Постанова

від 18.03.2014 по справі 802/4702/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 березня 2014 р. Справа № 802/4702/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кошевого Богдана Анатолійовича,

представника позивача: Диковицького О.Л.,

представників відповідача: Вітковського А.П., Терепи С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницький дослідний завод" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство "Вінницький дослідний завод" ( далі - ПАТ "Вінницький дослідний завод", позивач ) з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ, відповідач ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, суперечать законодавству з питань оподаткування та фактичним обставинам справи.

Позивачем зазначено, що, на підставі акта перевірки № 904/1501/00383780 від 07.11.2013 року, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "В4" № 0014781501 від 18.11.2013 року, відповідно до якого позивачу зменшено розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3175124,00 грн.

В акті перевірки Вінницькою ОДПІ зазначено, що ПАТ "Вінницький дослідний завод" порушило п. 102.5 статті 102 Податкового кодексу України № 2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого приватним товариством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) у розмірі 3175124,00 грн.

Позивач вважає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, в той час, як позивачем під час здійснення господарської діяльності додержано всіх норм чинного законодавства. Відтак, позивач вважає, що висновки, викладені податковим органом в акті перевірки № 904/1501/00383780 від 07.11.2013 року, є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи, а тому податкове повідомлення-рішення форми "В4" № 0014781501 від 18.11.2013 року, прийняте на підставі зазначених висновків, є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві, та просив адміністративний позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, посилаючись на доводи, викладені в письмових запереченнях на адміністративний позов ( а.с. 76 - 79 ), зазначили, що висновки, викладені в акті перевірки, є обґрунтованими, а прийняте податкове повідомлення - рішення є правомірним.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "Вінницький дослідний завод" зареєстроване виконавчим комітетом Староміської районної ради народних депутатів м. Вінниці відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію № 143059 від 21 липня 1998 року; взято на податковий облік у державній податковій інспекції у м. Вінниці з 21 липня 1998 року за № 380-р, станом на 02 вересня 2013 року перебуває на податковому обліку у Вінницькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Основний вид діяльності - код 29.53.1 виробництво машин та устаткування для перероблення сільгосппродуктів.

В період з 28.10.2013 року по 01.11.2013 року Вінницькою ОДПІ, відповідно до наказу від 28.10.2013 року № 848 та на підставі п.п. 78.1.8 п. 87.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку правомірності нарахування приватним акціонерним товариством "Вінницький дослідний завод" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, у сумі 206797,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 25291,00 грн., відображених у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року, відповідно до затвердженого плану на перевірку.

Результати перевірки оформлено актом від 07.11.2013 року № 904/1501/00383780 (а.с.9-21).

Відповідно до висновків зазначеного акту, в ході перевірки встановлено порушення позивачем п. 102.5 статті 102 Податкового кодексу України № 2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого приватним акціонерним товариством "Вінницький дослідний завод" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) у розмірі 3175124,00 грн.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Перевіркою встановлено, що на порушення пунктів 102.5 статті 102 Податкового кодексу України приватне акціонерне товариство "Вінницький дослідний завод" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації за серпень 2013 року), термін виникнення яких становить понад 1095 днів у розмірі 3175124,00 грн., в тому числі 3000442,00 грн. за попередній акт перевірки від 17.10.2013 року №744/1501/00383780.

В обґрунтування висновків акту перевірки, податковий орган посилається на те, що з урахуванням строків давності, визначених п.п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України, від'ємні залишки за березень 2007 - вересень 2010 не можуть бути відображені платником в рядку 26 (24 - по новій формі) декларації, не підлягають зарахуванню платником у зменшення податкових зобов'язань в податкових деклараціях в наступних податкових періодах та не можуть бути заявленими платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не можуть бути відображені ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 (23.1. 23.2 - по новій формі) декларації та відповідно - перераховуватися за заявою на розрахунковий рахунок платника.

Відповідач зазначає, що законом не передбачено можливості платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання бюджетного відшкодування після настання права на таке відшкодування. Якщо на дату виникнення права на бюджетне відшкодування, платник не скористався таким правом, вважається, що ним прийняте рішення стосовно відмови від такого відшкодування. Сума, що обліковується у рядку 24 декларації за вересень 2013 року "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" за економічною суттю є заявою на відшкодування задекларованою платником - за напрямком бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів з податку на додану вартість.

А відповідно до п.102.5 ст.102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Отже, право на зарахування від'ємного значення податкових зобов'язань у зменшення податкових зобов'язань з податку у наступних податкових періодах також обмежується 1095 днями.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Аналізуючи вищевикладені обставини та зважаючи на те, що підставою для зменшення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у вказаному розмірі став висновок відповідача щодо пропущення позивачем 1095-денного строку, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з урахуванням наступного.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України, визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктами 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 102.5 статті 102 ПК України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З аналізу п.102.5 ст.102 ПК України вбачається, що його положення регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість. І саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс України не містить.

Також слід зазначити, що в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом приватного акціонерного товариства "Вінницький дослідний завод" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0009081501 від 25 жовтня 2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3000442 грн. внаслідок порушення останнім п. 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, а саме: відображення платником в рядку 26 (24 - по новій формі) декларації від'ємних залишків за березень 2007 - серпень 2010 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року залишено без змін.

В силу частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, висновки відповідача відносно відсутності права у позивача на використання від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2007 - вересень 2010 є безпідставними, оскільки, по-перше, підприємством не заявлялось суми до бюджетного відшкодування, по-друге, використання сформованого податкового кредиту (в розрізі термінів його формування і подальшого його використання у відповідній частині, зокрема на підставі відповідних податкових накладних) не обмежено законом, а положення п.102.5. ст.102 ПК України за своїм змістом на питання податкового кредиту не поширюються.

Крім того, суд звертає увагу також на те, що відповідно до довідки Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області №462/1502/00383780 від 16 серпня 2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства "Вінницький дослідний завод" з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2013 року та сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника банку за травень 2013 року перевіркою не встановлено порушень при відображенні ПАТ "Вінницький дослідний завод" у декларації за травень 2013 року від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 399836,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 66840,00 грн.; перевіркою не встановлено порушень при відображенні ПАТ "Вінницький дослідний завод" у декларації за квітень 2013 року від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 66840,00 грн. (а.с. 53-66).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи, встановленим судом, підтверджені належними доказами, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зауважує, що в ході судового розгляду справи позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, в той час, як відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Суд присуджує ПАТ "Вінницький дослідний завод" документально підтверджені судові витрати ( судовий збір ) в сумі 458,80 грн. ( а.с. 2 ) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби з рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області від 18.11.2013 року № 0014781501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Вінницький дослідний завод" (код ЄДРПОУ 00383780, р/р 26008000116762 в філії АТ "Укрексімбанк" м. Вінниця, МФО 302429) понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в сумі 458 грн. 80 коп. (чотириста п`ятдесят вісім гривень 80 копійок) шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби з рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Стягнути з Державного бюджету України на спеціальний рахунок Державної судової адміністрації України (банк одержувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку 802015, р/р 31219206784002) судовий збір у сумі 4129 грн. 20 коп. (чотири тисячі сто двадцять дев`ять гривень 20 копійок) шляхом його безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна