Постанова

від 18.02.2014 по справі 808/9260/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року о 15 год. 25 хв.Справа № 808/9260/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Пелеха С.І.

представників сторін:

позивача - Матюха А.В. (довіреність від 25.05.12)

відповідача - Прокоф'єва С.А. (довіреність від 30.12.13 №071-01-11-23/4819)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРМОВЕТ», с. Сонячне Запорізького району Запорізької області

до Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України

про визнання протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРМОВЕТ" (далі - ТОВ «КОРМОВЕТ», позивач) до Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Запорізька митниця, відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про визначення коду товару №КТ-112000003-0051-2013 від 16.10.2013;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в митному оформленні (випуску) товарів №112000003/2013/00086 від 16.10.2013;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000872/2 від 28.10.2013;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в митному оформленні (випуску) товарів №112050000/2013/01135 від 28.10.2013;

- зобов'язати відповідача здійснити митне оформлення товару у відповідності до митної декларації позивача ВМД ІМ 40 ДЕ №112050000/2013/027245 від 16.10.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Рішенням відповідача №КТ-112000003-0051-2013 від 16.10.2013 про визначення коду товару, було зроблено висновок, яким змінено опис товару позивача (графа 31 ВМД) на інший. На підставі вказаного рішення про визначення коду товару, 16.10.2013 відповідачем було прийнято картку відмови в митному оформленні, випуску товарів №112000003/2013/00086 за ВМД ТОВ «КОРМОВЕТ» ІМ 40 ДЕ №112050000/2013/027245 від 16.10.2013 та роз'яснено про право останнього заявити нову митну декларацію. 17.10.2013 позивачем було подано нову (повторну) ВМД ІМ 40 ДЕ №112050000/2013/027375 в електронному порядку. 28.10.2013 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000872/2. Даним рішенням позивачу здійснено коригування митної вартості товару у сторону збільшення та встановлено, що митна вартість складає 29348,00 Євро, замість розрахованої декларантом позивача в сумі 20830,05 Євро. На підставі вказаного рішення про коригування митної вартості товарів, 28.10.2013 відповідачем було оформлено картку відмови №112050000/2013/01135 в прийнятті повторної ВМД ІМ 40 ДЕ №112050000/2013/027375 від 17.10.2013 та митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В зв'язку із незгодою з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - ТОВ «КОРМОВЕТ» було прийнято рішення скористатися правом на сплату митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ. Про даний факт свідчить подана декларантом ТОВ «КОРМОВЕТ» ВМД ІМ 40 ДЕ № 112050000/2013/029606 від 07.11.2013. Позивач повністю не згоден з прийнятими відповідачем рішеннями про визначення коду товару та про коригування митної вартості товарі, а також з оформленими картками відмов по таким рішенням у митному оформленні (випуску) товарів, вважає їх неправомірними, а відтак такими, які підлягають скасуванню. Позивач вважає, що дії Відповідача щодо перегляду коду товару не мали фактичної підстави, передбаченої чинним законодавством, а тому ТОВ «КОРМОВЕТ» правомірно було задекларовано товар за кодом УКТ ЗЕД - 3808949000, та звертає увагу, що товарна позиція - 38089490, на даний продукт має бути однаковою, як у країни-експортера, так і у країни-отримувача такого продукту. Зважаючи на зазначене вважає, що ТОВ «КОРМОВЕТ» за умов чинного законодавства, було обґрунтовано та законно задекларовано імпортуємий товар згідно відомостей первинної ВМД ІМ 40 ДЕ №112050000/2013/027245 від 16.10.2013 (графи 31 та 33). На думку позивача, оскільки прийняте відповідачем рішення №КТ-112000003-0051-2013 від 16.10.2013 про визначення коду товару є неправомірним, картка відмови №112000003/2013/00086 від 16.10.2013 у митному оформленні (випуску) товарів, підставою для винесення якої послугувало відповідне рішення, також є безпідставною, а отже протиправною та підлягає скасуванню. Щодо неправомірності коригування (зміни) відповідачем митної вартості товару ТОВ «КОРМОВЕТ» зазначає, що надав Запорізькій митниці всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару за першим методом (за ціною контракту), проте відповідач безпідставно не погодився із заявленою декларантом позивача митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту). Позивач вважає протиправним витребування митницею у ТОВ «КОРМОВЕТ» додаткових документів, протиправним висновок митниці, про наявність розбіжностей, та про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту. Оскільки позивач вважає, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000872/2 від 28.10.2013 є неправомірним, картка відмови №112050000/2013/01135 від 28.10.2013 у митному оформленні (випуску) товарів, підставою для винесення якої послугувало відповідне рішення, також є безпідставною, а отже протиправною та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях.

