Ухвала

від 10.06.2014 по справі 824/174/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/174/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Спіжавка Г.Г.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.

при секретарі: Бондаренко С.А.

за участю представників сторін:

представника позивача: Задорожнього Р.Г.,

представника відповідача (апелянт): Фуштей М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області Міністерства доходів і зборів України на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Плафена" ЛТД до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання протиправними рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плафена" ЛТД звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними рішень.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Плафена" ЛТД задоволено частково. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі відповідач просить суд скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за наслідками перевірки, проведеної ДПІ у м. Чернівцях у ТОВ "Плафена ЛТД" прийнято податкові повідомлення-рішення №0005262201 від 20.11.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 268 844,0 грн.; №0005252201 від 20.11.2013 року про визначення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 119 111,25 грн. (95289,0 грн. - основний платіж, 23822,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції); №0005242201 від 20.11.2013 року про визначення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 169624,75 грн. (160616,0 грн. - основний платіж, 9008,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції); №0005312202 від 20.11.2013 року про визначення суми грошового зобов'язання у вигляді штрафу у розмірі 57460,0 грн.

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дії відповідача при прийнятті податкових повідомлень - рішень №0005262201, №0005252201 від 20.11.2013 року та податкове повідомлення - рішення в частині застосування штрафної санкції в розмірі 57120,00 грн. є протиправними та прийняті з порушенням вимог Податкового Кодексу. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0005262201 від 20.11.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 268 844,0 грн. та №0005252201 від 20.11.2013 року про визначення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 119 111,25 грн. (95289,0 грн. - основний платіж, 23822,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції) - колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову в цій частині з наступних підстав.

Вказані податкові повідомлення рішення прийняті за порушення позивачем п.44.1, ст.44, п.198.6 ст.198, п.200.4, п.200.6, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України.

Зокрема, в ході перевірки встановлено, що податкові накладні продавцем в яких значиться ТОВ "Лагом - Україна", покупцем - ТОВ "Плафена" ЛТД за серпень 2011 року оформлені з порушенням вимог п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а саме в накладних не зазначено обов'язковий реквізит - код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається зі змісту акта перевірки від 08.11.2013 року №1637/24-12-22-01/21442251, висновок про неправомірність включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість з вартості імпортованих ТМЦ від постачальника ТОВ "Лагом-Україна" в загальній сумі 64414,0 грн., в тому числі за серпень 2011 року, податкова інспекція обґрунтовує тим, що ТОВ "Плафена ЛТД" включено до складу податкового кредиту податкові накладні, в яких відсутні обов'язкові реквізити, а саме коду товару згідно УКТ ЗЕД.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Отже, суд вважає, що позивачем було надано всі належним чином оформлені податкові накладні, що підтверджують суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, а тому вважає не підтвердженим зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 268844 грн. відповідно до рішення №0005262201 від 20.11.2013р. та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 95289 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 23822,25 грн. відповідно до рішення №0005252201.

Таким чином, адміністративний позов в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2013р. №0005262201 та №0005252201 - підлягає задоволенню.

Також колегію суддів встановлено, що позивачем не забезпечено щоденне друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків у кількості 168 "Z" звітів РРО та не забезпечено зберігання у відповідній книзі обліку розрахункових операцій 1 фіскального звітного чека.

За порушення позивачем вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме пункту 9 статті 3 вищезазначеного Закону України за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року - застосовано санкцію за кожне таке порушення в сумі 57460 грн.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що за вчинення вказаних порушень до позивача може бути застосовано лише одну фінансову санкцію у розмірі 20 неоподаткованих доходів громадян незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій, виявлених під час перевірки.

Так, відповідно до розрахунку фінансових санкцій сума штрафних санкцій по РРО становить 57515,75 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0005312202 від 20.11.2011 року, яким позивачу нараховано штрафні санкції за порушення ст. 3 п. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" підлягає скасуванню в частині застосування санкцій в розмірі 57 120 грн.

Щодо вимоги позивача скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2013р. №0005242201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 160616грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 9008,75 грн. слід зазначити наступне.

Як встановлено судом зазначене рішення прийнято на підставі висновку, що міститься в акті перевірки щодо порушення позивачем у перевіряємому періоді п.п.135.5.5 п.135.5 статті 135. п.п.153.1.3 п.153.1 статті 153 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств всього в сумі 160616,0грн.

Так, в порушення вимог п.п.135.5.5 п.135.5 статті 135 Податкового Кодексу України товариством в деклараціях з податку на прибуток за II - IV квартали 2011 року та 2012 рік, не відображено та не включено до складу інших доходів, суми отриманої поворотної фінансової допомоги від ФОП ОСОБА_4.

Перевіркою, згідно представлених ТОВ «Плафена» ЛТД регістрів бухгалтерського обліку, виписок з банку, видаткових касових ордерів встановлено, що товариством не включено до складу інших доходів, суми отриманої поворотної фінансової допомоги від ФОП ОСОБА_4 за період II - IV квартали 2011 року в сумі 740000,0грн.

Відповідно до п.п. 135.5.5 п. 135.5 статті 135 Податкового Кодексу України інші доходи включають: суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду від осіб які не є платниками цього податку...

Отже, підприємством ТОВ «Плафена» ЛТД занижено інші доходи, в зв'язку із не відображенням та не віднесенням до складу інших доходів, суми отриманої поворотної фінансової допомоги від ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) всього на загальну суму 1 337 677,0грн.

Перевіркою, згідно представлених ТОВ "Плафена" ЛТД регістрів бухгалтерського обліку, видаткових касових ордерів встановлено, що товариством не включено до складу інших витрат, суми поверненої поворотної фінансової допомоги за період II- IV квартали 2011 року в сумі 417137,0 грн.

Вказане свідчить про те, що підприємством занижено інші витрати, в зв'язку із не відображенням та не віднесенням до складу інших витрат, суми поверненої поворотне фінансової допомоги всього на загальну суму 701 547,0грн.

На порушення п.п. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України ТОВ "Плафена" ЛТД не проводилось перерахування кредиторської заборгованості по імпортних операціях на дату здійснення господарських операцій та на дату балансу (п. 8 П(С)БО-21) не включено до складу інших доходів позитивне значення курсових різниць у рядок 03.19 додатку ІД до рядка 03 податкової декларації з податку на прибуток підприємства: за ІІ-ІV квартали 2011 року на суму 137 950 грн.; за 2012 рік завищено доходи на загальну суму 217 793 грн.

Також, в результаті вказаних порушень не вірно визначено збиток (від'ємне значення курсових різниць згідно зі статтею 153 розділу III ПКУ) який ураховується у складі витрат платника податку - рядок 06.4.12 додатку ІВ до рядка 06.4 податкової декларації з податку на прибуток підприємства: за ІІ-ІV квартали 2011 року завищено інші витрати на суму 80 845 грн.; за 2012 рік завищено інші витрати на загальну суму 76 123 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2013р. №0005242201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 160616 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 9008,75 грн.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене відповідач не довів правомірність своїх дій. В той же час позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області Міністерства доходів і зборів України, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 16 червня 2014 року .

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Курко О. П.