Постанова

від 27.03.2014 по справі 13/174-09-4192

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2014 р.Справа № 13/174-09-4192 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.В. Поліщук, С.В. Таран (на підставі розпорядження голови суду від 04.02.2014 р. № 142)

при секретарі судового засідання: І.М. Станковій

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача - О.М. Желніна

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАКИТНА НИВА 2005"

на рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2013 р.

у справі № 13/174-09-4192

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАКИТНА НИВА 2005"

про стягнення 238932 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2009 р. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАКИТНА НИВА 2005" про:

- зобов'язання виплатити частку майна із розрахунку 18 % балансової вартості статутного фонду ТОВ "БЛАКИТНА НИВА 2005" відповідно до річного фінансового звіту за 2007 рік у сумі 238932 грн.;

- зобов'язання повністю виплатити прибуток за 2007-2008 роки виходячи із розрахунку 18 % долі позивача у статутному фонді ТОВ "БЛАКИТНА НИВА 2005" (а.с. 2-4 т.1).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 послався на те, що 09.11.07 р. ним подано заяву про вихід з товариства та виплату частки статутного капіталу, однак, в порушення пунктів 4.6., 4.7. Статуту товариства виплата не здійснена.

Відповідач у відзиві на позов зазначив про його необґрунтованість та просив у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с. 92 т.1, 53-54 т.6).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.02.10 р. за клопотанням позивача призначено по даній справі проведення незалежного аудиту Балансу та розрахунку долі, що належить вибулому учаснику ТОВ "БЛАКИТНА НИВА 2005" ОСОБА_1, аудиторський висновок з додатками надійшов до місцевого господарського суду 31.05.10 р. (а.с. 138 т.1, 37-66 т.2).

20.10.10 р. ОСОБА_1 подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої останній просив стягнути з відповідача на користь позивача:

- 236046 грн., що дорівнює 18% балансової вартості майна ТОВ "БЛАКИТНА НИВА 2005";

- оплачені позивачем юридичні послуги відповідно до укладеної угоди у сумі 21830 грн., вартість аудиторської експертизи у сумі 15000 грн., судові витрати: держмито в розмірі 2729 грн. та оплату за ІТЗ судового процесу у розмірі 312,50 грн. (а.с. 101-103 т.2).

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.10.10 р. (суддя Панченко О.Л.) уточнені позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 236046 грн., що дорівнює 18% балансової вартості майна ТОВ "БЛАКИТНА НИВА 2005", держмито у сумі 2360,46 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн., в інший частині позову відмовлено (а.с. 114-115 т. 2).

Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідач 08.11.10 р. звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду (а.с. 9-10 т.3).

Ухвалами суду апеляційної інстанції від 25.01.11 р., 26.01.12 р. апеляційне провадження у даній справі зупинялось на підставі ст. 79 ГПК України у зв'язку із призначенням бухгалтерсько-економічної експертизи та до вирішення розгляду кримінальної справи, яка порушена згідно постанови СВ Кілійського РВГУ МВС України від 27.12.07 р. №22200700320 відповідно (а.с. 69-70 т. 3, 63-64 т. 4).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.12 р. (головуючий суддя Ліпчанська Н.В., судді Андрєєва Е.І., Мацюра П.Ф.) рішення господарського суду Одеської області від 20.10.10 р. змінено, стягнуто

з відповідача на користь позивача 68952,00 грн., що становить 18% балансової вартості майна ТОВ „Блакитна Нива 2005", держмито в сумі 339,31 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 67,97 грн., в решті рішення залишено без змін (а.с. 80-85 т. 4).

Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.12 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.12 р. та рішення господарського суду Одеської області від 20.10.10 р. у даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області (а.с. 112-116 т.4).

Ухвалою місцевого господарського суду від 29.10.12 р. справу прийнято до провадження (а.с. 127 т.4).

Ухвалами суду першої інстанції від 30.11.12 р., 03.04.13 р., 25.06.13 р. провадження у справі зупинялось на підставі ст. 79 ГПК України для проведення бухгалтерсько-економічної експертизи (а.с. 140-142, 173-175 т. 4, 238-240 т. 5).

Висновок вказаної експертизи надійшов до суду 18.10.13 р., у зв'язку з чим ухвалою господарського суду від 21.10.13 р. провадження у справі поновлено (а.с. 10-19, 22-23 т.6).

В подальшому позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, згідно останньої редакції від 05.12.13 р. (зареєстрованої 17.12.13 р. за № 38727/13) ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь 207466,66 грн., а саме:

- 180 660 грн., що дорівнюється 18% балансової вартості майна ТОВ „Блакитна Нива 2005";

- сплачені судові витрати за проведення аудиту у сумі 15000 грн. та за проведення судово-економічної експертизи у сумі 10086,16 грн.;

- сплачені позивачем судові витрати, а саме: держмито в розмірі 2729 грн., сплату за інформаційне - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн., судовий збір за забезпечення позову у сумі 1720,5 грн. (а.с. 72-73 т. 6)

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.12.13 р. (суддя Степанова Л.В.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 23.12.13р., позов задоволено з мотивів його доведеності, стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 180660 грн., вартість судової бухгалтерсько-економічної експертизи у розмірі 10086,16 грн., державне мито у розмірі 2729 грн., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн. (а.с. 79-87 т. 6).

Також, ухвалою господарського суду Одеської області від 23.12.13 р. повернуто з державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 1720,50 грн. (а.с. 88-89 т. 6).

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "БЛАКИТНА НИВА 2005" 10.01.14р. звернулось з апеляційною скаргою, яка повернута скаржнику ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 р. на підставі п. 3. ч. 1 ст. 97 ГПК України (а.с. 98-100 т. 6).

Усунувши недоліки, відповідач 29.01.14 р. повторно звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (а.с. 120-123 т. 6).

Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, яке ухвалою суду апеляційної від 06.02.14 р. задоволено, а скаргу прийнято до провадження (а.с. 111-112 т. 6).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про обґрунтованість прийнятого судом рішення та просив залишити його без змін (а.с. 140-141 т. 6).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про господарські товариства» законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Згідно ч. 2 ст. 87 Цивільного кодексу України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 57 Господарського кодексу України встановлено, що установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про господарські товариства» установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Аналогічний зміст містить ст. 143 Цивільного кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛАКИТНА НИВА 2005" засновано відповідно до протоколу установчих зборів засновників товариства від 17.02.05 р. № 1 (а.с. 4-5 т. 5) та зареєстровано 21.06.05 р. в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України з присвоєнням ідентифікаційного коду 03889221 (а.с. 43 т. 1).

Згідно пунктів 1.1, 5.3, 5.4. Статуту товариства, затвердженим протоколом від 17.02.05р. та зареєстрованим 21.06.05р. за №15361230000000097, 21.06.06р. за №1536105000100009, ТОВ "БЛАКИТНА НИВА 2005" засновано шляхом реорганізації Аграрного рибогосподарського виробничого кооперативу «Блакитна нива» та є його правонаступником по всім майновим та немайновим правам. В формуванні статутного фонду розміром 30200,00 грн. приймав участь, зокрема ОСОБА_1 з розміром внеску - 15100, 00 грн., що дорівнює 50 % частки у статутному фонді (а.с. 20-29 т. 5).

Пунктами 4.5., 4.6, 4.7 цього Статуту передбачено, що учасник може вийти з Товариства, попередивши про це інших учасників не пізніше як за 3 місяці до дня виходу. У випадку виходу із Товариства учаснику виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці в статутному фонді. По вимогам учасника і при згоді зборів учасників Товариства частка учасників, що виходять із Товариства, повертається йому цілком або частково в натуральній формі. Учасник, що вийшов із Товариства, має право на належну йому частину прибутку, отриманого Товариством у поточному році до моменту виходу його із Товариства, за умови внесення у повному обсязі своєї частки у статутний фонд Товариства.

В подальшому на підставі рішень загальних зборів учасників товариства, оформленими протоколами від 16.06.06 р. № 4, від 03.09.07 р. № 7, від 05.09.07р. № 8 частка ОСОБА_1 зростала з 50% до 51% (16.06.06р. -03.09.07р.), з 51% до 88% (03.09.07р. - 05.09.07р.), та зменшилась з 88% до 18% (06.09.07р. до дня виходу з товариства) (а.с. 6-9, 12, 14-15 т.5).

Згідно протоколу загальних зборів учасників товариства від 25.09.07 р. № 9, зокрема пунктом 2 вирішено внести зміни до Статуту товариства шляхом викладення його у новій редакції із затвердженням останнього у новій редакції.

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що зміни, які сталися в установчих документах товариства, і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Частиною 3 п. 3 ст. 144 Цивільного кодексу України, встановлено, що зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.

Відповідно до пунктів 2.1., 6.1, 6.3. Статуту ТОВ "БЛАКИТНА НИВА 2005" , затвердженим протоколом від 25.09.07 р. № 9, зареєстрованим 04.10.07р. за №15361050001000094 учасниками товариства з статутним капіталом 30200,00 грн. з наступними частками у статутному фонді є:

- ОСОБА_1 - 18% (5436 грн.)

- ОСОБА_4 - 12% (3624 грн.)

- ОСОБА_5 - 70 % (21140 грн.) (а.с. 16-17, 30-42 т. 5).

28.09.07 р. згідно протоколу № 10 загальних зборів учасників товариства ОСОБА_1 звільнено з посади директора товариства за власним бажанням з 01.10.07 р. (а.с. 18 т.5).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема вийти у встановленому порядку з товариства.

Статтею 54 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Пунктом 3.5 рекомендацій Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.07 р. № 04-5/14 встановлено, що відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі та частину прибутку, одержаного товариством у відповідному році до виходу учасника. При цьому вартість майна та розмір частини прибутку товариства, належні до виплати учаснику, який виходить, повинні обчислюватись на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

09.11.07 р. ОСОБА_1 відповідно до заяви, яка нотаріально посвідчена цією ж датою за № 4638 просив виключити його зі складу учасників ТОВ "БЛАКИТНА НИВА 2005" із виплатою вартості частини майна товариства пропорційно його частки у Статутному капіталі, що складає - 18 % (а.с. 12 т. 1).

Вказана заява відправлена позивачем 19.11.07 р. та отримана товариством 23.11.07 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення (а.с. 25, 27 т. 1)

Проте, тільки 17.06.08 р. (тобто через 7 місяців) згідно протоколу № 12 відбулися загальні збори учасників товариства, якими пунктом 2 вирішено задовольнити заяву позивача про вихід та вивести останнього зі складу учасників товариства на підставі ст. 148 ЦК України. Сплатити ОСОБА_1 у встановленому законом порядку вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства на момент його виходу зі складу учасників товариства після затвердження звіту за 2008 рік (а.с. 96 т.1).

Пунктами 7.3., 7.4. Статуту товариства, затвердженим протоколом від 25.09.07 р. № 9, зареєстрованим 04.10.07р. за № 15361050001000094 передбачено, що учасник Товариства має право вийти з Товариства. При виході учасника з Товариства йому виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці у Статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. За домовленістю між Учасником та Товариством виплата вартості частини майна Товариства здійснюється йому повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який виходить, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного Товариством в даному році до моменту його виходу. Якщо вклад до Статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно, передане Учасником в користування Товариству, повертається в натуральній формі без винагороди. Спори, що виникають у зв'язку з виходом Учасника із Товариства, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у Статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом (а.с. 30-42 т.5).

Отже, виходячи зі складу товариства, учасник одержує право на повернення йому вартості частини майна, пропорційної його частці в статутному фонді товариства.