В обґрунтування заперечень відповідач посилається на норми Митного кодексу України, Закону України «Про ветеринарну медицину», Основні правила інтерпретації класифікації товарів, Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також на фактичні обставини справи та вважає, що митниця Міндоходів діяла обґрунтовано, неупереджено, добросовісно, з дотриманням вимог чинного законодавства, а доводи позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом з'ясовано наступне.

09.01.2013 між позивачем (покупець) та компанією «BASF SE» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №001/SE-ENL/2013, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Відповідно до Специфікації №8 від 11.09.2013 до Договору купівлі-продажу №001/SE-ENL/2013 від 09.01.2013 предметом поставки за вказаним договором є Лупро-Мікс® НС/Lupro-Mix® NC, у кількості 20000 кг за ціною 0,94 Євро за 1 кг, загальною вартістю 18800 Євро, умови поставки - EXWLudwigshafen/EXWЛюдвигсхафен, умови оплати - 90 днів з дати інвойсу.

23.09.2013 вказаний товар надійшов на митний пост «Запоріжжя-Центральний», та 16.10.2013 заявлений декларантом позивача до митного оформлення за вантажною митною декларацією ІМ 40 ДЕ №112050000/2013/027245.

Відповідно до даної ВМД товар було класифіковано декларантом за кодом УКТ ЗЕД 3808949000, що відображено в гр.33 «код товару», ставка мита 0 %, що відображено в гр. 47 «Нарахування мита та митних платежів декларації».

Для митного оформлення товару позивачем було надано митному органу наступні документи:

- ВМД ІМ 40 ДЕ №112050000/2013/027245 від 16.10.2013, заповнену в електронному порядку;

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №112/2013/0000041 від 23.01.2013;

- міжнародну автомобільну накладну (СМR) №20130807728 від 18.09.2013;

- книжку МДП (Carnet TIR) №ХТ.73563678 від 18.09.2013;

- калькуляцію транспортних витрат №2309-13 від 23.09.2013;

- рахунок-фактуру (інвойс) №2001105100 від 16.09.2013;

- зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №001/SE-ENL/2013 від 09.01.2013;

- додаткову угоду №1 від 16.05.2013 до договору купівлі-продажу №001/SE-ENL/2013 від 09.01.2013;

- додаток №1 (специфікацію №8 від 11.09.2013) до договору купівлі-продажу №001/SE-ENL/2013 від 09.01.2013;

- реєстраційне посвідчення Державної ветеринарної та фіто санітарної служби України АА- 04086-04-13 від 12.03.2013;

- сертифікат про походження товару загальної форми А 290436 від 16.09.2013;

- сертифікат аналізів №7430 від 17.09.2013;

- копію митної декларації країни відправлення MRN 13DЕ665483961662Е8 від 17.09.2013.

16.10.2013 відділом митної вартості, класифікації товарів та ЗРЗЕД Запорізької митниці Міндоходів прийняте класифікаційне рішення №КТ-112000003-0051-2013.

Вказане класифікаційне рішення прийнято на товар: Lupro-Mix® NC - препарат для силосування, захисту кормів та кормової сировини від патогенної мікрофлори, консервації кормів для свійських тварин та птиці. У формі розчину пропіонової кислоти-37,70%, мурашиної кислоти -34,06%, аміаку - 8,56%, води - 19,68%. Виробник - BASF SE. Тороговельна марка - Lupro-Mix. Країна виробництва - Німеччина.

Відповідно до вказаного рішення, заявлений декларантом код товару згідно УКТ ЗЕД 3808949000 змінено на код 2309909990. Одержувач товару підприємство ТОВ "КОРМОВЕТ" (код ЄДРПОУ 0038115764).

Товар класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 2309909990 за результатом розгляду наданих до митного оформлення документів, а саме:

- Реєстраційного посвідчення Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 12.03.2013 №АА-04086-04-13 з додатками №1 та №2;

- сертифікату аналізів №7430 від 17.09.2013.

Також, враховувалась інформація від виробника товару про використання препарату з мережі Інтернет, а саме сайти:

- http://www.basf.com/group/corporate/us/en/brand/LUPRO_MIX;

- http://www.basfanimalnutrition.de/en/news_2012_07_16.php;

- http://www.kormovit.ru/products/detali.php.

