Ухвала

від 27.03.2014 по справі 17/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

27 березня 2014 року Справа № 17/258

За позовом Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт", м. Луганськ

до відповідача Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ

про стягнення 51 223 грн. 08 коп.

орган виконання судових рішень - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області

суб'єкт оскарження - Управління державної виконавчої служби Головного управління

юстиції у Луганській області

Суддя Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Добродзій Є.В.

У засіданні брали участь :

від позивача - Білик В.В. паспорт серії НОМЕР_1;

від відповідача - не прибув;

від органу виконання судового рішення - не прибув.

ВСТАНОВИВ:

За текстом скарги заявник визначив суб'єкта оскарження як - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: розгляд скарги Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" - позивача у справі, від 22.01.2014 на бездіяльність органу виконання судових рішень в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України з наступними вимогами:

1. Визнати незаконною бездіяльність Суб'єкту оскарження щодо не реагування відповідно до діючого законодавства на заяву Скаржника про передачу виконавчого провадження № 16264764 від 16.12.2013 року;

2. Зобов'язати Суб'єкт оскарження розглянути заяву Скаржника від 16.12.2013 року про передачу виконавчого провадження № 16264764 та винести відповідну постанову за результатами її розгляду згідно з діючим законодавством;

3. Зобов'язати Суб'єкт оскарження направити на адресу Позивача постанову по результатам розгляду заяви Скаржника від 16.12.2013 року про передачу виконавчого провадження № 16264764.

Відповідач не скористався правом на участь в судовому засіданні та не забезпечив явку повноважного представника.

Відділ ПВР УДВС ГУЮ у Луганській області також не забезпечив явку повноважного представника та не надав пояснень або заперечень на скаргу.

Відповідно до ст. 121-1 ГПК України неявка представників сторін та ДВС не є перешкодою для розгляду скарги по суті. В даному випадку, всі заінтересовані особи були належним чином повідомлені про дату та час судових засідань і мали реальну можливість забезпечити явку своїх представників до суду та надавати відповідні пояснення та заперечення.

Виходячи з наведеного, суд розглядає скаргу за умови відсутності представників відповідача і Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Луганській області .

В обґрунтування вимог за скаргою (т. 6, арк. справи 165-166, 184-187) позивач посилається на наступне.

16.12.2013 підприємство здало до Управління державної виконавчої Луганській області заяву від 16.12.2013 про переведення виконавчого провадження № 16264764 за місцем знаходження майна боржника.

Коли застосувати до терміну на відповідь за цими зверненнями обмежувальний строк у 30 днів та добавити ще три дні на поштовий перебіг, то не пізніше ніж 19.01.2014 скаржник повинен був отримати відповідь на вказане звернення. Проте ніякої відповіді на відповідне звернення позивачем отримано не було.

Позивач вважає, що ДВС припущені порушення ч. 1 ст. 55, ст. ст. 2, 5, 6, 20 Закону України «Про виконавче провадження» та норми Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Відповідач пояснень щодо суті вимог за скаргою не надав, але надав пояснення від 31.01.2014, за якими зазначив, що скаргу позивача не отримував (т. 6, рк. справи 174).

Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області за запереченнями від 20.02.2014 (т. 6, арк. справи 198-200) з доводами скаржника не погодився, виходячи, зокрема, з наступного.

Згідно штампу вхідної кореспонденції заява позивача про передачу матеріалів виконавчого провадження надійшла до управління 16.12.2013.

18.12.2013 заяву було передано на розгляд відповідного спеціаліста управління.

Начальником управління 30.12.2013 на вказану заяву було надано відповідну відповідь.

Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті - які не потребують додаткового вивчення - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дати отримання.

Пунктом 2.10. Порядку роботу з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5, передбачено, що вхідна кореспонденція відправляється через діловода не пізніше наступного робочого дня після підписання документа. Для реєстрації таких документів ведеться Журнал реєстрації вихідної кореспонденції.

Оцінивши матеріали справи, подану скаргу та доводи учасників провадження у їх сукупності, суд прийшов до наступного .

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службою підлягають рішення, ухвали і постави судів загальної юрисдикції у цивільних справах та господарських судів.

Рішенням господарського суду Луганської області від 09.11.2009 у справі № 17/258 позов задоволено та стягнуто з Державного підприємства "Луганськвугілля" на користь Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" інфляційні нарахування у сумі 39 290 грн. 90 коп., 3 % річних у сумі 11 932 грн. 18 коп. витрати по сплаті державного мита у сумі 512 грн. 23 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп.

На виконання вказаного рішення господарським судом Луганської області видано наказ від 23.11.2009 № 17/258.

