Постанова

від 20.03.2014 по справі 826/1822/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 березня 2014 року 11:52 № 826/1822/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К.,Ю при секретарі Бабич Г.Ю., за участі представників позивача Козир А.О., Пономаренко І.О., Стеценко Н.В., відповідача Руда Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Консорціума "ЄДАПС" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0014431510, №0014441510 від 12.09.2013. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Консорціум «Едапс» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби.

В позовній заяві позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Головного управління Міндоходів у місті Києві №0014431510, №0014441510 від 12.09.2013.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит, при цьому виходив з суми податку на додану вартість, оплачену позивачу контрагентами. Позивач стверджує, що нормами Податкового кодексу України передбачено право позивача на декларування бюджетного відшкодування, а не обов'язок.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що нормами чинного Податкового кодексу України передбачено право на визначення в якості бюджетного відшкодування лише щодо конкретно визначеного періоду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено перевірку позивача, результати якої оформлено актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Консорціумом «ЄДАПС», код ЄДРПОУ 32912741, від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2012 року, за березень 2013 року, за квітень 2013 року, за травень 2013 року та за червень 2013 року від 28.08.2013р. №830/26-51-15-01-11/32912741 (далі - акт перевірки).

Актом перевірки було сформульовано висновок, що в порушення вимог підпунктів 4.6.4 та 4.6.5 пункту 4.6. розділу 5 Порядку №1492, абзацу а) п.200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України позивачем занижено суму, що підлягає бюджетному відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів: за січень 2013 року на суму 6783313,0 грн., за квітень 2013 року на суму 1489630,0 грн., за травень 2013 року на суму 7092003,0 грн., за червень 2013 року на суму 361809,0 гривень та занижено суму, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду за лютий 2013 року на суму 622611,0 гривень.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем були прийняті:

- податкове повідомлення - рішення форми «В2» від 12 вересня 2013 року № 0014431510, відповідно до якого Позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 15 726 755 грн. 00 коп.;

- податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 12 вересня 2013 року № 0014441510, відповідно до якого Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 622 611 грн. 00 коп. та передбачено штраф на суму 155 653 грн. 00 коп.

Прийняття зазначених рішень мотивовано наступними посиланнями акта перевірки.

За даними перевірки встановлено, що отримувачем товарів/послуг фактично сплачено у попередніх та звітних податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг суму ПДВ в частині такого від'ємного значення задекларованого за відповідні звітні періоди, чим порушено вимоги абзацу а) п. 200.4 ст.200 ПКУ, а саме якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 ст.200 ПКУ, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

В ході перевірки встановлено, що Консорціумом «ЄДАПС» задеклароване від'ємне значення за грудень 2012 року у розмірі 11350563,0 грн., брало участь у вирахуванні позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 18 декларації) в наступних податкових періодах, а саме за січень 2013 року у сумі 7847616,0 грн. та у лютому 2013 у сумі 622611,0 гривень.

Суд з такими посиланнями не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

Так, зокрема пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

При цьому, суд зазначає, що приписи пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс України не містить.

З огляду на встановлене, суд зазначає про необґрунтованість висновків відповідача щодо відсутності права у позивача на використання від'ємного значення податку на додану вартість.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Головного управління Міндоходів у місті Києві №0014431510, №0014441510 від 12.09.2013.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян