Ухвала

від 01.02.2021 по справі 826/821/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

01 лютого 2021 року м. Київ№ 826/821/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представника відповідача: Скрибка І.Ю., здійснюючи відкритий розгляд адміністративної справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Верекон доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.08.2013 № 0003232280 та № 0003842280.

Окружним адміністративним судом міста Києва постановою від 19.03.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014, позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 8 жовтня 2019 року вищезазначені судові рішення скасовані, справу передано на новий судовий розгляд.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, справу передано судді Каракашьяну С.К.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2019 прийнято справу до провадження судді Каракашьяна С.К., суд ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку загального провадження та призначити попередній розгляд справи на 09.12.2019 о 14 год. 00 хв.

Вказану ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2019 про прийняття справи до провадження та призначення судового засідання було направлено на адресу представника позивача -адвоката Лук`яненко Я.В., отримана 12.11.2019.

В підготовче засідання, призначене на 09.12.2019, позивач не з`явився, суд ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 10.02.2020.

Повістка про виклик позивача в судове засідання на 10.02.2020 отримана 13.12.2019

В підготовче засідання, призначене на 10.02.2020, позивач не з`явився, суд ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 06.04.2020.

Повістка про виклик позивача в судове засідання, призначене на 06.04.2020, направлена за адресою, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, повістка вручена 13.02.2020.

В подальшому, в судові засідання, призначенні на 06.04.2020, 02.10.2020, 09.11.2020 та 01.02.2021 позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини такої неявки суд не повідомив, також клопотань/заяв про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за відсутності представника позивача до суду не подано.

Також, позивачем не повідомлено суд про зміну адресу, чи уповноваженого представника позивача.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною п`ятою цієї ж статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на конструкцію норм частини п`ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, серед підстав для застосування передбаченого цими статтями наслідку виокремлено як альтернативні:

- неявка позивача в судове засідання без поважних причин або

- неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання.

Водночас комплексний аналіз положень зазначених норм процесуального закон дає підстави для таких висновків.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

На переконання суду, повторна неявка позивача в судове засідання перешкоджає розгляду справи, адже на виконання вимог Верховного Суду, Окружному адміністративному суду міста Києва необхідним було з`ясувати обставини здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що неможливо без дослідження витребуваних судом документів, згідно ухвали суду від 05.11.2019, як позивачем не надані.

Разом з цим, повторна неявка позивача в судове засідання без подання пояснень щодо поважності причин такого неприбуття та не подання заяви про проведення судового засідання за відсутності позивача, розцінюється судом, як відсутність зацікавленості заявника в подальшому розгляді справи, що, в свою чергу, свідчить на користь необхідності залишення позову без розгляду з метою дотримання прав інших учасників спору на розгляд справи протягом розумного строку.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України ).

Окремо слід враховути, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 Про запобіганню поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2 (з наступними змінами), з 12.03.2020 р. на всій території України було введено карантин. У подальшому зазначений карантин неодноразово продовжувався.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) Прикінцеві положення КАС України доповнено пунктом 3, яким встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Разом з тим, 18 червня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , пунктом 2 якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України № 731-IX від 18 червня 2020 року, останній набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 16 липня 2020 року вказаний Закон опубліковано у Голосі України за №№ 119-120 та в Урядовому кур`єрі за № 135, з огляду на що 17 липня 2020 року Закон України від 16 липня 2020 року № 731-IX набрав чинності.

Відтак, строки, продовжені Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчилися 06 серпня 2020 року, тобто після спливу 20-ти днів після набрання чинності Закону України від 16 липня 2020 року № 731-IX.

Клопотання чи заяви про продовження процесуальних строків до суду не надходили.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумних строків розгляду адміністративної справи та уникнення затягування судового розгляду, а також з метою дотримання прав всіх учасників судового процесу, суд вважає за необхідне, у зв`язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача в підготовче судове засідання, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі, клопотань про відкладення та продовження процесуальних строків, залишити позов без розгляду.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 240, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Верекон залишити без розгляду.

2. Роз`яснити, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду в загальному порядку відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України.

3. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.К. Каракашьян