Постанова

від 19.03.2014 по справі 826/821/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2014 року 13:15 № 826/821/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В. за участю представників: позивача - Карпенка В.Л., відповідача - Вдовиченка К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верекон» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 серпня 2013 року № 0003832280 та № 0003842280, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Верекон» (далі - ТОВ «Верекон») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 серпня 2013 року № 0003832280 та № 0003842280.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем були порушені вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податковий орган під час перевірки дійшов необґрунтованих висновків, які покладені в основу податкових повідомлень-рішень. Зокрема, висновки про порушення позивачем цивільного та податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на конкретні обставини фінансово-господарської діяльності, на первинні документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку.

При цьому, висновки податкового органу про те, що договори між позивачем та ТОВ «Конверс Ком'юніті Трейд», ТОВ «Венс транс континент проект» укладені без мети настання реальних наслідків та відповідно до норм цивільного законодавства є нікчемними, на думку позивача, здійснені без належного аналізу характеру договорів, їх товарності та реальності. За основу для формування висновків про нікчемність договорів позивача з його контрагентами відповідач бере наявність кримінального провадження від 28 березня 2013 року № 320131100100000050, згідно з яким невстановлені особи, діючи повторно, придбали ряд суб'єктів підприємницької діяльності-юридичних осіб, зокрема ТОВ «Конверс Ком'юніті Трейд» (код ЄДРПОУ 37716553), ТОВ «Венс транс континент проект» (код ЄДРПОУ 37640909), з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає в формуванні податкового кредиту в документах податкової звітності, на підставі правочинів, які не дають права формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток. Окрім цього, позивач зазначає, що відсутні докази набрання законної сили відповідним рішенням суду по вказаному кримінальному провадженню. Крім того, позивач наголошує, що не декларував валові витрати за результатами господарських операцій з ТОВ «Конверс Ком'юніті Трейд» та ТОВ «Венс транс континент проект».

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року № 0003832280 та № 0003842280 є протиправними, а отже - підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в своїх запереченнях зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. На його думку, фінансово-господарська діяльність позивача з контрагентами здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільних право- та дієздатності, у зв'язку з чим фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Конверс Ком'юніті Трейд», ТОВ «Венс транс континент проект» та його контрагентами є правочинами, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Верекон» (код ЄДРПОУ 33500834) зареєстроване Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 22 квітня 2005 року. Місцезнаходження ТОВ «Верекон»: 03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, буд. 12.

ТОВ «Верекон» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 18 травня 2005 року за № 22153/28-10715347.

Згідно свідоцтва від 15 червня 2005 року № 39090902 позивач станом на момент виникнення спірних правовідносин мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 335008326592).

До видів діяльності ТОВ «Верекон» відповідно до Довідки серії АА № 609503 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 29 травня 2012 року за КВЕД-2010 відносяться: 18.12 Друкування іншої продукції, 17.23 Виробництво паперових канцелярських виробів, 17.29 Виробництво інших виробів з паперу та картону, 18.13 Виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг, 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві згідно із підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 17 липня 2013 року № 285 та постанови СВ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 18 червня 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Верекон» (код ЄДРПОУ 33500834) з питань фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Оксі Груп» (код ЄДРПОУ 37480877), ТОВ «Конверс Ком'юніті Трейд» (код ЄДРПОУ 37716553), ТОВ «Венс транс континент проект» (код ЄДРПОУ 37640909), ТОВ «Технотрансферт» (код ЄДРПОУ 36643783), ТОВ «Калина-Закарпаття» (код ЄДРПОУ 33705586), ТОВ «Крісал Україна» (код ЄДРПОУ 36957681), ТОВ «Євразія-Консалт» (код ЄДРПОУ 37249679), ТОВ «Сервіс Трейдінг» (код ЄДРПОУ 37309890), ТОВ «Комерц Стандарт» (код ЄДРПОУ 37309926), ТОВ «Сендхіл» (код ЄДРПОУ 37640364), ТОВ «Компанія Селком» (код ЄДРПОУ 37640427), ТОВ «Скоуп» (код ЄДРПОУ 37640453), ТОВ «Спецпроект Фактстрой ЛТД» (код ЄДРПОУ 37716401) на предмет порушення податкового, валютного законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2013 року, за результатами якої складено акт від 30 липня 2013 року № 510/22-80/333500834.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

- пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток підприємств, належної до сплати на загальну суму 518 236, 00 грн., в тому числі по періодам: за ІІІ квартал 2010 року - 157 167, 00 грн., за ІV квартал 2010 року - 361 069, 00 грн.;

- пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Верекон» завищено податковий кредит з податку на додану вартість та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітних періодів, в розмірі 313 973, 00 грн., в тому числі по періодах: жовтень 2011 року - 20 004, 00 грн., листопад 2011 року - 92 480, 00 грн., грудень 2011 року - 201 489, 00 грн.

09 серпня 2013 року ТОВ «Верекон» подано до податкового органу письмові заперечення ( вих. № 56) на акт перевірки від 30 липня 2013 року № 510/22-80/333500834, за результатами розгляду яких, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві рішенням від 16 серпня 2013 року № 2572/10/2280 заперечення на акт перевірки залишено без розгляду в зв'язку із недотриманням термінів, встановлених пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України.

21 серпня 2013 року на підставі акту перевірки від 30 липня 2013 року № 510/22-80/333500834 ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0003832280, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до абзацу «б» пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ «Верекон» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 518 236, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 518 236, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 0,00 грн.;

- № 0003842280, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до абзацу «б» пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «Верекон» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 392 466, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 313 973, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 78 493, 00 грн.

ТОВ «Верекон» оскаржено вказані вище податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у м. Києві та до Міністерства доходів і зборів України, за результатами розгляду яких рішеннями від 29 жовтня 2013 року № 5889/10/26-15-10-04 та від 24 грудня 2013 року № 18154/6/99-99-10-01-15 податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21 серпня 2013 року № 0003832280 та № 0003842280 залишено без змін, скарги - без задоволення.

Незгода з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з доводами ТОВ «Верекон», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 ПК України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

У відповідності до підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 ПК України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних або підписання цих документів не уповноваженою особою.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період ТОВ «Верекон» мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Конверс Ком'юніті Трейд» та ТОВ «Венс транс континент проект».

В підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість надано договори та додані до них документи.

Зокрема, надано:

- договір від 05 вересня 2011 року № 12.8-09.11, укладений між ТОВ «Верекон» (замовник) та ТОВ «Венс транс континент проект» (виконавець), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується протягом визначеного в Договорі строку виконати роботи з обробки продукції замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи. Загальна вартість робіт виконавця за даним договором складається з сум вартостей всіх додатків до даного договору;

- договір від 05 жовтня 2011 року № 16.8-10.11, укладений між ТОВ «Верекон» (замовник) та ТОВ «Венс транс континент проект» (підрядник), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконати роботу з виготовлення поліграфічної продукції та/або передати (поставити) в обумовлені терміни замовнику поліграфічні матеріали, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та/або товар та оплатити її. Вартість продукції за даним Договором включає в себе всі витрати підрядника на виготовлення продукції, плату за виконану роботу, що погоджується сторонами за кожним окремим замовленням у відповідній специфікації;

- договір від 06 грудня 2011 року № 21.8-12.11, укладений між ТОВ «Верекон» (замовник) та ТОВ «Конверс Ком'юніті Трейд» (підрядник), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконати роботу з виготовлення поліграфічної продукції та/або передати (поставити) в обумовлені терміни замовнику поліграфічні матеріали, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та/або товар та оплатити її. Вартість продукції за даним Договором включає в себе всі витрати підрядника на виготовлення продукції, плату за виконану роботу, що погоджується сторонами за кожним окремим замовленням у відповідній специфікації;

- договір від 05 грудня 2011 року № 20.8-12.11, укладений між ТОВ «Верекон» (замовник) та ТОВ «Конверс Ком'юніті Трейд» (виконавець), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується протягом визначеного в Договорі строку виконати роботи з обробки продукції замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи. Загальна вартість робіт виконавця за даним договором складається з сум вартостей всіх додатків до даного договору.

Договори підписані директорами ТОВ «Верекон» та ТОВ «Конверс Ком'юніті Трейд», ТОВ «Венс транс континент проект» та скріплені печатками підприємств.

Виконання вказаних договорів підтверджується наступними первинними документами: укладеними додатковими угодами до вказаних вище договорів, податковими накладними, актами приймання-передачі виконаної роботи, специфікаціями, видатковими накладними, рахунками-фактури, технологічними картками - замовленнями, та платіжними дорученнями, а також макетами виготовленої продукції.

Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Дослідивши вказані докази, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні норми містяться також в абз. 1 п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що право нарахування валових витрат та податкового кредиту виникає у платника податків у зв'язку із здійсненням ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.

При цьому, відповідно до листа Міністерства фінансів України 31-08410-07/23-1994/1318 від 14.03.2012 року «Щодо оформлення первинних документів» зазначено, що відповідно до зазначених вище Закону та Положення первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити. Міру деталізації змісту і обсягу господарської операції визначають особи, які відповідають за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. При цьому така деталізація має забезпечити розкриття змісту господарської операції та ідентифікацію активів, зобов'язань, доходів або витрат, з нею пов'язаних.

Враховуючи вказані вище положення вищевказані письмові докази свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача, податкові накладні відповідають вимогам, поставленим чинним законодавством до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій ТОВ «Верекон».

При цьому, суд зазначає, що надані акти приймання-передачі виконаної роботи містять розшифровки ідентифікації послуг, що є підтвердженням факту їх надання ТОВ «Конверс Ком'юніті Трейд» та ТОВ «Венс транс континент проект» за вказаними вище договорами та укладеними до них додатковими угодами. Вказані відомості також відображені і у виписаних вказаними контрагентами податковими накладними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

За вказаних обставин, судом не беруться посилання відповідача на акт перевірки від 31 серпня 2012 року № 1215/22-30/33500834 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Верекон» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Венс транс континент проект» за вересень 2011 року» за результатами висновків якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 вересня 2012 року № 0007532230, яким ТОВ «Верекон» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 170 834, 00 грн., в тому числі 136 667, 00 грн. - основний платіж, 34 167, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, з огляду на наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2012 року № 2а-13566/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2013 року № 2а-13566/12/2670, адміністративний позов ТОВ «Верекон» задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 20 вересня 2012 року № 0007532230.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2012 року № 2а-13566/12/2670, судом під час розгляду справи надано правову оцінку взаємовідносин ТОВ «Верекон» з ТОВ «Венс транс континент проект» за договором про виконання робіт від 05 вересня 2011 року № 12.8-09.11 та «...не встановлено жодної обставини щодо нікчемності господарської угоди, укладеної ТОВ «Верекон» з ТОВ «Венс транс континент проект», що позбавляє суд можливості погодитись з доводами податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за наслідками операцій з ТОВ «Венс транс континент проект», оскільки викладені доводи відповідача ґрунтуються саме на припущеннях, які не можуть бути самостійною підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог податкового законодавства... ».

Суд звертає увагу на той факт, що вказане судове рішення стосується операцій позивача з його контрагентом, які відбувалися в період охоплений перевіркою, за результатами якої винесені податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються у даній адміністративній справі.

Інших доказів неможливості виконання фінансово-господарських зобов'язань ТОВ «Конверс Ком'юніті Трейд» та ТОВ «Венс транс континент проект» відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що сукупність наведених вище первинних/платіжних/облікових документів, досліджених під час розгляду справи підтверджує факт виконання договорів та не дає підстав для сумніву щодо реальності їх вчинення.

Водночас, доводи податкового органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Суд також звертає увагу на той факт, що за результатами дослідження наданих позивачем документів, зокрема, акту від 04 вересня 2013 року № 804/2280/33500834 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Верекон» (код за ЄДРПОУ 33500834) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року», податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ-VI квартали 2011 року вбачається, що позивач у 2011 - 2012 роках не здійснював декларування валових витрат у розмірі 518 236, 00 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ «Конверс Ком'юніті Трейд» та ТОВ «Венс транс континент проект».

Виходячи зі змісту статей 109-113 Податкового Кодексу України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на прибуток було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року № 0003832280 та № 0003842280 підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків та прийнятого рішення не надав жодних доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 487, 20 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Верекон» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 21 серпня 2013 року № 0003832280 та № 0003842280.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верекон» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487, 20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень, 20 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24.03.2014 р.