16.10.2013 відповідачем було прийнято картку відмови у митному оформленні, випуску товарів №112000003/2013/00086 та зазначено таку причину: «Відповідно до ст. 69 Митного кодексу укрраїни відділом митної вартості, класифікації товарів та ЗРЗЕД Запорізької митниці Міндоходів прийнято рішення про визначення коду товару від 16.10.2013 №КТ-112000003-0051-2013. Визначений код товару не відповідає заявленому у МД.».

Також у картці відмови декларанту для прийняття митнгої декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів запропоновано заявити нову митну декларацію з урахуванням рішення про визначення коду товару від 16.10.2013 №КТ-112000003-0051-2013.

Позивачем до Запорізької митниці подано повторну ВМД ІМ 40 ДЕ №112050000/2013/027375 в електронному порядку.

Відповідно до повторної ВМД товар було класифіковано декларантом за кодом УКТ ЗЕД 2309909990, що відображено в гр.33 «код товару», митна вартість, розрахована декларантом становила 20830,05 Євро. Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення за МД №112050000/2013/027375, визначена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)

28.10.2013 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000872/2. Вказаним рішенням Позивачу здійснено коригування митної вартості товару у сторону збільшення та встановлено, що митна вартість складає 29348,00 Євро, замість розрахованої декларантом Позивача в сумі 20830,05 Євро.

Рішення про коригуання митної вартості мотивоване тим, що «…Заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки виявлено, що документи, які надані до митного формлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності: 1) відповідно до умов контракту продавець надає покупцю пакувальний лист, але до митного оформлення даний документ наданий не був; сертифікат про походження товару не містить інформації щодо контракту, спеціфикації та рахунку фактури. Декларант також відмовився від надання повного пекету додаткових документівзгідно частини 3 статті 53 МКУ, що підтверджують митну вартість (був наданий пакувальний лист та комерційна пропозиція). У митного органу наявна інформація щодо митної вартості подібних товарів на рівні 1,99 US доларів за кг., що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення мтної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом…Під час консультації митний орган та декларант здійснили обмін наявною у кожного з них інформацією.За резкльтатами проведеної консультації узгоджено та прийнято рішення про визначення митної вартості за методом 2г відповідно до ст. 64 МКУ…».

На підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 28.10.2013 №112050000/2013/000872/2 відповідачем прийнято картку відмови у митному оформленні, випуску товарів №112050000/2013/01135.

Позивачем було прийнято рішення скористатись правом на сплату митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, про що свідчить подана декларантом позивача ВМД ІМ 40 ДЕ №112050000/2013/029606 від 07.11.2013.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду з їх оскарженням.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

1. Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем з питання митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, регламентуються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Згідно з ч. 1 ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

Частиною 2 ст. 543 встановлені завдання органів доходів і зборів при здійсненні митної справи, серед яких зокрема зазначено:

- забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи;

- здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо;

- ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України (ч.1 ст. 67 МК України) .

У ч.2 ст. 67 МК України зазначено, що в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

За приписами ч.3 ст. 67 МК України для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

Частиною 4 ст. 67 МК встановлено, що структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

За правилами ч.1 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД .

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (ч.2 ст. 69 МК України).

Частиною 3 ст. 69 МК України передбачено, що на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

За приписами ч. 4 ст. 69 МК України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Частина 5 ст. 69 МК України визначає, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

За приписами ч.7 ст. 69 МК України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч.8 ст. 69 МК України висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, позивачем в вантажній митній декларації ІМ 40 ДЕ №112050000/2013/027245 від 16.10.2013 товар було класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 3808949000.

Відповідно до додатку №1 до Реєстраційного посвідчення Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 12.03.2013 №АА-04086-04-13, копія якого міститься в матеріалах адміністративної справи, у пункті 4 Додатку - зазначені Фармакологічні властивості: кормова добавка має сукупні властивості окремих компонентів, комплексна властивість яких забезпечується діючими речовинами - запобігає окисленню та прогірклості силосу, зберігає його можливі властивості та продовжує термін зберігання.

Також, згідно пункту 5.1 даного додатку, товар застосовується для силосування, захисту кормів та кормової сировини від патогенної мікрофлори, консервації кормів для свійських тварин та птиці.

В пункті 5.7 додатку зазначені дози і способи введення добавки Lupro-Mix® NC в силос тваринам.

