Постанова

від 31.03.2014 по справі 909/538/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2014 року Справа № 909/538/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий, Бернацька Ж.О., Кривда Д.С. (доповідач), за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), третіх осіб 1) ОСОБА_4, представник, 2) ОСОБА_4, представник, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуГаражного кооперативу "Соколи" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 у справі№ 909/538/13 господарського суду Івано-Франківської області за позовомГаражного кооперативу "Соколи" доІвано-Франківської міської ради треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1)Вовчинецька сільська рада, 2)Товариство з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс", проукладення додаткової угоди до договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Гаражний кооператив "Соколи" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про укладення між Івано-Франківською міською радою та Гаражним кооперативом "Соколи" додаткової угоди до договору оренди землі від 16.03.2006 в редакції, запропонованій позивачем.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2013 (суддя Калашник В.О.) позов задоволено; укладено між Івано-Франківською міською радою та Гаражним кооперативом "Соколи" додаткову угоду до договору оренди землі від 16.03.2006 в наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі від 16.03.2006р.

Івано-Франківська міська рада (76004, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, ідент. код 33859506) в особі міського голови - Анушкевичуса Віктора Андрюсовича, що діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", іменована в подальшому Орендодавець, та Гаражний кооператив "Соколи"(76006, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 225, ідент. код 32872730), в особі голови кооперативу Лилика Іллі Григоровича, що діє на підставі Статуту, іменоване в подальшому Орендар, уклали додаткову угоду до договору оренди землі, укладеного 16.03.2006 р. (надалі по тексту Договір), про наступне:

1) викласти п.5.1. Договору в наступній редакції: "5.1. Договір укладено терміном до 16.03.2014 р. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж: за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

2.ІНШІ УМОВИ.

У всьому іншому сторони керуються умовами, викладеними у договорі оренди землі від 16.03.2006р.

Підписи сторін

Гаражний кооператив "Соколи" Івано-Франківська міська рада

---

І.Г.Лилик

---

В.А.Анушкевичус

"__"

---

2013р. "__"

---

2013р.";

стягнуто з відповідача на користь позивача 1147грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 (судді: Кравчук Н.М. - головуючий, Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2013 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю; стягнуто з Гаражного кооперативу "Соколи" на користь Івано-Франківської міської ради 573,50грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою, Гаражний кооператив "Соколи" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2013 залишити без змін. Скаргу мотивовано доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ст.33 Закону України "Про оренду землі".

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс" спростовує її доводи і просить постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття представника в судове засідання касаційної інстанції. Аналогічне клопотання надійшло від представника відповідача.

Враховуючи, що явка повноважних представників обов'язковою не визнавалась, додаткові матеріали не витребовувались, а також враховуючи строк розгляду касаційної скарги, встановлений статтею 111 8 зазначеного Кодексу, колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника третіх осіб, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, рішенням Івано-Франківської міської ради від 20.02.2006 "Про вилучення та надання земельних ділянок", а саме пунктом 50, затверджено матеріали із землеустрою щодо складання та виготовлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку та передано в оренду, терміном на один рік, земельну ділянку гаражному кооперативу "Соколи", загальною площею 6,3201га на вул.Вовчинецькій, 225, для обслуговування гаражів.

На підставі вказаного рішення, 16.03.2006 між Івано-Франківською міською радою (Орендодавець) та Гаражним кооперативом "Соколи" (Орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове, платне володіння і користування (оренду) земельну ділянку площею 6,3201га., розташовану по вул. Вовчинецькій, 225. Цільове призначення земельної ділянки: для обслуговування гаражів (п.1.2).

Договір складено сторонами строком на один рік. Цей договір набирає чинності з моменту досягнення сторонами домовленості з усіх істотних умов, його підписання, нотаріального посвідчення та державної реєстрації (п.п.5.1, 5.2 договору).

Згідно п.6.4 договору після закінчення строку, на який було укладено договір, Орендар, що належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. В разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Після закінчення терміну дії договору, 16.04.2007 позивач звернувся до міського голови із заявою про продовження терміну дії договору.

03.04.2013 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про продовження терміну оренди земельної ділянки по вул.Вовченецькій, 225 в м.Івано-Франківську, шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 16.03.2006 та запропонував проект угоди.

На вказану заяву ВК Івано-Франківської міської ради Управління земельних ресурсів 29.04.2013 було надіслано на адресу відповідача лист, в якому, зокрема зазначалось, що міською радою рішення про продовження договору оренди землі гаражному кооперативу "Соколи" для обслуговування гаражів на вул.. Вовчинецькій, 225 не приймалося.

Позивач, вважаючи, що у нього є правові підстави для укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 16.03.2006 на підставі ст.33 Закону України "Про оренду землі" в редакції від 17.02.2011, звернувся до суду з позовом у даній справі.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції закону 17 лютого 2011 року №3038-VI, який набрав чинності 12 березня 2011 року) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за договором, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Пунктом 2.17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011). Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору. Разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

На момент виникнення у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі від 16.03.2006, тобто на квітень 2007, діяла редакція статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Відповідне рішення Івано-Франківської міської ради про поновлення спірного договору оренди землі в матеріалах справи відсутнє.

Вищевикладеним спростовуються доводи касаційної скарги позивача щодо застосування ст.33 Закону України "Про оренду землі" в редакції від 17.02.2011.

Касаційна інстанція не приймає до уваги посилання заявника в додаткових обґрунтуваннях до касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України у справі №40/3 та постанову Верховного Суду України в цій же справі, оскільки відповідно до ст.111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (п.1 ст.111 16 Господарського процесуального кодексу України) може мати місце лише в разі, якщо суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ з подібними предметом спору, підставами позову, змістом позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і за умов однакового правового регулювання спірних правовідносин, дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зокрема, у справі №40/3 предметом позову є звільнення земельної ділянки та спірні правовідносини регулюються ст.377 ЦК України і ст.ст.120, 212 Земельного кодексу України. Постанова мотивована встановленням обставин правомірного набуття відповідачем права на нерухоме майно, яке розміщене на спірній земельній ділянці, у зв'язку з чим зроблено висновок, що відсутність переоформлених правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватись як самовільне зайняття земельної ділянки, а тому у даному випадку положення ст.212 Земельного кодексу України застосуванню не підлягає.

Водночас, на відміну від вищезгаданої справи, на постанову касаційної інстанції в якій послався заявник, у даній справі (№909/538/13) позов заявлено на підставі ст.33 Закону України "Про оренду землі" і предметом цього позову є укладення додаткової угоди до договору оренди землі щодо терміну договору та умов поновлення .

Таким чином, предмет та підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені судами фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин у даній справі та у справі, зазначеній заявником, є різними, що виключає подібність правовідносин у згаданих справах у розумінні ст.111 16 ГПК України.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Гаражного кооперативу "Соколи" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 у справі № 909/538/13 господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін.

Головуючий Н. Капацин

Судді Ж. Бернацька

Д. Кривда