Постанова

від 20.03.2014 по справі 2а-4691/11/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4691/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Сорочка Є.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 вересня 2011 року №0001012353.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року позовні вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні вимог позивача.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Задовольняючи вимоги позивача, суд виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення.

Апеляційна інстанція не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що податковим органом проведено перевірку позивача, за результатами якої складений акт № 328/23-011/00951770 від 06.09.2011 року «Про результати планової виїзної перевірки ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» код ЄДРПОУ 00951770 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року».

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 201.1 статті 201, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам ТОВ «Торговий дім Агро Інвест» в розмірі 280 193,00 грн..

Наведені вище обставини слугували підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 23.09.2011 року №0001012353, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 280 193, 00 гривень.

Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зважає на наступні обставини.

Впродовж листопада-грудня 2010 року позивач придбавав у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агро Інвест» товар - насіння соняшника. Придбання товару здійснювалось на підставі рахунків-фактур, що виписувались Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агро Інвест». Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агро Інвест».

У період з листопада по грудень 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агро Інвест» виписали позивачу податкові накладні, але при цьому у лютому 2011 року ТОВ «Торговий дім Агро Інвест» виписали позивачу коригуючі накладні на загальну суму 1 681 159,34 грн., в тому числі податок на додану вартість 280 193,22 грн..

Згідно з банківськими виписками позивач впродовж лютого-березня 2011 року перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агро Інвест» згідно з рахунками-фактурами кошти на загальну суму 2 974 358,85, у тому числі суми податку на додану вартість у складі ціни придбання.

Поставка та транспортування товарів здійснювалась Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агро Інвест» на склади позивача, факти поставок товару оформлялися видатковими накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкового кредиту позивача за період лютий 2011 року.

До Державної податкової інспекції у Миронівському районі від Білоцерківської Обласної державної податкової інспекції надійшов акт від 13.05.2011 року №3081/15-3/36969786/247 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торговий дім Агро Інвест» (ЄДРПОУ 36969786) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий 2011 року.

Згідно із п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Торговий дім Агро Інвест» (ЄДРПОУ 36969786) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами по яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит у лютому 2011 року, в тому числі ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп та комбікормів».

З матеріалів справи слідує, що зустрічну звірку неможливо було провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. В ході організації проведення зустрічної звірки, з метою забезпечення підтвердження господарських відносин вжито такі заходи: направлено запит на встановлення місцезнаходження. Згідно довідки про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків встановлено відсутність суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Торговий дім Агро Інвест» за місцезнаходженням. На дату складання довідки про неможливість проведення зустрічної звірки підприємство знаходиться в стані « 9» - «направлено повідомлення за ф. № 18-ОГГП».

З матеріалів справи слідує, що по декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року задекларовано обсяги поставок в сумі 4 026 091 грн. з урахуванням сум коригування (сума податку на додану вартість - 736 178 грн.), обсяги придбання склали 3 533 867 грн. (сума податку на додану вартість - 706 773 грн.), сума податку на додану вартість нарахована до сплати в бюджет склала 29 405 грн..

Виходячи із задекларованих показників податкове навантаження по декларації за лютий 2011 року склало 0,7 %.

За даними декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 1 квартал 2011 року склала 11 370,5 тис. грн.. Основні засоби у ТОВ «Торговий дім Агро Інвест» відсутні, згідно додатку К 1/1 до декларацій з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року. Значення в рядках 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій відсутні.

З довідки форми 1 ДФ за 1 квартал 2011 року слідує, що кількість працюючих на підприємстві складає 4 особи у штаті.

За статтею 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і. фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Виходячи з приписів п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особи та скріпленою печаткою накладну.

Відповідно до п.п. 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь, у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп. 2.13 п. 2 Положення керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: встановлення факту здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

За таких обставин, оскільки у ТОВ «Торговий дім Агро Інвест» згідно штатного розпису відсутні достатні трудові ресурси для виконання договору, на підставі якого були отримані податкові накладні, на основі яких позивачем сформовано податковий кредит, матеріали справи не містять жодних трудових договорів (угод) з іншими працівниками, а також відсутні виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, апеляційна інстанція повністю погоджується з доводами апелянта щодо проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Враховуючи, що у ТОВ «Торговий дім Агро Інвест», відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу сільгосппродукції у обсягах, що задекларовані, не має достатньої кількості персоналу для здійснення відповідної діяльності, то це викликає сумнів в реальності та товарності укладеного даним підприємством з позивачем договору, а тому згідно частин 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, останній має ознаки нікчемності.

Колегія суддів не може не зауважити, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів реалізації позивачем отриманого товару та використання його у власній господарській діяльності, що, в даному випадку, є необхідним наслідком вище згаданої господарської операції.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В силу положень п.2. ст.215 ЦК України від 16.01.2003 року недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

У відповідності до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» порушили п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 ст..201, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Торговий дім Агро Інвест» в розмірі 280 193 грн..

Наведені вище обставини свідчать про обґрунтованість та законність прийняття апелянтом спірного податкового повідомлення-рішення та помилковість висновків суду першої інстанції про наявність законних підстав для його скасування.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання незаконними та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року та постановлення нової про відмову в задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року - скасувати.

Постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні вимог позивача Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення від 23 вересня 2011 року №0001012353 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови суду виготовлено 27.03.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Сорочко Є.О.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Сорочко Є.О.