Постанова

від 13.03.2014 по справі 5011-74/12428-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2014 р. Справа№ 5011-74/12428-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від прокуратури: Пилипенко Т.А.,

від позивача: представник - Рог О.В. - за довіреністю,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2013 р.

у справі № 5011-74/12428-2012 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова", м. Київ

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення об'єкту самовільного будівництва,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 р. прокурор Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова" про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку по вул. Гната Юри, 7 в м. Києві та повернути її Київській міській раді, зобов'язання відповідача за власний рахунок привести земельну ділянку по вул. Гната Юри, 7 в м. Києві у придатний для використання стан (у попередній стан) шляхом знесення самовільно збудованого цілісного майнового комплексу: кафе з сезонним майданчиком, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 7 у Святошинському р-ні, загальною площею 141,8 кв.м та основною площею 114,3 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевіркою прокуратури Святошинського району міста Києва встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сова" самовільно займає земельну ділянку площею 141,8 кв.м. по вул. Гната Юри, 7, у Святошинському районі м. Києва. На вказаній земельній ділянці Відповідачем самовільно збудовано нежиле приміщення - цілісний майновий комплекс кафе.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2013 р. у справі №5011-74/12428-2012 позов прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено повністю, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Сова" звільнити земельну ділянку по вулиці Гната Юри, 7 в м. Києві та повернути її Київській міській раді, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Сова" за власний рахунок привести земельну ділянку площею 141,8 кв.м по вулиці Гната Юри, 7 в м. Києві у придатний для використання стан (попередній стан) шляхом знесення самовільно збудованого цілісного майнового комплексу: кафе з сезонним майданчиком, що знаходиться за адресою: вулиця Гната Юри, 7 у Святошинському районі міста Києва, загальною площею 141,8 кв.м та основною площею 114,3 кв.м, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова" на користь державного бюджету України 1 073 гривні 00 копійок судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сова" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, які в будь-якому випадку є підставою для скасування рішення, невірно оцінив подані докази, в наслідок чого помилково дійшов до висновків, які не відповідають обставинам справи.

Прокуратура та позивач право на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, через канцелярію суду надав клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення з наступних підстав.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Так, доказів того, що керівництво відповідача, яке в силу ст. 28 Господарського процесуального кодексу України може бути представником юридичної особи, не в змозі прийняти участь в судовому засіданні не подано, а хвороба представника відповідача не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, так як в даному випадку відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України та забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2007 року між Святошинською районною у м. Києві радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сова" (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, яка розташована на вул. Гната Юри, 7, у Святошинському районі м. Києва: розмір 7,6 кв. м., з них під кіоском 6,6 кв. м.; цільове призначення для розміщення, експлуатації та обслуговування кіоску з продажу продуктів харчування строком на 3 роки.

17.07.2007року між Святошинською районною у м. Києві радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сова" (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець на підставі п.12 додатку 2 рішення сесії Святошинської районної у м. Києві ради скликання від 14.06.07р. №110 за актом приймання-передачі передав, а Відповідач прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку визначену цим договором.

Відповідно до п.2 договору оренди об'єктом оренди відповідно до договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Гната Юри, 7, у Святошинському районі м. Києва; розмір 89,6 кв. м., з них під кіоском 10,6 кв. м.; цільове призначення для розміщення, експлуатації та обслуговування кіоску громадського харчування та сезонного майданчика під громадське харчування, кадастровий номер 75:295.

Згідно із п.4 договору оренди, договір укладено на 3 роки.

Відповідно до п.12 договору оренди передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у триденний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання - передачі.

Договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (п.25 Договору оренди).

Згідно із п.29 договору оренди поновлення договору: після закінчення строку, на який був укладений цей договір, Орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію; у разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Договір зареєстровано у книзі договорів на право тимчасового користування землею у Святошинській районній у м. Києві державній адміністрації за №134 від 17.07.07р.

17.07.2007 р. між Святошинською районною у м. Києві радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сова" підписано акт приймання - передачі земельної ділянки за яким Орендодавець передав, а Відповідач прийняв у своє володіння і користування земельну ділянку: місце розташування - вул. Гната Юри, 7, у Святошинському районі м. Києва, розмір 89,6 кв. м., цільовим призначенням - для експлуатації та обслуговування кіоску з продажу продуктів харчування та сезонного майданчика під громадське харчування, кадастровим номером кварталу - 8000000000:75:295, місце розташування земельної ділянки, що передається в оренду, зазначене на плані земельної ділянки, що є невід'ємної частиною до договору оренди земельної ділянки.

26.08.2010 року рішенням Святошинської районної у місті Києві ради №455 "Про продовження термінів дії договорів оренди земельних ділянок та надання в оренду земельних ділянок під розміщення малих архітектурних форм (тимчасових споруд далі ТС) у Святошинському районі м. Києва" продовжено термін дії договорів оренди земельних ділянок під розміщення малих архітектурних форм на території Святошинського району м. Києва, укладених між Святошинською районною у м. Києві радою та орендарями на підставі відповідних рішень ради до 31.07.2013 року згідно з додатком 1. Надано в оренду земельні ділянки під розміщення тимчасових споруд на території Святошинського району м. Києва на термін до 31.07.2013 згідно з додатком 2.

