Ухвала

від 27.03.2014 по справі 815/6885/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/6885/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

за участю сторін:

представник позивача - Ільїн М.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТЕЛЬ ОДЕСА» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТЕЛЬ ОДЕСА» до Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТЕЛЬ ОДЕСА» (надалі - позивач, ТОВ «КАПІТЕЛЬ ОДЕСА») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ начальника Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - відповідач, ДПІ в Приморському районі міста Одеси ) № 529 від 29 серпня 2013 року про призначення позапланової виїзної документальної перевірки та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 вересня 2013 року:

- № 0001042260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 36 647 грн.;

- № 0001062260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) на суму 39 319 грн., з яких, за основним платежем у розмірі 31 455 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 7 864 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що ним надані копії усіх податкових накладних, які, відповідно до п.198.6 ПК України, є підтверджуючими документами, достатніми для включення відповідних сум податку до податкового кредиту. Також, позивач зазначив, що оскаржуваний наказ відповідача суперечить п.75.1.2 ст.75 ПК України, якій встановлює, що питання підтвердження господарських відносин з платниками податків є предметом зустрічної звірки, яка не є перевіркою і проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «КАПІТЕЛЬ ОДЕСА» ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явився, про день, час та місце розгляду справи, сповіщений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Справа апеляційним судом розглянута в порядку ч.4 ст. 196 КАС України.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Приморському районі міста Одеси проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Флорена-Плюс», за податковий період з 01 вересня 2011 року по 31 жовтня 2011 року, ТОВ «Інвесттехнагляд», за податковий період з 01 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року, ПП «Витас Плюс», за податковий період з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем зроблено висновок про те, що надані до перевірки документи не мають ознак первинних документів, що спричинило порушення:

- п. 138.2 ст. 138 ПК України та привело до заниження податку на прибуток, всього в сумі 36 648 грн.;

- п. 198.6 ст. 198 ПК України, що привело до завищення значення рядку 20.2 декларації з ПДВ за грудень 2011 року в розмірі 413 грн. та заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 31 455 грн.

На підставі виявлених порушень 20 вересня 2013 року ДПІ в Приморському районі міста Одеси прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001042260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 36 647 грн.;

- № 0001062260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 31 455 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7 864 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний наказ відповідача про проведення перевірки прийнятий із дотриманням вимог Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Також, суд першої інстанції зазначив, що з наданих ТОВ «КАПІТЕЛЬ ОДЕСА» документів не можливо встановити товарність операцій між позивачем та його контрагентами. Доказів на підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано не було.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України у зв'язку з наступним.

Так, матеріалами справи встановлено, що керівнику ТОВ «Капітель Одеса» 04 жовтня 2012 року направлено письмовий запит в якому ДПІ просить надати інформацію та її документальне підтвердження реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку взаємовідносин з платниками податків ТОВ «Флорена-Плюс», за податковий період з 01 вересня 2011 року по 31 жовтня 2011 року, ТОВ «Інвесттехнагляд», за податковий період з 01 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року, ПП «Витас Плюс», за податковий період з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року.

Позивачем у відповідь на вказаний вище запит ДПІ надано крім реєстраційних та уставних документів: банківські виписки за період вересень - жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, договір поставки труб поліетиленових від ТОВ «Укрхолод», накладні на поставку, договір поставки труб поліетиленових від ПП «Витас Плюс», рахунки, договір продажу труб поліетиленових від ТОВ НПП «Тенет», накладні на поставку, договір продажу труб поліетиленових ТОВ «ТИС - Контейнерний термінал», накладні на поставку, копії виданих та отриманих податкових накладних, реєстри виданих та отриманих податкових накладних у відповідні періоди, журнали по рахункам 631 та 361 в розрізі зазначених контрагентів (а.с. 8).

29 серпня 2013 року начальником ДПІ в Приморському районі міста Одеси на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України прийнятий наказ № 529 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Капітель Одеса» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «Інвесттехнагляд», Флорена-Плюс», ПП «Витас Плюс»», якій 30 серпня 2013 р. отримала директор ТОВ «Капітель Одеса» Баришнікова О.В. без зауважень та заперечень (а.с. 58).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з абзацом першим підпункту 75.1.3 пункту 75.1 цієї ж статті 75 Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючими органами документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень статей 78, 79 ПК України документальна позапланова виїзна або невиїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, вказаних у пункті 78.1 пункту 78.1 статті 78 цього кодексу.

Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, серед іншого, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Враховуючи викладені норми податкового законодавства, колегія суддів вважає, що доводи позивача щодо неправомірності проведення ДПІ в Приморському районі міста Одеси позапланової виїзної документальної перевірки не засновані на діючому законодавстві.

Крім того, ПК України надає право платнику податків не допустити перевіряючих до перевірки.

Так, п. 81.2 ст. 81 ПК України визначено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо відмови позивача від проведення перевірки, не допуску перевіряючих відповідача та відсутній акт, складений у відповідності до п.п. 81.2 ПК України.