Відповідно інформації з сертифікату аналізів №7430 від 17.09.2013, добавка Lupro-Mix® NC складається з наступних компонентів: пропіонова кислота-37,70%, мурашина кислота-34,06%, аміак-8,56%, вода-19,68%. Товар у формі рідини.

Вищезазначена інформація підтверджується інформацією від виробника товару з мережі Інтернет. Так, на сайті http://www.basf.com/group/corporate/us/en/brand/LUPRO_MIX зазначено, що Lupro-Mix® NC є кормовою добавкою для збереження та силосування корму (пропіонова кислота, мурашина кислота).

Згідно інформації з сайту http://www.basfanimalnutrition.de/en/news_2012_07_16.php, товар Lupro-Mix® NC «предотвращает распространение инфекций, способствует лучшей переваримости и усвояемости кормов, является высокозффективным препаратом».

Відповідно до статті 1 закону України від 25.06.1992 № 2498-ХІІ «Про ветеринарну медицину» - кормові добавки - субстанції, мікроорганізми, інші ніж кормовий матеріал та премікси, які зазвичай у чистому вигляді не використовуються як корми, а цілеспрямовано додаються до корму чи води з метою поліпшення характеристик кормів або продуктів тваринного походження, досягнення сприятливого впливу на колір декоративних риб або птахів, задоволення поживних потреб тварин, зменшення несприятливого впливу відходів тваринництва на навколишнє середовище, вдосконалення виробництва продуктів тваринного походження, підвищення продуктивності або благополуччя тварин шляхом впливу на їх шлункову та кишкову флору або засвоюваність корму.

Згідно Основних правил інтерпретації класифікації товарів, що є Додатком до Закону України «Про митний тариф України» від 5 квітня 2001 року №2371-III (що діяв на час виникнення спірних правовідносин), товарна позиція 3808 УКТ ЗЕД включає в себе «Інсектициди, родентициди, фунгіциди, гербіциди, засоби, що проростанню паростків, та регулятори росту рослин, дезінфекційні засоби та аналогічні засоби, подані у формах чи упаковках для роздрібної торгівлі або як препарати, або у вигляді готових виробів (наприклад, стрічки, оброблені сіркою, ґноти, свічки і папір, липкий від мух)».

Згідно Пояснень до товарної позиції 3808 УКТ ЗЕД, до цієї товарної позиції включається ряд продуктів (крім продуктів з властивостями лікарських засобів, включаючи ветеринарні лікарські засоби, товарна позиція 3003 або 3004), призначених для знищення патогенних мікробів, комах (москітів, молі, колорадських жуків, тарганів і т.д.), мохів і цвілі, бур'янів, гризунів, диких птахів і т.д. Сюди також включаються продукти, призначені для відлякування шкідників або для дезінфекції насіння.

Ці інсектициди, дезінфекційні речовини, гербіциди, фунгіциди і т.д. застосовуються шляхом розбризкування, запилення, присипання, покриття, просочування і т.д. або може знадобитися спалювання. У шкідників вони можуть викликати порушення нервової системи, шлункове отруєння, ядуху, нестерпність запаху і т.д.

Далі, до товарної позиції включаються засоби, що запобігають проростанню паростків і регулятори росту рослин, призначенням яких є загальмувати чи активізувати фізіологічні процеси в рослинах. Способи їх застосування різні та відповідно до цього змінюється спрямованість дії - від знищення рослин до посилення їх росту і збільшення врожайності.

Відповідно до вказаних правил до коду УКТ ЗЕД 3808949000 належать товари «---інші». Отже, позивач визначив імпортований товар до групи товарів за позицією 3808.

Проте, згідно Основних правил інтерпретації класифікації товарів, що є Додатком до Закону України «Про митний тариф України» 5 квітня 2001 року N 2371-III (що діяв на час виникнення спірних правовідносин), товарна позиція 2309 УКТ ЗЕД включає в себе «Продукти, що використовуються для годівлі тварин».

Суд звертає увагу, що згідно Пояснень до товарної позиції 2309 УКТ ЗЕД п.(С) до цієї товарної позиції включаються «Готові продукти, використовувані для приготування повноцінних кормів чи додаткових кормів, описаних вище в пунктах (А) та (В)», ці готові продукти, відомі в торгівлі як "премікси", являють собою складні суміші, що складаються з ряду речовин (іноді називаних добавками), склад і співвідношення яких змінюються залежно від вимог тваринництва. Ці речовини підрозділяються натри групи:

(1) Речовини, що поліпшують травлення і забезпечують добру засвоюваність кормів, а також зберігають здоров'я тварин: вітаміни чи провітаміни, амінокислоти, антибіотики, кокцидіостати, мікроелементи, емульгатори, ароматизувальні речовини, збудники апетиту і т.д.

(2) Речовини, призначені для запобігання псуванню кормів (особливо жировмісних компонентів) до згодовування їх тваринам, такі як стабілізатори, антиокислювачі і т.д.

(3) Речовини, що є носіями і складаються з одного чи більше органічних поживних речовин (маніоки чи соєвого борошна, крупи, дрібних крупок, дріжджів, різних відходів харчової промисловості і т.д.) або неорганічних речовин (наприклад, магнезиту, крейди, каоліну, солі, фосфатів).

Як зазначалось вище, відповідно до додатку №1 до Реєстраційного посвідчення Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 12.03.2013 №АА-04086-04-13, копія якого міститься в матеріалах адміністративної справи, у пункті 4 Додатку - зазначені Фармакологічні властивості Лупро-Мікс® НС/Lupro-Mix® NC: кормова добавка має сукупні властивості окремих компонентів, комплексна властивість яких забезпечується діючими речовинами - запобігає окисленню та прогірклості силосу, зберігає його можливі властивості та продовжує термін зберігання.

Також, згідно пункту 5.1 даного додатку, товар застосовується для силосування, захисту кормів та кормової сировини від патогенної мікрофлори, консервації кормів для свійських тварин та птиці.

Отже, суд дійшов висновку, що імпортуємий товар позивача відповідно до його харектеристик, визначених у вищезазначеному Реєстраційному посвідченні - належить саме до групи товарів товарної позиції 2309.

Отже, визначений митницею згідно рішення код товару УКТЗЕД 2309909990 відповідає опису "Продукти, що використовуються для годівлі тварин: -інші:-інші, включаючи попередні суміші (премікси):-інші:-інші: інші: інші ".

Відповідно до Основного правила інтерпретації класифікації товарів №1, яке являється частиною Митного тарифу України, зазначено, що "назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД: для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил". Відповідно до Основного правила інтерпретації класифікації товарів №6, яке являється частиною Митного тарифу України, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних гіідкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (тиіаііз тиіапсііз), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Таким чином, на підставі Основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема 1, та 6, пояснень до товарної позицій 2309 УКТЗЕД, з врахуванням інформації з додатків до Реєстраційного посвідчення Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 12.03.2013 № АА-04086-04-13, інформації з сайтів виробника товару, відділом митної вартості, класифікації товарів та ЗРЗЕД Запорізької митниці Міндоходів прийнято класифікаційне рішення від 16.10.2013 КТ-112000003-0051-2013 та визначений код товару «Lupro-Mix® NC» 2309909990 згідно УКТЗЕД та опис «Готові продукти, використовувані для приготування повноцінних кормів чи додаткових кормів. "Кормова добавка/хімічний консервант". Lupro-Mix® NC - 20000 кг. Препарат для силосування, захисту кормів та кормової сировини від патогенної мікрофлори, консервації кормів для свійських тварин та птиці. У формі розчину пропіонової кислоти-37,70%, мурашиної кислоти-34,06%, аміаку-8,56%, води-19,68%. Виробник- BASF SE. Німеччина. Тороговельна марка - Lupro-Mix».

З огляду на все вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято класифікаційне рішення від 16.10.2013 №КТ-112000003-0051-2013 та визначений код товару «Lupro-Mix® NC» 2309909990 згідно УКТ ЗЕД, отже таке рішення не підлягає скасуванню.

Щодо твердження позивача про те, що відповідачем ТОВ "КОРМОВЕТ" не було надано жодного доказу, з якого слідувало б, що оскаржуваному рішенню передував висновок відповідача про неоднакове застосування щодо товару Препарату «Lupro-Mix® NC» коду УКТ ЗЕД, або інших обставин, які могли б бути оцінені як складний випадок - суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами 4 та 5 ст. 69 МК України встановлено, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Процедура прийняття митним органом рішення про визначення код товару врегульована «Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України №650 від 30.05.2012 (далі - Порядок №650).

Відповідно до п.4 Розділу 1 Порядку №650 згідно з цим Порядком ВМП (відділ митних платежів) приймає Рішення у складних випадках, визначених статтею 69 Кодексу , за запитами ПМО (підрозділ митного оформлення).

Згідно п.1 Розділу 3 Порядку №650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу.

