Постанова

від 17.06.2014 по справі 5011-74/12428-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 5011-74/12428-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В. суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Сова" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 у справі№5011-74/12428-2012 господарського суду міста Києва за позовомпрокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради доТОВ "Сова" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення об'єкту самочинного будівництва

у судовому засіданні взяли участь представники:

від прокуратури : Сіромашенко Р.Л. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України);

від Київської міської ради : Власенко І.І. (дов №225-КР-389 від 16.06.2014);

від ТОВ "Сова" : Бородін А.В. (дов №1/06 від 17.06.2014).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2013 у справі №5011-74/12428-2012 (суддя Чинчин О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 (судді: Куксов В.В., Авдеєв П.В., Яковлєв М.Л.), позов задоволено повністю; зобов'язано ТОВ "Сова" звільнити земельну ділянку по вулиці Гната Юри, 7 в м. Києві та повернути її Київській міській раді; зобов'язано ТОВ "Сова" за власний рахунок привести земельну ділянку площею 141,8 кв.м. по вулиці Гната Юри, 7 в м. Києві у придатний для використання стан (попередній стан) шляхом знесення самовільно збудованого цілісного майнового комплексу: кафе з сезонним майданчиком, що знаходиться за адресою: вулиця Гната Юри, 7 у Святошинському районі міста Києва, загальною площею 141,8кв.м. та основною площею 114,3 кв.м.

У касаційній скарзі ТОВ "Сова" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 у справі №5011-74/12428-2012 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ст.ст.22, 42, 43, 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки: по-перше, відмовивши в задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, господарський суд апеляційної інстанції позбавив відповідача можливості надати до суду докази, які можуть суттєво вплинути на об'єктивний розгляд справи; по-друге, господарський суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином доводи відповідача про недотримання господарським судом першої інстанції вимог ст.64 Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення сторін про час і місце засідання суду.

Клопотання відповідача №15/2с від 16.06.2014 про відкладення розгляду справи №5011-74/12428-2012 у зв'язку з хворобою представника ТОВ "Сова" Фельтіна Л.М. задоволенню не підлягає, оскільки в судове засідання касаційної інстанції з'явився інший представник відповідача Бородін А.В., який діє на підставі довіреності №1/06 від 17.06.2014.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

17.07.2007 між Святошинською районною у м. Києві радою (орендодавцем) та ТОВ "Сова" (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки, яка розташована на вул. Гната Юри, 7, у Святошинському районі м. Києва: розмір 7,6 кв. м., з них під кіоском 6,6 кв. м.; цільове призначення - для розміщення, експлуатації та обслуговування кіоску з продажу продуктів харчування строком на 3 роки.

Також, 17.07.2007 між Святошинською районною у м. Києві радою (орендодавцем) та ТОВ "Сова" (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.1 якого орендодавець на підставі п.12 додатку 2 рішення сесії Святошинської районної у м. Києві ради від 14.06.2007 №110 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

Згідно з п.2 договору об'єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул.Гната Юри,7 у Святошинському районі м.Києва; розмір 89,6кв.м., з них під кіоском 10,6кв.м.; цільове призначення - для розміщення, експлуатації та обслуговування кіоску громадського харчування та сезонного майданчика під громадське харчування, кадастровий номер 75:295.

Відповідно до п.4 договору оренди його укладено на 3 роки.

Згідно з п.12 договору оренди передача земельної ділянки орендарю здійснюється у триденний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання - передачі.

Відповідно до п.25 договору він припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п.29 договору після закінчення строку, на який був укладений цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію; у разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Договір зареєстровано у книзі договорів на право тимчасового користування землею у Святошинській районній у м. Києві державній адміністрації за №134 від 17.07.2007.

За актом приймання-передачі від 17.07.2007 об'єкт оренди було передано відповідачу в оренду, а саме: земельну ділянку: місце розташування - вул.Гната Юри, 7 у Святошинському районі міста Києва, розмір - 89,6кв.м., цільовим призначенням - для експлуатації та обслуговування кіоску громадського харчування та сезонного майданчика під громадське харчування.

26.08.2010 Святошинською районною у місті Києві радою V скликання 28-ї сесії було прийнято рішення №455 "Про продовження термінів дії договорів оренди земельних ділянок та надання в оренду земельних ділянок під розміщення малих архітектурних форм (тимчасових споруд - далі ТС) у Святошинському районі м. Києва", відповідно до п.1 якого продовжено термін дії договорів оренди земельних ділянок під розміщення малих архітектурних форм (ТС) на території Святошинського району м. Києва, укладених між Святошинською районною у м. Києві радою та орендарями на підставі відповідних рішень ради до 31.07.2013 згідно з додатком 1.

Відповідно до додатку 1 до вказаного рішення відповідачу було продовжено термін дії договору оренди земельної ділянки розміром 7,6кв.м. під розміщення кіоску з продажу продуктів харчування та земельної ділянки розміром 89,6кв.м. під розміщення кіоску з продажу продуктів харчування та сезонного майданчику під громадське харчування.

22.09.2010 між Святошинською районною у м. Києві радою та ТОВ "Сова" укладено Додаткову угоду №1 до договору оренди земельної ділянки від 17.07.2007 №133 та Додаткову угоду №1 до договору оренди земельної ділянки від 17.07.2007 №134, відповідно до умов яких термін оренди земельної ділянки по вул. Гната Юри, 7, у Святошинському районі м. Києва продовжено до 31.07.2013.

Зазначені додаткові угоди було укладено на підставі рішення Святошинської районної ради № 455 "Про продовження термінів дії договорів оренди земельних ділянок та надання в оренду земельних ділянок під розміщення малих архітектурних форм (тимчасових споруд далі ТС) у Святошинському районі м. Києва", яке було оскаржене прокуратурою Святошинського району міста Києва.

При проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства прокуратурою Святошинського району міста Києва було встановлено, що ТОВ "Сова" самовільно займає земельну ділянку площею 141,8кв.м. по вул.Гната Юри, 7, у Святошинському районі м. Києва, на якій відповідачем самовільно збудовано нежиле приміщення - цілісний майновий комплекс кафе.

У зв'язку з наведеним прокурор Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Сова" про зобов'язання ТОВ "Сова" звільнити земельну ділянку по вул.Гната Юри, 7 в м.Києві, повернути її Київській міській раді та за власний рахунок привести земельну ділянку площею 141,8кв.м. по вул.Гната Юри, 7 в м. Києві у придатний для використання стан (у попередній стан) шляхом знесення самовільно збудованого цілісного майнового комплексу: кафе з сезонним майданчиком, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Гната Юри, 7 у Святошинському районі м.Києва загальною площею 141,8кв.м. та основною площею 114,3кв.м.

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди виходили з того, що: по-перше, термін дії договорів оренди земельної ділянки від 17.07.2007 (укладених на 3 роки) закінчився; по-друге, рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2013 у справі №5011-38/16038-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013, визнано частково недійсним та скасовано рішення Святошинської районної у м. Києві ради №455 від 26.08.2010 "Про продовження термінів дії договорів оренди земельних ділянок та надання в оренду земельних ділянок під розміщення малих архітектурних форм (тимчасових споруд) у Святошинському районі м. Києва"; визнано недійсними додаткові угоди до договорів оренди землі від 17.07.2007, укладені між Святошинською районною у м. Києві радою і ТОВ "Сова" 22.09.2010, у зв'язку з чим законні підстави для зайняття спірної земельної ділянки у відповідача відсутні.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову законними і обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно зі ст.9 Земельного кодексу України передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб та надання земельних ділянок в користування із земель комунальної власності належить до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно з п.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього; право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено, що рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2013 у справі №5011-38/16038-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013, за позовом Заступника прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Святошинської районної у м. Києві ради в особі ліквідаційної комісії та ТОВ "Сова" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсною додаткової угоди, позовні вимоги прокурора задоволено, а саме: визнано частково незаконним та скасовано рішення Святошинської районної у м. Києві ради №455 від 26.08.2010 "Про продовження термінів дії договорів оренди земельних ділянок та надання в оренду земельних ділянок під розміщення малих архітектурних форм (тимчасових споруд далі ТС) у Святошинському районі м. Києва" в частині пунктів 3, 4 додатку №1 до даного рішення щодо продовження терміну дії договорів оренди ТОВ "Сова"; визнано недійсною додаткову угоду №1 від 22.09.10р. до договору оренди земельної ділянки від 17.07.2007 №134, укладену між Святошинською районною у м. Києві радою та ТОВ "Сова" та додаткову угоду №1 від 22.09.2010 до договору оренди земельної ділянки від 17.07.2007 №133, укладену між Святошинською районною у м. Києві радою та ТОВ "Сова".

З огляду на викладене, висновки господарських судів про відсутність у відповідача законних підстав для зайняття спірної земельної ділянки, і, як наслідок, про зобов'язання звільнити земельну ділянку і за власний рахунок привести земельну ділянку у придатний до використання стан (попередній стан) шляхом знесення самовільно збудованого комплексу (кафе з сезонним майданчиком) відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи.

Доводи касаційної скарги про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, зокрема ст.77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (що позбавило відповідача можливості подати до суду докази) спростовуються матеріалами справи, згідно з якими представник відповідача Шуляка М.О. брав участь в судових засіданнях апеляційного господарського суду 27.02.2014 (ас.. 189, 190) та 06.03.2014 (а.с. 191-192), надавав пояснення по справі і був під розписку попереджений про повторне відкладення справи на 13.03.2014 (у зв'язку з чим не був позбавлений можливості подати докази до господарського суду апеляційної інстанції).

Доводи касаційної скарги про те, що господарський суд апеляційної інстанції не перевірив доводи відповідача про недотримання господарським судом першої інстанції вимог ст.64 Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення сторін про час і місце засідання суду також спростовуються матеріалами справи, оскільки апеляційний господарський суд в постанові від 13.03.2014 надав оцінку вищевказаним доводам відповідача і дійшов правомірного висновку про належне повідомлення сторін про час і місце розгляду справи (а.с. 204).

Що стосується поданих відповідачем до Вищого господарського суду України нових доказів (лист ТОВ "Сова" від 17.06.2014 №17/06-05) слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 у справі №5011-74/12428-2012 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Сова" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 у справі №5011-74/12428-2012 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 у справі №5011-74/12428-2012 - без змін.

Головуючий К. Грейц

Судді: С. Бакуліна

О. Глос