Враховуючи поняття майна, визначене ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

За приписами п. 3.7 рекомендацій Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.07 р. № 04-5/14 встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У ч. 1 ст. 66, ст. 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства. Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.00р. № 92), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99р. № 242), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87). У вирішенні питання про порядок і строки проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, господарським судам слід мати на увазі, що норми ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» є спеціальними щодо норм ст. 148 ЦК України. Відповідно до ч. 2 ст. 148 ЦК України порядок і строки розрахунків з учасником, що вийшов з товариства, встановлюються статутом і законом. При цьому норми статуту щодо порядку та строків розрахунків з учасником, який вийшов з товариства, повинні відповідати ст. 54 Закону України «Про господарські товариства». Передбачений статутом порядок розрахунків з учасником, що вийшов з товариства, може застосовуватись у частині, що не суперечить закону.

Однак, після рішення загальних зборів учасників товариства, затвердженим протоколом від 17.06.08 р. № 12, яким вирішено вивести позивача зі складу учасників товариства, ОСОБА_1 так і не отримав вартість частини майна, крім виплати у розмірі - 15000 грн., згідно видаткових касових ордерів від 19.09.08р., від 04.11.08р. (а.с. 95 т.1), що і стало підставою для звернення останнього до суду з відповідним позовом.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що сплачені йому суми не відповідають дійсній та реальній вартості майна ТОВ "БЛАКИТНА НИВА 2005", а тому порушені його права на одержання частки у майні товариства та частини прибутку у зв'язку з його виходом зі складу учасників товариства.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 180 660 грн., що дорівнює 18% балансової вартості майна ТОВ "БЛАКИТНА НИВА 2005" місцевий господарський суд виходив із слідуючого.

Як вбачається з матеріалів справи, Статутний фонд ТОВ "БЛАКИТНА НИВА 2005" був сформований у повному обсязі, про що свідчить, зокрема баланс товариства на 09.11.07 р. (а.с. 97 т.1).

Відповідно до інвентарних карток обліку основних засобів № 78 від 01.03.06 р., № 84 від 30.06.06 р. позивачем в якості внеску у Статутний фонд товариства було внесено «Вагончик будівельний», первинною вартістю 4100 грн., балансовою вартістю станом на 01.12.09 р. - 25 250 грн. та плити дорожні, що перебували у користуванні, балансовою вартістю станом на 01.12.09р. - 2500 грн. (а.с. 98-101 т.1).

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Цивільного кодексу України грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Згідно висновку судово-економічної експертизи за матеріалами даної справи від 17.09.13р. № 1860-1861 та відповідно до розрахунку, проведеного на підставі даних Статуту ТОВ "БЛАКИТНА НИВА 2005", затвердженого протоколом від 25.09.07р. № 9 і даних ф.1 «Баланс» ТОВ "БЛАКИТНА НИВА 2005" складеного станом на 09.11.07р., доля засновника ОСОБА_1 у розмірі 18% склала 195 660 грн. (а.с. 10-19 т.6).

З урахуванням викладеного та з огляду на те, що ТОВ "БЛАКИТНА НИВА 2005" сплатило ОСОБА_1 15000 грн., місцевий господарський суд вірно дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача стосовно стягнення з відповідача 180 660 грн., що дорівнює 18% балансової вартості майна ТОВ "БЛАКИТНА НИВА 2005".

Посилання відповідача на те, що статутний фонд товариства не був сформований в повному обсязі, а також на те, що ОСОБА_1 на момент виходу з товариства не сплатив повністю свою частку не заслуговує на увагу, оскільки спростовується матеріалами справи.

Вирішуючи питання щодо відшкодування відповідачем понесених позивачем судових витрат, суд першої інстанції цілком обґрунтовано стягнув їх частково з урахуванням приписів ст. ст. 44, 48, 49 ГПК України і будь які заперечення в цій частині апеляційна скарга не містить.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 17.12.13 р. у справі № 13/174-09-4192 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 01.04.2014р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран