Постанова

від 11.03.2014 по справі 824/174/14-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 березня 2014 р. м. Чернівці Справа № 824/174/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Спіжавки Г.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання: Червоняк У.С.,

від позивача - Задорожній М.Г.,

від відповідача - Фуштей М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Плафена" ЛТД до державної податкова інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання протиправними рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плафена" ЛТД (позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (відповідач) про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень.

Позов мотивовано тим, що відподвідачем, на підставі акту перевірки №1637/24-12-22-01/21442251 від 08 листопада 2013р. прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.11.2013р. №0005262201, №0005252201, №0005242201, №0005312202.

З висновками акту та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується з наступних підстав.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 20.11.2013р. №0005262201, за яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 268844 грн., на підставі порушень п.44.1 ст.44, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, позивач зазначає, що для перевірки товариством були надані належним чином оформлені податкові накладні, інші документи, що підтверджують суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, проте відповідачем безпідставно визначено зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 268844 грн.

ДПІ у м. Чернівцях прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2013р. №0005252201, за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 95289 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 23822,25 грн. на підставі порушення п.44.1 ст.44, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

З таким рішенням позивач також не погоджується, так як для перевірки товариством було надано належним чином оформлені податкові накладні, інші документи, що підтверджують суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, проте відповідачем безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 95289 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 23822,25 грн.

Також, позивач вважає безпідставним збільшенням суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 160616 грн. та застосуванням штрафної санкції в розмірі 9008,75 грн. відповідно до рішення від 20.11.2013р. №0005242201 за порушення пп.135.5.5 п.135.5 ст. 135, пп.153.1.3 п.153.1 ст. 153 Податкового кодексу України.

Зазначає, що для перевірки відповідачу були надані в повному обсязі документальні підтвердження доходів звітного періоду та розрахунки і документальне підтвердження формування собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно Податкового кодексу, проте відповідачем безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 160616 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 9008,75 грн.

Щодо прийнятого ДПІ у м. Черніцях податкового повідомлення-рішення від 20.11.2013р. №0005312202, за яким застосовано штрафну санкцію 57460 грн., на підставі порушень п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95-ВР, - позивач зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з п. 4 ст. 17 Закону №265/95-ВР у разі невиконання щоденного друку фіскального чека або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За вчинення порушень, про які йдеться у п. 4 ст. 17 Закону №265/95-ВР, пояснює позивач, орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), про що висловив правову позицію Верховний Суд України у справі №21-89а13, постанову в якій ухвалено 16 квітня 2013 року.

А отже, стверджує позивач, відповідачем безпідставно застосовано штрафну санкцію 57460грн.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, де повідомив наступне.

ДПІ у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області проведено документальну виїзну планову перевірку ТОВ "Плафена ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої встановлені наступні порушення.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року встановлено його заниження всього в сумі 160616,0грн., за 2012 рік всього в сумі 36035,0 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства.

Так, зазначає відповідач, в порушення вимог п.п.135.5.5 п.135.5 статті 135 Податкового Кодексу України товариством в деклараціях з податку на прибуток за II - IV квартали 2011 року та 2012 рік, не відображено та не включено до складу інших доходів, суми отриманої поворотної фінансової допомоги від ФОП ОСОБА_3.

Перевіркою, згідно представлених ТОВ "Плафена" ЛТД регістрів бухгалтерського обліку, виписок з банку, видаткових касових ордерів встановлено, що товариством не включено до складу інших доходів, суми отриманої поворотної фінансової допомоги від ФОП ОСОБА_3 за період II - IV квартали 2011 року в сумі 740000,0грн.

Інформація про отримання, повернення поворотної фінансової допомоги із зазначенням договорів, дат та відображення її товариством у Деклараціях з податку на прибуток підприємств у складі доходів та витрат у розрізі податкових періодів, наводиться в додатку 2 до акта перевірки.

Як вказує відповідач, відповідно до п.п. 135.5.5 п. 135.5 статті 135 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року інші доходи включають: суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду від осіб які не є платниками цього податку...

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотнної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. Положення цього пункту не поширюється на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Отже, вказує відповідач, підприємством ТОВ "Плафена" ЛТД занижено інші доходи, в зв'язку із не відображенням та не віднесенням до складу інших доходів, суми отриманої поворотної фінансової допомоги від ФОП ОСОБА_3 всього на загальну суму 1 337 677,0грн.

Перевіркою правильності визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти встановлено порушення 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 ПК України, згідно якого визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

В порушення п.п. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України ТОВ "Плафена" ЛТД не проводилось перерахування кредиторської заборгованості по імпортних операціях на дату здійснення господарських операцій та на дату балансу (п. 8 П(С)БО-21) не включено до складу інших доходів позитивне значення курсових різниць у рядок 03.19 додатку ІД до рядка 03 податкової декларації з податку на прибуток підприємства: за ІІ-ІV квартали 2011 року на суму 137 950 грн.; за 2012 рік завищено доходи на загальну суму 217 793 грн.

Також, в результаті вказаних порушень не вірно визначено збиток (від'ємне значення курсових різниць згідно зі статтею 153 розділу III ПКУ) який ураховується у складі витрат платника податку - рядок 06.4.12 додатку ІВ до рядка 06.4 податкової декларації з податку на прибуток підприємства: за ІІ-ІV квартали 2011 року завищено інші витрати на суму 80 845 грн.; за 2012 рік завищено інші витрати на загальну суму 76 123 грн.

Перевіркою, згідно представлених ТОВ "Плафена" ЛТД регістрів бухгалтерського обліку, видаткових касових ордерів встановлено, що товариством не включено до складу інших витрат, суми поверненої поворотної фінансової допомоги за період II- IVквартали 2011 року в сумі 417137,0 грн.

Отже, зазначає відповідач, підприємством занижено інші витрати, в зв'язку із не відображенням та не віднесенням до складу інших витрат, суми поверненої поворотне фінансової допомоги всього на загальну суму 701 547,0грн.

Також, в порушення п.п. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України ТОВ "Плафена" ЛТД не проводилось перерахування кредиторської заборгованості по імпортних операціях на дату здійснення господарських операцій та на дату балансу (п. 8 П(С)БО-21) та включено до складу інших витрат збитки (від'ємне значення курсових різниць згідно зі статтею 153 розділу ІІІ ПКУ), який ураховується у складі витрат платника податку - рядок 4.12 додатку ІВ до рядка 06.4 податкової декларації з податку на прибуток підприємства. Таким чином, ТОВ «Плафена» ЛТД завищено рядок 06.4 Декларацій "Інші витрати", у зв'язку із зайвим віднесенням до складу інших витрат, від'ємного значення курсових різниць всього на загальну суму 156968,0 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року встановлено: заниження податку на додану вартість всього в сумі 95289,0грн.; заниження податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів всього в сумі 30492,0 грн.; завищення від'ємного значення за жовтень 2012 року на суму 67,0 грн.; завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодуваннявключається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2012 року на 268844,0 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2011 року 31.12.2012 року встановлено його завищення всього в сумі 64414,0 грн.

Встановлено, що Товариством в порушення вимог п. 44.1 ст.44, ст. 198 ПК України безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартітсть з вартості отриманих ТМЦ товарів ввезених на митну територію України відпостачальника ТОВ "Лагом-Україна" (код ЄДПРОУ 33053845, ІПН 330538426505, Київська обл., Бориспільський район, пгт. Проліски, Промислова, 9) в загальній сумі 64414,28грн., в тому числі за серпень 2011 року, за наступними податковими накладними:

від 08.08.2011 року №24 на суму 157382,52грн., в тому числі ПДВ 26230,42грн.;

від 17.08.2011 року №45 на суму 67122,58грн., в тому числі ПДВ 11187,10грн.;

від 25.08.2011 року №69 на суму 61460,26грн., в тому числі ПДВ 10243,38грн.;

від 18.08.2011 року №51 на суму 100520,28грн., в тому числі ПДВ 16753,38грн.

В ході перевіки встановлено, що податкові накладні, продавцем в яких значиться ТОВ "Лагом-Україн", покупцем - ТОВ "Плафена" ЛТД за серпень 2011 року оформлені з порушенням вимог п. 201.1 ст.201 ПК України, а саме в накладних не зазначено обов'язковий реквізит - код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Таким чином, вказує відповідач, ТОВ "Плафена" ЛТД безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість з вартості імпортованих ТМЦ від постачальника ТОВ "Лагом - Україна" (ІПН 330538426505) в загальній сумі 64414,0 грн. в зв'язку з відсутністю в податкових накладних обов'язкового реквізиту, а саме: коду товару згідно з УКТ ЗЕД ( для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року в сумі 5023644,0 грн. на підставі таких документів: договора, контракти, книги, вантажно-митні декларації, оборотно-сальдові відомості по рахунках: 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками", 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 12.1 Декларацій „ПДВ, сплачений митним органам" встановлено: завищення всього в сумі 237969,0грн. та заниження всього в сумі 237969,0 грн.

Перевіркою згідно представлених вантажно-митних декларацій, контрактів встановлено, що показники рядка 12.1 Декларацій "ПДВ, сплачений митним органам" становлять: за серпень 2012 року в сумі 275607,0грн., за вересень 2012 року в сумі 403076,0грн., за жовтень 2012 року в сумі 301589,0грн. За даними ТОВ «Плафена» ЛТД показники її становлять: за серпень 2012 року в сумі 37638,0грн., за вересень 2012 року в сумі 557637,0 грн., за жовтень 2012 року в сумі 384997,0грн.

Отже, стверджує відповідач, ТОВ "Плафена" ЛТД в зв 'язку з невірним відображенням показників рядка 12.1 Декларацій, "ПДВ, сплачений митним органам" завищено податковий кредит в сумі 237969,0грн. та занижено податковий кредит в сумі 237969,0 грн.

За період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року ТОВ "Плафена" ЛТД не декларувало податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість (визначення суми податку, що підлягала бюджетному відшкодуванню) за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року, внаслідок порушення п. 200.4 статті 200 ПК України та відповідно до п. 200.14 ст.200 ПК України, встановлено:

- заниження податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів всього в сумі 30942,0грн.;

- завищення від'ємного значення за жовтень 2012 року на суму 67,0 грн.

- завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2012 року на 268844,0 грн.

Перевіркою дотримання вимог Закону України ''Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року встановлено порушення вимог пункту 9 статті 3 вищезазначеного Закону України, а саме не забезпечено збереження в книзі обліку розрахункових операцій №2412010367р/1, зареєстрованої ДПІ у м. Чернівцях 16.03.201 Іроку, протягом встановленого законодавством терміну, щоденного фіскального звітного чека №00028 за 03.06.2011 року; не забезпечено виконання щоденного друку на РРО фіскальних звітних чеків.

З підстав, викладених відповідачем, він вважає винесені щодо позивача рішення обгрунтованими та такими, що відповідачють вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, наполягав на відмові в задоволенні вимог позивача.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини в справі, перевіривши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Так, судом встановлено, що за наслідками перевірки, проведеної ДПІ у м. Чернівцях у ТОВ "Плафена ЛТД" прийнято податкові повідомлення-рішення №0005262201 від 20.11.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 268 844,0 грн.; №0005252201 від 20.11.2013 року про визначення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 119 111,25 грн. (95289,0 грн. - основний платіж, 23822,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції); №0005242201 від 20.11.2013 року про визначення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 169624,75 грн. (160616,0 грн. - основний платіж, 9008,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції); №0005312202 від 20.11.2013 року про визначення суми грошового зобов'язання у вигляді штрафу у розмірі 57460,0 грн.

Щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0005262201 від 20.11.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 268 844,0 грн. та №0005252201 від 20.11.2013 року про визначення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 119 111,25 грн. (95289,0 грн. - основний платіж, 23822,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції) - суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині з наступних підстав.

Вказані податкові повідомлення рішення прийняті за порушення позивачем п.44.1, ст.44, п.198.6 ст.198, п.200.4, п.200.6, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України.

Зокрема, в ході перевіки встановлено, що податкові накладні продавцем в яких значиться ТОВ "Лагом - Україна", покупцем - ТОВ "Плафена" ЛТД за серпень 2011 року оформлені з порушенням вимог п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а саме в накладних не зазначено обов'язковий реквізит - код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Оцінюючи правомірність прийнятих рішень суд керується критеріями, закріпленими частиною 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури та яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації своїх дискреційних владних функцій.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704).

Як вбачається зі змісту акта перевірки від 08.11.2013 року №1637/24-12-22-01/21442251, висновок про неправомірність включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість з вартості імпортованих ТМЦ від постачальника ТОВ "Лагом-Україна" в загальній сумі 64414,0 грн., в тому числі за серпень 2011 року, податкова інспекція обґрунтовує тим, що ТОВ "Плафена ЛТД" включено до складу податкового кредиту податкові накладні, в яких відсутні обов'язкові реквізити, а саме коду товару згідно УКТ ЗЕД.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Отже, суд вважає, що позивачем було надано всі належним чином оформлені податкові накладні, що підтверджують суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, а тому вважає не підтвердженим зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 268844 грн. відповідно до рішення №0005262201 від 20.11.2013р. та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 95289 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 23822,25 грн. відповідно до рішення №0005252201.

Таким чином, адміністративний позов в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2013р. №0005262201 та №0005252201 - підлягає задоволенню.

Перевіркою встановлено, що позивачем не забезпечено щоденне друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків у кількості 168 "Z" звітів РРО та не забезпечено зберігання у відповідній книзі обліку розрахункових операцій 1 фіскального звітного чека.

