Рішення

від 13.03.2014 по справі 905/6001/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.03.2014 Справа № 905/6001/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С.

при секретарі судового засідання Вашето Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Алчевськ, Луганська область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Дон», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 41400,00грн. та 3% річних у сумі 146,32грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_3, який діє на підставі посвідчення №1784 від 17.04.2012р.

від відповідача: Джанелідзе О.А. - яка діє на підставі посвідчення № 2233 від 12.04.2006р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Алчевськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Дон», м.Донецьк про стягнення внесеної передплати за товар у розмірі 41400,00грн. та 3% річних у сумі 146,32грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань щодо поставки товару, який був попередньо оплачений, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 41400,00грн., що стало підставою для нарахування 3% річних у сумі 146,32грн.

На підтвердження викладених обставин Позивач надав: платіжне доручення №176 від 06.06.2013р., виписки з рахунку про рух коштів, вимогу від 10.07.2013р., рахунок-фактуру №СФ-0000976 від 06.06.2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.530, 536, 625, 693, 713 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.12 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 44, 49, ч.ч.1, 2 ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу.

Відповідач у своєму відзиві б/н від 01.10.2013р. заперечив проти позовних вимог, з підстав того, що Позивач не надав доказів погодження сторонами порядку та строків поставки товару, а також такої істотної умови поставки, як її час і місце. Крім того, зазначив, що письмова вимога ФОП Доценко про повернення суми внесеної передплати на його адресу не надходила. Одночасно, Відповідач зазначив, що після отримання попередньої оплати неодноразово повідомляв Позивача про необхідність отримання і вивозу автонавантажувача зі складу ТОВ «АЗОВ-ДОН», що знаходиться по вул. Суздальській, 1-А у м.Донецьку.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

Відповідачем на виконання усної домовленості, яка була досягнута з Позивачем щодо поставки на адресу Позивача товару, а саме дизельного навантажувача, у кількості однієї штуки за ціною 41400,00грн. був виставлений рахунок - фактура №СФ-0000976 від 06.06.2013р.

Позивачем, в свою чергу, було здійснено попередню оплату за товар за вищенаведеним рахунком-фактурою, що підтверджується платіжним дорученням №176 від 06.06.2013р. на суму 41400,00грн.

За твердженням Позивача, останнім на адресу Відповідача було надіслано вимогу б/н від 10.07.2013р., в якій він вимагав від останнього протягом 7 днів з дня направлення даної вимоги поставити на його адресу оплачений товар в повному обсязі або, у разі не поставки товару, перерахувати суму попередньої оплати за товар у розмірі 41400,00грн.

Факт направлення вимоги Відповідачу Позивач спочатку підтверджував наданим до матеріалів справи фіскальним чеком відділення зв`язку №9421402357906 від 11.07.2013р. та описом вкладення у цінний лист від 11.07.2013р. В подальшому, в процесі розгляду справи, позивачем у якості доказу направлення зазначеної вимоги відповідачу було надано фіскальний чек за №9420101345612 (а.с.181).

Відповідач проти факту отримання спірної суми від позивача у якості передплати не заперечує, проте посилається на те, що вимоги від 10.07.2013р. на його адресу не надходило, на підтвердження чого надав довідку, яка видана відділенням поштового зв`язку №58 від 02.09.2013р., в якій зазначено, що цінний лист №9421402357906 від 13.07.2013р. відділенням поштового зв`язку №58 повернуто у м.Алчевськ для уточнення адреси, вул.Сухомлина, б.№1-А не знайдена. Крім того, відповідач посилається на те, що лист за №9420101345612 він також не отримував на підтвердження чого надав лист Центру поштового зв»язку від 26.12.13р. за №07/6-1025 в якому зазначено, що згаданий лист надійшов 13.07.13р. у 25 відділення поштового зв»язку, за адресою «ул. Суворовская,1-А, Донецк, 83025 ООО «Азов Дон». Зазначений лист було повернуто за зворотньою адресою.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Умовами ч.2 ст.693 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже умовою застосування приписів наведеної норми закону є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що сторонами строк поставки товару обумовлений не був. Отже сторони повинні керуватися приписами ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.11.2013р. було здійснено запит до ЛА УДППЗ «Укрпошта», ВПЗ Алчевськ-14, щодо надання інформації на яку саме адресу було відправлено цінний лист №9421402357906 від 11.07.2013р., який адресований ТОВ «АЗОВ-ДОН» та чи отриманий він був адресатом.

Листом від 01.11.2013р. Центр поштового зв`язку №2 Луганської дирекції Українського державного зв`язку «Укрпошта», повідомив суд, що цінний лист №9421402357906 від 11.07.2013р. був адресований ТОВ «АЗОВ-ДОН», вул.Сухомлина, 1-А, м.Донецьк, 83058. Відділенням поштового зв`язку Донецьк-58 було повернуто 13.07.2013р. зазначений лист з відміткою «нет такой улицы» за зворотньою адресою: ОСОБА_5, АДРЕСА_1. У зв`язку з неотримання поштового відправлення відправником та у зв`язку з закінченням терміну зберігання цінний лист №9421402357906 в теперішній час знаходиться у картотеці як «невручений».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.12.2013р. було зобов`язано ЛА УДППЗ «Укрпошта», ВПЗ «Алчевськ-14» надати інформацію стосовно того, на яку адресу було відправлено цінний лист №9420101345612 від 11.07.2013р., адресований ТОВ «АЗОВ-ДОН» та чи отриманий він був адресатом.

Листом №11-11-110 від 25.12.2013р. Центр поштового зв`язку №2 Луганської дирекції Українського державного зв`язку «Укрпошта» повідомив, що лист з оголошеною цінністю №9420101345612 від 11.07.2013р. після повернення з відділення поштового зв`язку Донецьк-25 17.08.2013р. був отриманий відправником цього листа ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду від 06.02.2014р. було зобов`язано Центр поштового зв`язку №1 Донецької Дирекції УДППЗ «Укрпошта» надати інформацію стосовно причини повернення з відділення поштового зв`язку Донецьк-25 відправнику (ФОП ОСОБА_1) цінного листа №9420101345612 від 11.07.2013р., що був адресований ТОВ «АЗОВ-ДОН» та повідомити адресу, на яку надсилався зазначений лист.

Листом №7/268 від 27.02.2014р. Донецька дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» повідомила, що лист з оголошеною цінністю №9420101345612 з рекомендованим повідомленням про вручення надійшов 13.07.2013р. у 25 відділення поштового зв'язку. На конверті в адресі одержувача було зазначено вул.Суворовська, буд.1А , м.Донецьк, 83025. У м.Донецьку вул.Суворовської немає, а на вул.Суворова, яку обслуговує ВПЗ Донецьк-25, немає будинку №1А. Таким чином, лист з оголошеною цінністю №9420101345612 з рекомендованим повідомленням про вручення був повернутий 13.07.2013р. за зворотною адресою з причини не розшуку адресата.

Відповідно до Довідки з ЄДРПОУ юридичною адресою відповідача є м.Донецьк, вул. Суздальська, б. 1А

Виходячи з вищенаведеного, судом встановлено, що позивачем відповідачу вимоги щодо поставки товару на його адресу не направлялось, оскільки вимога на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог направлялась на іншу адресу, тобто не за місцем реєстрації підприємства відповідача та була повернута на адресу позивача.

Отже на час звернення з відповідними позовними вимогами право позивача взагалі не було порушено.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 41400,00грн. задоволенню не підлягають.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних слід також відмовити, оскільки нарахування 3% річних можливе лише за прострочення виконання грошового зобов»язання.

Щодо посилань позивача на те, що відповідач був обізнаний про вимоги позивача, оскільки позивач двічі направляв до Господарського суду Донецької області позовні заяви про стягнення з відповідача суми попередньої оплати, які були залишені без розгляду, то суд не приймає зазначені доводи позивача, оскільки подання позовної заяви, адресованої господарському суду і надіслання боржнику як відповідачеві копії такої заяви є складовими судової процедури, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть розглядатись як вимога у розумінні приписів ст. 530 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Алчевськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Дон», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 41400,00грн. та 3% річних у сумі 146,32грн. відмовити повністю.

У судовому засіданні 13.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 18.03.2014р.

Суддя Ю.С. Нестеренко