Відповідно до додатку 1 до рішення № 455 Відповідачу було продовжено термін дії договору оренди земельної ділянки: розміром 7,6 кв. м., під розміщення кіоску з продажу продуктів харчування та земельної ділянки; розміром 89,6 кв.м., під розміщення кіоску з продажу продуктів харчування та сезонний майданчик під громадське харчування.

Прокурор, мотивуючі позовні вимоги, зазначає, що 22.09.2010 року між Святошинською районною у м. Києві радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сова" укладено Додаткову угоду № 1 до договору оренди земельної ділянки від 17.07.2007 року № 133 та Додаткову угоду № 1 до договору оренди земельної ділянки від 17.07.2007 року № 134, відповідно до умов яких оренда земельної ділянки по вул. Гната Юри, 7, у Святошинському районі м. Києва продовжена до 31.07.2013 року. Зазначені додаткові угоди укладені на підставі рішення Святошинської районної ради № 455 "Про продовження термінів дії договорів оренди земельних ділянок та надання в оренду земельних ділянок під розміщення малих архітектурних форм (тимчасових споруд далі ТС) у Святошинському районі м. Києва", яке оскаржене прокуратурою Святошинського району міста Києва.

Однак, як встановлено перевіркою прокуратури Святошинського району міста Києва, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сова" самовільно займає земельну ділянку площею 141,8 кв.м по вул. Гната Юри, 7, у Святошинському районі м. Києва. На вказаній земельній ділянці Відповідачем самовільно збудовано нежиле приміщення - цілісний майновий комплекс кафе.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно із статтею 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 5 статті 126 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2013 року у справі № 5011-38/16038-2012, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 року, за позовом Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Святошинської районної у м. Києві ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова" позовні вимоги прокурора задоволено, а саме: визнано частково незаконним та скасовано рішення Святошинської районної у м. Києві ради №455 від 26.08.10р. "Про продовження термінів дії договорів оренди земельних ділянок та надання в оренду земельних ділянок під розміщення малих архітектурних форм (тимчасових споруд далі ТС) у Святошинському районі м. Києва" в частині пунктів 3, 4 додатку №1 до даного рішення про продовження терміну дії договорів оренди Товариству з обмеженою відповідальністю "Сова"; визнано недійсною додаткову угоду №1 від 22.09.10р. до договору оренди земельної ділянки від 17.07.07р. №134, укладену між Святошинською районною у м. Києві радою (03115, м. Київ, просп. Перемоги, 97; код 26077612) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сова" (03170, м. Київ, вул. Тулузи, 3-Б, кв. 96; код 22966938) та визнано недійсною додаткову угоду №1 від 22.09.10р. до договору оренди земельної ділянки від 17.07.07р. №133, укладену між Святошинською районною у м. Києві радою (03115, м. Київ, просп. Перемоги, 97; код 26077612) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сова" (03170, м. Київ, вул. Тулузи, 3-Б, кв. 96; код 22966938).

Таким чином, враховуючи визнання недійсними додаткової угоди №1 від 22.09.10р. до договору оренди земельної ділянки від 17.07.07р. №134 та додаткової угоди №1 від 22.09.10р. до договору оренди земельної ділянки від 17.07.07р. №133 Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2013 року у справі № 5011-38/16038-2012, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова" відсутні законні підстави для зайняття спірної земельної ділянки.

Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ррокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова" звільнити земельну ділянку по вулиці Гната Юри, 7 в м. Києві та повернути її Київській міській раді є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 Цивільного кодексу України).

Таким чином, приймаючи до уваги відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова" законних підстав для зайняття спірної земельної ділянки, позовні вимоги прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова за власний рахунок привести земельну ділянку площею 141,8 кв.м по вулиці Гната Юри, 7 в м. Києві у придатний для використання стан (попередній стан) шляхом знесення самовільно збудованого цілісного майнового комплексу: кафе з сезонним майданчиком, що знаходиться за адресою: вулиця Гната Юри, 7 у Святошинському районі міста Києва, загальною площею 141,8 кв.м. та основною площею 114,3 кв.м. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не повідомив належним чином відповідача про розгляд справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації від 28.02.2013 р. № 28, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим працівником адресата.

Отже, зазначені відмітки є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Аналогічна позиція, також викладена в п.32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009 р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України».

Приймаючи до уваги наявність на ухвалі Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 р. штампу канцелярії господарського суду про відправку процесуальних документів учасникам судового процесу, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи та клопотань про продовження строку розгляду справи, місцевий господарський суд правомірно розглянув справу за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову повністю, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2013 року у справі № 5011-74/12428-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-74/12428-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді П.В. Авдеєв

М.Л. Яковлєв