Зважаючи на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень (у разі їх наявності), допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні податкової перевірки.

Проаналізувавши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги в частині правомірності прийняття ДПІ в Приморському районі міста Одеси податкових повідомлень рішень, колегія суддів дійшла наступного.

Зі змісту приписів ст. 198 ПК України вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

Правовий аналіз наведених норм дає підстави колегії суддів вважати, що юридичні наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів, підтверджені належним чином оформленими документами.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21 січня 2011 року у справі № 21-37а10.

Зокрема, Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Так, із наданих позивачем первинних документів бухгалтерського та податкового органу не можливо встановити яким чином ним отримувався товар, факт його перевезення від постачальника до покупця, використання автотранспорту перевізника.

До перевірки не було надано Специфікацій по Договорам поставки, які укладались позивачем зі своїми контрагентами і які є невід'ємною його частиною, у зв'язку з чим, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що неможливо встановити в якому асортименті, кількості та якості поставлявся товар, умови поставки товару, ціну товару.

Окрім того, позивачем не надано Довіреності за формою М-2 на підтвердження права уповноважених осіб на приймання товару та права підпису первинних бухгалтерських документів.

Що стосується контрагентів позивача, то слід зазначити наступне.

ТОВ «Інвесттехнагляд» зареєстровано платником податку на додану вартість 24 грудня 2010 року. 17 лютого 2012 року вказане свідоцтво анульовано.

Із податкової звітності зазначеного підприємства вбачається, що він звітує у листопаді 2010 року про відсутність оподаткованих операцій.

Згідно даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «Інвесттехнагляд» за грудень 2011 року встановлено відхилення сплати ТОВ «Інвесттехнагляд» податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Капітель Одеса».

ТОВ «Інвесттехнагляд» до перевірки податковому органу не було надано договорів про господарську діяльність, актів приймання передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Крім того, правоохоронними органами, на підставі почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи від імені керівника підприємства ОСОБА_4, на деяких документах, які видані товариством є - підробленими.

Перевіряючи контрагента позивача - ТОВ «Флорена Плюс», податковим органом не встановлено факту передачі товарів від ТОВ «Флорена Плюс» контрагентам - покупцям у зв'язку з відсутністю та ненаданням до перевірки договорів про господарську діяльність, актів приймання передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

В ході досудового слідства, зібраними доказами по справі, порушеної за фактом фіктивного підприємництва встановлено, що ТОВ «Флорена Плюс» має ознаки фіктивності, зареєстровано з метою прикриття незаконної діяльності та використовується як інструмент мінімізації податкових зобов'язань.

Аналогічна ситуація склалася з контрагентом ПП «Вітас Плюс», який за твердженням органу досудового слідства має ознаки фіктивності, зареєстровано з метою прикриття незаконної діяльності та використовуються реально діючими суб'єктами господарювання як інструмент мінімізації податкових зобов'язань

Органами досудового слідства встановлено, що ТОВ «Флорена Плюс» та ПП «Вітас Плюс» за місцем реєстрації не знаходяться, засновники та директора вищевказаних підприємств заїжджали на територію України тільки на момент державної реєстрації даних підприємств, після чого не перетинали кордон України і відповідно не могли здійснювати фінансово - господарську діяльність і підписувати господарські та звітні документи.

Досудовим слідством встановлено, що підписи від імені керівника ПП «Вітас Плюс», здійснювала інша особа, без наявності для цього повноважень.

Отже, доводи апелянта про те, що ТОВ «Капітель Одеса» до перевірки надані податкові накладні, які є достатніми для підтвердження сум витрат у розмірі 159 340 грн. судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки відповідно до положень ПК України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» самі лише податкові накладні є підставою для формування витрат підприємства, проте вони не фіксують та не підтверджують безпосередньо факти реальності господарських відносин ТОВ «Капітель Одеса» з ТОВ «Флорена-Плюс», ТОВ «Інвесттехнагляд» та ПП «Витас Плюс», що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів та факт здійснення ТОВ «Капітель Одеса» витрат.

На думку колегії суддів, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту робіт, що виконуються, або послуг, що надаються, тощо.

У світлі наведених обставин, судом першої інстанції було вірно встановлено, що фактично учасниками договірних відносин було здійснено лише обмін документами (договори, податкові накладні, видаткові накладні). Передбачений договорами товар не переміщувався, його відвантаження, передача та зберігання не підтверджено товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, договорами оренди вантажного автотранспорту, актами приймання товару покупцем або документами складського обліку про оприбуткування придбаного товару на складі покупця, як передбачено умовами Договорів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не підтверджено факт реального придбання обумовленого товару у ТОВ «Флорена-Плюс», ТОВ «Інвесттехнагляд» та ПП «Витас Плюс» у відповідності до укладених між ними договорів та, відповідно, не підтверджено право позивача на формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідними операціями.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТЕЛЬ ОДЕСА» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТЕЛЬ ОДЕСА» до Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправним та скасування наказу - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст рішення виготовлено 01.04.2014 року.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова