Рішення

від 31.03.2014 по справі 918/59/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2014 р. Справа № 918/59/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Політики Н.А. розглянувши матеріали справи за позовом Дочірнього підприємства "Смигаторф" державного підприємства "Рівнеторф"

до Комунального підприємства "Теплосервіс" Дубровицької районної ради

про стягнення заборгованості в сумі 96 818 грн. 15 коп.

Представники сторін:

від позивача - Абакумова І.О., довіреність №1 від 30.01.2014 р.,

від відповідачів - не з'явився.

В судовому засіданні 31 березня 2014 року, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20 січня 2014 року Дочірнє підприємство "Смигаторф" державного підприємства "Рівнеторф" (далі - ДП "Смигаторф" ДП "Рівнеторф", позивач) звернувся до суду із позовом до Комунального підприємства "Теплосервіс" Дубровицької районної ради (далі - КП "Теплосервіс", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 96 818 грн. 15 коп.

Позивач посилається на те, що між ним та відповідачем укладено договір №05 купівлі-продажу від 01 січня 2013 року (далі - Договір). Відповідач взяте на себе за вказаним договором зобов'язання по оплаті товару не виконав, заборгувавши таким чином позивачу 96 818 грн. 15 коп., з яких 94 360 грн. основний борг, 2 458 грн. 15 коп. - 3% річних. Позивач просив суд стягнути з відповідача вказану вище суму боргу.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20 січня 2014 року порушено провадження у справі №918/59/14, розгляд якої було призначено на 03 лютого 2014 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03 лютого 2014 року розгляд справи відкладено на 03 березня 2014 року у зв'язку з неявкою позивача, відповідача та наданням ними клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03 березня 2014 року розгляд справи відкладено на 17 березня 2014 року у зв'язку з неявкою позивача, відповідача та наданням ними клопотання про відкладення розгляду справи.

17 березня 2014 року представником відповідача подано через відділ канцелярії та документального забезпечення суду клопотання про припинити провадження у справі в частині стягнення 94 360 грн. 00 коп. основного боргу в зв'язку із сплатою вказаної суми боргу. На підтвердження оплати відповідачем боргу в розмірі 94 360 грн. 00 коп. суду надано належним чином завірену копію платіжного доручення №1280 від 03 лютого 2014 року. (а.с.53).

Представник відповідача в судовому засіданні 17.03.2014 року позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав та просив припинити провадження у справі, однак заперечив проти стягнення 2 458 грн. 15 коп. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17 березня 2014 року провадження у даній справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 94 360 грн. 00 коп. припинено.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17 березня 2014 року розгляд справи відкладено на 31 березня 2014 року у зв'язку з неявкою представника позивача та продовжено строк розгляду справи на 15 днів за клопотанням представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 31.03.2014 року позовні вимоги в частині стягнення 2 458 грн. 15 коп. - 3% річних підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання 31 березня 2014 року не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, день та час слухання справи, про що свідчить наявнt у матеріалах справи повідомленнями про вручення відповідного поштового відправлення з підписом уповноваженої особи відповідача (а.с.62).

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що представник відповідача не направив на адресу суду будь-яких заяв чи клопотань, зокрема, про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, а явка його уповноваженого представника у судове засідання обов'язковою не визнавалася, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2013 року між ДП "Смигаторф" (далі - Продавець) та КП "Теплосервіс" Дубровицької районної ради (далі - Покупець) був укладений договір № 05 (а.с.10).

Відповідно до п.1.1. Договору, найменування продукції: напівбрикети торф'яні з доставкою (надалі - Товар).

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що Продавець зобов'язується передати Товар у власність згідно з заявки Покупця, а останній зобов'язується прийняти Товар та провести оплату відповідно до умов даного Договору.

Згідно п.1.5., п.1.6., п.1.7 Договору Загальна кількість Товару 500 тонн. Ціна одиниці Товару в момент укладення договору 600 грн./т. (в т.ч. 400 грн. - напівбрикети торф'яні, 200 грн./т. - доставка). Загальна вартість цього договору складає 300 000 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 50 000 грн..

Відповідно до п.2.1., п.2.2. Договору Покупець здійснює 100% передплату вартості Товару за кожну партію Товару згідно виставлених Продавцем рахунків. Покупець проводить оплату в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що Продавець зобов'язаний протягом десяти календарних днів з моменту надходження коштів на свій розрахунковий рахунок відпустити Товар.

Відповідно до п.6.1. та п.6.2. Договору, договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами. Договір укладений строком до 31 грудня 2013 року і діє до повного виконання зобов'язань Сторонами.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

На виконання взятих на себе за Договором зобов'язань, на підставі видаткових накладних №7 від 01.01.2013 р., №32 від 08.01.2013 р., №33 від 08.01.2013 р., №74 від 14.01.2013р., №96 від 16.01.2013 р., №110 від 18.01.2013 р., №138 від 22.01.2013р., №156 від 24.01.2013 р., №187 від 29.01.2013 р., №216 від 03.02.2013 р., №284 від 12.02.2013 р., №361 від 22.02.2013 р., накладної №322 від 17.02.2013 р., позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 150 360 грн. (а.с.12-24).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за цим договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даного договору.

Проте, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, оплату отриманого за Договором Товару вчасно та у повному обсязі не здійснив, частково оплатив вартість товару лише на суму 56 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №625 від 22.01.2013 року на суму 30 000 грн. та №713 від 18.02.2013 року на суму 26 000 грн. (а.с.25, 30), у зв'язку з чим основний борг відповідача становить 94 360 грн..

Судом встановлено, що відповідач визнав заявлену претензію на суму 94 360 грн. позивача, однак у зв'язку із відсутністю коштів на рахунку немає можливості оплатити заборгованість. (а.с.11).

З вищезазначеного вбачається, що Підприємство отримало Товар від Продавця, що стверджується матеріалами справи, але всупереч вказаним умовам Договору, Покупець взятий на себе обов'язок по оплаті вартості отриманого Товару у встановлений строк не виконав, заборгувавши таким чином позивачу 94 360 грн..

Однак, 17 березня 2014 року представник відповідача у судовому засіданні та у поданому через відділ канцелярії та документального забезпечення суду клопотанні просив припинити провадження у справі в частині стягнення 94 360 грн. 00 коп. основного боргу в зв'язку із сплатою вказаної суми боргу. На підтвердження оплати відповідачем боргу в розмірі 94 360 грн. 00 коп. суду надано належним чином завірену копію платіжного доручення №1280 від 03 лютого 2014 року. (а.с.53).

А тому суд, з огляду на вище викладене, 17 березня 2014 року ухвалою суду провадження у даній справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 94 360 грн. 00 коп. припинено.

Суд продовжив розгляд справи в частині заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 2 458 грн. 15 коп. 3% річних.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, відповідно до приписів вищезазначеної норми укладений між Позивачем та Відповідачем договір б/н від 04 вересня 2013 року за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За змістом ч.1 ст.193 ГК України вбачається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі статті 625 ЦК України позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних на суму боргу в розмірі 2 458 грн. 15 коп. у період з 01.01.2013 року по 02.12. 2013 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено заявлені до стягнення розмір 3% річних, визнано їх вірними, та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ДП "Смигаторф" ДП "Рівнеторф" до КП "Теплосервіс" Дубровицької районної ради про стягнення 3 % річних у сумі 2 458 грн. 15 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Теплосервіс" Дубровицької районної ради (34100, Рівненська область, м.Дубровиця, вул..Шкільна, 27б, код ЄДРПОУ 33166903, ІПН 331669017056) на користь Дочірнє підприємство "Смигаторф" державного підприємства "Рівнеторф" (Рівненська область, Дубенський район, смт.Смига, вул.Миру, 1, код ЄДРПОУ 24174526, ІПН 241745217041) 2 458 (дві тисячі чотириста п'ятдесят вісім) гривень 15 коп. - 3% річних, а також 1 936 (одну тисячу дев'ятсот тридцять шість) гривень 37 коп. витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 31.03.2014 р.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1- до справи;

2- позивачу рекомендованим (Рівненська область, Дубенський район, смт.Смига, вул..Миру, 1);

3- відповідачу рекомендованим (34100, Рівненська область, м.Дубровиця, вул..Шкільна, 27б).