Ухвала

від 27.03.2014 по справі 904/5440/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

27.03.2014 Справа № 904/5440/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Лисенко О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В. , Вечірко І.О.

Секретар судового засідання: Ситникова М.

Представники сторін:

від скаржника: Никитенко Є.В. представник, довіреність № 15455/10/10-019 від 17.07.13;

від ДДАУ: Борзук А.С. представник, довіреність № 46-11-1646 від 25.12.13;

від ліквідатора: Ліфлянчик Л.В. представник, довіреність б/н від 26.03.14;

Представник кредитора ТОВ "Рента" для розгляду апеляційної скарги не з'явився, про час та місце судового засідання належним чином повідомлений.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014 року у справі № 904/5440/13

за заявою Ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАФАРМ", м.Дніпропетровськ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАФАРМ", м.Дніпропетровськ про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014 року (суддя Камша Н.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАФАРМ", м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Леніна, буд. 2А (код ЄДРПОУ 33114188), ліквідовано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАФАРМ", м. Дніпропетровськ, провадження у справі припинено ( а.с.102-104; т.2).

Ухвала господарського суду вмотивована статтями 37, 46, п.п.6 п.1 ст. 83, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та тим, що ліквідаційна процедура боржника здійснена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Не погодившись з вказаною ухвалою Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області її оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального та процесуального права та просить її скасувати , провадження у справі припинити.

Скаржник зазначає, що судом не було прийнято до уваги, що ліквідатором, не були надані ДПІ у Бабушкінському районі первинні документи фінансово-господарської діяльності, що позбавило можливості провести позапланову перевірку банкрута та, у разі виявлення податкової заборгованості, заявити додаткові грошові вимоги до банкрута .

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАФАРМ» не надавало проміжний ліквідаційний баланс ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом доходів і зборів, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання, Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАФАРМ» не надавало ліквідаційний баланс для перевірки до ДПІ.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарм" Львова Н.Я. просить припинити апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2013 року у справі № 904/5440/13 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарм" банкрутом.

Дніпропетровський державний аграрний університет підтримує доводи апеляційної скарги.

Враховуючи, що неявка інших учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, будь-які клопотання від учасників процесу про продовження строків розгляду апеляційної скарги, відкладення розгляду справи не надходили, враховуючи факт належного сповіщення учасників судового процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2014року ( а.с. 111; т.2) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013року ( погоджено з Вищим господарським судом України від 19.02.2013року № 01-17/315/384/13), колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами ( ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області підлягає припиненню з наступних підстав.

12.07.2013 року Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарм", м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "МЕГАФАРМ", м. Дніпропетровськ, за процедурою передбаченою статею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

17.07.2013 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарм", м. Дніпропетровськ, про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАФАРМ", м. Дніпропетровськ, до розгляду в підготовчому засіданні.

30.07.2013 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі № 904/5440/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАФАРМ", м. Дніпропетровськ, відповідно до процедури, передбаченої статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими статею19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013 року по справі № 904/5440/13 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегафарм", м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Леніна, буд. 2А (код ЄДРПОУ 33114188) визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарм", призначено голову ліквідаційної комісії Львову Наталію Ярославівну яку зобов'язано подати на затвердження до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс ( а.с.106-110; т.1).

21.08.2013 року в газеті Урядовий кур»єр № 151(5037) було здійснено публікацію про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАФАРМ», м.Дніпропетровська ( а.с.126; т.1).

05.11.2013 року до господарського суду Дніпропетровської області від ліквідатора надійшов звіт та ліквідаційний баланс відповідно ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В результаті ліквідаційної процедури ліквідатором встановлена та підтверджена кредиторська заборгованість:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рента", у сумі 163 581,00грн.

2. Дніпропетровського державного агарного університету, у сумі 52 683,02 грн.

Інші кредитори грошових вимог до банкрута в процедурі ліквідації не заявляли.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014 року затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАФАРМ", м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, ліквідовано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАФАРМ", м. Дніпропетровськ, провадження у справі припинено .

Вказана ухвала господарського суду Дніпропетровської області є предметом апеляційного оскарження.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх кредиторських вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення вимог кредиторів в результаті здійснення ліквідаційної процедури). Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

В зв'язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства, а у випадку, якщо судом першої інстанції не досліджувались обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство при введенні ліквідаційної процедури - дати їм оцінку в судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

При винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідації банкрута. Взявши до уваги, що у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу.

Згідно до частин 1, 2, 5 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Невиконання вимог, передбачених частиною першою цієї статті, є підставою для відмови у внесенні запису про ліквідацію юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Необхідними передумовами для звернення до суду з заявою на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство" є дотримання боржником вимог статей 105, 110, 111 Цивільного кодексу України.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до пункту 11.1 Порядку обліку платників податків і зборів, юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи:

заяву про припинення платника податків за ф. N 8-ОПП (додаток 15), дата якої фіксується в журналі за ф. N 6-ОПП;

оригінал довідки за ф. N 4-ОПП;

копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення;

копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).

Юридичні особи, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, можуть подати зазначені документи ( крім довідки за ф №4-ОПП) до органу державної податкової служби за бажанням після внесення до Єдиного державного реєстру запису про прийняття рішення про припинення.

До заяви про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатором Львовою Н.Я. наданий вичерпний перелік документів:

- Рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАФАРМ» від 25.04.2013 року № 7/04 ( а.с.20-21; т.1);

- Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 09.07.2013 рік № 666286, в якому містяться дані про внесення 25.04.2013 року відомостей про стан припинення за рішенням засновника ( а.с.22-23; т.1);

- Копія заяви за формою 8-ОПП направленої на адресу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі ( а.с.50-52; т.1);

- Бюлетень державної реєстрації за № 247(12).2013року де державним реєстратором було опубліковано оголошення про ліквідацію ТОВ «МЕГАФАРМ» ( а.с.25; т.1);

- Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей ( а.с.69; т.1);

- Протокол №8/07 загальних зборів учасників ТОВ»МЕГАФАРМ» від 12.07.2013 року ( а.с.73; т.1);

- Проміжний ліквідаційний баланс від 11.07.2013 року ( а.с.68; т.1).

До звіту ліквідатора надано : довідку Управління Державтоінспекції ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 04.11.13р. № 38/8221; рішення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 5785562 від 11.09.13р., Держземагентсва у Дніпропетровській області № 7174/13-14 від 21.08.13р.; Держгіпромнагляд у Дніпропетровській області № 3356-14/05 від 10.09.13р.; Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, м. Дніпропетровськ за № 0314/11545 від 23.05.13р., за банкрутом сільськогосподарської техніки, автотранспортних засобів, нерухомого майна, земельних ділянок не зареєстровано, виконавчі провадження - відсутні.

Згідно довідки ПАТ "Актабанк", м. Дніпропетровськ за № 789 від 21.10.13р. рахунок ТОВ "Мегафарм" закрито 21.10.2013року.

Згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 42372918 від 31.10.2013 року інформація щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАФАРМ» відсутня.

Також, як вже зазначалось вище, заява про ліквідацію ( 8-ОПП), боржником направлялась до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська 07.05.2013 року ( а.с.51; т.1), відомості про ліквідацію боржника розміщені в Бюлетні державної реєстрації 07.05.2013року № 247(12), в матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення скаржнику процесуальних документів у справі про банкрутство ( а.с. 117; т.1).

А отже Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська була обізнана про ліквідацію боржника і не була позбавлена права здійснити перевірку згідно до статей 78,81 Податкового кодексу України та звернутися до нього з кредиторськими вимогами.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст.4 1 Господарського процесуального кодексу України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про

банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження

необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури

банкрутства.

Тому, оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство можуть тільки учасники справи про банкрутство.

У відповідності до частини 1 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності -боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Провадження у даній справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАФАРМ», м. Дніпропетровськ і здійснюється в порядку статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка передбачає застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Пункт 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

Отже, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Матеріали справи свідчать, що Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з грошовими вимогами до боржника взагалі не зверталася, відповідні докази відсутні в матеріалах справи, а отже скаржник не має статусу сторони у справі, та не має права на апеляційне оскарження ухвали господарського суду першої інстанції.

В той же час, оскаржувана ухвала про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАФАРМ», м. Дніпропетровськ не вирішує питання про права та обов'язки Державної податкової інспекції.

В спростування твердження скаржника щодо позбавлення Державної податкової інспекції права на проведення перевірки боржника, як платника податків, слід зазначити, що згідно статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вже зазначалось вище ухвала від 17.07.2013 року про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство до розгляду, ухвала від 30.07.2013року про порушення провадження у справі про банкрутство надсилалася ДПІ у Бабушкінському районі, але скаржник не вжив заходів щодо проведення позапланової перевірки боржника до моменту завершення провадження у справі про банкрутство і затвердження ліквідаційного балансу.

Відповідно до статей 75, 78 Податкового кодексу України проведення документальних позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства знаходиться у виключної компетенції державної податкової служби, остання не позбавлена права здійснювати, в межах повноважень, свої функції та проводити перевірку дотримання вимог податкового законодавства платником податків до моменту затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі про банкрутство такого платника податків.

Чинним законодавством не обмежуються повноваження податкових органів на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктів господарювання, які перебувають у процедурах банкрутства.

Відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05. 2011 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 Господарського процесуального кодексу України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80, 106 Господарського процесуального кодексу України.

По аналогічним справам цієї категорії спорів за апеляційними скаргами органів ДПІ, які не підтвердили в ході судового розгляду справи судами обох інстанцій наявність своїх грошових вимог до боржників, такі вимоги були відсутні, а, отже, відповідно органи ДПІ не набули а ні статусу сторони у справі, а ні учасника судового процесу та не надали доказів порушення прав ДПІ, колегією суддів Вищого господарського суду України від 11.12.2013 року у справі № 904/5945/13, від 17.10.2013 року у справі № 904/1292/13-г, від 31.10.2013 року у справі № 38/5005/11150/2012, № 26/5005/6899/2012 постанова від 18.09.2013 року, № 5023/3898/12 постанова від 18.06.2013 року, № 5017/3407/2012 постанова від 02.07.2013 року ухвали про припинення апеляційного провадження були залишені без змін, а по справам № № 34/5005/10035/2012, 29/5005/4651/2012, 21б/5014/2816/2012, 34/5005/8846/2012, 38/5005/9234/2012, 34/5005/8214/2012, 29/5005/6761/2012, 26/5005/11057/2012, 25/5005/10788/2012, 38/5005/10738/2012 було скасовано усі попередні судові акти суду апеляційної інстанції та припинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами органів ДПІ, які порушені необґрунтовано, зокрема, з додержанням вимог статей 91, 106 Господарського процесуального кодексу України. Зазначені обставини неодноразових скасувань судом касаційної інстанції постанов апеляційного господарського суду свідчать про формування усталеної єдиної судової практики по цій категорії справ.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що матеріалами справи не підтверджено факт набуття скаржником а ні статусу кредитора у справі, а ні учасника судового процесу та скаржником не надано доказів факту порушення його прав та обов`язків, колегія суддів зазначає, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в статті 210 Господарського кодексу України (в редакції на момент винесення оскаржуваних судових рішень). Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

За таких обставин апеляційна інстанція вважає, що апеляційне провадження слід припинити з посиланням на пункт 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України та абзаци 1, 2 пункту 5, пункту 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» (в редакції змін та доповнень постанов господарського суду України від 26.12.2011року, 23.03.2012року, 17.10.2012року № № 12, 3, 10 (відповідно)).

Керуючись ст.ст. 80, 86, 91, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014 року у справі № 904/5440/13 - припинити.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 31.03.2014 року

Головуючий суддя О.М. Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя І.О.Вечірко