Ухвала

від 09.10.2014 по справі 909/538/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

09.10.14 Справа № 909/538/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

розглянувши заяву гаражного кооперативу "Соколи"

м.Івано-Франківськ

про перегляд за нововиявленими обставинами

постанови Львівського апеляційного

господарського суду від 24.10.2013 р.

у справі № 909/538/13

за позовом гаражного кооперативу "Соколи"

м.Івано-Франківськ

до відповідача Івано-Франківської міської ради

м.Івано-Франківськ

за участю третіх осіб, яка не заявляють

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача: 1. Вовчинецької сільської ради

с. Вовчинець Івано-Франківської області

2. товариства з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс" с.Клубівці Івано-Франкіської області

про укладення додаткової угоди до договору оренди

землі в редакції запропонованій позивачем

за участю представників сторін від:

позивача: не зявився;

відповідача: не з'явився;

третя особа-1: Сохан В. Є. - за довіреністю №25 від 02.01.2014 р.;

третя особа-2: Сохан В. Є. - за довіреністю б/н від 28.03.2014р. ,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2013р. задоволено позов гаражного кооперативу "Соколи" до відповідача, Івано-Франківської міської ради про укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 16.03.2006 р., в редакції запропонованій позивачем.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 р. рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2013р. скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволені позову гаражного кооперативу "Соколи" відмовлено повністю.

Постанова мотивована тим, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству України, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

У відповідності до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Згідно зі ст.ст. 116 та 124 Земельного кодексу України, як в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, так і в редакції Земельного кодексу 2013 року визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом шляхом укладення договору оренди землі.

З аналізу вищенаведених норм права суд прийшов до висновку, що попри переважне право орендаря на поновлення договору, в т.ч. і у випадку, якщо він продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, автоматичного поновлення договорів оренди землі не передбачалося, а реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної комунальної власності пов`язувалась з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Проект відведення і здійснені відповідні погодження уповноважених органів, необхідність яких передбачена чинним законодавством України надавались Гаражному кооперативу "Соколи" виходячи з того, що земельна ділянка передавалась в строкове користування терміном на один рік. Тобто, користування понад вказаний термін не погоджено у встановленому законодавством порядку компетентними органами.

З огляду на викладене, та виходячи з фактичних матеріалів справи, а саме, що договір оренди землі укладений між сторонами 16.03.2006 р. припинив свою дію ще у 2007 р. та не був продовжений, відповідно до вимог чинного законодавства України, суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що позивач має законне право на продовження попереднього договору оренди від 16.03.2006р. та укладення додаткової угоди з відповідачем - Івано-Франківською міською радою.

Крім цього у постанові від 24.10.2013 р. зазначено, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 р. у справі № 34370/10/9104 визнано нечинним п. 50 рішення Івано-Франківської міської ради від 20.02.2006 року, яким позивачу було надано в оренду земельну ділянку площею 6,3201 га по вул. Вовчинецькій, 225 Івано-Франківської міської ради, з огляду на те, що станом на 1996 рік право комунальної власності на дану земельну ділянку належало Вовчинецькій сільській раді.

Івано-Франківська міська рада в силу ст. 12 Земельного кодексу України та ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не може розпоряджатись спірною земельною ділянкою 6,3201 га по вул. Вовчинецькій. 225, оскільки остання знаходиться на території с.Вовчинець та є комунальною власністю вказаного села, а тому всі дії щодо розпорядження нею належать сільській раді.

Окрім того, судом у постанові зазначено, що починаючи з 25.10.2012 р. спірна земельна ділянка належить на праві власності ТзОВ "Х - Адванс", про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 657804.

Позивачем подано заяву про перегляд зазначеної вище постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013р. у даній справі за нововиявленими обставинами у якій просить таку скасувати і прийняти нове рішення про залишення без змін рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2013 р. без змін.

Вказану заяву позивача мотивовано тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.07.2014 р. скасовано зазначену вище постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 р., яка стала основою прийняття постанови у даній справі від 24.10.2013 р., а отже, на думку позивача, п.50 рішення ХХХIII сесії Івано-Франківської міської ради IV демократичного скликання від 20.02.2006 р. «Про вилучення та надання земельних ділянок» відновив чинність, тому на даний час спірна земельна ділянка перебуває у розпорядженні та управлінні Івано-Франківської міської ради і це додатково підтверджує правомірність користування нею позивача.

У спільному відзиві на заяву Івано-Франківської міської ради, Вовчинецької сільської ради та ТОВ «Х-Адванс» висловлено заперечення проти заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови у даній справі, оскільки вважають, що скасування судового акту у даному разі не є такою нововиявленою обставиною а також те, що Вищим адміністративним судом України приймаючи ухвалу від 02.07.2013 р. не по суті вирішено спір оскільки справу повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача в дане судове засідання не з'явився, проте надіслав клопотання за вих. № 107/04-01 від 24.09.2014 р. про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю прибути представнику в засідання суду через участь у іншому судовому процесі.

Вказане клопотання апеляційним судом відхиляється, оскільки позивач є юридичною особою і не позбавлений права та можливості надіслати в судове засідання іншого представника, враховуючи що він є автором заяви яка є предметом даного судового розгляду і до якої додано усі докази, які на його думку свідчать про наявність нововиявлених обставин, а також те, що його представник у попередньому засіданні приймав участь та висловився щодо суті поданої заяви.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам заяви позивача та відзиву на неї, заслухавши пояснення учасників судового розгляду у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що заява позивача про перегляд постанови апеляційного суду у даній справі від 24.10.2013 р. за ново виявленими обставинами, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.07.2014 р. скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 р. у справі № К/800/22802/13, якою було визнано нечинним п. 50 рішення Івано-Франківської міської ради від 20.02.2006 р., яким позивачу було надано в оренду земельну ділянку площею 6,3201 га по вул. Вовчинецькій, 225 Івано-Франківської міської ради, з огляду на те, що станом на 1996 р. право комунальної власності на дану земельну ділянку належало Вовчинецькій сільській раді.

Проте заявником не враховано, що спір не вирішено по суті і справу повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Цією нормою визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Однією із підстав, згідно п.4) ч.1 зазначеної статті, для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Проте, як зазначалося вище, підставою прийняття постанови апеляційного суду від 24.10.2013 р. стали обставини не ті, які встановлені постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 р., а фактичні обставини справи, які суперечили ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та ст.ст. 116 та 124 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що заява позивача про перегляд постанови у даній справі від 24.10.2013 р. за нововиявленими обставинами не є обґрунтованою чинним законодавством, тому підлягає відмові у її задоволенні.

Керуючись ст. ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви гаражного кооперативу "Соколи" м.Івано-Франківськ про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 р. у даній справі відмовити. Вказану постанову залишити без змін.

Справу повернути до господарського суду Івано-Франківськох області.

Головуючий суддя О.І.Матущак

судді О.П.Дубник

О.С.Скрипчук