За правилами п.2 Розділу 3 Порядку №650 посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

У п.3 Розділу 3 Порядку №650 зазначено, що рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

Пунктом 4 Розділу 3 Порядку №650 передбачено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності:

опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу ;

відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД , заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу ;

заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС;

характеристики, які є визначальними для класифікації товару;

призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару;

перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

За правилами п. 11 Розділу 3 Порядку №650 у разі виникнення складного випадку класифікації товару ПМО або митним постом готується запит до ВМП у паперовому або електронному вигляді.

Запит має бути обґрунтований і містити такі відомості: причина подання запиту до ВМП, позиція ПМО чи митного поста з відповідного питання класифікації товару та пропозиції щодо запропонованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Пунктом 13 Розділу 3 Порядку №650 встановлено, що класифікація товарів за запитами ПМО або митного поста здійснюється посадовими особами ВМП на основі документів та відомостей, які передаються до ВМП разом із запитом.

Відповідно до п.14 Розділу 3 Порядку №650 рішення приймається посадовими особами ВМП або уповноваженими особами ПМО чи митного поста на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару, згідно з Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД.

Як встановлено судом під час розгляду справи, 16.10.2013 року посадовою особою митного поста до відділу митних платежів було надіслано запит №112050000/2014/027245 від 16.10.2013 в електронному вигляді, отже в даному випадку був наявний «Складний випадок», передбачений ст. 69 МК України.

Крім того, суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено, що митний орган повинен надавати декларанту будь-які докази стосовно виникнення «Складного випадку».

Отже, з огляду на все вищевикладене суд дійшов виновку, що дії відповідача щодо прийняття рішення про визначення коду товару від 16.10.2013 №КТ-112000003-0051-2013 є правомірнити та обґрунтованими, а отже позовна вимога про скасування такого рішення не підлягає задоволенню.

2. Щодо другого пункту позовних вимог, а саме визнання протиправною та скасування картки відмови відповідача в митному оформленні (випуску) товарів №112000003/2013/00086 від 16.10.2013 суд зазначає, що вона також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від попереднього пункту позовних вимог.

3. Щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000872/2 від 28.10.2013 та визнання протиправною та скасування картки відмови відповідача в митному оформленні (випуску) товарів №112050000/2013/01135 від 28.10.2013, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів щодо заявленого митного режиму, даних про товар, відомості про митну та фактурну вартість, відомості про документи, що надаються для митного контролю разом з митною декларацією відповідно до статті 335 цього Кодексу.

Статтею 335 Митного кодексу України передбачено подання документів та відомостей необхідних для митного контролю. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених кодексом, декларація митної вартості. У встановленому Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються окрім іншого відомості: у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Відповідно до статті 266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, тощо. У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати від митного органу випуску товарів, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу.

Як встановлено судом, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, у зв'язку з чим, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, від декларанта письмово вимагалось подати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Документи, які витребувані митним органом декларантом надані не були, а лише було надано: комерційну пропозицію б/н від 02.09.13; пакувальний лист б/н від 16.09.13.

Також декларантом власноручно було зроблено запис, що інші додаткові документи надати немає можливості.

При визначені митної вартості товару митним орган проводилась консультація з декларантом.

Судом з'ясовано, що під час консультації митний орган та декларант здійснили обмін наявною у кожного з них інформацією. За результатами проведеної консультації узгоджено та прийнято рішення про визначення митної вартості за методом 2г (резервним) відповідно до ст. 64 МК України.

Відповідно до статті 64 Митного кодексу України, яка передбачає умови для застосування резервного методу, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі ( GAТТ).

При цьому, згідно з частиною 2 вказаної статті, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, у зв'язку з чим рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом №112050000/2013/000872/2 від 28.10.2013 та відповідно картка відмови в митному оформленні (випуску) товарів №112050000/2013/01135 від 28.10.2013 прийняті правомірно, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом, а відтак позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування задоволенню не підлягають.

3. Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити митне оформлення товару у відповідності до митної декларації позивача ВМД ІМ 40 ДЕ №112050000/2013/027245 від 16.10.2013, суд дійшов висновку, що вона також не підлягає задоволенню, оскільки така функція є закріпленою законом за органами доходів і зборів, тобто є виключною компетенцією відповідача, а відтак суд не наділений повноваженнями своїм рішенням замінювати орган, до виключної компетенції якого відноситься ця функція.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, та відповідно, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРМОВЕТ" - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара