Постанова

від 10.04.2014 по справі 17/258

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року Справа № 17/258 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді: Могил С.К. (доповідач) , Борденюк Є.М., Вовк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Луганськвугілля" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.12.2013 та ухвалу господарського суду Луганської області від 04.11.2013 за скаргою дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області у справі № 17/258 господарського суду Луганської області за позовомдочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" додержавного підприємства "Луганськвугілля" простягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство "Донбаснафтопродукт" товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" звернулось до господарського суду Луганської області зі скаргою про визнання незаконною бездіяльності Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР щодо не надання відповіді та відсутності реагування на звернення від 21.06.2013 щодо здійснення дій по виконавчому провадженню ВП № 16264764; у встановлений законом термін; щодо не поновлення виконавчого провадження ВП № 16264764, відкритого за наказом господарського суду № 17/258; щодо не реагування відповідно до законодавства на заяву про передачу виконавчого провадження ВП № 16264764 від 15.08.2013; щодо не реагування на скаргу на бездіяльність державних виконавців від 28.08.2013; щодо не проведення всіх передбачених законом виконавчих дій для виконання судового рішення по справі № 17/258, при здійсненні виконавчого провадження ВП №16264764; зобов'язання УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР поновити виконавче провадження ВП № 16264764, відкрите за наказом господарського суду № 17/258; зобов'язання УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР розглянути заяву про передачу виконавчого провадження ВП № 16264764, відкритого за наказом господарського суду № 17/258 від 15.08.2013 та винести постанову згідно з чинним законодавством; зобов'язання УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР розглянути скаргу від 28.08.2013 та винести відповідну постанову за результатами її розгляду; зобов'язання УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР здійснити усі, передбачені законом дії щодо виконання рішення господарського суду за виконавчим провадженням ВП № 16264764, відкритим за наказом господарського суду № 17/258.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.11.2013, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.12.2013, скаргу дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області задоволено частково: визнано незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області щодо не поновлення виконавчого провадження № 16264764, відкритого на підставі наказу господарського суду Луганської області № 17/258; зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області поновити виконавче провадження № 16264764, відкрите на підставі наказу господарського суду Луганської області № 17/258, і направити копії постанови сторонам виконавчого провадження; зобов'язано УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР здійснити усі, передбачені законом дії щодо виконання рішення господарського суду за виконавчим провадженням ВП № 16264764, відкритим за наказом господарського суду № 17/258. В решті вимог скаргу відхилено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відхилити скаргу позивача.

Переглянувши в порядку касаційного провадження оскаржені судові рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Як встановлено судами, рішенням господарського суду Луганської області від 09.11.2009 у даній справі стягнуто з державного підприємства "Луганськвугілля" на користь дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" інфляційні нарахування в сумі 39 290, 00 грн., 3 % річних у сумі 11 932, 18 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 512,23 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. На виконання вказаного рішення господарським судом Луганської області видано наказ від 23.11.2009.

Постановою від 09.12.2009 Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Луганській області було відкрито виконавче провадження № 16264764 з виконання наказу суду № 17/258.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.03.2013 порушено провадження у справі № 913/206/13-г про банкрутство ДП "Луганськвугілля" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою державного виконавця ВПВР від 05.04.2013 у зв'язку з порушенням справи про банкрутство боржника, виконавче провадження зупинено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.06.2013 провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Луганськвугілля" припинено, мораторій на задоволення вимог кредиторів скасовано.

Позивач звернувся до ВПВР із заявою від 20.06.2013 про поновлення відповідного виконавчого провадження у зв'язку з припиненням провадження у справі про банкрутство боржника.

Оскільки державним виконавцем постанову про поновлення виконавчого провадження не винесено, позивач звернувся з даною скаргою до суду.

Розглядаючи викладені в заяві доводи, господарські суди врахували, що за приписами ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника. Протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.

Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

Встановивши, що про усунення відповідних обставин державний виконавець дізнався 25.06.2013, однак станом на 04.11.2013 в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень відомості про поновлення виконавчого провадження з виконання наказу суду № 17/258 відсутні, суди обох інстанцій дійшли висновків про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання неправомірною бездіяльності виконавчої служби та про наявність підстав для зобов'язання УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР поновити виконавче провадження ВП № 16264764 з виконання наказу господарського суду № 17/258 та для зобов'язання ВПВРУ здійснити всі дії, передбачені законом, щодо виконання відповідного рішення суду.

Колегія суддів погоджується з висновками судів, а щодо викладених в касаційній скарзі доводів зазначає наступне.

Стаття 37 Закону України "Про виконавче провадження" містить перелік обставин, за наявністю яких зупинення виконавчого провадження є обов'язковим

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", з метою недопущення банкрутства вугледобувних підприємств і збереження сировинної бази металургійного та енергетичного комплексів з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства до моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств. На строк до трьох років з моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації.

Відповідно до статей 2, 3 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", особливими умовами приватизації вугледобувних підприємств є, зокрема, встановлення на строк до трьох років з моменту завершення приватизації мораторію на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторію на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації. Приватизація вугледобувних підприємств здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" до об'єктів приватизації віднесено вугледобувні підприємства як єдині майнові комплекси; шахти (шахтоуправління) як єдині майнові комплекси; розрізи як єдині майнові комплекси; акції, які належать державі у статутних капіталах акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації чи корпоратизації державних вугледобувних підприємств.

В п. 2 прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону зазначено, що дія норм статей 2 і 13 цього Закону поширюється виключно на вугледобувні підприємства, щодо яких прийнято рішення про приватизацію після набрання чинності цим Законом, та вугледобувні підприємства, приватизовані після набрання чинності цим Законом.

Судами попередніх інстанцій встановлений перелік структурних підрозділів ДП "Луганськвугілля", які за рішенням Уряду України підлягають приватизації у 2012-2014 роках. Такі структурні підрозділи є шахтами з видобутку вугілля підземним способом відповідно до Положення про структурний підрозділ, затвердженого у відповідному порядку.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що постановою Кабінету Міністрів України № 987 від 19.09.2012 до переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках не внесене ДП " Луганськвугілля", яке є боржником за виконавчим провадженням з виконання наказу №17/258.

Визначене ст.ст. 2, 13 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" положення про застосування мораторію, вказує на суб'єктів, які є вугледобувними підприємствами як гірничих підприємств, основним видом економічної діяльності яких є підземне або відкрите добування вугілля, до складу якого можуть входити шахти, шахтоуправління, розрізи та інші відокремлені підрозділи, що виконують допоміжні функції (ст.10 Закону). Ця ж норма Закону визначає шахту (шахтоуправління) як вугледобувне підприємство або відокремлений підрозділ вугледобувного підприємства з видобутку вугілля підземним способом.

А тому колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що віднесення шахти, як відокремленого структурного підрозділу вугледобувного підприємства, яке приватизується, до суб'єктів, на яких розповсюджується мораторій, залежить від оцінки діяльності: виконання допоміжних функцій чи видобуток вугілля як завершений процес.

У зв'язку з тим, що за виконавчими документами боржником є ДП "Луганськвугілля", яке не визначено як об'єкт приватизації і на яке не розповсюдження положення про мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна, бездіяльність виконавчої служби щодо не поновлення виконавчого провадження є неправомірною.

Враховуючи, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржених судових рішень.

Керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу державного підприємства "Луганськвугілля" залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.12.2013 та ухвалу господарського суду Луганської області від 04.11.2013 - без змін.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді :Борденюк Є.М. Вовк І.В.