За порушення позивачем вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме пункту 9 статті 3 вищезазначеного Закону України за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року - застосовано санкцію за кожне таке порушення в сумі 57460 грн.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання.

Однак, за вчинення вказаних порушень до позивача може бути застосовано лише одну фінансову санкцію у розмірі 20 неоподаткованих доходів громадян незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій, виявлених під час перевірки.

Так, відповідно до розрахунку фінансових санкцій сума штрафних санкцій по РРО становить 57515,75 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0005312202 від 20.11.2011 року, яким позивачу нараховано штрафні санкції за порушення ст. 3 п. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" підлягає скасуванню в частині застосування санкцій в розмірі 57 120 грн.

Щодо вимоги позивача скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2013р. №0005242201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 160616грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 9008,75 грн. слід зазначити наступне.

Вказне рішення прийнято на підставі висновку, що міститься в акті перевірки щодо порушення позивачем у перевіряємому періоді п.п.135.5.5 п.135.5 статті 135. п.п.153.1.3 п.153.1 статті 153 Податкового Кодексу Україн, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств всього в сумі 160616,0грн.

Так, в порушення вимог п.п.135.5.5 п.135.5 статті 135 Податкового Кодексу України товариством в деклараціях з податку на прибуток за II - IV квартали 2011 року та 2012 рік, не відображено та не включено до складу інших доходів, суми отриманої поворотної фінансової допомоги від ФОП ОСОБА_3.

Перевіркою, згідно представлених ТОВ «Плафена» ЛТД регістрів бухгалтерського обліку, виписок з банку, видаткових касових ордерів встановлено, що товариством не включено до складу інших доходів, суми отриманої поворотної фінансової допомоги від ФОП ОСОБА_3 за період II - IV квартали 2011 року в сумі 740000,0грн.

Відповідно до п.п. 14.1.257 Податкового Кодексу України повортня фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими кошами, та є обов'язковою до повернення.

Відповідно до п.п. 135.5.5 п. 135.5 статті 135 Податкового Кодексу України інші доходи включають: суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду від осіб які не є платниками цього податку...

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотнної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. Положення цього пункту не поширюється на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Отже, підприємством ТОВ «Плафена» ЛТД занижено інші доходи, в зв'язку із не відображенням та не віднесенням до складу інших доходів, суми отриманої поворотної фінансової допомоги від ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) всього на загальну суму 1 337 677,0грн.

Перевіркою, згідно представлених ТОВ "Плафена" ЛТД регістрів бухгалтерського обліку, видаткових касових ордерів встановлено, що товариством не включено до складу інших витрат, суми поверненої поворотної фінансової допомоги за період II- IVквартали 2011 року в сумі 417137,0 грн.

Вказане свідчить про те, що підприємством занижено інші витрати, в зв'язку із не відображенням та не віднесенням до складу інших витрат, суми поверненої поворотне фінансової допомоги всього на загальну суму 701 547,0грн.

Перевіркою правильності визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти встановлено порушення 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України, згідно якого визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

На порушення п.п. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України ТОВ "Плафена" ЛТД не проводилось перерахування кредиторської заборгованості по імпортних операціях на дату здійснення господарських операцій та на дату балансу (п. 8 П(С)БО-21) не включено до складу інших доходів позитивне значення курсових різниць у рядок 03.19 додатку ІД до рядка 03 податкової декларації з податку на прибуток підприємства: за ІІ-ІV квартали 2011 року на суму 137 950 грн.; за 2012 рік завищено доходи на загальну суму 217 793 грн.

Також, в результаті вказаних порушень не вірно визначено збиток (від'ємне значення курсових різниць згідно зі статтею 153 розділу III ПКУ) який ураховується у складі витрат платника податку - рядок 06.4.12 додатку ІВ до рядка 06.4 податкової іарації з податку на прибуток підприємства: за ІІ-ІV квартали 2011 року завищено інші витрати на суму 80 845 грн.; за 2012 рік завищено інші витрати на загальну суму 76 123 грн.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні адміністративного позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2013р. №0005242201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 160616 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 9008,75 грн.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області від 20.11.2013р. №0005262201, №0005252201.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області від 20.11.2013р. в частині застосування штрафної санкції в розмірі 57120 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь позивача з Державного бюджету України державне мито, сплачене позивачем пропорційно до задоволених вимог в розмірі 304,5 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова складена у повному обсязі 17 березня 2014 року.

Суддя Г.Г. Спіжавка