Постановою від 09.12.2009 Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Луганській області було відкрито виконавче провадження № 16264764 з виконання наказу суду № 17/258.

16.12.2013 стягувач звернувся до начальника Головного управління юстиції у Луганській області із заявою від 16.12.2013 про передачу виконавчого провадження №16264764 на виконання до Відділу державної виконавчої служби Перевальського районного управління юстиції. Але відповіді на цю заяву скаржником отримано не було.

Відповідно до Положення про Управління державної виконавчої служби головних управлінь юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.04.2012 № 549/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04.2012 за № 547/20860, Управління державної виконавчої служби головних управлінь юстиції в областях є структурним підрозділом головних управлінь юстиції в областях, що забезпечує реалізацію повноважень Державної виконавчої служби України. До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.

Згідно Положення про ВПВР, затвердженого наказом Головного управління юстиції у Луганській області 21.06.2012 № 861-13, основним завданням Відділу є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень у порядку, встановленому законодавством.

Тобто, обов'язок виконання судових рішень покладено безпосередньо на ВПВР, який діє відповідно до ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження".

Посилаючись на положення ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", позивач зазначив про порушення ДВС встановленого законом 30-денного строку для надання відповіді на заяву від 16.12.2013 про передачу виконавчого провадження № 16264764.

Відповідно до положень ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим Законом, витрат на організацію та проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами. За письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою.

Як встановлено судом, витрати на надсилання відповіді на заяву про передачу виконавчого провадження стягувач (позивач у справі) не авансував, а також не надавав ДВС заяву про надсилання документів за допомогою факсимільного зв'язку або електронною поштою.

Крім того, відповідно до пункту 2.10 Порядку роботи в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5, вихідна кореспонденція відправляється через діловода не пізніше наступного робочого дня після підписання (затвердження) документа (супровідного листа). Для реєстрації таких документів ведеться Журнал реєстрації вихідної кореспонденції.

За таких обставин наданий ДВС журнал реєстрації вихідних (ініціативних) листів управління, розпочатий 08.08.2013 (том справи 6, арк. 208-210), у якому за номером 229 зафіксовано факт відправлення на адресу стягувача листа від 30.12.2013 № 4.3/24/229, є належним доказом направлення стягувачеві цього листа.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про відсутність факту порушення ДВС 30-денного строку для надання відповіді на заяву позивача у справі про передачу виконавчого провадження.

В той же час, як свідчать вимоги за скаргою, з урахуванням уточнення до скарги, позивач оскаржує факт не реагування на його заяву. Але наведені вище обставини та матеріали справи свідчать, що фактично управлінням відбулося реагування на відповідне звернення від 16.12.2013. Так, вказана заява була розглянута і на неї було надано відповідь.

Крім цього, заявником не вказано, якими конкретно нормами чинного законодавства передбачено обов'язок винесення ДВС рішення за результатами розгляду відповідної заяви.

Стосовно доводів скаржника щодо наявності підстав для передачі виконавчого провадження до іншого відділу слід зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Під час звернення до органу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Луганської області від 23.11.2009 № 17/258 позивач у справі як стягувач реалізував право обрання органу ДВС відповідно до ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження". Вказана норма не містить вказівки на обов'язок ДВС передавати виконавчі провадження після їх відкриття.

Крім того, відповідно до пункту 6.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 встановлено, що виконавче провадження може бути передане від одного органу ДВС до іншого або від одного державного виконавця до іншого у випадках, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та вказаною Інструкцією.

Законом України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий документ передається від одного державного виконавця до іншого або іншому органу державної виконавчої служби тільки у разі відводу або самовідводу державного виконавця.

В даному випадку, заявник не навів обґрунтувань та не довів документально наявність у ДВС обов'язку з передачі відповідного виконавчого провадження до іншого органу державної виконавчої служби.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що Законом України "Про виконавче провадження" передбачено обов'язок керівника відповідного органу державної виконавчої служби винести постанову лише за результатами розгляду скарги, поданої в порядку статті 82 Закону України "Про виконавче провадження". Усі інші звернення сторін виконавчого провадження розглядаються державною виконавчої службою в порядку, вставленому Законом України "Про звернення громадян". При цьому, вказаний закон не передбачає винесення рішення безпосередньо за результатами розгляду відповідного звернення.

Виходячи з наведених вище обставин справи і норм чинного законодавства, доводи скаржника є недоведеними і необґрунтованими, у зв'язку з чим скаргу слід відхилити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" від 22.01.2014 на бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області відхилити.

Суддя Т.А. Василенко