ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
25 березня 2014 року м. Київ В/800/1233/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Блажівської Н.Є., Вербицької О.В., Муравйова О.В., Приходько І.В., перевіривши заяву Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.12.2013 року
у справі № 2а-1836/10/0370 (К/800/13039/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)
за позовом товарної біржі «Формула Плюс»
до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.12.2013 року в названій справі.
Відповідно до ст. 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень подається до Верховного суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом ст. 239 2 та ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Згідно із статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.12.2013 року заявник посилається на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме п. 1.2, п. 1.15 ст. 1, пп. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 12.2, п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію постанови Вищого адміністративного суду України від 11.10.2011 року у справі № 34/102-А (К-21671/08), копію постанови Вищого адміністративного суду України від 03.09.2012 року у справі № 25/231-а (22-а-2410/08 (К-10292/09), в яких, на його думку, інакше застосовано вказані норми матеріального права у подібних правовідносинах, ніж в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.12.2013 року.
Між тим, відповідно до положень ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України , заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Зі змісту судових рішень Вищого адміністративного суду України, наведених заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, який у ньому розглядався, відмінний від того, який є у даній справі.
Приписи ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.
У той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданих як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права судових рішень Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судами норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.
Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.
Керуючись ст. ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Відмовити Луцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.12.2013 року у справі № 2а-1836/10/0370 (К/800/13039/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ПідписІ.О. Бухтіярова Судді ПідписН.Є. Блажівська ПідписО.В. Вербицька ПідписО.В. Муравйов ПідписІ.В. Приходько
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2014 |
Оприлюднено | 01.04.2014 |
Номер документу | 37940622 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Бухтіярова І.О.
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ксензюк Андрій Ярославович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ксензюк Андрій Ярославович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ксензюк Андрій Ярославович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні