534654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесіт Одеса" (65014, м. Одеса, вул. Пушкінська, 33, кв.42, код 36552733):

- 47056,55 грн. боргу;

- 1667,19 грн. судового збору.

3.В решті позову провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.03.14р.

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1- у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід.).